Підходи до оптимізації системи оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2015 в 01:18, курсовая работа

Краткое описание

Метою даної випускної роботи бакалавра є аналіз форм та систем оплати праці, дослідження підходів до оптимізації систем оплати праці та організації роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів». Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: визначити, які системи та форми оплати праці використовуються на підприємстві, проаналізувати їхню ефективність, дослідити підходи до їхньої оптимізації, знайти можливі резерви збільшення заробітної платні, дослідити та порівняти інформаційні системи, що призначені для автоматизації роботи по оплаті праці та на основі отриманої інформації запропонувати нові підходи щодо організації оплати праці на підприємстві.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………….........…………6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ
1.1. Сутність заробітної платні, форми та системи оплати праці…………………..9
1.2. Склад і структура фонду оплати праці на підприємстві………………………21
1.3. Закордонний досвід застосовування форм та систем оплати праці………….25
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ВАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД КАРДАННИХ ВАЛІВ»
2.1. Характеристика діяльності ВАТ «Херсонський завод карданних валів»…...30
2.2. Організація роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……………………………………………………………………………..34
2.3. Автоматизація роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……………………………………………………………………………..39
2.4. Аналіз складу, структури, динаміки та використання фонду оплати праці на прикладі ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……..49
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ВАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД КАРДАННИХ ВАЛІВ»
3.1. Підходи до оптимізації системи оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»………………………………………………………………...57
3.2. Впровадження безтарифної системи оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……………………………………………………….....61
3.3. Резерви збільшення заробітної платні на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……………………………………………………………………………..64
3.4. Пропозиції щодо вдосконалення організації роботи по оплаті праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»……………………………….………...66
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………….……..79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……………………

Вложенные файлы: 1 файл

MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI (1).docx

— 688.95 Кб (Скачать файл)

Також можна створити довідник «Посади» (рис.2.4.), довідник «Категорії працівників» (рис. 2.5.), довідник «Постійні величини» (рис.2.6.) тощо.

Після введення довідників можна переходити до введення штатного розкладу. У системі «Облік заробітної платні» штатний розклад знаходиться у розділі «Первинні документи» головного меню системи. 

 

Рис. 2.3. Довідник «Співробітники»  

 

Рис. 2.4.  Довідник «Посади» 

 

 

 

Рис. 2.5. Довідник «Категорії працівників» 

 

Рис. 2.6. Довідник « Постійні величини» 

 

 

 Штатний розклад є тією основою, на якій базується вся система розрахунків. Розуміння принципів побудови штатного розкладу допоможе уникнути багатьох помилок.

Штатний розклад побудований динамічним чином. Це означає, що на екрані у даний конкретний момент буде відображуватися та інформація зі штатного розкладу, яка потрапляє у період, що вказаний у режимі «Встановлення дати». Таким чином, можна продивлятися штатний розклад за будь-який період часу. Це зроблено для того, щоб не нагромаджувати екран непотрібною інформацією.

Штатний розклад є основною системою введення інформації для розрахунку заробітної платні. У ньому відображуються усі переміщення працівників усередині організації, починаючи з моменту прийняття на роботу та до моменту звільнення. У штатному розкладі повинні знаходити відображення усі зміни, що пов’язані із окладом, видами оплати, прийняттям нових співробітників на роботу, переведенням робітників з посади на посаду в одному й тому ж підрозділі або в інший підрозділ або із їхнім звільненням.  Запис штатного розкладу ідентифікує робітника, містить первинну інформацію про нього (табельний номер, вид оплати, підрозділ, в якому він працює, оклад та період роботи до того моменту, поки не зміниться будь-яка з вказаних вище ознак). Кожний запис штатного розкладу має внутрішній код, який присвоюється системою та його не бачить користувач. Тому не можна видаляти запис штатного розкладу, якщо не має впевненості в тому, що в систему не введенні табелі та накази, що належать до даного запису або для даного робітника хоча б раз був проведений розрахунок заробітної платні. Необхідно запам’ятати наступне, якщо робітник переведений на іншу посаду або в нього змінився оклад або інші реквізити зі штатного розкладу, то в штатному розкладі треба закрити запис на цього робітника та ввести новий із новими реквізитами. Це буде означати, що ті накази і табелі, які були пов’язані із попереднім записом штатного розкладу, не будуть після такого закриття сприйматися. На перший погляд, внесення цих змін у штатний розклад може здаватися громіздким. Однак, це необхідно для забезпечення коректності розрахунків заробітної платні за поточний місяць та перерахунків за будь-який минулий місяць, якщо про нього є інформація.  

