Облік основних засобів

Таблиця 2.3

Облік реалізації основних засобів у ФГ «Вікторія» (культиватор УСМК-54)

Назва господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	дебет	кредит
1. Відображено дохід від реалізації   культиватора УСМК-54	377	742	15000
2. Відображено суму ПДВ від  реалізації	742	641	1500
3 Відображено списання зносу	131	10	2400
4. Списано залишкову вартість  культиватора	972	10	12000
5. Списано залишкову вартість  культиватора	793	972	12000
6. Списано на фінансовий результат  дохід від реалізації	742	793	15000

                                       

При вибракуванні тварин з основного стада у ФГ «Вікторія» складають Акт на вибракування тварин  з основного стада (ф. № 57, 57а), а при списанні інвентаря – Акт на списання виробничого і господарського інвентаря (ф. № 126).

Акти про надходження і вибуття основних засобів передають у бухгалтерію господарства. Інколи трапляються випадки несвоєчасного надходження документів у бухгалтерію, не завжди проставлені обов’язкові реквізити на документах.

При документальному  оформленні господарських операцій і пов’язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регистрами синтетичного і аналітичного обліків і звітністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів

 

Бухгалтерський облік  основних засобів, що у використовуються у виробничій діяльності ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». Він призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів, які віднесені до складу основних засобів. Рахунок 10 активний, балансовий.

По дебету рахунка 10 відображають надходження  (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, яка пов’язана  з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо),що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних  від використання об’єкта основних засобів. По кредиту-вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

До рахунку 10 «Основні засоби» відкривають наступні субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки та споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

107 «Робоча і продуктивна худоба»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби».

У ФГ відкрито лише субрахунки 103, 104, 105, 106 і 107.

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» в господарстві ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів.

На субрахунку 104 «Машини та обладнання» обліковується наявність та рух сільськогосподарських машин і обладнання.

На субрахунку 105 «Транспортні засоби» ведуть облік транспортних засобів, призначених для переміщення людей і вантажів.

На субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» обліковують знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, пристрої для здійснення монтажних робіт тощо.

На субрахунку 107 «Робоча і продуктивна худоба» обліковують робочу худобу-коней та продуктивну худобу-корови.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в досліджуваному господарстві по інвентарних об’єктах. Кожному інвентарному об’єкту присвоюють інвентарний номер, який наносять на об’єкт і вказують в первинних документах і реєстрах з обліку основних засобів. Облік також ведеться по видах основних засобів, місцях їх експлуатації, матеріально відповідальних особах.

Аналітичний облік основних засобів здійснюється в інвентарних картках. Вони містять інформацію про технічні особливості об’єкта, їх інвентарний номер, первісну вартість, норму амортизації та інше. Записи в інвентарних картках здійснюють за даними первинних документів, технічних паспортів. Картки складаються в одному примірнику і зберігаються у бухгалтерії в картотеці.

Заповнені інвентарні картки реєструють в Описах інвентарних  карток з обліку основних засобів (ф. №03-7). їх ведуть за класифікаційними групами  об’єктів основних засобів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту списання основних засобів.

Інвентарні картки на основні засоби, що надійшли або  вибули протягом місяця зосереджують в картотеці окремо. В кінці  місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів (ф. №03-8).

В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкта за матеріально відповідальними особами ведуть інвентарний список основних засобів (ф. №03-9). Дані, що містяться в цій формі аналогічні даним інвентарних карток обліку основних засобів.

Типові кореспонденції за синтетичним рахунком 10 «Основні засоби» наведено в додатку 4.

Синтетичний облік за рахунком 10 «Основні засоби» ведуть в журналі-ордері №13 с.г. (Додаток 5).  Залишки по кредиту цього рахунка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерських довідок, в кінці місяця кредитові обороти рахунка 10 журналу-ордера №13 с.г. переносять в Головну книгу.

Загальна схема обліку основних засобів в ФГ «Вікторія» подано в додатку 6

Отже, метою бухгалтерського  обліку основних засобів на ФГ «Вікторія» є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці у його діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників господарства.

 

 

2.4. Облік зносу (амортизації) основних засобів

 

Основні засоби під впливом  часу, сил природи та в процесі  експлуатації поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні  якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Знос – це втрата основними засобами початкової вартості у процесі їх використання. Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання.

Не нараховується знос на землю та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання.

Строк корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого основні засоби будуть використовуватись  підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством  з врахуванням таких чинників:

• очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта;
• очікуваного фізичного зносу;
• морального зносу;
• правових або аналогічних обмежень щодо використання об’єкта.

Строк корисного використання активу може змінюватись:

• у разі зміни технології виробництва або попиту продукції, що виробляється за допомогою цього активу;
• у разі капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну  корисного використання об’єкта будуть впливати на величину амортизації цього об’єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством  самостійно з урахуванням очікуваного  способу використання активу.

З 01.07.2000 р., згідно П(С)БО7, підприємства можуть нараховувати амортизацію  основних засобів застосовуючи такі методи:

1. прямолінійний;
2. виробничий;
3. зменшення залишкової вартості;
4. прискореного зменшення залишкової вартості;
5. кумулятивний.

Наведені методи нарахування  амортизації можна умовно поділити на два види:

• методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;
• метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів, виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.

Крім зазначених методів, підприємство також може застосовувати  норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Розглянемо особливості  нарахування амортизації основних засобів різними методами.

За прямолінійним методом  вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

Річну норму амортизації  підприємство визначає самостійно.

У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

Метод прискореного зменшення  залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Кумулятивний метод  визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкту, що амортизується, визначають суму амортизації.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна  корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг) яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Нарахування амортизації  проводиться щомісячно. Місячна  сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

У досліджувальному господарстві для нарахування амортизації  застосовують норми і методи нарахування  амортизації, передбачені податковим законодавством.

Відповідно до п. 8.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми амортизаційних відрахувань звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених п. 8.6 цього Закону, до балансової вартості груп основних фондів на податок звітного періоду.

Амортизації нараховують раз на квартал, яку визначають за формулою: