Облік основних засобів

Усі інші показники, що характеризують ефективність використання основних засобів  мають позитивну тенденцію розвитку.

Фондомісткість є зворотною  величиною до фондовіддачі, так у 2008 році цей показник складав 1,14 грн. основних виробничих фондів на 1 грн. валової продукції і до 2010 року він зріс на 11,4% і склав 1,27 грн.

Важливе значення для  роботи господарства має і коефіцієнт зношення та  придатності основних фондів. За останні три роки коефіцієнт зношення виріс до 0,6, а придатності – зменшився до 0,4. Це говорить про те, що не дивлячись на зростання вартості основних виробничих фондів у 2009 та 2010 роках, вони все рівно мають доволі велику ступінь зношеності та досить повільно і мало модернізуються.

Показник фондозабезпеченості  характеризує забезпеченість основними  фондами земельних площ. Так в  нашому господарстві на 1 га посівної площі  припадає 1,26 тис. грн. основних засобів  у 2008 році, та 3,11 тис. грн. у 2010 році, цей показник демонструє темп росту на рівні 246,52%.

Фондорентабельність характеризує обсяг прибутку на 1 грн. основних виробничих фондів, виражений у відсотках. В  нашому випадку показник фондорентабельності  також має тенденцію до зростання. Так у 2008 році фондорентабельність дорівнювала 31,67% та у до 2010 року досягла рівня 54,93%, темп росту при цьому складає 173,46%. Прибутковість основних виробничих фондів дорівнює половині їх вартості. Зростання цього показника обумовлене, ймовірно, головним чином ціновим фактором.

Отже, аналіз показала, що загалом фермерське господарство є цілком самостійним та фінансово стійким суб’єктом господарювання. Але в останній рік (2010) показники фінансової стійкості погіршились, цьому сприяли:

• збільшення зношуваності основних фондів,
• зменшення обсягів реалізації,
• збільшення собівартості реалізованої продукції,
• зменшення цін на ринках збуту та інше.

Проте   підприємство   збільшило   вартість   чистого   оборотного   капіталу, збільшило загальну вартість свого майна. Тобто господарство і далі успішно розвивається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Будь-яке виробниче  підприємство створюється з метою  виготовлення продукції та її реалізації. Але здійснення процесу виробництва  неможливе без наявності обладнання, устаткування, будівель, без сировини, матеріалів, які в процесі обробки перетворюються на готовий продукт.

Таким чином, процес придбання  засобів виробництва є важливою передумовою для здійсненння  основної діяльності підприємства.

Основні засоби – це матеріальні  активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року. Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Метою бухгалтерського обліку основних засобів на є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці у його діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників господарства.

Облік та аналіз основних засобів в останній час дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають  на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів. До кола таких проблем можна віднести:

– різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому  обліку й системі оподаткування, принципів їх оцінки;

– проблеми вдосконалення  системи амортизації;

– проблеми підвищення інформативності  первинних документів з обліку основних засобів;

– проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною  базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу, аудиторського  контролю;

– проблеми аналізу ефективності використання основних засобів і  можливості її прогнозування тощо.

Для вирішення визначених проблем варто здійснити такі дії:

– удосконалити методику обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

– розробити бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

– удосконалити методику обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

– розробити моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Отже, створення підприємства передбачає інвестування значної частини капіталу в матеріальні цінності, що призначаються для довгострокового використання як засоби праці, становлять основу виробничих потужностей підприємства та є його основними засобами. Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів слугують визначальними характеристиками ідентифікації їх значення в забезпеченні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку виробництва. Тому важливе значення в дослідженні ефективності використання основних засобів відіграє оцінювання їх сучасного стану, забезпечення адекватної класифікації, виходячи із сучасних умов господарювання, та проведення об’єктивного аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України від 16.07.99 №996-XIV»Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7»Основні засоби», затверджене наказом Міністерством фінансів України від 27 квітня 2000 року №92.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8»Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерством фінансів України від 18.10.99 №242.
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_04