Шпаргалка по "Комунікаційні технології іспит"

Визначальним чинником і передумовою демократичних  перетворень у суспільстві є  зміна способу мислення людей, їхніх  ціннісних орієнтацій (менталітет) – щоб переворот був міцним, потрібно змінити не уряд, а звичаї.

Одна з гарантій функціонування демократичного режиму – постійне інформування населення про політичні  рішення та дії, які приймаються. Розвиток демократичного режиму залежить від рівня розвитку політичної свідомості і культури населення, а це можна забезпечити лише просвітницькою і освітньою роботою. Наприклад, у ФРН діє принцип субсидіарності, який полягає в тому, що політичну освіту визнають як важливе і довготривале завдання.

Проблеми громадянської  освіти в Україні:

- кадрове питання

- брак посібників і підручників

- нечітко відпрацьована  концепція

- брак або невизначеність  суспільного замовлення на неї

- відсутність чіткого  уявлення про те, яким належить  бути громадянину демократичної  України, а звідси залишається  відкритим питання, якою мусить бути громадянська освіта.

 

37. Соціально-психологічна  сутність іміджу та його символіка

По-перше, імідж, як і соціальне  уявлення, має комунікативну природу.

По-друге, імідж, так само як і соціальні уявлення, носить колективний характер, є феноменом  масової, а не індивідуальної свідомості. По-третє, імідж, як і соціальне уявлення, безпосередньо залежить від культурно-історичного контексту, він динамічний: його атрибути перетворюються, видозмінюються відповідно до змін у самому носії або в груповій свідомості. По-четверте, і імідж, і соціальне уявлення направляють, регулюють поведінку індивідів.

 

38. Різновиди  соціального іміджу. Компоненти  іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).

Три можливі  підходи до іміджу:

- функціональний – виділяють різні його типи залежно від різного функціонування

- контекстний – ці  типи функціонування ми знаходимо  в різних контекстах реалізації

- порівняльний – порівняння  близьких іміджів. 

Г. Почепцов, виділяє такі типи іміджу:

- дзеркальний (відповідає нашому уявленню про самих себе - ми нібито дивимось у дзеркало і розмірковуємо, які ж ми є). За словами Почепцова, цей варіант іміджу переважно позитивний, оскільки психологічно ми завжди висуваємо на перше місце позитив. Водночас, уважає науковець, такий тип іміджу має відповідно і мінус - це мінімальне врахування думки про нас інших людей);

- поточний (уявлення інших людей про нас) - створюється на базі уявлень, переконань людей, що зазвичай не відповідають дійсності, але активно нав'язується загалу, формуючи при цьому вигідну громадську думку.

- бажаний (що відображає те, до чого ми прагнемо). Він характерний для новостворених структур, програм, нових ведучих, про яких ще нікому нічого не відомо, і тому цей бажаний імідж може виступати в ролі єдино можливого образу. Такий варіант іміджу перегукується з поточним.

- корпоративний  – імідж організації в цілому, а не окремих ї підрозділів або результатів роботи. Цей тип іміджу особливо важливий для фінансових структур, оскільки він відображає репутацію організації ї успіхи і ступінь стабільності.

- множинний  – утворюється при наявності ряду незалежних структур замість єдиної корпорації. До гарного єдиного іміджу прагнуть, наприклад, авіакомпанії, що використовують власну символіку, єдину уніформу.

Також є тип негативного  іміджу, який створюється опонентом, ворогом, тобто варіант що створюється  свідомо, а не випадково.

"МХАТовскому  актеру недостаточно, чтобы его  похвалили. Ему еще надо, чтобы  партнера поругали" .

Компоненти  іміджу:

1. габітарний -(візуальний) – узагальнений вигляд (зовнішність, одяг (стиль), фігура, зачіска, тобто портрет)..Це своєрідна іміджева база. У підсвідомості оточення одяг (нормальний) завжди асоціюється з тією соціальною групою, до якої суспільство ставиться позитивно, і, навпаки, не асоціюється з прошарком, до якого склалося негативне ставлення.

2. вербальний - думка, що з'являється під час мовного спілкування (усного або писемного). З погляду іміджевої комунікації, мову можна розглядати як систему спілкування, яка характеризується спеціалізацією, продуктивністю, миттєвістю, довільністю знаків, трансльованістю і культурною обумовленістю. Транслювання мовного іміджевого акту полягає в тому, що людське мовлення застосовується для передавання інформації про живі речі, осіб, явища, віддалені в часі й просторі. Можна говорити про них також як про неіснуючі (особи, речі, предмети, явища). Або такі, що ніколи раніше не існували (минулість) або не існуватимуть (майбутність). А це означає, що слова, сказані колись, у певному місці, в певний час, можуть мати вплив у майбутньому – в інший час, в іншому місці. Тобто зв'язки і наслідки повідомлень транслюються, можуть бути передані в часі й просторі.

