Дослідження асортименту і якості хліба різних товаровиробників

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2014 в 21:32, курсовая работа

Краткое описание

Хліб та хлібобулочні вироби є одним з основних і масових продуктів харчування, що споживається всіма категоріями населення незалежно від місця проживання, статі, соціального статусу, рівня доходів. Щоденне споживання хліба, його хімічний склад, біологічна та фізіологічна цінність дає всі підстави вважати ці вироби продуктами харчування першочергового значення. Виняткова роль хліба у раціоні харчування людини, його соціальна значущість накладають свій відбиток на функціонування ринку хлібобулочних виробів як складової українського продовольчого ринку.

Вложенные файлы: 1 файл

курсова розд.docx

— 1.01 Мб (Скачать файл)

Яйця і яєчні продукти (мелаж, яєчний порошок) широко використовуються при виготовленні булочних і здобних виробів. Вони є добрими емульгаторами і піноутворювачами, а також містять повноцінні білки, жири і вітаміни, надають виробам приємного кольору і смаку.

Молоко і молочні продукти (молоко сухе, сир кисломолочний, сметана, молочна сироватка) збагачують вироби повноцінними білками, жирами, мінеральними та іншими речовинами, надають їм добрі смакові властивості і сповільнюють процес черствіння.

Хімічні поліпшувачі суттєво впливають на процес дозрівання тіста. Серед поліпшувачів цієї групи слід назвати такі:

- поверхнево-активні речовини, що впливають на структурно-механічні  властивості тіста;

- поліпшувачі окислювальної (бромат та йодат калію тощо) та відновної (цистеїн) дії, які змінюють окисно-відновний потенціал тіста і завдяки цьому здатні спрямовано змінювати структурно-механічні властивості тіста. Окисники зміцнюють, а відновники послаблюють тісто;

- органічні кислоти, що  додають з метою прискорення  досягнення оптимальної кислотності  тіста;

- ферментні препарати (амілолітичні та протеолітичні), які кладуть до тіста для активації амілолізу та протеолізу.[12,14]

 

1.3. Перспективи  підвищення харчової цінності  хліба

Сьогодні намітилась стійка тенденція щодо використання продуктів здорового харчування для профілактики хвороб і оздоровлення населення. Для вирішення питання оздоровлення населення здійснюється формування раціонального асортименту хлібної продукції для конкретних регіонів з врахуванням кліматичних, демографічних, екологічних та інших особливостей, а також розробка хлібобулочних виробів для профілактичного й лікувального харчування. У нашій країні і за рубежем останнім часом розширюється асортимент хліба та хлібних виробів, до складу яких  входять різні частини зерна, що видаляють у процесі традиційного виробництва борошна, або навіть безпосередньо  цільне зерно у вигляді тонко дисперсної маси.

Спеціалістами – дієтологами була розроблена «піраміда здорового харчування». Її основу складають зернові, які включають багато  вітамінів, мінералів і клітковини. Цільне зерно містить всі частини зерна: оболонку, ендосперм і зародок. Ці частини багаті на клітковину, вітаміни, мінерали (кальцій, калій, натрій, магній, мідь, цинк, фосфор). У зерні є також корисні фітонутрієнти – рослинні речовини, які існують у природі, вони корисні для всього організму. Серед цих захисних елементів — рослинний лігнін, фітинова кислота, антиоксиданти та інші сполуки. Цільне ж зерно багате на волокна, вітаміни, антиокислювачі та здорові жири. Зазвичай ці складові частини видаляються в процесі очищення зерна, за лишаючи лише бідну за поживними властивостями речовину  ендосперму. Крім того, збережені оболонки зерна та його центральна частина (зародок) збагачують зерновий хліб вітамінами А і F, мікроелементами К, СО, Р, Fe, Mg, Na, фтором, міддю, золотом . Усі ці речовини, хоча й потрібні організму в мікродозах, вкрай необхідні щодня, тому що мінеральні речовини разом з вітамінами входять до складу гормонів імуноглобуліну, ферментів (каталізаторів біохімічних реакцій в організмі) і відповідають за протікання обмінних процесів

Дієтологи вважають, що зернові повинні складати не менше 45-50% від всієї спожитої їжі. При виробництві хліба використовують зернові суміші, сухофрукти, масла, йодовану сіль і ін. дуже важливим компонентом в такі хлібобулочні продукції є харчові волокна, які рекомендується поживати щоденно: жінкам – більше 25 г/день ; чоловікам – більше 30 г/день чи , як мінімум 1 г на кожні 100 ккал. Тим не менше, фактичне споживання хліба населенням України складає 9,6 кг на одну людину в місяць, середньодобове споживання – 320 г на одну людину. А частка цільнозернового хліба складає тільки 5 %, тобто 16 г в день. Таким чином кількість харчових волокон, отриманих із хліба, складає приблизно 8 г в день. В європейських країнах хлібобулочні вироби з оздоровчим і профілактичними властивостями в структурі асортименту великих підприємств складають близько 20 %. Середні і дрібні підприємства випускають такої продукції до 50 % свого асортименту. Особливою популярності в Європі користуються вироби з високим вмістом цільного зерна, зернових сумішей ( вівсяні пластівці, льон, зернята соняшника і кабака).  Не дивлячись на щорічний спад виробництва хлібобулочних виробів в Україні, частка виробництва продуктів з оздоровчими властивостями росте і сьогодні в загальному асортименті займає від 2 до 5 %.[6]

Серед  асортименту хлібопекарських сумішей досить популярна суміш «11 зернових» компанії Лесаффр. Це вдале поєднання 11 видів зерна злакових  і олійних культур, що дозволяє отримати унікальний за своїми властивостями та харчовою цінністю хліб, що не має аналогів в Україні. Збалансоване співвідношення зерен пшениці, сої, льону, соняшника, рису, кукурудзи, проса, вівсяних і ячмінних пластівців, спельти та сезаму захистить від серцево – судинних захворювань та сприятиме покращенню процесу травлення. А підвищений вміст вітамінів та поживних речовин забезпечить здорове функціонування організму людини. [22]

В Україні близько 67% населення відчувають недостачу йоду в харчовому раціоні, що тягне за собою щорічний ріст йододифіцитних захворювань на 5-7%. Результат йододифіциту: поширення ендокринних захворювань, порушення слуху і зору, безплідність. Ринок пропонує рішеня проблеми йододифіциту: йодовані солі, вітамінні препарати і ін. «BIOйод-2» - йодоорганічне зєднання (концентрат) з комплексом мікроелементів (Fe, Co, Mn, Cu, Zn). «BIOйод-2» повністю задовольняє потребу людини в йоді.[9]

Йодування хліба здійснюється за рахунок йодованої солі, йодованих дріжджів або йодоказеїну, амітан-1, тиреойоду. Йодказеїн і тиреойод є різновидами йодованого молочного білка. Важливою перевагою йодоказеїну вважають його фізіологічність, яка базується на участі ферментативної системи печінки в регулюванні йодного обміну. Це дозволяє організму засвоювати необхідну кількість йоду і практично виключати його передозування. Йодоказеїн являє собою порошок жовто-коричневого кольору з легким запахом йоду. Масовий вміст йоду становить 7-9 %. Витрати йодоказеїну – 5 г на 1 т хліба. Термін придатності добавки – 12 місяців з дня виготовлення з дотриманням умов зберігання. Використання комплексної харчової добавки йодоказеїну передбачає попереднє розчинення у воді або (для прискорення і поліпшення розчинення) у розчині харчової соди. Йодоказеїн дозується на стадії замішування тіста в кількості, яка забезпечує 50 % потреб дорослої людини в йоді із споживанням 300 г виробів.

Кальцій вважається радіопротекторною добавкою, необхідна у раціоні харчування населення всіх регіонів. Для жителів районів з підвищеним забрудненням довкілля радіонуклідами він потрібний у підвищених дозах. Кальцій здійснює конкурентне заміщення і виведення з організму радіоактивного стронцію. За даними вітчизняних і зарубіжних дослідників, збагачення харчового раціону кальцієм знижує небезпеку дії радіоактивного стронцію на організм людини приблизно в 1,5 разу, а в дитячому віці кальцій необхідний для формування кісткової тканини.

