Формування механізму залучення іноземних інвестицій на підприємстві на матеріалах ТОВ "Колорпак"

Причому величина k у  ці періоди може бути або сталою, 
або змінною. З урахуванням цього формули дисконтування мають вигляд: 

                                                                     (2.4)

або

                                                                                     (2.5)

де k — незмінна норма доходності грошей за період, що розглядається; t —  кількість років (місяців) або кількість  обертів грошей за період, що розглядається, при незмінному к.

                                                         (2.6)

або

                                                     (2.7)

де к1, ..., кt — норми доходності відповідно у 1-й, 2-й і т. д. роки (місяці), на які розбитий період, що розглядається; t — кількість років (місяців) або кількість обертів грошей за період, що розглядається.

За допомогою наведених формул можна визначити співвідношення між величинами PV і FV як на кінець періоду, що аналізується, так і за будь-який проміжний період інвестування грошей.

З дисконтуванням пов'язане поняття  про прості та складні відсотки. Вважається, що інвестиція зроблена на умовах простих відсотків, якщо інвестований капітал збільшується за кожний часовий інтервал (рік, місяць, день) на прийняту норму доходності. Наприклад, якщо гроші вкладені в облігацію номінальною вартістю 10 000 грн. на умовах 45% річних, то на кінець першого року інвестування капітал досягає 10 000 + 0,45 • 10 000 = 14 500 грн., на кінець другого року — 10 000 + 0,45 • 10 000 + 0,45 X 10 000 = 19 000 грн. і т.д. Тобто за кожний інтервал доход обчислюється з початкової суми вкладення. Формула розміру капіталу, вкладеного на умовах простих відсотків, через t періодів (Kt) має вигляд:

Kt = K + K • r + K • r+ ... =K(1 + t - r),                                       (2.8)

де К — початкова сума капіталу;

г — норма відсотка за обумовлений період;

t — порядковий номер  періоду.

Якщо за умовами інвестування доход на вкладені гроші нараховується на всю суму, включаючи початковий внесок і нараховані раніше проценти, вважається, що інвестиція зроблена на умовах складних відсотків.

Наприклад, якщо гроші  в сумі 10 000 грн. вкладені у банківський  депозит на умовах сплати 2% щомісячно  у порядку складних відсотків, то:

• на кінець першого місяця вклад становить 10 000 + + 0,02 • 10 000 = 10 200 грн.;
• на кінець другого місяця він дорівнюватиме 10 000 + + 0,02 • 10 000 + 0,02(10 000 + 0,02 • 10 000) = 10 200 + + 0,02 • 10 200 = 10 404 грн.

У загальному вигляді, якщо позначити величину вкладу після другого місяця через К2, маємо:

(2.9)

Очевидно, що при використанні складних відсотків сума грошей через і-й  період визначається за формулою:

                                                                               (2.10)

Використання в аналізі динаміки капіталів і доходів саме логіки цієї формули відповідає призначенню  грошей — безперервно генерувати нові гроші. Тому формули дисконтування  саме й побудовані на основі цього принципу.

Головний критерій оцінки інвестицій — їх окупність, тобто швидкість  повернення інвестору вкладених  коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у  життя профінансованих проектів. Це можуть бути прибутки від реалізації (продажу) продукції, якщо інвестований проект пов'язаний з виробництвом товарів (робіт, послуг), дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших компаній, прибуток від вкладення коштів у торгівлю, інші посередницькі операції, проценти на вкладені на депозити кошти у комерційні банки тощо.

Ключовою проблемою для вироблення правильних підходів до оцінки співвідношення величини інвестованих фінансових ресурсів з одержаними за їх рахунок грошовими  потоками (а саме на цьому ґрунтуються  розрахунки окупності інвестицій) є проблема зіставності суми інвестицій з одержаними доходами з урахуванням усіх факторів зміни цінності грошей у часі, в тому числі такого фактора, як середньоринкові (або інші прийнятні для інвестора) норми доходності (рентабельності) вкладеного капіталу.

Для вирішення цієї проблеми у фінансово-економічному аналізі прийнято оперувати такими поняттями.