3. кінетичний - сприймається і створюється на основі розуміння і врахування жестикуляції, міміки, тілесних рухів, постави. Тобто невербальні засоби іміджевого спілкування – це комунікативні елементи (компоненти комунікативного коду), які мають немовну/несловесну (але знакову) природу і разом із вербальністю слугують для створення, передавання і сприйняття повідомлень, відіграючи важливу роль в іміджі

4. предметний - такий символічний образ речі чи іншого неживого об'єкта, який провокує сприйняття даної речі або об'єкта як суб'єкта. Основним механізмом створення предметного іміджу є персоніфікація – створення особливої ​​установки стосовно предмета.

5. професійно-особистісний - особистісний імідж може утворюватись під час вербального чи невербального спілкування з людиною та за допомогою інформації, котра отримується з різних каналів і виникає у разі відсутності прямого контакту з людиною. Особистісний імідж – важлива складова професійного іміджу. Це пов’язано з тим, що суспільна думка за сприянням засобів масової інформації декларує: потрібно досягти успіху в житті, а професійна кар'єра значною мірою допомагає людині в цьому та залежить від рівня розвитку позитивного професійного іміджу

 

39. Методики  моделювання іміджу

Об'єкти формування іміджу. 
Умовно об'єкти можна розділити на 3 категорії: 
1. Об'єкти, рейтинг яких залежить винятково від створеного ними або для них іміджу:  
окремі особистості (політики, телеведучі, лідери громадських та релігійних рухів), соціальні групи (військові, студенти, пенсіонери і т.п.), партії, радіо - телекомпанії й окремі передачі, громадські рухи ("Greenpeace", фемінізм, рух "проти абортів" і т.д.).. Метою цих об'єктів можна назвати можливість впливу на настрої в суспільстві. 
2. Об'єкти, рейтинг яких в рівній мірі залежить як від іміджу, так і від якості вироблених ними товарів чи послуг. 
Це, в першу чергу, великі національні і транснаціональні корпорації (фірма "Philips", "ЗІЛ", "Valio" і т.д.). До цієї ж категорії можна віднести і більш дрібні фірми, якщо їх успіх на ринку залежить не тільки від того, що вони продають, але і від того як вони це роблять. Метою цих об'єктів є збільшення обсягів продажів при одночасному створенні позитивного іміджу і поліпшенні якості продукції. 
3. Об'єкти, для яких коливання іміджу не є вирішальним фактором їхнього успіху. 
В основному це дрібні торгові організації. Їх успіх на ринку залежить більшою мірою від якості пропонованої продукції.

Найбільш поширені методи формування іміджу політика:

Залучення виборця:

• до дії, які відбувається зараз
• до вже скоєної дії

Вкладена дія - Виборцю  пропонується зробити дію 1, знайоме  йому, бажане ним і пов'язане з дією 2, необхідне кандидату. (Так, проголосувавши за кандидата, виборець вже відразу після виборів (по обіцянках кандидата) може отримати блага, обіцяні кандидатом під час виборчої кампанії). "Ефект Герострата": вводиться "нібито заборону" на якусь дію. Насправді, щоб усвідомити власне заборону, виборець повинен спочатку представити «дію, що забороняється».

Якщо впливу  по обраному каналу на виборця недостатньо, то слід вдатися до: 
        зміни методу; 
        зміни  каналу сприйняття (при цьому треба врахувати, що орієнтовно людина запам'ятовує 10% того, що читав, 20% того, що чув, 30% того, що бачив, 50% того, що чув і бачив, 70% того, про що сам розповідав, 90% того, що сам робив); 
        зміну часу або місця впливу; 
        паралельного впливу по різних каналах. 
    Способи створення "дива": 
       -  аномально великі об'єкти і рекордні досягнення; 
       -  постановка виборця у глухий кут ... з наступним чудесним визволенням із нього. 
       -  подолання або порушення заборон, норм поведінки (реальне або уявне).  
    Модель експериментального неврозу. 
        Навмисно неузгоджений вплив по каналу або каналам сприйняття. 
        Неузгодженість стереотипів виборця і реальності. 
        Навмисна помилка, парадокс. 
    Натяк -  краще запам'ятовуються ще незакінчені людиною дії і забуваються дії закінчені.

 

40. Іміджеві  психотехніки.

Психотехнологія говорить, що робити. Психотехніка говорить, як це зробити.