Штатний розклад для зручності роботи побудований наступним чином: при вході у штатний розклад користувач потрапляє до організаційної структури. У ній можна вибрати підрозділ, за яким треба проглянути штатний розклад або можна проглянути його за всією організацією. 

Налаштування системи «Облік заробітної платні» має декілька рівнів складності. Первинне налаштування системи поставляється разом із стандартною поставкою системи. Далі фірма-розроблювач виконує більш складне налаштування системи, у відповідності до вимог конкретного підприємства. Після цього її може коригувати на більш простому рівні, сам бухгалтер. Для того, щоб здійснити налаштування заробітної платні необхідно обрати пункт «Сервіс» головного меню – «Налаштування ЗП». У результаті на екрані з’явиться додаткове меню, в якому необхідно обрати потрібний режим налаштування. 

Нарахування можна отримати різними способами. Наприклад, можуть бути нарахування типу окладу або розрахунку заробітної платні за годинною тарифною ставкою, які використовують інформацію зі штатного розкладу та табелів. Можуть нараховуватися різні надбавки до окладу або інші доплати.  Для того, щоб розрахувати доплати до окладу або утримання, системі треба вказати, яким саме робітникам вони будуть нараховуватися, а також величину суми доплати (утримання) або відсотка. Для того, щоб вводити робітників, у системі є спеціальна підсистема «Доплати/Утримання». Дана підсистема складається зі списку видів доплат та утримань, що використовуються на підприємстві. 

Після того, як сформовано особистий рахунок та перелік доплат і утримань, треба вказати системі, яким чином розраховуються доплати та утримання для різних видів оплати і до якої строки в особистому рахунку буде виводитися результат. Формування переліку полів особистого рахунку робітника показане на рис 2.7.

Рис. 2.7. Формування переліку полів особистого рахунку робітника 

 

Система «Облік заробітної платні» має велику кількість підсистем, що дозволяють вести облік та розраховувати усі необхідні показники щодо заробітної платні. Це підсистеми введення доплат/утримань, розрахунку лікарняних, підсистема ведення статистики заробітної платні за два попередні місяці, ведення статистики відпрацьованого часу за два попередні місяці, підсистема ведення табелів, утримання профспілкових внесків, нарахування авансів, утримання позик, утримання кредиту, перерахування сум до зберкаси.

Після введення усієї вхідної інформації можна виконувати розрахунок заробітної платні. Поточний місяць розрахунку система визначає сама виходячи із системної дати, що встановлена у комп’ютері із вирахуванням 19 днів від цієї дати. Для того, щоб зробити перерахунок за минулий місяць, треба вказати системі, за який конкретно місяць треба провести перерахунок. Результати перерахунків за минулі місяці «переносяться» на поточний місяць. Після відбору місяців запускається розрахунок заробітної платні за допомогою режиму «Кінцевий розрахунок заробітної платні». Після завершення роботи даного режиму треба перерахувати платіжну відомість за допомогою режиму «Розрахунок платіжної відомості». Продивитися результати розрахунків можна за допомогою режиму «Перегляд особистого рахунку за табельним номером», що знаходиться у головному меню.

Тож, можна зробити ряд висновків:

- під час проектування  програмного комплексу спеціалісти  «Дебет Плюс» ставили перед  собою за мету створення системи  автоматизації бухгалтерського  обліку підприємства, яка б полегшувала  працю бухгалтера, позбавила б  його від рутинних операцій, дала  б необхідні дані для оперативного  управління підприємством та  не потребувала б при цьому  великого перестрою технології  ведення обліку.