Сума інвестиції — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Ці витрати мають довготерміновий характер, причому, якщо за їх рахунок створені основні засоби і нематеріальні активи (які у господарській практиці одержали не зовсім адекватну назву «необоротні активи»), вартість цих активів протягом тривалого часу (як правило, це кілька років) поступово зменшується, переноситься на продукцію, що виробляється. За період функціонування проекту («життєвий цикл» проекту) капітал, вкладений у такі активи, повертається інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи (в тому числі в грошові активи), по закінченні « життєвого циклу» проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи (купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів, вкладення грошей у депозити) являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Структура інвестиційних витрат на проекти, пов'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж і налагодження, на реконструкцію виробництва, на удосконалення технологічних процесів. Для визначення суми інвестицій у такі проекти обов'язково треба врахувати також суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів для здійснення розрахунків та інших оборотних активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у  бік зменшення) так звану ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний  проект пов'язаний з впровадженням  нових об'єктів (наприклад, устаткування, машин) замість застарілих. У разі реалізації об'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта (остання ж приймається за мінусом податку на прибуток, сплаченого від операції з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестиції, — запорука якості розрахунків окупності інвестиції, бо саме вони і є об'єктом оцінки окупності.

Грошовий потік — дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєвого циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної для інвестора ставки доходи ості, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV=PV-CІ,                                                                                         (3.11)

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту;

PV — дисконтований грошовий  потік від функціонування проекту;

СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом порівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший проект є дотримання умови NPV>=0. Тобто проект треба вважати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтернативних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

Для розуміння загального підходу  до оцінки доцільності інвестування за методом визначення чистої теперішньої вартості проекту розглянемо два приклади з господарської діяльності ТОВ „КОЛОРПАК”.

Приклад 1. Інвестування у виробниче обладнання.

ТОВ „КОЛОРПАК” розглядає  можливість інвестування капіталу в  проект (купівля виробничого обладнання), що за 4 роки генерує такі грошові потоки (тис. грн.):  1-й рік — 200, 2-й рік — 220, 3-й рік — 260, 4-й рік — 400.

Підприємство, орієнтуючись на середньоринкову ставку доходності, прагне мати щорічно 40% на вкладений  капітал. Сума початкової інвестиції — 450 тис. грн.

Треба вирішити питання  про доцільність вкладення грошей у даний проект.

Згідно з формулою (2.4) розраховуємо величини РV для кожного року (тис. грн.):

1-й рік: 200/(1+0,4)=142,9;

2-й рік: 220/(1+0,4)²=112,2;

3-й рік: 260/(1+0,4)³=94,8;

4-й рік: 400/(1+0,4)⁴=104,1;

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтований грошовий потік становитиме 142,9 + 112,2+94,8 + + 104,1 = 454 тис. грн.

Звідси NPV= 454 - 450 = +4 тис. грн., що свідчить про прийнятність проекту.

Приклад 2. Капітальні інвестиції в основні засоби асоційованого підприємства

ТОВ «КОЛОРПАК» у 2005 р. вклало у проект  800 тис. грн., в результаті якого грошові потоки становили:  у 2006 р. — 770 тис. грн., у 2007р. — 1090 тис.грн,  у 2008 р. — 1650 тис. грн.

Середньоринкові норми доходності у галузі за ці роки були (%): 2006 р. — 205, 2007 — 55, 2008 — 37.

Треба оцінити, наскільки  ефективним було рішення про здійснення цього проекту.

Розраховуємо величину PV (тис. грн.) по роках (див. формулу 2.5):

2001: 770/(1+2,05) = 252,5

2005: 1090/(1+2,05)*(1+0,55) = 230,6

2006: 1650/(1+2,05)*(1+0,55)*(1+0,37) = 254,8

Дисконтований грошовий потік за 3 роки становив 737,9 тис. грн., отже, проект виявився неефективним, збитковим  для підприємства (у тому розумінні, що втрачена можливість вкладання грошей у більш прибутковий проект).

Термін окупності інвестицій —  час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених  у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огляду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

Перший з цих підходів більш-менш прийнятний для країн зі збалансованою економікою, тобто за відсутності інфляції або за її наявності у межах 1—5% на рік. Він ґрунтується на простому порівнянні суми інвестиції з розміром грошового потоку, який генерується втіленням проекту в життя. При цьому, якщо грошовий потік прогнозується однаковим за всі роки після впровадження проекту, термін окупності Інвестиції визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку.

