Депозитарна система України (ринок фінансових послуг)

 

 

ВСТУП

Національні інтереси України вимагають створення  ефективно діючого фондового  ринку, який забезпечить необхідний для успішних реформ рівень інвестиційного процесу. Як і декілька років тому, характерною особливістю сучасного  фондового ринку України є  обслуговування приватизаційних та постприватизаційних процесів розподілу  і перерозподілу корпоративної  власності. Надійний, прозорий та ефективно  працюючий фондовий ринок, який забезпечує реалізацію національних інтересів  України і сприяє зміцненню її економічного суверенітету, неможливий без надійної сучасної системи виконання  угод за цінними паперами й обліку права власності на цінні папери - Національної депозитарної системи.

Національна депозитарна система в Україні  створена з метою обслуговування обігу цінних паперів в документарній  та в бездокументарній формах через  її прямих учасників - реєстраторів, зберігачів та депозитаріїв. Поряд із завданням  створення швидкого та малозатратного механізму виконання угод з цінними  паперами за принципом "поставка проти  платежу", прискорення процесу  залучення капіталу за допомогою  емісії цінних паперів Національна  депозитарна система має забезпечити  надійну фіксацію права власності  інвесторів на придбані цінні папери та реалізацію їхніх прав на них. Відповідно до чинного законодавства Національною депозитарною системою обслуговуються такі цінні папери, як облігації, інвестиційні сертифікати та акції.

На мою думку, розгляд даної  теми є досить актуальним, адже розвиток і підвищення ефективності функціонування Національної депозитарної системи України дозволить більш ефективно використовувати такий інструмент фінансового ринку як цінний папір.

Питаннями депозитарної діяльності займається чимало науковців, серед  них О. Мозговий, С. Хоружий, А. Головко, О. Науменко та інші. В їхніх працях досліджуються проблеми депозитарної діяльності в Україні, описується досвід розвинених країн, втім, до сьогодні актуальним залишається дослідження проблем розвитку депозитарної системи в Україні та визначення шляхів удосконалення депозитарної діяльності.

Метою даної курсової роботи є дослідження передумов виникнення депозитарної системи, визначення сучасного стану розвитку депозитарних інститутів в Україні, виокремлення проблем їх функціонування та окреслення напрямів їх розв'язання.

Головними завданнями роботи є:

─ визначення прогресивного зарубіжного  досвіду у сфері депозитарної діяльності на прикладі Республіки Польщі;

─ визначення проблем та перспектив вдосконалення функціонування вітчизняної  депозитарної системи, її окремих складових.

Робота складається  з трьох розділів, в яких досліджено передумови виникнення депозитарної системи та визначено її роль у функціонуванні ринку цінних паперів; досліджено проблеми та визначено перспективи розвитку Національної депозитарної системи.

Також розглянуто основні принципи функціонування та перспективи розвитку депозитарної системи Республіки Польща. Визначено шляхи використання її досвіду при розбудові національної депозитарної системи України з урахуванням перспективи європейської інтеграції.

 

Розділ 1. Характеристика, структура і основи здійснення операцій у Національній депозитарній системі

1.1.  Національна  депозитарна система: структура,  основи функціонування, учасники

 Залучення та обіг капіталу в ринковій економіці відбувається насамперед завдяки системі інститутів інфраструктури фінансового ринку. Налагоджена робота таких інститутів забезпечує постійний функціональний та технологічний зв'язок між інвесторами та емітентами, сприяючи надходженню фінансових ресурсів на підприємства, що їх потребують.

Прискорення процесу глобалізації світових фінансових ринків в останні  десятиліття спричинило бурхливий розвиток інститутів їх інфраструктури, насамперед депозитарних установ. Діяльність депозитаріїв полягає у наданні послуг з реєстрації (підтвердження) прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, обліку корпоративних та інших прав інвесторів, обслуговуванні укладення та виконання договорів щодо цінних паперів, забезпеченні проведення розрахунків за поточними, ф'ючерсними та опціонними договорами. У країнах з розвиненою ринковою економікою центральні депозитарії є ключовими системоутворювальними елементами їх депозитарних систем.

Відповідно до Закону України "Про  Національну депозитарну систему  та особливості електронного обігу  цінних паперів в Україні" Національний депозитарій України є центральним  інститутом Національної депозитарної системи, на який покладено забезпечення її формування й розвитку, функціонування єдиної системи депозитарного обліку й обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних установ, що забезпечують функціонування світових ринків капіталів. Відповідно до Закону у назву інших депозитаріїв забороняється включати слова "національний" чи "центральний". [1]

До виключної компетенції НДУ  віднесено:

• стандартизацію депозитарного обліку та документообігу щодо операцій з цінними паперами;
• нумерацію (кодифікацію) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;
• встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших держав, укладання двосторонніх та багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами.

