Заходи щодо удосконалення системи бюджетного фінансування витрат

Деякі кредити можуть надаватися і  без забезпечення, якщо банк на це дає  свою згоду.

Такі кредити в банківській  практиці кредитування називаються  бланковими. Відсутність забезпечення може бути спричинена як об'єктивними  причинами, коли економічна природа  кредиту не передбачає вкладення  коштів у матеріальні цінності (наприклад, кредити на виплату заробітної плати, на виставлення акредитивів тощо), так і суб'єктивними, коли банк іде  на це свідомо, страхуючи свій підвищений ризик високими позиковими відсотками.

У процесі кредитування клієнтів банк вимагає не тільки повернення одержаної  позики, а й сплати відсотка за користування нею. Реалізація цієї вимоги означає  здійснення принципу платності кредиту. В умовах ринкових відносин відсоток є об'єктивним супутником кредиту, його складовою, оскільки кредитна операція — це акт комерційного продажу  коштів на певний час. За рахунок відсотків  банки покривають свої витрати та одержують прибуток. Відсоток є також  одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, що застосовується центральним банком країни. Відсоток — це ціна позики, що формується з  урахуванням попиту та пропозиції, яка склалася на грошовому ринку  на позикові кошти.

Відсоткові ставки визначаються терміном використання позики, ризиком неплатоспроможності  позичальника, характером наданого забезпечення, рівнем окупності проекту, що кредитується, рівнем відсоткових ставок банків та іншими факторами і встановлюються диференційовано за кожною кредитною  угодою.

Відсоткові ставки позики можуть бути фіксованими та плаваючими, це також  визначається умовами кредитного договору. Фіксовані відсоткові ставки залишаються  незмінними на весь період дії угоди. Плаваючі ставки коливаються залежно  від умов грошового ринку і, як правило, залежать від облікової  ставки Центрального банку. Окрім того, на їх розмір впливають відсотки за депозитами, попит і пропозиція на кредитні ресурси, а також стан економіки  та фінансів позичальника. Залежно  від зміни цих складових банк може переглядати умови кредитної  угоди з обов'язковим повідомленням  позичальника.

У разі несвоєчасної виплати відсотків  за використання кредиту, через відсутність  коштів на поточному рахунку позичальника банк має право стягувати пеню за кожний день прострочення платежу  в розмірі, який визначається кредитною  угодою.

Основні форми і функції  кредиту

Основні особливості кредитної  системи і функціональне місце  комерційних банків в її структурі  визначають характер функцій, що їх виконують  банківські кредити на грошовому  ринку.

Ці функції полягають  у такому: перерозподілі на ринку  вільних грошових ресурсів; економії витрат обігу; концентрації капіталу в  грошовій формі; обслуговуванні товарообігу.

Перерозподільна функція. В  умовах ринкової економіки ринок  позикових капіталів є своєрідним насосом, який акумулює фінансові ресурси  в одних секторах грошового ринку, де тимчасово вони вивільняються  з обігу, і спрямовує їх в інші, в яких прибутковість вища і є  тимчасова потреба в додаткових капіталах у грошовій формі. Перерозподільна функція кредиту дає змогу використовувати капітал з максимальною ефективністю, водночас вона призводить до структурних змін на макрорівні, які не завжди є оптимальними. Це наочно видно на прикладі України, де переливання капіталу зі сфери виробництва у сферу обігу набуло загрозливого і руйнівного характеру.

Економія витрат обігу. Практична  реалізація цієї функції безпосередньо  випливає з економічної сутності кредиту, джерелом якого є фінансові  ресурси, що тимчасово вивільняються  у процесі обігу промислового та торгового капіталу. Тимчасовий розрив між надходженням і використанням  коштів суб'єктів господарської  діяльності може визначити не тільки їх надлишок, а й їх нестачу. Саме тому широко застосовуються позики на поповнення тимчасової нестачі власних  обігових коштів, які використовуються практично всіма позичальниками і значно прискорюють процес обігу, а отже, сприяють економії загальних  витрат обігу капіталу.