Наприклад, ТОВ «КОЛОРПАК» вкладає 400 тис. доларів у виробничий проект, який щорічно дає чистий прибуток у сумі 80,0 тис. доларів, щорічне надходження амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів — 50,0 тис. доларів, тобто загальна сума грошового потоку за рік — 130,0 тис. доларів. За цих умов термін окупності інвестицій дорівнюватиме: 400/120,0=3,3 року

Якщо грошовий потік від втілення проекту розподіляється по роках  нерівномірно, для визначення терміну  окупності інвестиції треба підрахувати  кількість років (місяців), упродовж яких грошовий потік досягає розміру  суми інвестиції.

Наприклад, ТОВ «КОЛОРПАК» вкладає 400 тис. доларів у виробничий проект, який дає чистий прибуток за перші 5 років функціонування відповідно 70, 80, 80, 100, 120 тис. доларів, амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів відповідно: 45,0; 43,0; 42,0; 40,0; 40,0 тис. доларів; грошові потоки по роках: 115,0; 113,0; 112,0; 140,0; 160,0 тис. доларів. За цих умов у перші 3 роки грошовий потік дорівнюватиме 340,0 тис. доларів. Для повної окупності не вистачає 60,0 тис.  доларів, або (60,0/140,0)*100% = 42,9% від грошового потоку четвертого року функціонування проекту. Отже, термін окупності інвестиції дорівнює 3 + 0,429 = 3,429 року (3 роки 5 місяців).

Подібні розрахунки окупності інвестицій не можна визнати досконалими  насамперед через те, що вони нехтують розподілом грошових потоків за періодами функціонування проектів. З точки зору цієї методології не має значення, коли і в якій сумі одержані доходи за період окупності. Так, якби у наведеному вище прикладі компанія за перші три роки одержувала б грошовий потік на суму 340,0 тис. доларів не за зазначеною розбивкою, а в таких сумах (за роками): 92,0; 107,0; 141,0 тис. доларів, то це аж ніяк не вплинуло б на розрахований термін окупності. А це вочевидь деформує уявлення про термін окупності, бо швидше одержаний грошовий потік залучається до складу фінансових ресурсів інвестора і приносить (має приносити) новий прибуток. Зазначений недолік усувається застосуванням методу дисконтування грошових потоків.

Розрахуємо термін окупності капітальних  інвестицій ТОВ „КОЛОРПАК” із застосуванням методу дисконтування грошових потоків наведено у табл. 2.8.

Аналіз доцільності інвестицій не можна обмежувати визначенням  терміну окупності фінансових проектів у будь-який спосіб. Розрахунки окупності  інвестицій конче потрібні при вирішенні  багатьох питань, пов'язаних з інвестуванням (наприклад, для комерційного банку цей показник є головним для прийняття рішення щодо кредитування того чи іншого проекту і для визначення терміну кредитування). Але вони не дають відповіді на таке важливе запитання, яка загальна доходність проекту за весь час його експлуатації, включаючи період після визначеного терміну окупності. Між тим очевидно, що одні проекти можуть приносити доходи (більші або менші) і після закінчення цього терміну, інші завершують свій «життєвий цикл» упродовж цього терміну.

Таблиця 2.8

Розрахунок терміну окупності  інвестицій на ТОВ „Колорпак”

 

Показник	Позначення	Рік функціонування проекту
		0-й	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
1. Сума інвестиції, тис.  грн.	СІ	1400	-	-	-	-	-	-
2. Середньоринкова норма  доходності, коефіцієнт	г	X	0,66	0,48	0,40	0,26	0,26	0,26
3. Грошовий потік (у  цінах та умовах відповідного  року), тис. грн.	Q	-	620	940	1180	1630	1920	2670
4. Дисконтуючий множник	dm	X	0,641	0,433	0,309	0,248	0,198	0,168
б. Дисконтований грошовий потік за відповідний рік, тис. грн.	PVt	-	397,4	407	364,4	379,4	380,1	421,9
6. Дисконтований грошовий  потік з початку експлуатації  проекту, тис. грн.	SPVt	-	397,4	804,4	1169	1648,4	1928,6	2360,4