Крім того, відповідно до Закону НДУ  здійснює такі види діяльності:

• зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;
• кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;
• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. [1, c. 18]

 Національна депозитарна система  України складається з двох рівнів.

1. Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів. Власник цінних паперів - особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном;

2. Верхній рівень - це Національний депозитарій України (далі - Національний депозитарій) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Депозитарій цінних паперів - юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Зберігачі в даному контексті - це комерційний банк або торговець цінними паперами, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих, що належать йому цінних паперів, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах; при цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких він здійснює угоди.

Обслуговування обігу державних  цінних паперів, в тому числі депозитарну  діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

• стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;
• уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;
• відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах. Документарна форма цінного паперу - сертифікат цінних паперів (далі - сертифікат), що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами;
• реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;
• акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;
• регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;
• надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;
• розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі. Кліринг - отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку у  формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію  є Державна комісія з цінних паперів  та фондового ринку. На етапі створення  Національного депозитарію держава, виходячи з фінансових можливостей, здійснює заходи щодо його створення, передбачаючи на це відповідні кошти. Частка держави у статутному фонді  Національного депозитарію може бути відчужена іншим акціонерам не раніше двох років після його створення.

Порядок здійснення грошових розрахунків  за операціями з цінними паперами у Національному депозитарії  встановлюється Національним банком України  за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку.

Основними учасниками національної депозитарної системи є:

1. Депозитарії;

2. Зберігачі цінних паперів;

3. Реєстратори власників іменних цінних паперів.

Депозитарій - юридична особа, яка  створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність. При цьому  частка одного учасника в статутному фонді депозитарію не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків цього  фонду. [14]

Фондова біржа чи учасники організаційно  оформленого позабіржового ринку  можуть бути засновниками депозитарію.

Клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних  емісій, відкритих на підставі договорів  про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими  укладено договори про кореспондентські відносини.

 

1.2. Законодавче регулювання діяльності Національної депозитарної системи

Порядок обміну інформацією на умовах гарантованої конфіденційності між  учасниками Національної депозитарної системи і формування стандартизованих процедур здійснення ними операцій із цінними паперами, випущеними в бездокументарній формі, та знерухомленими цінними паперами встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку згідно з вимогами міжнародних  стандартів і на базі використання міжнародних систем нумерації цінних паперів. [8, c. 158]

Учасники Національної депозитарної системи гарантують конфіденційність інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Усі їх працівники зобов'язані додержуватися  вимог конфіденційності інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів.

Регулювання діяльності національної депозитарної системи регламентується  Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку.

Ліцензійні умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи встановлюються Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку.

Для здійснення кожного з видів  депозитарної діяльності учасникам  Національної депозитарної системи  видається ліцензія Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку.

Для здійснення клірингу та розрахунків  за угодами щодо цінних паперів депозитарій  має отримати ліцензію Державної  комісії з цінних паперів та фондового  ринку. Порядок видачі ліцензії затверджується Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку.

Ліцензія на здійснення депозитарної діяльності комерційним банкам видається  Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку за погодженням  з Національним банком України.

Облік цінних паперів у Національній депозитарній системі здійснюється відповідно до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку за погодженням з Національним банком України, а для комерційних банків - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку спільно з Національним банком України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України.

Контроль за діяльністю Національної депозитарної системи здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового  ринку, а також у межах повноважень, визначених законодавством України, Національний банк України, Міністерство фінансів України  та інші державні органи.

Державним представником у Національному  депозитарії, депозитаріях, організаторах  торгівлі та інших професійних учасниках  ринку цінних паперів не може бути відповідно посадова особа органів  управління Національного депозитарію, депозитаріїв, організаторів торгівлі та інших професійних учасників  ринку цінних паперів.

Працівникам прямих учасників Національної депозитарної системи та державних  органів, які здійснюють контроль за діяльністю Національної депозитарної системи, забороняється здійснювати  професійну діяльність на ринку цінних паперів, бути засновниками або учасниками юридичних осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, виконувати будь-яку оплачувану роботу для цих осіб, крім викладацької; використовувати інформацію щодо цінних паперів, до якої вони мають доступ, для укладання угод щодо цінних паперів у власних інтересах.