Заходи щодо удосконалення системи бюджетного фінансування витрат

• забезпечення на рівні не менш, ніж 28% частки перерозподілу ВВП через доходну частину зведеного бюджету шляхом чіткого визначення меж втручання держави у розподільчі та перерозподільчі процеси фінансових ресурсів, що створюються в різних секторах економіки;
• забезпечення бездефіцитності бюджету, коли формування видатків зведеного бюджету здійснюється в межах доходів, і тим самим забезпечується принцип збалансованості, що є необхідною умовою зниження інфляції і досягнення економічного зростання, а також позитивної динаміки державного боргу, зниження рівня його обслуговування, проведення реформ у податковій сфері, стабільності державних фінансів, підвищення довіри до держави і переорієнтації фінансових ресурсів на інвестиції та інновації;
• забезпечення централізованих капітальних вкладень з державного бюджету на рівні, не меншому 1,5 відсотків від ВВП та поступового збільшення частки видатків на науку до 2,5% від обсягу ВВП з метою реалізації пріоритетного завдання державної бюджетної політики щодо сприяння запровадження інноваційної моделі розвитку економіки України як високотехнологічної держави;
• збільшення частки видатків бюджету, що спрямовуються на соціальну сферу - освіту, охорону здоров’я, культуру з метою посилення соціального курсу реформ;
• узгодження з завданнями адміністративної реформи видатків на управління;
• узгодження з основними напрямками реформ у військовій справі видатків на оборону;
• забезпечення частки місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету на рівні, не меншому ніж 40 відсотків з метою посилення ролі бюджетів місцевого самоврядування;
• забезпечення формування видаткової частини в обсягах, необхідних для підвищення заробітної плати працівників бюджетних установ з урахуванням модернізації тарифної системи та удосконалення кошторисів бюджетних установ;
• удосконалення податкового регулювання через посилення захисту платників податків, зниження податкового тиску, максимальне спрощення процедури оподаткування та введення податкових стимулів з інноваційної діяльності та нагромадження основного капіталу;
• підвищення рівня монетизації економіки та зменшення неплатежів усіх суб’єктів господарювання та держави;
• зменшення розміру нелегального відтоку капіталу шляхом дотримання законодавства щодо відмивання “брудних” грошей та боротьби з корупцією;
• створення ефективної системи управління державним боргом, зниження боргового навантаження на економіку і бюджет в результаті відновлення довіри учасників внутрішнього і світового фінансового ринку до бюджетної політики і політики державних запозичень, що проводиться державою та повного виконання зобов'язань по сплаті платежів з державного боргу.

Завдання і головні  напрямки бюджетної політики України

Необхідно завдання і пріоритети бюджетної політики визначити за етапами розвитку бюджетної системи.

Так, на першому етапі (2003-2004 рр.) необхідними завданнями бюджетної  політики було створення інституціональних  умов для оптимізації бюджетної  і податкової системи, спрямованих  на формування інституцій, що забезпечать  формування передумов утворення  високоефективної системи державних  фінансів. На даному етапі реалізації бюджетної реформи неодмінно має бути прийнятий Податковий кодекс України, посилено контроль органів Державного казначейства за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, а також продовжити переговори з іноземними кредиторами про подання зовнішніх кредитів. Паралельно важливо проводити вже розпочату реформу соціальної сфери, яка охоплює і удосконалення оплати праці з урахування мінімальних її розмірів та інших соціальних стандартів, а також реформування пенсійної системи.

На наступному етапі (2005-2007 роки) на основі створених на попередньому етапі передумов щодо підвищення ефективності бюджетного процесу за допомогою удосконалення бюджетного планування та цільового використання коштів бюджету здійснювати формування і перерозподіл централізованих  і децентралізованих фінансових ресурсів якомога більш ефективно, що перетворить бюджет в реальний механізм стимулювання економічного зростання, і забезпечить регулювання економічного і соціального розвитку та оптимальний  для України перерозподіл ВВП  через його доходну частину.

