Підходи до оптимізації системи оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»

В окремих графах особистого рахунку щомісячно відображуються суми, що належать до виплати працівнику, або заборгованість за ним. Також фіксується інформація про роботу, що необхідна для розрахунків заробітку: тарифний розряд, годинна тарифна ставка (оклад), період, за який використана відпустка, дата та номер документу на утримання, період утримання тощо.

З особистих рахунків переносяться дані про нараховану заробітну платню, утримання, суми до видачі на руки у розрахунково-платіжні відомості (додаток А), що підписуються начальниками цехів та бухгалтерії, які проводили розрахунки. На лицевій стороні відомості вказуються строк виплати, суми до виплати, ставляться підписи керівника підприємства та головного бухгалтера, після чого відомості реєструються та передаються до банку з платіжним дорученням.

На підставі особистих рахунків заповнюються також розрахункові листки (додаток Б), що видаються робітникам, щоб вони могли перевірити дані про нарахування заробітної платні та утримання з неї.

Із загальної суми нарахованої за місяць заробітної платні, допомог та інших доходів робітника проводиться утримання податку на прибуток та обов’язкових страхових внесків до Фонду соціального страхування та до Пенсійного фонду, заборгованості наймачу, утримання за письмовим дорученням самого робітника тощо (рис. 2.2.).

Утримання з заробітної платні робітників для погашення їхньої заборгованості наймачу можуть проводитися з розпорядження останнього у випадках: повернення авансу, що був виданий в рахунок заробітної платні; повернення сум, що були виплачені в надлишок через розрахункові помилки; звільнення робітника до завершення того робочого періоду року, в рахунок якого він вже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки; відшкодування збитків, що спричинені з вини робітника, в розмірі, що не перевищує його середньомісячного заробітку.

УТРИМАННЯ, ПЛАТЕЖІ ТА ВІДРАХУВАННЯ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ
ОБОВ’ЯЗКОВІ УТРИМАННЯ			НЕОБОВ’ЯЗКОВІ УТРИМАННЯ			ВІДРАХУВАННЯ
1. Податок на прибуток 2. До пенсійного фонду 3. За виконавчими листами 4. Компенсації за рішенням  суду 5. Штрафи 6. Розпорядження податкової  інспекції			1.Утримання підзвітних  сум 2.Утримання надлишку нарахованої  заробітної платні 3.Погашення недостач щодо  відшкодування матеріального збитку			1.Відрахування за товари, що придбані в кредит 2.Відрахування за кредити, що отримані у банку 3.Страхові платежі 4.Різні внески

 

 

Рис. 2.2. Утримання, платежі та відрахування із заробітної платні у ВАТ «Херсонський завод карданних валів» 

 

За письмовим дорученням робітника з його заробітку можуть утримуватися внески на добровільне страхування, профспілкові внески, суми за товари, що придбані в кредит та інші.

Загальний розмір утримань не може перевищувати 20% заробітної платні, а у випадках особливо передбачених законодавством, - 50% заробітної платні, що підлягає виплаті працівнику.

Платниками обов’язкових страхових внесків є юридичні особи, їхні філіали, представництва та відокремлені підрозділи незалежно від підлежності та форм власності, громадяни, яким законодавством надане право укладення та припинення трудового договору з робітниками, а також громадяни, що працюють. Відрахування до Фонду соціального захисту проводиться підприємствами за встановленими тарифами внесків – 35%. Для працюючих громадян страховий внесок до цього ж фонду встановлений у розмірі 1% заробітної платні.

Частина коштів, що відраховується у Фонд соціального захисту населення, використовується самим підприємством для виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та родам, у зв’язку із народженням дитини, по догляду за дитиною до 3-х років, на похорон та на інші виплати, що передбачені законодавством.

Підприємство може видавати робітникам позики на індивідуальне будівництво, придбання або будівництво садового будинку, житла тощо. Підприємство має право на отримання з робітника, що позичає, процентів на суму позики у розмірах та у порядку, що визначені договором позики.         

 Із заробітної платні  можуть здійснюватися відрахування. Відрахування проводяться на  прохання робітника (у письмовому  вигляді). До них відносять: відрахування  до Пенсійного фонду, відрахування  до Фонду соціального страхування  населення, відрахування за товари, що придбані у кредит; страхові  платежі з індивідуального страхування; відрахування за кредити, що отримані  у банку або на підприємстві; різні профспілкові внески тощо.

У будь-якому випадку за працівником повинно бути збережено не менше ніж 50% заробітку.