- у результаті була  створена комплексна система  автоматизації бухгалтерського  обліку «Дебет Плюс», яка дозволяє  вирішувати задачі ведення синтетичного, аналітичного, податкового обліку  та автоматизувати ведення бухгалтерського  документообігу підприємства.

Можливості системи настільки всебічні, що, якщо вони були б зібрані у межах однієї системи, це значно ускладнило б роботу бухгалтера. Тому, система умовно розбита на підсистеми, які відповідають розділам бухгалтерського обліку. Цими підсистемами є:

-           зведення бухгалтерського балансу;

-           облік банківських операцій;

-           облік касових операцій;

-           облік товарно-матеріальних цінностей;

-           облік основних фондів;

-           облік заробітної платні.

Підсистема «Зведення бухгалтерського балансу» слугує для отримання вихідних документів синтетичного обліку на основі проводок, що сформовані у всіх підсистемах, та початкових сумових залишків. Тут можна отримати документи від журналу ордерів до звітного балансу підприємства. Решта підсистем слугує для ведення документообігу підприємства, отримання звітів аналітичного обліку та формування проводок на основі введених документів. Основним принципом побудови системи є єдність інформаційної бази проводок та первинних документів.

У перспективі бухгалтерія ВАТ «Херсонський завод карданних валів» планує перевести свою роботу щодо бухгалтерського обліку в цілому та нарахування і використання фонду оплати праці зокрема у іншу систему бухгалтерського обліку – 1С: Бухгалтерія, що також є багатофункціональною, нескладною та дуже зручною в розумінні та користуванні.  

 

2.4. Аналіз складу, структури, динаміки та використання фонду  оплати праці на прикладі ВАТ  «Херсонський завод карданних  валів» 

 

Оскільки абсолютні суми окремих видів виплат не співвідносні через інфляційні процеси, доцільно провести аналіз зміни структури фонду заробітної платні (Додаток Г).

За даними додатку Г, де проведений аналіз складу та структури фонду заробітної платні за видами виплат у ВАТ «Херсонський завод карданних валів» можна зробити висновок, що фонд заробітної платні підприємства включає: заробітну платню, нараховану за виконану роботу, відпрацьований час, заохочувальні виплати; виплати компенсуючого характеру, що пов’язані із розкладом роботи та умовами праці; оплату за невідпрацьований час; окремі виплати соціального характеру.

Загальний фонд заробітної платні на ВАТ «Херсонський завод карданних валів» у 2008 році становив 267551 грн. Та на сьогодні, у зв’язку із економічною кризою його розмір скоротився на 23% та складає 206014,3 грн. А тарифні ставки, за якими працюють робітники, скорочені та складають 0,4 окладу, що був до умов кризи.

Найбільша частка у складі фонду оплати праці належить виплатам за виконану роботу та відпрацьований час. За звітний період вони склали 51,3% у загальному фонді заробітної платні, що на 0,1% нижче частки цих виплат у 2009 році.

Значну частину у фонді оплати праці займають заохочувальні виплати. Так, у 2008 році вони складали 31% всього фонду заробітної платні. Однак, їхня частка у фонді має тенденцію зниження, тому зараз вона становить 30,2% від всього фонду оплати праці.

У 2009 році знизилася частка виплат, що носять компенсуючий характер, пов’язані із розкладом роботи та умовами праці до 5,7% порівняно із 6% у 2008 році та складає 11742,8 грн., що на 4310,26 грн. менше, порівняно із 2008 роком.

Оплата відпусток та інших виплат за невідпрацьований час складає 10% в загальному фонді заробітної платні 2008 року. У 2009 році цей показник виріс у процентному відношенні до 11,4% та складає 23485,6 грн., що все ж таки менше порівняно із 2008 роком.

Частка окремих виплат соціального характеру зменшилася в порівнянні із попереднім періодом та складає на підприємстві 2678,2 грн.

