Моніторинг показників якості та безпечності риби

 

Дані, наведені в табл. 2.8, свідчать про те, що захворювань риби бактеріальної етіології за 2008 – 2010 роки не реєструвалось. Але слід відзначити, що бактеріальна забрудненість водойм погіршилась, що свідчить про неналежне гігієнічне ведення господарств.

Серед інфекційних хвороб велику загрозу для рибних господарств складають вірусні захворювання, при яких загибель риби може сягати 80 і більше відсотків [50].

За останні 15–20 років було виявлено багато вірусів риб, серед яких в Україні відомі такі як рабдовірус весняної віремії коропа, рабдовірус геморагічної септицемії форелі, ірідовірус бранхіонекрозу риби, ірідовірус хвороби сома, герпесвірус канального сома.

Наприкінці 90  ̶  х роках минулого століття в Ізраїлі вперше був виділений герпес вірус, який викликав таке захворювання риби як кахавал (KHV). У    2005 році це захворювання з’явилось в одному із рибогосподарств Польщі. Через два роки хвороба з клінікою кахавала (некротичні зміни в зябрах, поява темних плям на шкірі, випадіння кришталика і витікання скловидного тіла, велика загибель риби) з послідуючим виявленням віруса в полімеразно-ланцюговій реакції (ПЛР) було зареєстровано вже в 14 рибних господарствах Польщі, що свідчить про широке і швидке поширення цього захворювання   [51  ̶  54].

Одним із основних завдань, які стоять перед спеціалістами вірусологічного відділу ̶ це здійснення епізоотичного і лабораторного моніторингу щодо вірусних хвороб риби, прогнозування епізоотичного стану рибогосподарств в зоні обслуговування.

Протягом 2008-2010 років у відділ надійшло і патологоанатомічно досліджено більше 6541 екземплярів риби. Матеріал досліджувався на весняну віремію коропа, вірусну геморагічну септицемію форелі.

Матеріал відбирався двічі на рік – весною (квітень-травень) і восени (жовтень-листопад). Об’єктами дослідження були три види риби – короп, товстолоб і форель. Відбір матеріалу для тестування проводили згідно «Методичних вказівок по ідентифікації вірусів і лабораторної діагностики вірусних захворювань риб», затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України (Наказ № 82 від 10.11.2003 року) [55].

За даний період збудників вірусних захворювань риби не виявлено.

 

2.3.3 Мікологічні дослідження риби

Мікологічні дослідження живої риби проводяться з метою повного епізоотичного обстеження господарств. Дані захворювання, зазвичай, є супутніми і самостійно проявляються рідко, або в тих випадках, коли санітарний стан водойм є незадовільним, та при накопиченні в воді великої кількості органічних речовин.

При задовільних органолептичних показниках та за відсутності дегенеративних змін м’язів, внутрішніх органів така риба вільно допускається до реалізації [56].

Таблиця 2.9 Кількість позитивних результатів за висновком мікологічного дослідження риби за 2009-2010 роки.

Назва захворювань	2009 рік	2010 рік
Сапролегніоз	9	5
Бранхіомікоз	-	-
Хвороба Стаффа	-	-
Всього	9	5

 

Отже, за 2009-2010 роки рибогосподарства в зоні обслуговування уражались виключно сапролегніозом, а інші грибкові захворювання не реєструвались. Це свідчить про те, що вогнище хвороби збереглось і не були прийняті відповідні заходи з його знищення.

 

2.3.4 Визначення якості живої та снулої риби

Свіжа риба є продуктом, що швидко псується. Це пов’язано з багатьма факторами: рихлою структурою м’язової тканини і значним вмістом в ній води, низьким рівнем глікогену, переважання в жирі ненасичених жирних кислот, наявністю слизу на поверхні тіла, яка слугує сприятливим середовищем для росту і розвитку мікроорганізмів, високою активністю кишкових ферментів і можливістю мікрофлори риби розвиватись при низьких плюсових температурах.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою встановлення ступеня її свіжості, безпечності а також у випадках необхідності постановки діагнозу на інфекційні та інвазійні захворювання [46].