Для отримання підсумкових даних по підприємству про нарахований фонд заробітної платні та суми, що виплачуються та не враховуються у складі зазначеного фонду, а також про утримання за їхніми видами бухгалтерія щомісячно складає розроблену таблицю «Зведення нарахованої заробітної платні за її складом до категорій працівників та зведення даних за розрахунками з робітниками та службовцями». Тут приводяться дані про нараховану заробітну платню позасписковому складу працівників та зведені дані за розрахунками з робітниками та службовцями. Вказана таблиця складається за підсумковими даними розрахункових відомостей та слугує для складання звітності щодо праці, отримання узагальнених сум утримань з заробітної платні та інших цілей.

Склад видів виплат, що входять та не входять до фонду заробітної платні, визначений Інструкцією про склад фонду заробітної платні та інших виплат, згідно якої до фонду заробітної платні входять усі витрати підприємства на заробітну платню та не враховуються вихідні допомоги під час скорочення штату, ліквідації підприємства, надбавки до пенсій тощо.

На підприємстві існує суворий контроль за використанням фонду заробітної платні, це зумовлено тим, що більша частина фонду входить до складу собівартості продукції та впливає на розмір прибутку, що отримується. Крім того, фонд заробітної платні є базою для відрахування внесків до Фонду соціального захисту та інших податків до бюджету [9].

Виплати відшкодовуються за рахунок різних джерел – собівартості продукції, прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, цільових фінансування та надходжень тощо.

Розходи на оплату праці, що входять до собівартості продукції піддаються особливо ретельному контролю, у процесі якого важливо встановити обґрунтованість норм виробітку, нормативів обслуговування, відрядних розцінок, окладів та інших видів оплат, достеменність відображення у первинних документах. Один з напрямків економії фонду заробітної платні – це скорочення невиробничих виплат та доплат.

Для заповнення показників щомісячної та річної звітності щодо праці використовуються різні джерела даних. Відомості про середню чисельність робітників та чисельність на певну дату отримують на основі оперативного обліку чисельності працівників за їхніми категоріями, статтю, професіями та іншими ознаками та визначення середніх показників чисельності складу працівників. Дані про відпрацьовані людино-дні та людино-години отримують узагальненням інформації табелів. 

 

2.3.           Автоматизація роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів» 

 

 

 Для автоматизації роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів» використовується комп’ютерна бухгалтерська система «Облік заробітної платні» фірми «Дебет Плюс».         

 Ця система є потужним  високонадійним програмним продуктом. Вона дозволяє автоматизувати  значну частину функцій бухгалтера  з розрахунку заробітної платні, істотно розширюючи його можливості  з оброблення бухгалтерської  інформації.         

 Головною рисою, що  відрізняє систему фірми «Дебет  Плюс» від основної маси аналогічних  програмних продуктів, є підтримка  автоматичних перерозрахунків за  минуле. Це означає, що користувач  може змінювати будь-яку інформацію  за минулий період. Усі перерозрахунки, що пов’язані з цими змінами  будуть виконані автоматично. Іншою  рисою системи є те, що вона   орієнтована на обробку великих обсягів інформації. Система дозволяє працювати як в розрізі співробітників, так і в розрізі конкретних видів нарахувань, утримань. Вона дозволяє отримати та змінити будь-яку інформацію по співробітнику. Система «Облік заробітної платні» фірми «Дебет Плюс» - це потужна високопродуктивна система, що здатна врахувати усі особливості розрахунку заробітної платні конкретного замовника. Ще однією особливістю системи «Облік заробітної платні» є віконний інтерфейс та зручність роботи з мишкою.         

 Система «Облік заробітної  платні» дозволяє:

-           бухгалтеру самостійно формувати перелік нарахувань та утримань та налагоджувати розрахунки з врахуванням змін видів нарахувань та утримань;

-           користувачу змінювати шкали податку, що забезпечує коректний розрахунок податків під час перерахунку заробітної платні за попередній період;

-           виправляти будь-яку помилку, що була допущена в минулому;

-           забезпечує автоматичне відстеження строків дії наказів;

-           розраховувати різні зведення у розрізі підрозділів, видів нарахувань та утримань, категорій персоналу

- формувати та виводити  на екран та друк платіжні  відомості, розрахункові листки, реєстри, авансові відомості.

