Виды и характеристика хозяйственного права

Кроме того, к субъектам хозяйствования за нарушение ими правил осуществления хоз. деятельности применяются разнообразные административно-хозяйственные санкции от изъятия прибыли (дохода) до отмены государственной регистрации и ликвидации субъекта хозяйствования.

Варіант №26.

1.       Судові процедури, які застосовуються до боржника: загальна характеристика.

2.       Функції відповідальності.

1.       Судові процедури, які застосовуються до боржника: загальна характеристика.

До боржника в процесі впровадження у справі про  банкрутство застосовуються такі судові процедури:

1.       Розпорядження майном боржника.

2.       Мирова угода.

3.       Санація (відновленні платоспроможності боржника).

4.       Ліквідаційна процедура.

Розпорядження майном боржника – обов’язкова судова процедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення та ефективного використання майнових актів боржника та проведення аналізу  його фінансового становища. Здійснення її покладається на розпорядника майном боржника – призначеною суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи, яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражного керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) – це домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється, як письмова угода сторін, набирає чинності вразі затвердження її господарським судом, про що виноситься відповідна ухвала, може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені кредиторів комітетом кредиторів більшістю голосів за умови наявності письмової згоди на це всіх кредиторів, вимоги яких забезпеченні заставою від імені боржника – керівником боржника або арбітражним керуючим, які виконують повноваження органів управління боржника.

Санація боржника – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство, спрямована оздоровлення фінансово-господарського становище боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Вона може включати: кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника та інші.

              Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство – це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах. Тривалість ліквідаційної процедури – 12 місяців, яка може бути продовжена арбітражним судом ще на 6 місяців.

              Ліквідатор – фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури і забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до кандидата ті самі, що передбачені щодо керуючого санацією. 

2.       Функції відповідальності.

Господарсько-правова відповідальність як важлива складова господарського правопорядку має багато функцій.

Функції господарсько-правової відповідальності – це напрямки її дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності:

1. Попереджувально-стимулююча функція  господарсько-правової відповідальності (як і будь-якої юридичної) проявляється в тому, що не лише застосування господарсько-правової відповідальності, а  і сама загроза її застосування примушує учасників господарських правовідносин діяти правомірно, аби уникнути негативних наслідків в результаті застосування такої відповідальності.

2. Штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення) незначною мірою характерна для господарсько-правової відповідальності, хоча в певних випадках відіграє значну роль (сплата штрафної неустойки, яка передбачає і сплату суми неустойки, і повного відшкодування збитків.

3. Компенсаційно-відновлювальна функція – провідна в системі функцій, полягає у відновлені порушеного правопорядку й усуненні наслідків неправомірної поведінки суб’єкта господарювання.

4. Сигналізаційна функція – проявляється в тому, що застосування до суб’єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господарюючого суб’єкта – сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв’язку або розірвання існуючого.

5. Інформаційна функція полягає в інформуванні учасників господарського життя про негаразди в діяльності їх партнерів (якщо до останніх застосовуються господарсько-правові санкції контролюючими органами, контрагентами тощо), а відтак – в доцільності корегування своїх відносин з ними.

Варіант №27.

1.       Ліквідаційна процедура: поняття та наслідки відкриття.

2.       Поняття досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності.

1.       Ліквідаційна процедура: поняття та наслідки відкриття.

Согласно ст. 23 (последствия признания должника банкротом) Закона Украины «О восстановлении  платежеспособности должника или признании его банкротом»:

1. Со дня принятия хоз. судом постановления о признании должника банкротом и открытия ликвидационной процедуры:

- предпринимательская деятельность банкрота завершается окончанием технологического цикла изготовления продукции в случае возможности ее продажи;

- срок выполнения всех денежных обязательств банкрота и обязательства относительно уплаты налогов и сборов (обязательных платежей) считается наступившим;

- прекращается начисление неустойки (штрафа, пени), процентов и других экономических санкций по всем видам задолженности банкрота;

- сведения о финансовом положении банкрота перестают быть конфиденциальными либо составлять коммерческую тайну;

- заключение соглашений, связанных с отчуждением имущества банкрота или передачей его имущества третьим лицам допускается в порядке, предусмотренном этим разделом;

-   отменяется арест, наложенный на имущество должника, признанного банкротом, или другие ограничения относительно распоряжения имуществом такого должника. Наложение новых арестов или иных ограничений относительно распоряжения имуществом банкрота не допускается;

- требования по обязательствам должника, признанного банкротом, которые возникли во время проведения процедур банкротства, могут предъявляться только в границах ликвидационной процедуры;

- выполнение обязательств должника, признанного банкротом, осуществляется в случаях и порядке, предусмотренном этим разделом.