Реалізація поставлених  задач бюджетної політики на довгострокову  перспективу повинна здійснюватися, як на нашу думку, за наступними основними  напрямками щодо удосконалення бюджетної  сфери: продовження реформ у податковій сфері, створення ефективної системи  управління державним боргом, вдосконалення  міжбюджетних відносин, оптимізації  державних витрат, використання програмно-цільового  методу складання бюджету, посилення  контролю за сплатою податків та використанням  бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетної системи, тощо. В свою чергу податкова реформа як основа для забезпечення економічного росту і розширення дохідної частини державного бюджету, має бути спрямована на:

• спрощення податкової системи за рахунок скорочення загального числа податків і зборів, уніфікації діючих механізмів обчислення і сплати податків і зборів;
• посилення принципу справедливості податкової системи за рахунок вирівнювання умов оподатковування для всіх платників податків, насамперед за рахунок скасування наявних необґрунтованих пільг і неефективних податків;
• трансформації механіщму "транзитного" ПДВ;
• послаблення загального податкового навантаження на законослухняних платників шляхом більш рівномірного його розподілу на всіх платників податків та подальшого зниження ставок з основних загальнодержавних податків і зменшення нарахувань на фонд оплати праці;
• посилення стимулюючої функції податків для забезпечення розширеного відтворення виробництва і підвищення інвестиційної активності;
• здійснення дієвої податкової реформи в рамках основних завдань Податкового кодексу України як комплексу положень щодо всіх елементів податків з усуненням основних недоліків існуючої податкової системи.

Крім заходів, зв'язаних з  реформуванням податкової сфери, наповнення доходної частини бюджету повинно  все ж забезпечуватись шляхом збільшенням обсягів неподаткових надходжень бюджету, насамперед, за рахунок  доходів від використання державної  власності та транзитних платежів.

Модернізація спроженої  системи оподаткування шляхом диференціації  порогових величин господарських  облротів, які мають бути різими для виробничої, торгівельної діяльності та сфери послуг, а також інтелектуального виробництва та сільськогосподарських підприємств.

Що ж стосується системи  управління державним боргом, з метою  підвищення її ефективності та забезпечення оптимізації структури боргу, необхідно  щоб:

- діяльність держави на  фінансовому ринку здійснювалась  на умовах, найбільш прийнятних  для бюджету (збільшення термінів  запозичень, низька плата за позиками  і т.д.);

- забезпечувалось повне  виконання зобов'язань по сплаті  платежів з державного боргу;

- проводилась політика  по скороченню боргового навантаження  на бюджет.

Бюджетна політика держави і зовнішні ринки, основні  шляхи вдосконалення бюджетної  політики України

Політика діяльності держави  на міжнародних фінансових ринках повинна  формуватися з урахуванням пріоритетності необхідності погашення зовнішнього  державного боргу, а не залучення  нових запозичень. Усі види довгострокових позик органів державної влади, включаючи запозичення на ринку  державних цінних паперів і єврооблігацій, повинні направлятися на збільшення інвестицій, тим самим має бути створена основа для повного і  своєчасного обслуговування державного зовнішнього боргу. В свою чергу  доцільно щоб розмір внутрішніх запозичень визначався виходячи з оптимального варіанту запозичень на зовнішньому  ринку і з урахуванням необхідності зменшення навантаження на внутрішній фінансовий ринок з метою спрямовування  вільних коштів суб'єктів господарювання в реальний сектор і створення  умов для активізації інвестиційного процесу.

Перехід на якісно новий  рівень управління видатками державного бюджету передбачає підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, оптимізацію  бюджетних дотацій та субвенцій, підвищення соціальної спрямованості  видатків. Тому бюджетна політика в  області видатків повинна здійснюватися з урахуванням подальшої оптимізації бюджетних асигнувань. Обов'язковою є реалізація принципу пріоритетності напрямків соціально-економічного розвитку, тому державні ресурси повинні спрямовуватися у пріоритетні галузі, від яких залежить соціальна захищеність населення, національна безпека, реалізація структурних перетворень. Важливо при цьому, щоб державні інвестиції спрямовувалися на підтримку перспективних напрямків, здатних забезпечити переорієнтацію вітчизняної промисловості із сировинної на високотехнологічну. За цих умов витрати бюджету в цілому сприятимуть реалізації структурних перетворень щодо:

- реформування соціальної  сфери, яка включає проведення  пенсійної реформи, модернізацію  освіти, а також перетворення  в системі охорони здоров'я  та у сфері культури;

- реформування армії і  правоохоронних органів;

- модернізації економіки  шляхом створення сприятливого  інвестиційного і підприємницького  клімату, проведення стимулюючої  економічне зростання макроекономічної  політики, а також здійснення  структурної перебудови економіки;

- формування цивілізованого  ринку нерухомості;

- здійснення реформи природних  монополій.

Проведення скоординованої економічної і фінансової політики Уряду і місцевих органів влади, а також посилення централізації  в прийнятті рішень з державних  фінансів дозволить підвищити керованість  і ефективність фінансових потоків, що перерозподілятимуться через  зведений бюджет.

