Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2012 в 09:16, контрольная работа
Согласно норм ч. 1 ст. 63 ХК Украины, государственное предприятие – это предприятие действующее на основе государственной собственности. Эта собственность закрепляется за гос. предприятием и принадлежит ему на праве полного хозяйственного ведения (ст.37 Закона Украины «О собственности»). К режиму полного общества хозяйственного ведения применяются правила о праве собственности (владение, пользование и распоряжение), кроме случаев, предусмотренных законодательством Украины.
Варіант №1.
1. Поняття господарського права як галузі права, науки та навчального курсу.
2. Господарське право як галузь законодавства.
Варіант №2.
1. Предмет господарського права.
2. Нормативно-правове підґрунтя господарської діяльності.
Варіант №3.
1. Поняття та різновиди господарських правовідносин.
2. Поняття господарської діяльності та її кваліфікуючи ознаки.
Варіант №4.
1. Господарче забезпечення діяльності не господарюючих суб’єктів.
2. Суб’єкти господарювання: поняття, ознаки та класифікація.
Варіант №5.
1. Методи правового регулювання господарських відносин.
2. Господарські організації – суб’єкти господарювання.
1. Методи правового регулювання господарських відносин.
Варіант №6.
1. Зміст методів владних приписів.
2. Фізичні особи суб’єкти господарювання.
Варіант №7.
1. Метод автономних рішень.
2. Правове регулювання реєстрації суб’єктів господарювання. Реєстрація юридичних та фізичних осіб: загальна характеристика.
Варіант №8.
1. Метод рекомендацій.
2. Правове регулювання реєстрації суб’єктів господарювання. Реєстрація юридичних та фізичних осіб: загальна характеристика.
Варіант №9.
1. Метод рекомендацій.
2. Види реєстраційних дій та їх правове значення.
Варіант №10.
1. Принципи господарського законодавства України.
2. Державна реєстрація припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Варіант №11.
1. Класифікація господарсько-правових актів.
2. Поняття та види господарських товариств.
Варіант №12.
1. Поняття власності в економічному аспекті.
2. Акціонерне товариство: установчі документи. Порядок управління та відповідальність учасників.
Варіант №13.
1. Способи виникнення і припинення права власності.
2. Товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю: установчі документи, порядок управління та відповідальність учасників.
Варіант №14.
1.Суб’єкти права загальнодержавної і комунальної власності.
2. Правовий статус арбітражного керуючого.
Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимоги до боржника.
У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на 6 місяців, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис в його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором в офіційних друкованих органах за рахунок банкрута в 5 денний строк від дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, в наступному порядку:
1. У першу чергу задовольняються:
- вимоги, забезпечені заставою;
- виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, в тому числі – відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети;
- витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - в розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
- витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство у господарському суді та роботою ліквідаційної комісії в тому числі.
2. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому КМУ, а також вимоги громадян – довірителів (владників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3. У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
4. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в том числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5. У п’яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
6. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги, заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Вимоги, незадоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
2. Підстави виникнення господарських зобов’язань.
Господарські зобов’язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
- внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
- у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;
Варіант №25.
1. Підвідомчість та підстава порушення справи про банкрутство.
2. Поняття відповідальності у господарському праві.
1. Підвідомчість та підстава порушення справи про банкрутство.
Сегодня правовое регулирование процедуры банкротства регулируется соответствующими статьями ХК Украины и Законом Украины «О восстановление платежеспособности должника или признании его банкротом» от 30.06.1999 г. (новая редакция Закона Украины «О банкротстве» от 14.05.1992 г.). а также приказом Мин. Экономики Украины «О методических рекомендациях относительно выявления признаков неплатежеспособности предприятия и признаков действий по сокрытию банкротства, фиктивного банкротства или доведения до банкротства» от 17.01.2001 г. №10, приказом Агентства по вопросам предотвращения банкротства предприятий и организаций «Об утверждении Методики проведения углубленного анализа финансово-хозяйственного положения предприятий и организаций» от 27.06.1997 г. №81, Информационным письмом Высшего арбитражного суда Украины от 11.04.2001 г. №01-8/451.
Основанием для возбуждения дела о банкротстве является письменная заявление кого-либо из кредиторов или должника в хозяйственный суд. Кредитор может обратиться с заявлением о возбуждении дела о банкротстве юр. лица, если данное лицо не в состоянии удовлетворить в течение одного месяца признанные им претензионные требования кредитора или погасить свой долг кредитору по исполнительным документам.
После приема заявления хозяйственный суд в течение 5 дней со дня его поступления выносит и направляет должнику, кредиторам и банкам, осуществляющим расчетно-кассовое обслуживание, определение о возбуждении производства по делу, в котором указывается о приеме заявления и назначении дела к рассмотрению в предварительном заседании, времени и месте его проведения, а также истребуются необходимые для рассмотрения дела документы, свидетельствующие о финансовом и имущественном положении должника. По результатам предварительного заседания хоз. суд определением, в случае необходимости, назначает распорядителя имущества должника, а также обязывает заявителя дать в официальный печатный орган ВРУ или КМУ объявление о возбуждении дела о банкротстве.