2. Со дня принятия хоз. судом постановления о признании должника банкротом и открытия ликвидационной процедуры прекращаются полномочия органов управления банкротом относительно управления банкротом и распоряжением его имуществом, если этого не было сделано, руководитель банкрота освобождается с работы в связи с банкротством предприятия, о чем делается запись в его трудовой книжке, а также прекращаются полномочия собственника (собственников) имущества банкрота, если этого не было сделано раньше.

3. Опубликование сведений о признании должника банкротом и открытие ликвидационной процедуры осуществляется ликвидатором в официальных печатных органах за счет банкрота в 5-дневный срок со дня принятия постановления о признании должника банкротом.

4. Не  разрешается опубликование или разглашение иным образом сведений о признании должника банкротом до дня принятия хоз. судом постановления о признании должника банкротом.

5. Сведения о признании должника банкротом и об открытии ликвидационной процедуры должны содержать: наименования и прочие реквизиты должника признанного банкротом; наименование хоз. суда в производстве которого находится дело о банкротстве; дату принятия хоз. судом постановления о признании должника банкротом и ликвидационной процедуры; сведения о ликвидаторе (ликвидационной комиссии).

Прекращение субъектов предпринимательства возможно в добровольном и в принудительном порядке, в форме ликвидации и реорганизации (слияния, присоединения, разделения, отделения, преобразования). Ликвидация, в отличии от реорганизации, предполагающей дальнейшее существование имущественных прав и обязанностей лица, состоит в полном прекращении деятельности, ведет к утрате всех имущественных прав и обязанностей, полном прекращению статуса субъекта предпринимательской деятельности. Таким образом, при ликвидации правопреемство отсутствует. Ликвидация, в зависимости от способов ее проведения, может осуществляться как в добровольном, так и в принудительном порядке.  В добровольном порядке юр. лицо ликвидируется на основании решения, принятого собственником либо высшим органом управления. При этом должна быть учтена возможность сохранения статуса юр. лица и продолжения предпринимательской деятельности. В законодательстве могут быть предусмотрены основания для добровольной ликвидации, однако  их перечень не должен быть исчерпывающим.

В принудительном порядке юр. лицо может быть ликвидировано по различным основаниям. К числу этих оснований можно отнести:

1.       Решение хоз. суда;

2.       Решение собственника имущества либо уполномоченного им органа при невозможности сохранения статуса предпринимателя;

3.       Отмена или аннулирование гос. регистрации.

Порядок ликвидации юр. лица в настоящее время урегулирован различными нормативными актами. Так, общий порядок ликвидации описан в разделе 7 Закона Украины «О предприятиях в Украине» (которые ныне уже утратил силу). При этом четкого различия между добровольным и принудительным порядком ликвидации в законе не приводится. В целом данные правила могут быть применены ко всем видам предприятий (к которым в силу ст.2 Закона Украины «О предприятиях в Украине» отнесены и хозяйственные общества), а также их объединения. Анализ законодательства, регулирующего отдельные организационно-правовые формы и конкретные виды субъектов предпринимательской деятельности, позволяет сделать вывод о том, что непосредственного четкого порядка (даже в нормах ХК) ликвидации таких форм и видов оно не содержит, а указывает лишь основания для ликвидации. Специальный порядок ликвидации предусмотрен в случае признания должника банкротом. Он регулируется Законом Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом». Общий порядок ликвидации, хотя и не проводит четкого различия между добровольной и принудительной ликвидацией, тем не менее, имеет некоторые особенности, присущие первому и второму случаю.

Процедура ликвидации направлена на обеспечение такого прекращения статуса юр. лица, а вместе с тем и занятия предпринимательской деятельности, при котором в полной мере будут обеспечены права кредиторов.

Последние могут быть условно подразделены на две группы:

1. Кредиторы, вступившие в отношения с ликвидирующимся юр. лицом до принятия решения о ликвидации;

2. Кредиторы, вступившие в отношения после принятия такого решения.

Последняя группа образуется постольку, поскольку начало ликвидационной процедуры не означает прекращения осуществляемой данным юр. лицом деятельности.

2.       Поняття досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії, чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа – учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушені, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не передбачено законом.