Випускається хліб „Кальціум", що містить кальциноване молоко і вітамін D. До складу концентрату для цього продукту входить також насіння льону, як джерело лігніну, соєві продукти – ізофлавіни, кальцинований йогурт і вітамін D у капсулованому вигляді. Два шматочки хліба (100 г) містять стільки кальцію, скільки склянка молока (240 см ). Клінічні спостереження підтвердили ефективність споживання цього продукту для підтримання в крові необхідного рівня кальцію. Засвоєння кальцію максимальне за співвідношення з фосфором не менше ніж 1:1, тоді як у хлібі житньому воно становить 1:4, a в білому пшеничному – 1:3. Для збагачення продуктів харчування доступні різні солі кальцію, карбонат, фосфат, цитрат, лактат і глюконат кальцію, цитрат кальцію. Останній всмоктується незалежно від рівня кислотності шлункового соку. Тривале використання цитрату кальцію зумовило зменшення ризику утворення каміння в нирках.

Запропоновано поліпшувач "Пектинова суміш" з цитратом кальцію, введення якого в кількості 250 г на 100 кг борошна забезпечує вміст кальцію в 100 г хлібобулочних виробів з борошна вищого ґатунку не менше 50 мг. До складу "Пектинової суміші", крім цитрату кальцію, входять пектини, аскорбінова кислота і ферменти. Цитрат кальцію не тільки збагачує, а й поліпшує якість виробів, особливо еластичність і пористість м'якушки, сприяє збереженню його свіжості і формостійкості під дією ферменту аскорбіноксидази, аскорбінова кислота стає дегідрооксиаскорбіновою, тобто сильним окислювачем. Внаслідок цього підвищується пластичність тіста. Найбільш доцільно використовувати пектинову суміш у виробництві хлібобулочних виробів з пшеничного борошна вищого ґатунку

Важливим джерелом вітамінів, мінеральних речовин і деяких інших сполук може бути екстракт зеленого чаю, завдяки якому продукт набуває профілактичних властивостей, відрізняється підвищеною біологічною і харчовою цінністю та стійкістю під час зберігання. Німецькі дослідники запропонували екстракт із побічних продуктів перероблення горіхів і бобових, отриманих екстракцією цих залишків після обсмажування. Готовий продукт може використовуватись як добавка до різних харчових продуктів і в якості барвника. Запропонована композиція для поліпшувача хлібопекарського включає: кукурудзяне борошно як білковий наповнювач, аскорбінову кислоту, а також мінеральні добавки: кальцій вуглекислий, амоній фосфорнокислий одно заміщений і натрію тіосульфат. Завдяки такому складу можна підвищити якість хліба, який готується з борошна пшеничного з короткорваною клейковиною або в поєднанні такого борошна з високою ферментативною активністю. Внесення композиції поліпшує смак і аромат хліба, збільшує його питомий об'єм і пористість м'якушки.

Актуальним залишається використання нетрадиційної сировини і добавок, за допомогою яких можна розширити асортимент виробів, поліпшити їх якість і харчову цінність, аромат і свіжість хліба. Такою сировиною є житньо-солодовий екстракт (ЖСЕ). ЖСЕ – натуральний харчовий прдукт з великим вмістом розчинних декстринів і білків. Основна кількість цукру в екстракті представлена мальтозою, глюкозою і фруктозою. Екстракт має широкий амінокислотний склад. Завдяки великій кількості редукуючих цукрів він має велику споживчу цінність і легко засвоюється організмом. Дослідження показали, що використвння ЖСЕ при виробництві хлібобулочних виробів позитивно впливає на біохімічні і мікробіологічні процеси в тісті, підвищує газоутворюючу здатність, інтенсифікує процес бродіння, продовжує термін зберігання. Ще один новий ферментний перепарат – Новаміл. Це очищена мельтогенна α-амілаза бактеріального походження. Новаміл гідролізує пшеничний крохмаль з утворенням визначеної кількості мальтози і декстринів. Внесення ЖСЕ і Новаміла позитивно впливає на технологічний процес виготовлення хліба: сприяє більш інтенсивному кислотонакопиченню в тісті, скорочує тривалість вистоювання тістових заготовок , що позитивно відображається на смакових властивостях хліба. Одночасне застосування ЖСЕ і Новамілу продовжує термін зберігання житньо-пшеничного хліба. Додавання в хліб тільки Новаміла підвищує вміст бісульфітзв’язуючих речовин в м’якуші на 50 %, а в шкірці – на 63%. Одночасне застосування цих препаратів у виробництві житньо-пшеничного хліба також сприяє збереженню свіжості, полвпшенню смаку і запаху.[7]

Одним із способів поліпшення якості хлібобулочних виробів, в тому числі смаку і аромату, є використання хлібопекарських поліпшувачів. Вченими показано, що додавання ферментного препарату α-амілази при приготуванні пшеничного хліба збільшує вміст ацетальдегіду та фурфуролу в шкірці і м'якушці хліба. У процесі випічки в хлібі з ферментними препаратами утворюються два нових альдегіди - ізомасляний та ізовалеріанової, що призводить до досягнення більш інтенсивного і приємного хлібного аромату.

