Категорія «інтерес» в державному управлінні: теоретико - правовий аналіз

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

(назва інституту, факультету)

 

______Кафедра адміністративного та господарського права________

                                                                                             (назва кафедри)

 

Напрям підготовки/спеціальність_______7.03040101 «Правознавство»

(код, назва напряму/спеціальності)

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень_______Спеціаліст________________

                                                (бакалавр/спеціаліст/магістр)

 

 

 

 

Дипломна робота

 

Категорія «інтерес» в державному управлінні: теоретико - правовий аналіз

 

                                                                       Студента 5 курсу

денної форми навчання

Кульчицького В. С.      

 

Науковий керівник:

викл. Лазарєва Мар’яна Іванівна

                                                                                 _____________________

                (підпис керівника)

 

 

Рецензент :

ст. викл. Яновський Вадим Сергійович

 

 

Рекомендовано до захисту:                  Захищено на засіданні ДЕК № 2

Протокол засідання кафедри               Протокол №___від «___» _____р.

№___від «____»_________р.               Оцінка______________________

Завідуючий кафедрою                                                   

_________Васильєв А.С.                      Голова ДЕК                Гуревський В.К.

     (підпис) 

 

 

 

Одеса 2013 

З М І С Т

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………….3

 

РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ «ІНТЕРЕС», ЯК ПРОЯВ СУСПІЛЬНИХ

                    ПОТРЕБ

 

1.1 Суть інтересу, як категорії соціальних наук…………………………..7

1.2 Категорія інтерес в державному управлінні та механізми

       формування державних інтересів……………………………………..16

1.3 Характер та конфлікти державних інтересів…………………………30

 

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНИХ ІНТЕРЕСІВ

 

2.1 Природні державні інтереси…………………………………………….47

2.2 Штучні державні інтереси………………………………………………62

 

РОЗДІЛ 3. КАТЕГОРІЯ ІНТЕРЕС В РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ

                    РЕЖИМАХ

 

3.1 Державний інтерес в демократичних країнах…………………………72

3.2 Державний інтерес в авторитарних та тоталітарних країнах………...75

 

Висновок……………………………………………………………………..84

Список використаної літератури…………………………………………87

 

 

 

В С Т У П

 

Дипломна робота присвячена специфіці категорії «інтерес» в державному управлінні у різноманітті її формах реалізації та втілення. Актуальність теми дослідження обґрунтовується необхідністю усвідомлювати специфіку державних інтересів у різних формах її прояву. Актуальність дослідження інтересів у державному управлінні завжди буде основним завданням юридичної науки, яка досліджу генезис соціальних цінностей. Однак категорія “інтерес” належить до найбільш складних, “загадкових” і дискусійних у сучасній науковій літературі, оскільки значна кількість досліджень не лише не прояснила суті цього явища, а навпаки – призвела до ще більшої заплутаності. Так, наприклад, досі не існує єдиного визначення, яке б поділяли всі дослідники.

Актуальність полягає також у тому, що в дослідженні акумульовано інтерес у вивченні діяльності різних державних програм і проектів як державних інтересів в теоретичному і прикладному аспектах; в результаті чого можна знайти шляхи сходження і розбіжності штучних і природних державних інтересів. Заявлена ​​проблема дослідження може дати конкретні відповіді на ті злободенні питання, які хвилюють істориків і політологів протягом 10 років: які пріоритети сучасної України, що вважати штучним, а що природним інтересом України.

Пояснюється це тим, що слово інтерес входить до гранично абстрактних і, як правило, сутнісно спірних понять. Звідси – неможливість не лише його термінологізації (встановлення чіткого визначення, однозначного використання у певних сферах діяльності), але й більш-менш надійної конвенціалізації його змісту (нормативної чи прагматичної згоди щодо, зокрема, значення терміна). Ставши предметом дослідження філософії, соціології, психології, педагогіки, правознавства, політології, економічної теорії та й інших суспільних наук, розглядувана категорія ще раз підтвердила свій комплексний та багатогранний характер.