Відділ ветеринарно-санітарної експертизи в лабораторії був створений у 2010 році; зважаючи на це, він не є достатньо обладнаним для проведення повного комплексу досліджень. На даний час у відділі проводиться органолептична оцінка риби, за потреби (сумнівних показниках якості) додаткові лабораторні дослідження: мікроскопія мазків-відбитків, визначення рН, проба варінням, реакція на пероксидазу, визначення сірководню з підігріванням проби, визначення числа Неслера. Відповідно, за 2010 рік було досліджено 2483 проби риби, з яких 12 проб мали незадовільну органолептичну оцінку.

Отже, незначна кількість проб (0,5%) мали незадовільну органолептичну оцінку, проте на ці показники потрібно звернути увагу, оскільки в більшій мірі незадовільна оцінка була внаслідок незадовільного лову та транспортування риби.

 

2.4 Удосконалення системи моніторингу в зоні обслуговування лабораторії

Виходячи з даних празитологічних та мікологічних досліджень за      2008-2010 роки видно, що кількість захворювань риби знаходиться приблизно на одному рівні, що свідчить про необхідність внесення коректив в систему моніторингу.

Також слід зазначити про відсутність позитивних випадків з вірусологічних та бактеріологічних показників, що вказує на необхідність проведення виїздів працівників лабораторії на всі об’єкти в зоні обслуговування з метою об’єктивного відбирання проб та обстежень водойм.

Розробка  нових підходів до моніторингу вимагає Директива 96/23 ЄС, в якій вказано показники, за якими необхідно проводити моніторинг, що, в свою чергу, вимагає велику кількість високоточного обладнання, яке б відповідало міжнародним вимогам, та кваліфікованих спеціалістів [57, 58]. 

Мета роботи  ̶  удосконалення системи моніторингу за показниками якості та безпечності риби в умовах ХЗСДЛзХПРіГБ, але проаналізувавши систему моніторингу виявили, що цього є не достатньо, тому що благополуччя водойм, якість і безпека риби залежать також від держави та людей.

Нинішня система моніторингу є дієвою, але не достатньою тому ми запропонували схему для покращення ведення моніторингу в зоні обслуговування лабораторії (рис 2.1).

Крім того, проаналізувавши виявлення захворювань риби, необхідно прийти до висновку, що потрібно розширити сферу моніторингу, оскільки фактори, що впливають на захворюваність риби надзвичайно різноманітні. Так, у зв’язку з викладеним пропонуємо досліджувати рибу і воду на такі показники, як показано в табл.  2.10.

Таблиця 2.10 Запропонована система моніторингу за показниками якості і безпеки риби та води в ХЗСДЛзХПРіГБ

№ п/п	Об’єкт моніторингу	Мета моніторингу	Показник моніторингу	Виконавці	Періодичність	Ведення записів	Відповідальний
1.	Жива або охолоджена риба	Безпечність,	Радіоло-гія	Пров. лікар	Двічі на рік	Журнал радіологічного контролю	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Пести-циди	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю пестицидів	Зав. відділом ВСЕ

 

Продовж. табл. 2.10

		Безпе-чність, якість	Важкі метали	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю важких металів	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпе-чність, якість	Залишки антибіотиків	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю антибіотиків	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпечність, якість	Залишки антигельмінтиків	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю антигельмінтиків	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Мікотоксини	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю мікотоксинів	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Гормона-льні препара-ти	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю гормональних препаратів	Зав. відділом ВСЕ
2.	Вода з водойм	Безпечність	Важкі метали	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю важких металів	Зав. хіміко-токсикологічним відділом

 

 

Продовж табл. 2.10

		Безпечність	Барвники	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал хіміко-токсикологічних досліджень	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпечність	Лептоспіроз	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал бактеріологічного дослідження	Зав. бактеріологічним відділом

Отже, моніторинг необхідно проводити не тільки за рибою, але, й за гідробіологічними, екологічними показниками.

