Формування механізму залучення іноземних інвестицій на підприємстві на матеріалах ТОВ "Колорпак"

 

Пояснення.

1. Показники у р.4 обчислені за  формулою:

,                                                          (2.12)

 де r1,r2 і т.д. — середньоринкові  норми доходності за відповідні  роки.                                                                                               

2. Показники у р. 5 розраховані  за формулою:

PVt = р.З * р.4                                                                             (2.13)

Алгоритм розрахунку терміну окупності  інвестиції (ТО):

                                                      (2.14)

де t  — номер першого року, у якому досягається умова 

Отже, для даного проекту 

Для глибшого дослідження та розроблення  заходів з підвищення ефективності використання основних фондів потрібно вивчити віковий склад різних видів устаткування. Він характеризує технічний рівень основних фондів і ступінь їх моральної зношеності, дає можливість визначити придатне устаткування, устаткування, яке потребує капітального ремонту, непридатне устаткування та устаткування, що належить списати. Для аналізу все діюче устаткування групують за видами, а в середині кожного виду - за тривалістю його використання.

В умовах переходу до ринкової економіки особливого значення набуває економічна оцінка доцільності вкладень на капітальний ремонт. Це пояснюється тим, що на підприємствах діюче устаткування протягом експлуатації капітально ремонтують кілька разів. Проведення першого капітального ремонту в більшості випадків економічно вигідніше, ніж придбання нового устаткування, але наступні капітальні ремонти коштують значно дорожче, ніж нове устаткування аналогічного призначення.

Узагальнюючими показниками забезпеченості підприємства основними виробничими  фондами є фондоозброєність праці та технічна озброєність праці.

Фондоозброєність - це відношення середньорічної вартості промислово-виробничих фондів до середньоспискової чисельності  робітників у найбільшу злину.

Технічна озброєність праці  визначається відношенням вартості виробничого устаткування до середньоспискової чисельності робітників у найбільшу зміну.

У ході аналізу зіставляють темпи  зростання технічної озброєності  праці з темпами зростання  продуктивності праці. Позитивної оцінки заслуговує випередження темпів зростання продуктивності праці.

Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується низкою показників, які поділяються на загальні та часткові. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять фондовіддачу, фондомісткість і рентабельність.

Фондовіддача (Фв) це відношення обсягу промислової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства:

                                                                              (2.15)

де ПП - обсяг промислової продукції  підприємства за звітний період;

СВОВФ — середньорічна вартість основних виробничих фондів за той  же період.

Цей показник показує, скільки вироблено  продукції в розрахунку на 1 гривню вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість (Фм) - показник, обернений  до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції:

                                                                                 (2.16)

Рентабельність основних виробничих фондів (Росн.ф.)  це відношення чистого  прибутку до середньорічної вартості основних фондів:

                                                                            (2.17)

де П - чистий прибуток за звітний  період.

Цей показник показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 гривню основних виробничих фондів.

Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів проводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період з аналогічними показниками попередніх періодів (плановими показниками), вивчається динаміка за кілька років, рівень виконання плану, виявляється вплив факторів на відхилення з фондовіддачі, резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і вплив зміни вартості фондів та ефективності їх використання на відхилення за обсягом продукції.

Для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів доцільно показники фондовіддачі, фондомісткості і рентабельності аналізованого підприємства порівняти з аналогічними показниками однотипних підприємств галузі.

Для більш повного аналізу показники  ефективності використання основних фондів визначають по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення, активній їх частині.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів (СВОВФ) обчислюється за формулою:

,              (2.18)

де ВОВФпоч - вартість основних виробничих фондів на початок року;

ВОВФввед - вартість уведених протягом року основних виробничих фондів;

Чввед - число місяців до кінця  року, протягом яких функціонуватимуть  уведені основні фонди;

ВОВФвив — вартість виведених з  експлуатації основних фондів протягом року;

Чвив -  кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів може бути обчислена і за середньоарифметичною:

                                                        (2.19)

Розрахунки показників ефективності використання основних виробничих фондів та оцінка цих показників подана в  табл. 2.9.

 

 

Таблиця 2.9

 

Аналіз показників ефективності використання основних виробничих фондів на ТОВ „Колорпак”

 

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+, -)
Обсяг промислової продукції  у          порівнянних  цінах, тис. грн.	25 074	26 749	-1675
Середньорічна вартість, тис. грн.:
- основних виробничих  фондів	3 719	3 882	+ 163
- активної частини  основних         виробничих фондів	2 508	2 655	-147
Питома вага активної частини          основних фондів	0,6744	0,6839	+0,0095
Фондовіддача, грн.:
основних виробничих фондів	6,7421	6,8905	+0.1484
активної частини основних        виробничих фондів	9,9976	10,0749	+0,0773
Фондомісткість, грн.:
основних виробничих фондів	0,1483	0.1451	-0,0032
активної частини основних        виробничих фондів	0,1000	0,0993	-0,0070

 

Можемо зробити висновок, що у  звітному році ефективність використання основних виробничих фондів, утому числі їх активної частини, зросла: на кожну гривню вартості основних виробничих фондів випуск продукції збільшився на 14,84 коп., у тому числі на кожну гривню активної частини основних виробничих фондів - на 7,73 коп. Фондомісткість основних виробничих фондів та їх активної частини зменшилася, що також свідчить про підвищення ефективності використання фондів.