Заслуговують більшого поширення борошняні вироби з додаванням овочів. Вони необхідні хворим і здоровим людям і особливо тим, хто хоче схуднути. Багато хлібних виробів, наприклад, з додаванням картоплі або овочів, корисні тим, кому рекомендується менше вуглеводів (а іноді і білків) і більше продуктів рослинного походження у харчуванні.

Все частіше застосовують вітамінно-мінеральні премікси, які являють собою висококонцентровані суміші. Гарантійний строк зберігання преміксу, до складу якого входять вітаміни і мінерали, не може перевищувати 6 місяців з дати виробництва. 3 метою підвищення біологічної і харчової цінності хлібобулочних виробів до рецептури включають поліфункціональну суміш (0,3-1,5 % від маси борошна), яка містить вітаміни В1 В2, В6, В9, РР, а також сульфат заліза, йодит калію, сульфат цинку і карбонат кальцію.

Застосування ягідних порошків дає можливість регулювати хімічний склад хлібобулочних виробів у відповідності з вимогами харчування. Порошки, які одержують з вичавок ягід смородини і аґрусу, є добрими вітамінними добавками до борошна. Із внесенням 10 % порошку на 100 г пшеничного борошна вищого ґатунку збільшується вміст вітаміну С на 70-30 мг, A - на 0,1-0,3 мг. Порошки з ягід смородини і аґрусу являють собою однорідну сипку масу зі смаком та запахом, властивим ягодам. Колір порошків з ягід аґрусу – від темно-зеленого до темно-фіолетового, а з ягід смородини – від темно-червоного до темно-фіолетового. Під час випікання хліба з вітамінізованого борошна близько 70 % вітамінів зберігається. Отже, порошки з ягід смородини та аґрусу є добрими натуральними барвниками, вітамінами і смаковими добавками до хлібобулочних виробів. Внесення їх до борошна дозволяє розширити асортимент хлібобулочної продукції, забезпечує надходження мікронутрієнтів з продуктом масового споживання без збільшення енергетичної цінності.

В Україні досить відоме підприємство Групи Лесаффр, світового лідера в області виробництва дріжджів та інгредієнтів для хлібопечення. Суміш "Вiденська" – це добре збалансована поєднання соєвоого, кукурудзяного і пшеничного борошна, а також насіння льону та соняшнику, завдяки цьому готовий хліб містить цілий комплекс корисних вітамінів та поживних речовин. Білки, вітаміни (А, В, Е, Р), поліненасичені жирні кислоти омега-5 і омега-6 та інші біологічно активні речовини сприятливо впливають практично на всі життєдіяльні процеси людського організму. Ще один продукт компанії Лесаффр це Аром Левен – рідкий продукт на основі закваски для хліба, отриманої за допомогою молочнокислих бактерій і квасних дріжджів. Аром Левен використовується для виробництва елітних сортів хліба з пшеничного борошна, надає готовому продукту смак і аромат хліба, приготованого з використанням довгих технологій. Переваги використання:рідка форма зберігає смакові і ароматичні речовини, спрощує процедуру регулювання кислотності, значна економія часу на виробництво житньо-пшеничного хліба, м'якуш з кремовим відтінком. [22]

 

1.4. Сучасна упаковка  для хлібобулочних виробів.

В українських супермаркетах покупець може зустріти десятки видів хліба і хлібобулочних виробів. Але незалежно від виду цих виробів давно визначені процеси, які впливають на якість та споживчі властивості хліба і хлібобулочних виробів (ХБВ). Можна сказати, що хліб і ХБВ відносяться до особливо тендітної продукції з точки зору зберігання їх функціональних властивостей на шляху від виробника до споживача. Виходячи з цього, особливу увагу слід приділити не тільки зовнішнім умовам зберігання даної продукції, але й усім аспектам її пакування.

Информация о работе Дослідження асортименту і якості хліба різних товаровиробників