Хоз. суд возлагает на банк, который осуществляет расчетно-кассовое обслуживание должника, Фонд государственного имущества или на другое лицо, по предложению должника или кредиторов, полномочия по распоряжению и контролю за имуществом должника.
Кредиторы в месячный срок со дня опубликования в официальном печатном органе ВРУ или КМУ объявления о возбуждении дела о банкротстве подают в хоз. суд письменные заявления с имущественными требованиями к должнику, а также документы их подтверждающие. Хоз. суд по результатам рассмотрения этих требований своим постановлением определяет их или отклоняет. Хоз. суд признает должника банкротом при отсутствии предложений о проведении санации или несогласии кредиторов с условиями проведения санация должника. Условия и порядок признания юр. лиц – субъектов предпринимательской деятельности банкротами определяются Законом Украины «О восстановление платежеспособности должника или признании его банкротом».
Согласно нормам действующего законодательства (в частности ст. 12 ХК) хозяйственным судам подведомственны:
1. Дела по спорам, которые возникают при заключении, изменении, разрыве и выполнении хоз. договоров и по другим основаниям, а также в спорах о признании недействительными актов по основаниям, указанных в законодательстве, кроме:
- споров, которые возникают при согласовании стандартов и технических условий;
- споров, об установлении цен на продукцию (товары), а также тарифов на услуги (выполнение работ), если эти цены и тарифы соответственно законодательству не могут быть установлены по соглашению сторон;
- других споров, решение которых соответственно законам Украины, межгосударственным договорам и соглашениям отнесено к ведению других органов.
2. Дела о банкротстве.
3. Дела по заявлениям органов Антимонопольного комитета Украины, Счетной палаты по вопросам, отнесенным законодательными актами к их компетенции подведомственный хоз. судам спор может быть передан сторонами на решение третейского суда (арбитража), кроме споров о признании недействительными актов, а также споров которые возникают при заключении, изменении, расторжении и выполнении хоз. договоров, связанных с удовлетворением гос. потребностей.
При этом дела в спорах, возникающих при заключении, изменении и расторжении хоз. договоров, дела в спорах о признании договоров недействительными рассматриваются хоз. судом по месту нахождению стороны, обязанной по договору осуществить в пользу второй стороны такие действия как: передать имущество, выполнить работу, предоставить услуги, уплатить деньги и т.п.
Дела в спорах, возникающих при выполнении хоз. договоров и по другим основаниям, а также дела о признании недействительными актов рассматриваются хоз. судом по месту нахождения ответчика.
Дела в спорах с участием нескольких ответчиков рассматриваются хоз. судом по месту нахождению одного из ответчиков по выбору истца.
Если юр. лицо предоставляет уполномоченное им обособленное подразделение, территориальная подсудность спора определяется в зависимости от местонахождения обособленного подразделения.
Место рассмотрения дела по хоз. спору, в котором одной из сторон является апелляционный хоз. суд, хоз. суд АРК, хоз. суд области, городов Киева и Севастополя, определяет Высший хоз. суд.
Дела о банкротстве рассматриваются хоз. судом по местонахождению должника.
2. Поняття відповідальності у господарському праві.
Хозяйственно-правовая ответственность является одним из видов юр. ответственности. Она призвана стимулировать надлежащее выполнение хоз. обязательств и таким образом способствовать обеспечению правопорядка в сфере экономики.
Основанием хозяйственно-правовой ответственности является хозяйственное правонарушение, т.е. противоправное деяний (действие или бездействие) субъекта хозяйственных правоотношений, которое нарушает права другого участника этих отношений или третьих лиц. В зависимости от характера нарушенных предписаний различают договорные и внедоговорные правонарушения. Договорные правонарушения являются нарушением договорных обязательств, а внедоговорные требований закона.
Особенностью хозяйственно-правовой ответственности является ее имущественный (экономический) характер. Виноватость правонарушителя предполагается, т.е. именно должник должен доказывать свою невиновность, а не кредитор – свою правоту.
Санкции хозяйственно-правовой ответственности:
1. Возмещение убытков, которыми являются расходы кредитора, потеря или повреждение его имущества, упущенная выгода и т.п.
2. Штрафные санкции, которыми являются штраф, неустойка и пеня.
3. Оперативно-хозяйственные санкции, которые выполняют предохранительную функцию и направлены на предотвращение хозяйственного правонарушения или уменьшения его вредных последствий. Они применяются непосредственно самими субъектами хозяйственных правоотношений в оперативном порядке и могут применяться независимо или наряду с взысканием штрафных санкций. Среди них различают санкции, направленные на одностороннее прекращение правоотношений в интересах стороны, права которой нарушены, например, полный или частичный отказ от выполнения обязательств, отказ от принятия выполнения или от встречного выполнения, а также санкции, направленные на смену правоотношений, например, перевод неисправного плательщика на предварительную оплату продукции и др.
Информация о работе Виды и характеристика хозяйственного права