З огляду на це міжбюджетні  відносини будуватимуться в напрямку забезпечення єдиної, спрямованої на підвищення збалансованості бюджетів з урахуванням змін щодо адміністративно-територіального  устрою державної бюджетної політики через:

- безумовне дотримання  положень законодавства, виконання  угод, що укладаються між державою  і суб'єктами місцевого самоврядування;

- недопущення нарощування  бюджетної кредиторської заборгованості;

- посилення бюджетного  адміністрування власних доходів  бюджетних установ;

- якісне удосконалення  казначейської системи виконання  бюджетів, передусім місцевого самоврядування.

Посилення ролі бюджетного планування відбуватиметься шляхом розробки середньострокових бюджетних  планів, узгоджених з завданнями державних  цільових програм та стратегічних річних планів діяльності органів виконавчої влади за окремими напрямками.

Буде упорядкована й оптимізована мережа бюджетних установ, здійснений поетапний перехід від фінансування бюджетних організацій до виділення  коштів на конкурентних принципах для  виконання державних завдань  із застосуванням механізму державного замовлення. Усі бюджетні програми повинні виконуватись в рамках бюджетних  призначень головних розпорядників  бюджетних коштів.

Посилення ролі державного фінансового контролю за повнотою надходження  і цільовим характером витрат бюджетних  коштів передбачає введення порядку  обов'язкової публікації звітів про  виконання бюджетів усіх рівнів і  забезпечення відкритості процедур розміщення державних замовлень. Для  реалізації поставленої задачі продовжиться розвиток органів Державного казначейства і контрольно-ревізійної служби України. Водночас має бути запроваджений  жорсткий контроль державних фінансів, який відповідав би принципам і нормам фінансового контролю в країнах  ЄС.

Для посилення державного регулювання бюджетної політики слід створити окремий закон який би регламентував засади формування єдиної бюджетної політики держави.

Застосування таких засобів  здійснюється відповідно до етапів формування бюджетної політики, що регламентуються  Бюджетним кодексом. Технологія ж  бюджетної політики повинна знайти своє відображення в окремому законодавчому  документі на зразок закону і мати свої витоки в концепції економічного і соціального розвитку держави. Поки що такого комплексного документу, в якому б визначалась економічна стратегія України з урахуванням основних перспективних напрямків розвитку фінансових відносин в системі зведеного бюджету, як основної ланки державних фінансів, не розроблено. Існуючі в Україні програми, зокрема Програма до 2010 року та окремі соціально-економічні програми лише фрагментарно висвітлюють окремі аспекти бюджетної політики, які вже слід корегувати з урахуванням тих змін, що відбулися. Тому, урядовим структурам разом із розробленням Стратегії економічного і соціального розвитку України до 2011 року необхідно розпочати роботу з підготовки законопроекту щодо засад формування єдиної бюджетної політики в Україні.

Дослідження впливу динаміки макроекономічних показників на динаміку доходів і видатків було розпочате  з визначення факторів, що впливають  на показники бюджетів. Далі передбачено  встановлення математичних залежностей  між показниками бюджетів і факторами, що впливають на них.

29 липня 2010 р. резидент України Віктор Янукович підписав схвалений парламентом текст Бюджетного кодексу України. Положення нової редакції Бюджетного кодексу України будуть враховуватися  при розробці Державного бюджету на 2011 рік.

Прийняття нової редакції Бюджетного Кодексу передбачає введення середньострокового планування, розширення сфери застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, а також поліпшення бюджетного адміністрування і посилення контролю над дотриманням бюджетного законодавства.

Серед основних нововведень  Бюджетного Кодексу слід відмітити:

- введення нових і уточнених  діючих понять і термінів, що  стосуються бюджетної сфери, уточнених  основних функцій головних розпорядників  бюджетних коштів;

- зміни в частині процедур  розгляду та ухвалення Державного  бюджету, а саме: визначено два  читання, замість існуючих трьох;

Крім цього, в новій редакції Кодексу відсутні чіткі терміни  розгляду та затвердження проекту закону про Державний бюджет України: в  старій редакції Бюджетного кодексу  України було чітко визначено  терміни проведення першого, другого  та третього читань, а в новій  редакції Кодексу терміни проведення першого та другого читання не зазначено. Як і раніше, Кабмін має  подати до Верховної Ради України  проект закону про Державний бюджет до 15 вересня року, що передує плановому (відтепер проект подаватиметься одночасно  й Президенту України). Водночас розгляд  та затвердження Державного бюджету  відбуватиметься у Верховній  Раді України за спеціальною процедурою, визначеною регламентом Верховної  Ради України.