Аналіз передбачає дослідження  впливу зміни фондовіддачі і вартості основних виробничих фондів на відхилення за обсягом продукції. Вплив зміни цих факторів можна обчислити методом абсолютних різниць. Вплив зміни вартості основних виробничих фондів: + 163*6,7421 = +1099,0; вплив зміни фондовіддачі основних виробничих фондів: +0,1484*3882 =+576,0.

Таким чином, випуск промислової продукції  збільшився на 1099 тис. грн. за рахунок  збільшення вартості основних виробничих фондів і на 576,0 тис. грн. - за рахунок  ефективнішого їх використання.

 

 

Висновок до розділу 2.

Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного прийняття рішень стосовно інвестування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт) тощо. За законодавством України, всі інвестиції поділяються на капітальні та фінансові. Під капітальними інвестиціями розуміється вкладення грошей в основні засоби (будинки, споруди, інші об'єкти нерухомої власності) та нематеріальні активи.

До основних задач, які розв'язуються  у рамках аналізу інвестиційних  проектів, можна віднести наступні: аналіз ефективності інвестиційних проектів; моніторинговий контроль критичних співвідношень обсягів виробництва і реалізації за проектом; оцінка забезпеченості проектів капітальних інвестицій джерелами фінансування; аналіз результатів обігу інвестуємого капіталу і віддачі від проектованих виробництв; підтвердження реальності наданих фінансових звітів.

При аналізі капітальних інвестицій  прийнято користуватися такими поняттями, пов'язаними із застосуванням прийому  дисконтування: PV — теперішня вартість капіталу або доходу (Present Value); FV — майбутня вартість капіталу або доходу (Future Value); dm  — дисконтуючий множник.  Головний критерій оцінки інвестицій — їх окупність. Для аналізу капітальних інвестицій у фінансово-економічному аналізі прийнято оперувати такими поняттями: сума інвестиції, грошовий потік, чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної для інвестора ставки доходи ості, і сумою інвестиції.

 

 

 

 

Розділ 3. Вдосконалення механізму залучення іноземних інвестицій на ТОВ „Колорпак”

 

 

3.1. Розробка  стратегічних напрямків інвестиційної  діяльності

 

Інвестиційна діяльність ТОВ „Колорпак”  являє собою досить тривалий процес і тому повинна здійснюватися з урахуванням визначеної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи являє собою процес розробки інвестиційної стратегії.

Слід зазначити, що процес стратегічного керування інвестиційною діяльністю ТОВ „Колорпак”, тобто розробки її інвестиційної стратегії, одержує свою подальшу конкретизацію в процесі тактичного керування цією діяльністю шляхом формування інвестиційного портфеля ТОВ „Колорпак”. На відміну від інвестиційної стратегії формування інвестиційного портфеля є середньостроковим управлінським процесом, здійснюваним у рамках стратегічних рішень і поточних фінансових можливостей компанії (фірми). У свою чергу, процес тактичного керування інвестиційною діяльністю одержує своє найбільше детальне завершення в оперативному керуванні реалізацією окремих інвестиційних програм і проектів. Таким чином, розробка інвестиційної стратегії є тільки першим етапом процесу керування інвестиційною діяльністю компанії (фірми).

Формування інвестиційної  стратегії ТОВ „Колорпак” є досить складним творчим процесом, що потребує високої кваліфікації виконавців. Насамперед, формування стратегії базується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності (інвестиційного клімату) і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розтині окремих його сегментів, що, як було показано раніше, є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає й у тому, що при формуванні інвестиційної стратегії йде великий пошук і оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень, найбільше повно відповідному іміджу ТОВ „Колорпак” і задачам її розвитку. Визначена складність формування інвестиційної стратегії полягає також у тому, що вона не є незмінної, а потребує періодичного коригування з урахуванням мінливих зовнішніх умов і нових можливостей росту ТОВ „Колорпак”.

Вихідною передумовою  формування інвестиційної стратегії  є загальна стратегія економічного розвитку ТОВ „Колорпак”. Стосовно   неї інвестиційна стратегія носить підпорядкований характер і повинна погоджуватися з нею по цілям і етапам реалізації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один їхній головних чинників забезпечення ефективного розвитку компанії відповідно д  обраного неї загальною економічною стратегією. Процес формування інвестиційної стратегії ТОВ „Колорпак”  проходить ряд етапів.

Початковим етапом розробки інвестиційної стратегії ТОВ „Колорпак” є визначення загального періоду її формування. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційному ринку, зокрема. У умовах теперішнього нестабильного (а по окремих напрямках - непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн із розвитою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної  стратегії є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної економічної стратегії ТОВ „Колорпак”. Тому що інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування інвестиційної стратегії допустим, тому що заключні етапи економічної стратегії компанії можуть не потребувати змін інвестиційної діяльності).

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинно виходити насамперед  із системи цілей загальної стратегії  економічного розвитку. Ці цілі можуть бути сформовані у виді забезпечення приросту капіталу; росту рівня прибутковості інвестицій і суми прибутку від інвестиційної діяльності; зміни пропорцій у формах реального і фінансового інвестування; зміни технологічної і відтворювальної структури капітальних вкладень; зміни галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм і т.п.