Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення

Основним джерелом не депозитних ресурсів є операції з отримання  міжбанківських позик. Ці операції надають можливість банкам з недостатнім обсягом ресурсів забезпечувати виконання резервних вимог НБУ та задовольняти потреби власних клієнтів у кредитах шляхом залучення необхідних для цього ресурсів інших комерційних банків, які мають тимчасовий надлишок грошових коштів.

Ще одним джерелом залучення  банківських ресурсів, яке вже  досить довго активно використовується банками в розвинутих країнах і в останні роки почало застосовуватись українськими банками, виступають операції РЕПО. В основу цих операцій покладено механізм залучення ресурсів за рахунок продажу комерційним банком якісних, низькоризикових, досить  ліквідних активів, які згідно з Угодою про зворотний викуп (РЕПО) можуть бути викуплені цим банком через визначений термін та за встановленою ціною.

Банківський вексель –  це цінний папір, в якому міститься  безумовне грошове зобов’язання банку про сплату зазначеної у векселі суми векселетримачу в указаному місці та у встановлений термін.

Облігація банку – це цінний папір, який надає його власнику право отримати у визначений термін грошові кошти розміром у номінальну вартість з відповідною процентною платою (якщо облігація купонна) або  без неї (якщо – безкупонна).

Отже, пасивні операції виступають ключовим елементом управління банківською діяльністю, оскільки без якісного формування ресурсної бази банку неможливо забезпечити потрібну ефективність проведення активних операцій. При цьому необхідно розуміти, що пасивні операції банків, як і активні, безпосередньо впливають на рівень доходності, а тому активи і зобов’язання необхідно розглядати як загальний портфель банківських ресурсів, управління яким повинно бути достатньою мірою скоординовано[6,с.78-82].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ДЕПОЗИТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ЩОДО ЗАЛУЧЕННЯ ВКЛАДІВ НАСЕЛЕННЯ У КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ

2.1. Операціїбанків по  залученнювкладівфізичнихосіб

 

 

Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні  рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.

Комерційний банк відкриває  клієнту строковий або ощадний  депозитний рахунок на підставі таких документів:

- депозитної угоди;

- картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для юридичних осіб);

- паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб)[13,с.44-45].

Основні реквізити депозитної угоди:

1) назва та адреса банку,  який приймає депозит;

2) назва та адреса власника  коштів;

3) дата внесення депозиту;

4) сума депозиту;

5) дата повернення коштів;

6) відсоткова ставка;

7) зобов’язання банку  повернути суму, яка внесена на  депозит;

8) підписи сторін.

Угода укладається у двох примірниках[15,с.27-28].

 

Депозитна угода укладається  між банком та юридичною (фізичною) особою в двох примірниках, один із яких зберігається  у банку, а  інший у клієнта. Укладена угода  засвідчує право комерційного банку  керувати на свій розсуд залученими грошовими коштами і право вкладників отримувати у встановлений термін суму депозиту та відсотків за його користування. В депозитній угоді передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність сплати відсотків, порядок повернення депозиту та відсотків після закінчення строку зберігання коштів, права, зобов’язання та відповідальність сторін тощо. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку. В номер рахунку вносять параметри, що характеризують вид, тип вкладу, строк дії, термін закінчення угоди, тип контрагента, відсоткову ставку та інші.

Згідно з депозитною угодою можуть бути передбачені додаткові  надходження грошей на депозитні  рахунки. Строкові депозити не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів (пенсійних, для зарахування заробітної плати та інші.).

Після закінчення депозитної угоди  закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального  ордеру. Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу юридичним особам здійснюється тільки через перерахування коштів на поточний рахунок, а фізичним особам - шляхом виплати готівки або перерахування коштів на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання вкладника.

За користування залученими коштами комерційні банки сплачують  вкладникам відсотковий дохід, який може виплачуватись авансом, періодично (щомісяця, раз у квартал, за підсумками року) та після закінчення строку дії депозиту. Діючими правилами передбачено щомісячне нарахування відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно укладеної угоди. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані, але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Нараховані за депозитами відсотки відображаються в балансі на перше число наступного місяця як зобов’язання банку, а в звіті про прибутки і збитки - як понесені витрати.

У банківській практиці використовується три методи визначення кількості  днів для розрахунку відсотків:

1. Метод «факт/факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;

2. Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.

3. Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 та у році - 360.

Незалежно від методу розрахунку відсотків при визначенні кількості  днів враховується перший день і не враховується останній день угоди. Так, якщо термін депозитному договору встановлено з 14 травня до 10 серпня, то при визначенні кількості днів для розрахунку відсотків враховується 14 травня і не враховується 10 серпня. При нарахуванні відсотків за звітний місяць останній день місяця має включатися в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.

Застосування різних методів  визначення кількості днів для розрахунку відсотків розглянемо на прикладі.

Приклад 1. Комерційний банк залучив строковий депозит у розмірі 1000 грн. на термін з 22 травня до 15 липня під відсоткову ставку 15% річних.

Необхідно розрахувати суми відсоткових платежів, використовуючи різні методи визначення кількості днів.

Розв’язок: Порядок та результати розрахунків відсоткового доходу за різними методами наведемо в такій таблиці:

Методи розрахунків	Визначення кількості  днів за період дії угоди, днів	Кількість днів у році, днів	Розрахунок суми відсотків, грн.
1. Факт/факт	10+30+14=54	365
2. Факт/360	10+30+14=54	360
3.   30/360	9+30+14=53	360

 

Умови щодо нарахування відсотків  визначаються депозитною (кредитною) угодою. Результати розрахунків показують, що для вкладника вигідний метод  «факт/360», а для позичальника - метод  «30/360».