Концентрація капіталу. Процес концентрації капіталу є неодмінною умовою стабільного розвитку економіки  та пріоритетною метою будь-якого  суб'єкта господарювання. Важливу роль у розв'язанні цього завдання відіграють кредитні кошти. Вони в короткий термін дають змогу розширити обсяги виробництва і в такий спосіб отримати додатковий прибуток.

Обслуговування товарообігу. У процесі реалізації цієї функції  кредитна система активно впливає  на прискорення не тільки товарного, а й грошового обігу, зменшуючи  в обігу кількість готівки.

Кредит надається у  двох основних формах — грошовій і  товарній. Відповідно розрізняють банківський  і комерційний кредити.

Банківський кредит надається  у грошовій формі і оформлюється кредитною угодою, яка укладається  між комерційним банком і позичальником.

Комерційний кредит надається  в товарній формі. Суб'єктами таких  кредитних відносин, як правило, є  партнери по бізнесу, які пов'язані  між собою умовами угоди поставки. Продавець (постачальник) надає кредит покупцеві у формі відстрочення платежу за товарну поставку. Такий  кредит оформлюється векселем — простим  чи переказним.

Простий вексель — це безумовне зобов'язання покупця  сплатити борг у зазначений термін.

Переказний вексель —  це розпорядження кредитора своєму боржникові сплатити борг третій особі.

До закінчення терміну  обігу вексель може використовуватись  як засіб платежу та обігу в  розрахунках між суб'єктами господарювання. Він передається від покупця  до продавця на основі індосаменту (передавального напису на зворотному боці векселя). Як і будь-який інший цінний папір, вексель має номінальну та курсову вартість. Особливість вартості векселя полягає в тому, що його курсова вартість завжди нижча від номінальної. Тому вексель обертається за курсовою вартістю, а погашається за номінальною. Дохід за векселем сплачується у формі дисконту, який отримує кредитор від позичальника. Розмір дисконту розраховується залежно від загальної дохідності векселя та терміну, який залишився до його погашення.[25].

2.2. Прогноз зведеного бюджету України за основними видами доходів і видатків на 2010-2012 роки

  Цей Прогноз визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

Прогноз базується на положеннях і завданнях, визначених у Посланні Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про  внутрішнє і зовнішнє становище  України від 16 травня 2008 р., постановах Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2007 р. N 1216 "Про схвалення  Прогнозу показників зведеного бюджету  України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009 - 2011 роки" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 78, ст. 2898), від 16 січня 2008 р. N 14 "Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів  України "Український прорив: для  людей, а не політиків" та від 5 березня 2008 р. N 160 "Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)" (Офіційний  вісник України, 2008 р., N 19, ст. 543).

У межах стратегічної мети - побудови конкурентоспроможної соціально  орієнтованої ринкової економіки та подальшої інтеграції у європейське  співтовариство основними цілями бюджетної  політики на довгострокову перспективу  залишаються:

-підтримання високих  темпів економічного зростання; 

-проведення ефективної  соціальної політики, спрямованої  на забезпечення створення гідних  умов життя громадян;

-справедливість, дієвість  та ефективність роботи органів  влади; 

-подальша інтеграція  у світові глобальні процеси  та підвищення міжнародного авторитету  України. 

З метою забезпечення макроекономічної стабільності,збалансованості та стійкості  бюджетної системи в країні на середньострокову перспективу встановлюються такі граничні бюджетні параметри:

- утримання дефіциту бюджету на економічно безпечному рівні - не більш як 2% валового внутрішнього продукту (далі - ВВП) з можливістю додаткового збільшення запозичень в обсязі до 1 відсотка ВВП на фінансування видатків, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

- утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на рівні не вищому ніж у попередньому році;

-поступове зниження частки  перерозподілу ВВП через зведений  бюджет України порівняно з  рівнем 2008 року.

