Облік основних засобів

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота написана на тему «Облік основних засобів».

Обсяг роботи складає 42 сторінок.

В роботі міститься 9 таблиць та 2 рисунки.

Робота складається  з вступу, двох розділів, висновків  та додатків.

Мета дослідження полягає  в розгляді особливостей обліку основних засобів та його удосконалення.

Метою бухгалтерського  обліку основних засобів є сприяння раціональному використанню засобів  і предметів праці у підприємницькій  діяльності для одержання найбільшого  прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників підприємства.

Проблема підвищення ефективності використання основних засобів є центральною в період панування в Україні цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми курсової роботи.

В першій частині  роботи розглянуто основні принципи організації бухгалтерського обліку, особливості організації бухгалтерського обліку на  досліджуваному підприємстві. Розкрито особливості організації обліку основних засобів на прикладі Фермерського господарства «Вікторія». А також досліджено основні проблеми та вдосконалення обліку і аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів.

Друга частина роботи – практичне завдання, присвячена проведенню аналізу господарської діяльності ФГ «Вікторія» та використання його основних засобів за аналізований період, 2008-2010 роки.

ЗМІСТ

 

		стор.
Реферат		2
Вступ		4
1	ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ……...	6
	1.1. Економічний зміст основних засобів………………………….	6
	1.2. Особливості класифікації  основних засобів ………………….	9
	1.3. Оцінка основних засобів, як єдиний принцип їх грошової оцінки………………………………………………………………….	12
2.	ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ФГ «ВІКТОРІЯ»………………………………………………………….	16
	2.1. Організаційно-економічна  характеристика фінансово-господарської  діяльності  ФГ «Вікторія»…………………………	16
	2.2. Документація руху  основних засобів…………………………	22
	2.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів………….	27
	2.4. Облік зносу (амортизації)  основних засобів…………………	30
	3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО  ВИКОРИСТАННЯ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА  ФГ «ВІКТОРІЯ» …………..………………………	36
Висновки та пропозиці…..………………………………………………..		41
Список джерел……………………………………………………………		43
Додатки……………………………………………………………………		45

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В даний час усі  підприємства незалежно від їхнього  виду, форм власності і підпорядкованості  ведуть бухгалтерський облік майна  і господарських операцій відповідно до чинного законодавства. Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності – керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім – інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності.

Темою курсової роботи обрано облік основних засобів.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів. Невід’ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду.

Проблема підвищення ефективності використання основних засобів є центральною в період панування в Україні цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми курсової роботи.

Метою даної курсової роботи є детальний розгляд основних засобів: їх загальних характеристик, нарахування амортизації, а також  організації бухгалтерського обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві.

В даній курсовій роботі розглянуті наступні питання:

• основні принципи організації бухгалтерського обліку;
• особливості організації бухгалтерського обліку на ФГ «Вікторія»;
• організація бухгалтерського обліку основних засобів на прикладі ФГ «Вікторія»;
• проблеми та шляхи вдосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів;
• аналіз діяльності та використання основних засобів ФГ «Вікторія».

Об’єктом дослідження обрано Фермерське господарство «Вікторія», яке розташоване в м. Кам’янка-Дніпровська. Основним видом діяльності господарства є рослинництво, як то: зернові культури, кукурудза, соняшник, бобові культури, овочеві культури. Крім того господарство займається тваринництвом, а саме вирощуванням свиней.

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

1.1. Економічний зміст основних засобів

 

В економічній  теорії під основними засобами розуміють  засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, на протязі декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату.

П(С)БО 7 визначає основні засоби як «матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)» [2].

Вкладення в майно  тривалого користування становлять значну, а в багатьох випадках переважну частину інвестицій. Хоча основні засоби належать до найменш ліквідної частини активів, питання їхньої реалізації є суттєвими для фінансового маневрування підприємств. Управління основними засобами тісно пов’язане з управлінням інвестуванням (капітальними вкладеннями), яке відіграє у менеджменті важливу роль. Успішне розв’язання завдань управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики щодо них потребує ефективного обліку та різностороннього використання інформації, що надається.

Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, тобто об’єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно визначена.

Таким чином, для віднесення матеріального  об’єкта до основних засобів об’єкт:

1. Повинен бути визначений активом. Тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Майбутня економічна вигода згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство прямо чи непрямо, грошових засобів чи їх еквівалентів. Потенціал може бути, тобто частиною господарської діяльності підприємства.

Потенціал може набувати форми конвертованості в грошові  засоби чи їх еквіваленти (тобто можливість передачі чи обміну також є майбутньою економічною вигодою) чи можливості зменшувати залишок грошових засобів, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшує затрати на виробництво.

Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство наступними шляхами:

• використовуватися окремо чи разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, які призначені для реалізації підприємством;
• обмін на інші активи, в тому числі на грошові засоби;   
• використання для погашення заборгованості
• розподіл між власниками підприємства.

2. Повинен використовуватися для визначеної мети:

• виробництва, поставки товарів, надання послуг;
• здачі в оренду;
• здійснення соціально-культурних функцій;

3. Повинен мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).

Не можуть бути визначені  активами, а звідси, і основними  засобами об’єкти, не придатні до використанні із-за фізичного і морального зносу.

В економічній літературі часто вживається термін «основні фонди». Під основними фондами, згідно пп. 8.2.1. п. 8. 2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. розуміють матеріальні цінності, використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію постійно зменшується в зв’язку з фізичним чи моральним зносом.

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Характерною особливістю основних засобів є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного основному фонду залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу. Поінформованість про наявність основних засобів та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

 

 

 

1.2. Особливості класифікації основних засобів

 

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні  можна згрупувати за наступними ознаками:

1) за галузевою ознакою;

2) за функціональним  призначенням;

3) за використанням;

4) за ознакою належності (додаток 1).

За галузевою ознакою  основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв’язку.

Наявність тих або  інших засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком його діяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні  засоби поділяються на діючі та недіючі.

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.