Приклад 2. Комерційний банк залучає строковий депозит юридичної особи у розмірі 70000 грн. на три місяці на термін з 05 серпня до 05 листопада за річною відсотковою ставкою 9%. Відсотки нараховуються щомісячно і сплачуються не пізніше 1-го числа кожного місяця. Кількість днів згідно з угодою обчислюється за методом факт/факт.

Необхідно розрахувати щомісячні  платежі за відсотками та платіж по закінченні дії депозитної угоди.

Розв’язок: Обчислюємо суми відсотків за розрахункові періоди:

а) з 05 серпня по 31 серпня: грн.

Сума відсотків у розмірі 466,03 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 вересня.

б) з 01 вересня по 30 вересня: грн.

Сума відсотків у розмірі 517,81 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 жовтня.

в) з 01 жовтня по 31 жовтня: грн.

Сума відсотків у розмірі 535,07 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 листопада.

г) з 01 листопада по 04 листопада:грн.

Банк 05 листопада перерахує  на поточний рахунок вкладника платіж на суму 70069,04 грн. (70000 + 69,04)[14,с.17-19].

Процентна ставка за депозитами може змінюватися в залежності від  таких умов:

• зовнішні ризики відкриття депозитних рахунків, зважених на рівень капіталізації банку;
• наявність конкуренції за клієнтів-вкладників як джерела порівняно дешевших кредитних ресурсів;
• економічна і грошово-фінансова стабільність як фактори обрання пріоритетів між видами депозитних рахунків – до запитання чи строкових – з низькою або відсутньою процентною ставкою,чи високою відповідно;
• зростання цін, пов’язане зі збільшенням грошової маси, інфляцією, зростанням податкового навантаження, що перекладається на ціну товарів і послуг;
• валютна і процентна політика центрального банку.

Процентна політика є формою грошово-кредитної політики,яку  здійснює банк, підвищуючи чи знижуючи процентні ставки позичкового капіталу. Вплив центрального банку на рівень і структуру процентних ставок по кредитах центрального банку, які є певним орієнтиром для інших ринкових ставок, у тому числі за депозитами[13,с.44-45].

Рис. 2.1.1. Макроекономічні  умови формування депозитної бази банку

Розширення тіньового  сектора позначається на зростанні  готівки в грошовому обігу  і відповідно – зменшення вкладів  до запитання. Тому основне завдання податкової політики – забезпечення реальних фінансових можливостей суб’єктів ринку, стимулювання й регулювання схильності до заощаджень.

Безпосередній вплив на обсяги депозитної бази банку справляє застосування досить поширеного в країнах з  ринковою економікою інструменту грошово-кредитної  політики – операцій на відкритому ринку. За своєю суттю цей вид  регулювання зводиться до купівлі-продажу центральним банком цінних паперів за раніше встановленим курсом, переважно зобов’язань казначейства, депозитних сертифікатів центрального банку, інших цінних паперів (облігацій промислових фірм і банків, комерційних векселів).

Пряме регулювання обсягів  депозитів банку можливе шляхом встановлення центральним банком нормативів обов’язкового резервування залучених  коштів, розміщених на депозитних, поточних, бюджетних рахунках юридичних і фізичних осіб.

Одним із найважливіших факторів зростання депозитної бази банківської  системи є підтримання її фінансової стабільності[13,с.48-51].

Депозитні пропозиції для фізичних осіб від Райфайзен банку Аваль.

Райффайзен Банк Аваль  — один ізлідерів за обсягомзалученихкоштівнаселеннясередусіхбанківкраїни. Банк є частиноюавстрійськоїгрупиРайффайзен  Банк Інтернаціональ АГ, провідного корпоративного та інвестиційного банку ізбільшніж 125-річною історією.

Райффайзен Банк Аваль  є членом Фонду гарантуваннявкладівфізичнихосіб.

Депозит можнарозмістити  в національній та іноземній валютах (доларах США і євро) на 1,2,3, 6 чи 12 місяцівабо на рахунку до запитання. Ставки за всіма видами строковихвкладів не змінюютьсяпротягомусьоготермінудіїдепозитного  договору.

Документи, необхідні для  відкриття депозитного рахунку:

• паспорт або документ, щойогозамінює;
• довідка про присвоєнняідентифікаційного коду платникаподатків.

Райффайзен Банк Аваль  пропонує такі депозити:

«Класичний»:

1. Найвища процентна ставка  серед існуючих вкладів.

2. Термін вкладу: 31 день, 2,3 місяці, 6 місяців, 367 днів.

3. Валюта вкладу: гривня, долари США, євро.

4. Мінімальна сума вкладу: 2000 грн./ 500 дол. США /євро.

5. Перший внесок — протягом  семи днів із дати відкриття  вкладу.

6. За вибором клієнта  — з пролонгацією, або без пролонгації.

7. Виплата процентів наприкінці  строку вкладу на поточний  рахунок, а для вкладів з  пролонгацією — шляхом капіталізації.

8. Мінімальна сума поповнення  вкладу протягом пільгового періоду  (7 днів після пролонгації):

1000 грн./ 200 дол.США/євро.

Поповнення можливо здійснити  готівкою, або безготівково з поточного  рахунку в межах банку (МФО 380805).

Поповнення вкладу до настання пільгового періоду не передбачено.

9. Можливість часткового  зняття коштів протягом пільгового  періоду ( крім залишку мінімальної суми вкладу).

10. При достроковому закритті  вкладу здійснюється перерахунок  нарахованих процентів з початку дії договору про вклад або дати останньої пролонгації (для пролонгованого договору) за ставкою, яка діє за поточним рахунком для фізичних осіб (у відповідній валюті) на дату розриву договору.

За видачу вкладу протягом 1-го місяця з дати його відкриття  береться комісія за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,5 % від  суми вкладу.