Психотехніки  блокування негативної іміджевої інформації. Оскільки у кожної людини є як позитивні, так і негативні сторони характеру, системи його ціннісних орієнтацій, то і виявлятися можуть як ті, так і інші. Прояв позитивних сторін психіки, як очевидно, вітається і іміджмейкером, і його клієнтом. Що ж стосується негативних характеристик, цей вид інформації повинен блокуватися.

Звідси психотехніка блокування негативної іміджформірующей інформації складається з наступних  етапів:

а) виявлення у клієнта  цих сигналів;б) переконання клієнта  в негативності їх для його іміджу;в) коли у клієнта проявляється та чи інша подібна «негативна» дія, іміджмейкер обов'язково акцентує його увагу на цих діях

Психотехніки  відбудови від конкурента. Термін «відбудова» в даному контексті означає те ж, що і «відсторонення». (іронія над конкурентом, вказування на цого недоліки та помилки)У психології використовується при формуванні навичок спілкування (наприклад, при навчанні говорити співрозмовника «ні»), в іміджелогіі - при формуванні іміджу як антитези конкурентам. Сутність подібної відбудови прекрасно іллюсфіруется слоганом «Інші обіцяють - ми робимо!».Даний термін введено в ужиток журналістом і фахівцем з PR та реклами І.Л. Вікентьевим в 1993 р.

Психотехніки  імітації підсвідомої іміджевої інформації.Якщо хтось (той же кандидат, який виступає на мітингу) буде імітувати ті кінетики, які: а) зазвичай проявляються у людей мимоволі і б) зазвичай оцінюються людьми як позитивні характеристики психіки, то присутні на мітингу будуть мимоволі оцінювати даного кандидата в позитивному плані. З числа вербальних сигналів сюди можна віднести імітацію так званих застережень а також імітацію деяких нелегітимних слів (так званих слів-паразитів) - для тих аудиторій, в яких ці слова «прийняті» і оцінюються як «нормальні».

Психотехніки  формування довіри аудиторії іміджу до опосередкованого джерела інформації. Під джерелом в даному випадку розуміється людина, яка так чи інакше характеризує прототип іміджу. Щоб вплив цієї людини на аудиторію іміджу було б достатньо ефективним, до нього має бути довіра.Довіра (або кредитної людини) складається з довіри до інформації, що виходить від даної людини, і з довіри до людини взагалі, незалежно від того, що він говорить.

Психотехніки  впливу на підсвідомість членів аудиторії  іміджу.В іміджелогії це означає наступне: імідж-інформація в кінцевому результаті повинна бути не в свідомості, а в підсвідомості, тобто не повинна усвідомлюватися кожним із реципієнтів. У принципі існує два шляхи інтродукції інформації в підсвідомість:а) напрям імідж- інформації в підсвідомість через свідомість співрозмовника іб) напрям цієї інформації безпосередньо в підсвідомість людини.

Психотехніки  впливу безпосередньо на підсвідомість  членів аудиторії іміджа.Одна з найпоширеніших технік - це техніка гіпнозу.

 

41. Інструментарій  іміджелогії (концепція Г.Почепцова): позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація.

Позиціонування ми можемо уявити собі як поміщення об'єкта в сприятливе для нього інформаційне середовище. Чужий, невідомий, незнайомий об'єкт в принципі потенційно небезпечний для споживача. Тому завданням стає перетворення його на знайомий і потрібний. Позиціонування проходить під гаслом: а що це дає ДЛЯ МЕНЕ. Додатковим плюсом такого підходу стає включення поряд з раціональною такої ж сильної емоційної складової, яка, як відомо, не тільки володіє більшою силою впливу, але і краще запам'ятовується.

Маніпуляція.Е. Доценко формулює цілу структуру мішеней психологічного впливу. Серед них:

1. Збудники активності (потреби, інтереси, схильності, ідеали).2.Регулятори  активності (смислові, цільові установки, групові норми, самооцінка, світогляд, переконання, вірування).3. Когнітивні (інформаційні) структури (знання про світ, людей, відомості щодо забезпечення інформацією, людська активність).4. Операційний склад діяльності (спосіб мислення, стиль поведінки, звички, вміння, навички, кваліфікація).5. Психічний стан

Міфологізація - спроба побудови подвійного повідомлення, бажання обійти фільтр аудиторії, впливати на неї на підсвідомому рівні. Ефективна комунікація не стільки задає нові повідомлення, скільки підключається до вже наявних в масовій свідомості уявленням. Міф і архетип - це саме той тип інформації, який на глибинному рівні присутній у кожному з нас, і завдання полягає в тому, щоб активізувати цю символіку на вигідному для комунікатора напрямку.