Проведення виваженої  бюджетної політики дасть змогу  запобігти виникненню прихованого  бюджетного дефіциту у формі існування  бюджетної заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат чи будь-яких інших бюджетних зобов'язань, простроченої заборгованості з відшкодування  податку на додану вартість чи у  будь-якій іншій формі.

У цілому реформи в економіці, соціальній сфері та інших галузях  спрямовуватимуться на побудову конкурентного  ринкового середовища на інноваційній основі, забезпечення енергетичної безпеки  країни, створення сприятливого інвестиційного клімату, продовження і активізацію роботи стратегічно важливих підприємств державного сектору та галузей, у результаті чого зростатиме економічний потенціал держави та підвищиться добробут її громадян.

Дохідна частина  зведеного бюджету України

Прогноз доходів зведеного  бюджету України розроблено з  урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи відповідно до проекту  Стратегії реформування податкової системи України, розробленого Мінфіном, відповідних положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український  прорив: для людей, а не політиків", затвердженої постановою Кабінету Міністрів  України від 16 січня 2008 р. N 14, та основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України  на 2010 - 2012 роки.

Під час розроблення прогнозу доходів зведеного бюджету України  також враховано позитивні тенденції  у податковому законодавстві, які  мали місце за останні роки. Так, Урядом зроблені окремі кроки щодо зменшення податкового тиску, зокрема, у 2007 році знижено норматив відрахувань  частини прибутку (доходу) господарських  організацій з 50 до 15 відсотків для  державних підприємств та у розмірі  базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату  дивідендів, для господарських товариств  з державною часткою; зменшено ставки збору з купівлі-продажу валюти (1,5 відсотка у 2005 році, 1,3 - у 2006, 1 - у 2007, 0,5 - у 2008 році та зниження до 0,2 відсотка у 2009 році з подальшою відміною цього  збору).

Законом України від 10 квітня 2008 р. N 250-VI ратифіковано Протокол про  вступ України до Світової організації  торгівлі, у зв'язку з чим відповідно до взятих зобов'язань припинено  дію окремих законодавчих актів, зокрема стосовно митних зборів. Крім того, набрали чинності положення  окремих законів, спрямованих на встановлення рівних умов торгівлі з  членами СОТ, зокрема щодо зменшення ставок ввізного та вивізного мита, розмір яких буде поступово зменшуватись протягом наступних кількох років.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, спрямованими на забезпечення економічного зростання та виконання зобов'язань  держави перед населенням, є:

- поступове зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет України;

- реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

- удосконалення системи адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів) з метою підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків та істотного зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

- підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду бюджету та поступове зменшення частки спеціального фонду державного бюджету.

У зв'язку з тим, що проект Стратегії реформування податкової системи України станом на вересень 2008 р. перебуває на стадії розроблення  та затвердження, прогноз обсягу надходжень до бюджету у 2010 - 2012 роках розроблено відповідно до базової ставки податку, яка становить 25 відсотків, та з урахуванням  положень Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств". Ураховуючи чинні норми податкового законодавства  в частині сплати податку на прибуток підприємств та прогнозні макроекономічні  показники на 2010 - 2012 роки, частка податку  на прибуток підприємств зберігатиметься  в межах 4,67 - 4,77 відсотка ВВП.

Прогноз надходження сум  податку на додану вартість розроблено відповідно до базової ставки, яка  становить 20 відсотків, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із Законом України "Про  податок на додану вартість". З  урахуванням зазначеного і прогнозних макроекономічних показників на 2010 - 2012 роки частка податку на додану вартість у ВВП очікується в межах 9,95 - 10,15 відсотка.

Прогноз надходження сум  податку з доходів фізичних осіб розраховано відповідно до базової  ставки (15 відсотків), з урахуванням  підвищення доходів населення завдяки  встановленню мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, а також поступового зменшення  частка тіньового сектору економіки, завдяки чому частка податку з  доходів фізичних осіб у ВВП протягом 2010 - 2012 років поступово зростатиме.