Аналіз роздрібного товарообороту

Найчастіше  такими причинами є: недотримання визначеного асортиментного мінімуму; перебої в завозі товарів; невідповідність товарів, які завозяться в магазини, попиту покупців і ін.

Слід не тільки проводити аналіз роздрібного товарообороту по товарних групах, показаних у статистичній звітності, але і вивчати стан торгівлі окремими товарами. Належна увага повинна приділятись також вивченню внутрішньо групових змін по товарах складного асортименту, динаміці реалізації взаємозамінних товарів,впровадженню в товарооборот нових товарів. З цією метою використовують дані одночасного обліку реалізації окремих непродовольчих товарів, інвентаризаційні описи, кон'юнктурні огляди, матеріали виробничих нарад працівників магазинів, конференцій покупців, матеріали про дотримання асортиментного мінімуму та ін.

Щоб оцінити  досягнутий рівень задоволення попиту населення,проводять аналіз реалізації окремих товарів і товарних груп на душу населення, яке проживає в  зоні діяльності споживчого товариства чи іншого торговельного підприємства.

Розрахунки  наведені в таблиці 4.6 (додаток М).

Провівши аналіз реалізації товарів на душу населення підприємством у звітному періоді ми бачимо, що разом по всіх товарних групах сума реалізації зросла на 60,8 тис. грн.. найбільше цьому посприяла реалізація таких товарів, як ін.. продовольчі товари +47,4 тис. грн..; м’ясо і птиця +4,1 тис. грн.; кондитерські вироби +3,6 тис. грн. товарооборот на душу населення зріс на 3,24 тис. грн..

Найгірша реалізація була по таких товарних групах: молочні продукти -0,19 тис. грн.; хліб -0,02 тис. грн. та непродовольчі товари -0,11 тис. грн.

Під ритмічністю роботи торговельного підприємства розуміють виконання плану товарообороту по періодах (кварталах, місяцях,декадах). Ритмічна робота магазинів — одна із умов раціональної організації торгівлі. Забезпечення такої роботи є комплексним завданням, яке охоплює всі сторони торговельного процесу. Ритмічність роботи залежить не тільки від зусиль торговельно-оперативного персоналу, але й допоміжних та обслуговуючих працівників. Вона вимагає належного рівня організації торговельного менеджменту, ефективної роботи всіх управлінських структур підприємства, а особливо тих, які забезпечують оперативне управління торговельно-виробничими процесами.

Ритмічність роботи характеризує організаційно-технічний рівень підприємства і в значній мірі визначає економічні показники господарської діяльності.

В процесі аналізу загального обсягу товарообороту ритмічність виконання плану вивчають як в цілому по споживчому товариству чи іншому підприємству, так і ритмічність роботи окремих магазинів.

Для оцінки ритмічності товарооборот за звітний період приймають за 100 % і визначають питому вагу кожного періоду (місяця, кварталу) за планом і фактично. На основі відхилень цих показників в окремі періоди судять про ритмічність роботи.

Для узагальненої кількісної оцінки ритмічності виконання плану товарообороту розраховують коефіцієнти ритмічності. Є декілька способів їх розрахунку. Найпростіший з них являє собою відношення кількості періодів, в яких план був виконаний, до загальної кількості періодів.

Коефіцієнт  ритмічності виконання плану  товарообороту (Kr) розраховують також способом менших чисел за формулою:

 

Kr=    ,            (4.4)

де On – плановий обсяг товарообороту на рік;

Onp – загальна сума недовиконання плану товарообороту в окремі місяці.

Коефіцієнт  ритмічності розраховують також  з допомогою показників варіації за формулою:

Kr= 1-V,            (4.5)

де V – коефіцієнт варіації.

Цей коефіцієнт варіації розраховують як відношення середньоквадратичного відхилення процента виконання плану товарообороту в кожному окремому місяці до процента виконання плану товарообороту за звітний рік.

Об'єктивна оцінка результатів роботи магазинів та інших структурних підрозділів підприємств є основою для обґрунтування матеріального заохочення їх колективів і розробки планів діяльності на перспективу. Підвищення об'єктивності цієї оцінки вимагає врахування не тільки ступеня виконання планових показників, але і їх напруженості і, в першу чергу, напруженості виконання плану роздрібного товарообороту.

Оцінка напруженості планів товарообігу повинна здійснюватися як на стадії обґрунтування, так і після їх виконання, враховуючи конкретні умови, в яких цей план виконувався, і фактичне ресурсне забезпечення. Це дозволяє не тільки об'єктивніше оцінити результати роботи, але й дати оцінку рівня планування.

Критерієм оцінки напруженості планів вважається ступінь використання резервів інтенсивного розвитку виробничої чи торговельної діяльності у плановому періоді. Тому в основі існуючого підходу до оцінки напруженості планів товарообороту — припущення про необхідність досягнення у процесі планування приблизно однакових співвідношень між планом роздрібного товарообороту і ресурсами, які використовуються для його виконання, з метою досягнення у різних ланках торгівлі приблизно однакової напруженості планів. Це вимагає розробки нормативних показників ресурсного забезпечення товарообороту для різних типів магазинів.

Показником  для оцінки напруженості планів товарообороту може виступати коефіцієнт напруженості плану, в основі розрахунку якого — порівняльна характеристика запланованих темпів зростання товарообороту, фактичного виконання планів і ресурсного забезпечення магазинів і торговельного підприємства загалом. Тобто напруженість плану товарообороту торговельного підприємства беруть як базу для порівняння і приймають за одиницю, або 100 %.

Алгоритм розрахунку цього коефіцієнта показаний  на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Алгоритм розрахунку коефіцієнта напруженості виконання плану роздрібного товарообороту.

Він передбачає восьмиетапну процедуру розрахунків:

1) коефіцієнта  еластичності планового завдання (Кt_i) як відношення запланованого темпу зростання товарообороту магазину порівняно з базисним періодом (Т_i) до відповідного показника, розрахованого по торговельному підприємству (Т);

2) коефіцієнта  еластичності виконання плану  товарообороту (КЬі) як відношення  відсотка виконання плану товарообороту  окремим магазином (В_i) до виконання плану товарообороту по торговельному підприємству загалом (В);

3) інтегрального  коефіцієнта еластичності товарообороту  магазину (Ко_i,);

4) ресурсомісткості  товарообороту і-го магазину по j-му ресурсу (Р_ij) як відношення наявного ресурсу (Н_ij) і фактичного товарообороту (О_i,) у звітному періоді;

5) ресурсомісткості  товарообороту торговельного підприємства загалом по j-му ресурсу (Р_j) як відношення величини наявності j-го ресурсу в цьому підприємстві (Н_j) до його товарообороту (О);

6) часткових  коефіцієнтів ресурсомісткості товарообороту магазину з кожного виду ресурсів (Кp_ij) як відношення ресурсомісткості товарообороту магазину по j-му ресурсу і ресурсомісткості товарообороту всього торговельного підприємства з цього ресурсу;

7) інтегрального  коефіцієнта ресурсомісткості товарообороту магазину (Кр_i);

8) коефіцієнта  напруженості виконання плану  товарообороту магазином (Кп_i), як відношення інтегрального коефіцієнта еластичності товарообороту (Ко_i,) до інтегрального коефіцієнта ресурсомісткості товарообороту цього магазину (Кр_i ).

Формула (8) розрахунку коефіцієнта напруженості виконання  плану товарообороту показує, що Кп_і > 1 за умови, якщо Кр_і < Ко_і. У цьому випадку напруженість виконання плану товарообороту і-м магазином вища, ніж загалом по торговельному підприємству. Якщо ж Кр_і > Ко і, то Кп_і < 1, тобто фактична напруженість виконання плану товарообороту в і-му магазині нижча, ніж по торговельному підприємству загалом.

Розглянемо  методику розрахунку коефіцієнтів напруженості виконання плану товарообороту  на прикладі торговельної мережі споживчого товариства.

У табл. 4.7 (додаток Н) наведено розрахунок інтегральних коефіцієнтів еластичності товарообороту для кожного магазину споживчого товариства. Цей розрахунок реалізує перші три блоки алгоритму.

Інтегральні коефіцієнти  еластичності товарообороту магазинів (Ко_i,) виражають відношення запланованих темпів зростання товарообороту і фактичних рівнів виконання планів окремими магазинами до середніх значень цих показників по торговельній мережі в цілому. Окремі економісти пропонують використовувати ці показни₂ки як коефіцієнти для оцінки напруженості планів товарообороту². Однак тільки на їх основі, без врахування фактичного ресурсного забезпечення, ще не можна об'єктивно судити про напруженість виконання планів магазинами. Очевидно, легше виконувати план при більш високій ресурсній забезпеченості. Тому, оцінюючи напруженість виконання плану поряд з інтегральними коефіцієнтами еластичності товарообороту, до уваги необхідно брати також показники, які характеризують рівень ресурсної забезпеченості магазинів. їх називають показниками ресурсомісткості товарообороту.