Ступінь наукової розробленості теми дослідження представлена ​​різноманітними теоріями, гіпотезами, моделями і стратегіями. Слідом за Т.А. Алексєєвої і К.С. Гаджиєва мною буде сформульоване визначення державних інтересів. А також величезний інтерес для дослідження набувають роботи В.І. Манілова, М.В. Ільїна, В. Мау, Е. Позднякова. Дані роботи стали методологічною і плюралистского основою даного дослідження. Крім того, дослідженню поняття “інтерес” присвячено роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема наукові праці А. Здравомислова, В. Козакова, В. Дубініна, В. Тихоновича, М. Ільїна, І. Мартинюка, А. Хапінова, К. Ізарда, П. Надолішнього, В. Сіренка, С. Ананьїна та ін.

Об'єктом дослідження є державні інтереси в їх реалізації і функціонування в різних різноманітних формах свого прояву. Предмет дослідження - державні проекти, програми, постанови, які малюють реальну картину державних інтересів.

Мета цієї роботи полягає у виявленні особливостей об'єктивного характеру державних інтересів і їх форм. Для досягнення зазначеної мети поставлені такі завдання:

• розглянути дискусії про поняття категорії «інтерес» в державному управлінні;
• визначити характер державного інтересу, механізми його формування;
• проаналізувати форми державних інтересів в їх конкретної реалізації.

Також на мета даної дипломної роботи полягає не тільки в тому, щоб охарактеризувати механізми формування державних інтересів у світлі сучасних дискусій і підходів, а й проаналізувати конкретні їх види.

Емпірична база дослідження включає в себе офіційні документи українських органів влади, довідкову літературу, а також деякі монографії, що стосуються даної тематики. В якості джерел можна позначити і ряд дослідників, згаданих вище.

Мета і завдання даної роботи припускають використання цілого ряду методів і дослідницьких підходів до складової її фактурі. Використовуються загальні методи наукового пізнання: систематизації та аналізу інформації, порівняльний, типологічний, системний. Крім того, в роботі застосовані структурно-функціональний, нормативно-ціннісний, що дозволяють розкрити сутність державних інтересів.

Серед значної кількості досліджень у різних галузях науки досі ще недостатньо уваги надається визначенню категорії “інтерес” у державному управлінні та не знайдено повного відбиття питання їх класифікації в цій сфері. Саме тому на меті цієї дипломної роботи – визначити роль і місце категорії “інтерес” у сфері державного управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРС ЯК ПРОЯВ СУСПІЛЬНИХ ПОТРЕБ

 

1. Суть інтересу як категорії соціальних наук

 

Для з’ясування категорії “інтерес” у державному управлінні передусім визначимося з його природою та суттю. Для цього звернемося до його походження та значення. Термін інтерес (від лат. interest, intersum – “має значення, важливо”; inter esse – “бути між”) використовують для позначення різних за своєю природою явищ.

Спочатку категорія “інтерес” створювалася для визначення реальних причин суспільних і індивідуальних дій. Перші здогадки щодо інтересів як рушійної сили розвитку суспільства і людини знаходимо ще як у філософів античності, так і старокитайських і староіндійських мислителів, що вказує на закономірність використання інтересу в будь-якій категоріальній схемі пояснення світу.

Потім протягом багатьох віків, коли пізнання суспільних явищ залишалося не диференційованим на окремі наукові дисципліни, закріпилася багатостадійна традиція переосмислення поняття “інтерес”, яке поновлювалось і модернізувалося при кожній зміні наукової парадигми.

Зумовлений кардинальними змінами в способі виробництва, суспільних відносинах, світогляді, засобах і рівнях теоретичного пізнання поділ суспільствознавства на окремі науки, з одного боку, призвів до поглибленого вивчення і теоретичного осмислення суті категорії “інтерес”. З другого боку, на певний час, поки в науці домінували аналітичні методи, було втрачено цілісність сприйняття всього проблемного поля поняття інтересу.

Як уже зазначалося, досі не існує єдиного визначення поняття “інтерес”, яке б поділяли дослідники різних наук. Це пояснюється тим, що кожна галузь науки трактує інтерес зі своєї власної позиції і видає таке розуміння суті інтересу за загальне. Спробуємо визначити значення інтересу в економіці, психології, праві та політології.

Найбільш бурхливо, починаючи з XVIII-XIX століть, відбувалося введення категорії інтересу в науковій обіг в економічній науці. Вивчаючи суспільні форми виробництва і розподілу, обміну і вживання матеріальних благ, воно концентрувалося на взаємозв’язку предмета споживання з його усвідомленням під кутом зору панівних економічних відношень. Починаючи з А. Сміта, з його концепції “економічної людини”, інтерес зусиллями Д. Рікардо, Дж. Миля, І. Бентама та ін. набув значення універсального мотиву, що відтворюється в різних іпостасях на підставі дії механізму конкуренції.