Система «Облік заробітної платні» фірми «Дебет Плюс» може поставлятися в декількох конфігураціях. Стандартна поставка орієнтована на розрахунок заробітної платні середнього рівня складності. До стандартної поставки входять розрахунки окладу, денної та годинної тарифних ставок, відсоткові та сумові надбавки, відпускні, допомоги, різні утримання (податок на прибуток, пенсійний фонд, профспілкові внески, аліменти, утримання  за позиками та кредитами тощо). Користувач може самостійно сформувати перелік доплат та утримань у відповідності зі своїми потребами, має можливість ввести будь-яке нарахування або утримання готовою сумою.

Як вже було зазначено система «Облік заробітної платні» є високопродуктивною системою, що орієнтована на обробку великих обсягів інформації. Вона здатна розрахувати заробітну платню на підприємствах із декількома тисячами співробітників. Час розрахунку заробітної платні для 500 осіб на комп’ютері займає біля 1,5 – 2 хвилин. Час розрахунку зростає нелінійно.

Для успішного застосування системи треба розуміти основні принципи її будови та функціонування. Побудова системи фірми «Дебет Плюс» відрізняється від аналогічних продуктів інших фірм. Ця відмінність полягає в тому, що вхідна інформація вводить в систему у вигляді списків співробітників (штатний розклад, списки співробітників на доплати та утримання, табелі співробітників) та особистий рахунок є вихідним документом, який отримаємо після виконання розрахунку заробітної платні.

Таким чином, систему можна умовно розділити на такі підсистеми:

1)     підсистеми для вводу вхідної інформації:

-        підсистема ведення довідників;

-        підсистема ведення наказів;

-        підсистема ведення табелів.

2)     підсистеми для безпосереднього розрахунку заробітної платні та перегляду результатів:

-        розрахунки, зведення, реєстри;

-        настройка;

-        особові рахунки;

-        службові функції.

Під час розрахунку заробітної платні часто виникають ситуації, коли треба перерахувати інформацію за окремим робітником або за підприємством після того, як заробітна платня нарахована та видана. У системі це можна зробити двома способами:

1)      спосіб, який використовується практично у всіх програмах з обліку заробітної платні – бухгалтер вручну перераховує заробітну платню по співробітнику або по підприємству, отримує суми, що треба додати або утримати та вручну вносить ці суми у розрахунок заробітної платні наступного місяця. Цей спосіб простіше для розуміння для використання у період засвоєння роботи у системі.

2)      система під час виконання певних правил введення вхідної інформації сама перераховує заробітну платню за минулі місяці, визначає суми для нарахування або утримання та вносить їх у наступний розрахунковий місяць. Для того, щоб отримати правильні результати перерахунків заробітної платні під час застосування цього способу, треба уважно виконувати правила введення вхідної інформації, у протилежному випадку розробники не можуть гарантувати правильні результати та працювати із системою прийдеться у перший спосіб.

Перш ніж приступати до введення вхідної інформації в систему та виконувати розрахунки, система повинна бути налаштована відповідно до вимог підприємства. Налаштування виконується у три етапи:

1) формування переліку  видів оплати, які застосовуються  на підприємстві (відрядна, почасова  тощо). Для кожного виду оплати  задається перелік розрахунків, які виконуються по даному  виду оплати. Задаються також  розрахунки, що застосовуються для  усіх видів оплати. Зазвичай система  подається із переліком видів  оплати, в якому виділяють наступні  види оплати праці: оплата за  окладом, за годинною тарифною  ставкою, відрядна оплата, сумісники  за окладом, сумісники за погодинною  тарифною ставкою, сумісники на  відрядній оплаті, трудова угода;

2)  формування полів особистого рахунку, тобто переліку доплат та утримань, що є на підприємстві;

3) формування списків  видів наказів, до яких будуть  внесені співробітники, щоб для  них можна було розрахувати  суми доплат та утримань.

Порядок розрахунку заробітної платні у системі «Облік заробітної платні» фірми «Дебет Плюс» є таким: починати введення треба із формування довідників робітників, посад та категорій, ставок податку на прибуток та довідника постійних величин. Після цього можна переходити до введення штатного розкладу. Після введення штатного розкладу треба ввести на робітників суми або відсотки доплат та утримань до тих видів наказів, до яких вони відносяться. Потім вводяться табелі. Після введення цієї інформації можна запускати розрахунки. Результати розрахунків можна продивитися в особистому рахунку. На основі особистих рахунків розраховуються зведення та формуються проводки по заробітній платні. На рис. 2.3. зображена екранна форма довідника «Співробітники» у системі «Дебет Плюс»