Одним із завдань  економічного аналізу роздрібного  товарообороту є вивчення його сезонності. Під сезонністю розуміють стійку закономірність внутрішньорічної динаміки реалізації окремих груп товарів. Для різних товарів інтенсивність сезонних коливань товарообороту і їх характер можуть суттєво відрізнятись.

Причини сезонних коливань товарообороту пов'язані головним чином із особливостями пропозиції товарів і попиту покупців у різні періоди року. Що стосується сезонності пропозиції, то вона зумовлена сезонністю виробництва окремих товарів і в першу чергу сільськогосподарських продуктів.

В той же час  сезонні коливання попиту на товари відбуваються під впливом наступних  груп факторів: сезонних змін грошових доходів населення; змін потреб населення  у товарах в залежності від  кліматичних умов різних пір року; соціально-побутових факторів.

Яскраво виражену сезонність мають грошові доходи сільського населення, що обумовлено сезонністю сільськогосподарського виробництва.

Якщо сезонні коливання в реалізації продовольчих товарів можуть бути зведені до мінімуму, то по непродовольчих товарах вони зростатимуть.

Сезонні коливання  товарообороту, як правило, негативно  впливають на такі показники господарської  діяльності торговельних підприємств  як продуктивність праці, ефективність використання матеріально-технічної  бази, якість обслуговування покупців, витрати на зберігання сезонних товарів, природні втрати. Для ослаблення цих негативних впливів торговельні підприємства повинні більш широко застосовувати сезонну диференціацію торгових націнок (знижок) на деякі товари, що в певній мірі впливає на регулювання попиту і пропозиції, проводити сезонний розпродаж товарів.

В процесі аналізу  внутрішньорічної динаміки товарообороту  необхідно виявити закономірність відхилень показників по окремих  місяцях від середньорічних або  вирівняних показників. При цьому в розрахунок прийнято брати дані не менше як за три роки.

Існують різноманітні статистичні методи вивчення сезонності в динамічних рядах: простої середньої, відносних чисел, аналітичного вирівнювання, ковзної середньої і ін. Для  виявлення сезонних коливань товарообороту, коли в рядах динаміки немає яскраво виражених тенденцій росту чи зниження, а внутрішньорічні коливання протягом всього періоду відбуваються навкруг якогось відносно постійного рівня, використовують методи простої середньої або відносних чисел. Вони не вимагають попередньої обробки даних.

Якщо в динамічних рядах проглядається чітко виражена тенденція росту чи зниження, необхідно  спочатку виключити вплив факторів, які визначають поступальну динаміку товарообороту, а потім проводити  аналіз сезонності.

Так, за допомогою  методу аналітичного вирівнювання емпіричний ряд динаміки товарообороту замінюють  умовним (теоретичним), розрахованим на основі певної лінії, яка відображає тенденцію динамічного ряду. Цим  елімінують вплив поступальної тенденції розвитку товарообороту на сезонні коливання. Потім знаходять процентне відношення членів динамічного ряду до вирівняного їх рівня. Показники сезонної хвилі товарообороту визначають як середні значення із цих процентних відношень по місяцях.

Оперативний аналіз роздрібного товарообороту проводиться у всіх ланках управління торгівлею: магазинах, споживчих товариствах, споживспілках. Найбільш ефективним він є в низових ланках, які безпосередньо впливають на хід торговельно-виробничих процесів.

Для забезпечення щоденного контролю за ходом виконання плану товарообороту в магазинах ведуть спеціальні відомості, які ще називають графіками виконання плану товарообороту. В цих графіках за кожен робочий день наростаючим підсумком з початку місяця показують плановий і фактичний товарооборот, а також відхилення від плану (+, -). Одноденний плановий товарооборот розраховують діленням місячного чи квартального плану на число робочих днів в періоді. Фактичний обсяг роздрібного товарообороту за робочий день (зміну) визначають за грошовою виручкою від реалізації товарів і сумами продажу товарів в кредит, дрібним гуртом, які показані у документах на їх фактичний відпуск. Такі графіки виконання плану товарообороту дають можливість керівникам підприємств щоденно стежити за реалізацією товарів і здачею виторгу, контролювати ритмічність виконання плану, виявляти причини відставання від плану, якщо вони допущені.