Принципово інакше інтерес був задіяний в марксистській науковій парадигмі – як підстава для класового єднання, мотиваційний чинник формування революційних практик “класу, який сходить”.

Специфіка сучасного економічного тлумачення інтересу полягає в його інтерпретації як об’єктивної необхідності задоволення як наявних, так і очікуваних потреб суб’єктів на підставі їх взаємодії, зумовленої характером діючих у суспільстві економічних відносин.

Психологія в свою чергу використовує поняття інтересу для пояснення того, яким чином суб’єкти соціальної взаємодії сприймають і відтворюють у своїй уяві об’єктивну реальність через призму власних потреб. Інтерес характеризується єдністю мотиваційного, ціннісно-орієнтаційного і вольового компонентів, виступаючи стійким намаганням до пошуку визначених, соціально зумовлених засобів задоволення потреб. Вивчення внутрішньої структури і механізмів дії інтересу, зв’язку їх з іншими психічними властивостями, станами і процесами, взятими в динаміці процесу соціалізації індивіда, становить окремий, однак необхідний для комплексного розуміння зріз.

До правової науки категорія “інтерес” увійшла як одна з основоположних, оскільки ще в практиці давньоримського судочинства інтерес був у ролі смислостворюваного і системоупорядкованого чинника. Найбільш повно пізнавальний потенціал інтересу виявляється в правовій теорії інтересів, де право розглядається як закріплений в законодавстві інтерес. Широко відома марксистська формула інтересу як перетворення на закон волі господарюючого класу.

У сучасних теоріях права існують різні погляди як на епістемологічну суть інтересу, так і на його правову функцію. Однак загальновизнаним є потяг інтересу до соціальної зумовленості правових норм, соціальної легітимації нормотворчості завдяки інститутам суспільного впливу на владу, державу і законодавство. Правовідносини постають у вигляді певного простору, у якому відбувається зіставлення інтересу суб’єкта оцінки з інтересами інших учасників правовідносин. Таким чином, процес правового регулювання життєдіяльності суспільства є формою соціального самоконтролю, джерелом і механізмом генезису якого слугує інтерес.

Політологія довгий час розглядала інтерес як головну складову марксистської політичної доктрини, детермінанта історії, що внаслідок непримиренних суперечностей між інтересами класів-антагоністів зумовлював історичний розвиток. Пізніше, з кінця XIX – початку XX ст., до класового аналізу додалася проблематика функціонування політичних рухів, партій та організацій.

Сучасна політична наука вбачає у вивченні інтересів можливість сприяти їх своєчасному задоволенню, згоді і координації, що дозволяє попередити соціальні кризи й аномалії. Ускладнення суспільної структури і взаємодія різних соціальних акторів потребує своєчасного вдосконалення методів вивчення і моніторингу не лише актуальних, але й перш за все кожного потенційного конфлікту інтересів, що дозволить ухвалювати ефективне соціально-політичне рішення і вживати адекватні заходи.

Отже, безсумнівно, нині поняття інтересу має складну, синтетичну, багаторівневу структуру як одного з базових наукових уявлень про механізм функціонування суспільства. Категорія інтересу акумулювала в собі, окрім соціологічного змісту, аспекти і ракурси розгляду, що належать до предметної сфери інших наук про людину і соціум – психології, політекономії, права, етики, естетики, політології, теорії управління і т. ін. Однак чи не єдине, що об’єднувало й досі поєднує дослідників інтересу в цілому, – це солідарна згода трактувати його як практично найбільш важливий мотив і вісь соціальної активності людини, її діяльності і поведінки.

Деякі вчені – наприклад, американський психолог К. Ізард, взагалі вважають “емоцію інтересу” вродженим феноменом, який передує “сигналам, які поступають ззовні” [1, с. 52-71], а радянський дослідник А. Ханіпов [2, с. 35] тлумачить його як всеосяжне вираження активності суб’єкта. Однак, незважаючи на те, що останніми роками розкрито нові елементи й особливості цього досить складного соціального явища, уявлення про інтерес збагатилися глибокими дослідженнями з позицій суспільних наук, питання визначення інтересу все ще викликає відкриті дискусії в соціологічній літературі та має, на жаль, лише теоретичне значення.