Спираючись на ці дані можна зробити висновок, що в умовах кризи на сьогоднішній день загальний розмір фонду оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів» скоротився на 61536.7 грн. у порівнянні із 2008 роком. Але разом з тим, частка деяких показників в загальному фонді оплати праці зросла, хоч у грошовому вираженні збільшення не відбулося, а навпаки спостерігається значне зменшення розміру коштів, що призначені на виплату заробітної платні, що нарахована за виконану роботу та відпрацьований час, на заохочувальні виплати, на виплати компенсуючого характеру, на оплату відпусток та на окремі виплати соціального характеру.

Слід зазначити, що в цілому структура фонду заробітної платні за видами виплат значно не змінилася у порівнянні з минулим роком та майже не відхилюється від запланованої, однак фактичні абсолютні суми усіх видів виплат виявилися менше запланованих (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз складу та структури фонду заробітної платні за видами виплат у ВАТ «Херсонський завод карданних валів» за 2008-2009 рр. грн. 

 

Показники

2008

2009

Відхилення

сума

частка, %

сума

частка, %

2009

 

сума

частка, %

 

 

Фонд заробітної платні - всього  

 

У тому числі: 

 

- заробітна платня, що  нарахована за виконану роботу  та відпрацьований час 

 

- заохочувальні виплати   

 

- виплати компенсуючого  характеру, що пов’язні з розкладом  роботи та умовами праці 

 

- оплата за невідпрацьований  час  (відпусток тощо) 

 

- окремі виплати соціального  характеру

 

267551.0 

 

 

 

 

 

 

 

137253.7 

 

 

 

82940.8 

 

 

 

16053.06 

 

 

 

26755.1 

 

 

 

4548.4

 

100 

 

 

 

 

 

 

 

51.3 

 

 

 

31 

 

 

 

6.0 

 

 

 

10.0 

 

 

 

1.7

 

206014.3 

 

 

 

 

 

 

 

105891.4 

 

 

 

62216.3 

 

 

 

11742.8 

 

 

 

23485.6 

 

 

 

2678.2

 

100 

 

 

 

 

 

 

 

51,4 

 

 

 

30.2 

 

 

 

5.7 

 

 

 

11.4 

 

 

 

1.3

 

- 61536.7 

 

 

 

 

 

 

 

- 31362.3 

 

 

 

-20724.5 

 

 

 

- 4310.26 

 

 

 

- 3269.5 

 

 

 

-1870.2

 

– 

 

 

 

 

 

 

 

0.1 

 

 

 

-0.8 

 

 

 

- 0.3 

 

 

 

1.4 

 

 

 

-0.4

 

 

 

Іншим напрямком аналізу використання фонду оплати праці є аналіз виконання плану та динаміки фонду заробітної платні у розрізі основних груп та категорій персоналу (Таблиця 2.2).

 

Таблиця 2.2Аналіз фонду заробітної платні у розрізі основних груп та категорій персоналу

Аналіз фонду заробітної платні у розрізі основних груп та категорій персоналу

Показники

2008

2009

Відхилення

сума, грн

частка, %

сума, грн

частка, %

сума, грн

частка, %

1. Промислово-виробничий  персонал

234909,8

87,8

182116,6

88,4

-52793,1

0,6

В тому числі:

           

робочі

134603,3

57,3

102895,9

56,5

-31707,4

-0,8

службовці

100306,5

30,5

79220,7

31,9

-21085,7

1,4

З них:

           

керівники

21536,5

16

16669,1

16,2

-4867,4

0,2

спеціалісти

14544,4

14,5

12437,7

15,7

-2106,8

1,2

2. Персонал неосновної  діяльності

31035,9

11,6

22455,6

10,9

-8580,4

-0,7

3. Фонд заробітної платні  робітників позаспискового складу

16053,1

0,6

1442,1

0,7

-14611,0

0,1

Всього фонд заробітної платні

267551,0

100

206014,3

100

-61536,7

 

Информация о работе Підходи до оптимізації системи оплати праці на ВАТ «Херсонський завод карданних валів»