Для недопущення заносу на територію України збудників хвороб риб з території інших держав, ветеринарна служба країни співпрацює з Міжнародне Епізоотичне Бюро (МЕБ), і відповідно інформує керівництво лабораторії про поширення збудників в країн-сусідів та приймаються відповідні заходи безпеки.

 

 

Рис. 2.1 Схема покращення ведення моніторингу в зоні обслуговування лабораторії

 

 

 

 

2.5 Економічна доцільність результатів дослідження

Інвазійні хвороби риб поширені у водоймах України і наносять значні економічні збитки.

Паразитарні та мікологічні хвороби риб можуть проявлятися по-різному, а саме патологічними змінами в організмі і загибеллю, латентним перебігом хвороби, але з відставанням у рості і розвитку та зниженням продуктивності.

Розрахунковий відсоток загибелі риби при різних інвазійних захворюваннях складає 10-30%.

За 2010 рік в зоні обслуговування Хмельницької зональної спеціалізованої лабораторії було виявлено 370 позитивних випадків за висновком паразитологічного дослідження та 5 позитивних випадків за висновком мікологічного дослідження. Отже, за 2010 рік було виявлено 39 господарств,  які мали проблеми щодо захворювань риби, що становить – 29% господарств від досліджених за цей рік.

Можливі економічні збитки від захворювання прісноводних риб у 39 господарствах, в яких виявлено захворювання риби, загальна площа водного дзеркала 2343 га, при плановому валі риби (коропа) при середній рибопродуктивності ставків 540 кг/га становить 1 265 220 кг. При захворюваннях вал риби зменшивсь на 20% і має 1 012 176 кг. Можливі втрати риби становлять 1 265 220 – 1 012 176 = 253044 кг. Розрахунковий економічний збиток при середній вартості коропа 16 грн. за 1 кг. становить 253044 х 16 = 4 048 704 грн.

 Проведення комплексного моніторингу дає можливість виявляти та вчасно запобігати виникненню хвороб риб та запобігти впливу інших негативних чинників на здоров’я та продуктивність риб. Це дасть можливість зменшити збитки господарств та підвищить економічні показники діяльності і приведе до збільшення їхнього прибутку.

Здійснення комплексного моніторингу дає можливість забезпечити благополуччя господарств, екологічне благополуччя довкілля, безпеку споживача.

ВИСНОВКИ

 

1. Моніторинг за безпечністю та якістю живої риби в зоні обслуговування Хмельницької зональної спеціалізованої державної лабораторії ветеринарної медицини з хвороб прісноводних риб і інших гідробіонтів здійснюється згідно Наказу Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України «Про вивчення епізоотичної ситуації щодо розповсюдження вірусних захворювань риби на території України».
2. Відбір риби для проведення досліджень за показниками якості та безпеки проводили згідно ГОСТ 7631-85, ДСТУ 2284-93. Показники якості та безпеки риби також визначали згідно інших чинних в Україні нормативно-правових актів.
3. Виявлено, що відсоток неблагополучних господарств в зоні обслуговування становив: 2008 рік  ̶  42%, 2009 рік  ̶  40%, 2010 рік  ̶  29%. Захворювань, спільних для риб і людини не виявлено.
4. В зоні обслуговування лабораторії існує система моніторингу, яка визначена планом епізоотичного обстеження зони обслуговування лабораторії на кожен рік, проте вона потребує значного удосконалення.
5. У 2008-2010 роках не було виділено збудників бактеріальної та вірусної етіології, що свідчить про те, що господарства благополучні з інфекційних хвороб риб. Проте бактеріальне забруднення води викликає занепокоєння і потребує поліпшення.
6. Моніторинг щодо виявлення грибкових захворювань виявив, що хвороба Стаффа реєструвалась у 2009 році в 9 випадках, у 2010 році – в     5 випадках.
7. З метою забезпечення благополуччя водойм щодо хвороб риби та випуску безпечної і якісної продукції необхідно удосконалити систему моніторингу в плані доповнення здійснення моніторингу за гідробіологічним станом водойм, показниками безпечності води. Моніторинг риби проводити за показниками безпеки. Крім епізоотологічної ситуації необхідно враховувати екологічний стан території.