Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 16:27, дипломная работа
Актуальність обраної нами теми полягає в тому, що людина сприймає дійсність літературні твори за допомогою різних зображень. Ці образи існують і проявляються по різному і в різних площинах художнього вимислу. Роман про молоду людину, яка закохана у свій власний портрет. Автор створює незвичайне зображення людської душі, яке ми розглядаємо. Він використовує різні стилістичні засоби для досягнення мети, але результат той самий: він малює картину. Одним із аспектів, на яких слід зосередити увагу, це «епітети», фігури мови, які дають можливість створити найбільш виразні і яскраві образи роману. Вибір нашої теми дає можливість не тільки працювати зі змістом роману «The Picture of Dorian Gray» Оскара Уайльда, але й проаналізувати внутрішній світ головного героя і автора та з'ясувати роль епітетів у створенні образів роману.
З'єднані епітети утворюються складними прикметниками і можуть бути розміщені в реченні перед іменником або після нього.
• Епітети з суфіксом –ed изд: «…There was something in the clear, pine–scented air of that winter morning that seemed to bring him back his joyousness and his ardour for life…»[25, с. 230]
«…A cold rain began to fall, and the blurred–street lamps looked ghastly in the dripping mist….» [25, с. 212]
«…There was the huge Italian «cassone», with its fantastically–painted panels and its tarnished gilt mouldings, in which he had so often hidden himself as a boy.»[25, с. 141]
«…It curled, a violet riband, through the nacre–coloured air.» [25, с. 104]
«…Under the portico, with its grey sun–bleached pillars, .…» [25, с. 104]
«…Fancy being cooped up in a horrid ship, with the hoarse, hump–backed waves trying to get in, and a black wind blowing the masts down, and tearing the sails into long screaming ribands….» [25, с. 78]
«He thought of his friend's young fiery–coloured life and wondered how it was all going to end. [25, с. 71]»
«Mrs. Vane winced, and put her thin bismuth–whitened hands on her daughter's head.» [25, с. 72]
« …The fog was lighter here, and he could see the strange bottle–shaped kilns with their orange fan–like tongues of fire…»[25, с. 213]
«His cool, white, flower–like hands, even, had a curious charm.» [25, с. 28]
«Harry, imagine a girl, hardly seventeen years of age, with a little flower–like face, and her lips were like the petals of a rose.….» [25, с. 66]
«Kiss me, mother, said the girl. Her flower–like lips touched the withered cheek, and warmed its frost….» [25, с. 77]
Прості епітети:
«Yes, he was certainly wonderfully handsome, with his finely–curved scarlet lips, his frank–blue eyes, his crisp–gold hair…» [25, с. 23]
«There was something in his low– languid voice that was absolutely fascinating….» [25, с. 28]
«…You, Mr. Gray, you yourself, with your rose–red youth and your rose–white boyhood, you have had passions that have made you afraid….» [25, с. 26]
«…He looked at the poor–opal sky, and the roofs of the houses glistened like silver against it….» [25, с. 104]
«Cloudless, and pierced by one solitary star, a copper–green sky gleamed through the windows.» [25, с. 146]
«He would often spend a whole day settling and resettling in their cases the various stones that he had collected, such as the olive–green chrysoberyl that turns red by lamplight, the cymophane with its wire–like line of silver, the pistachio–coloured peridot, rose–pink and wine–yellow topazes, carbuncles of fiery scarlet with tremulous four–rayed stars, flame–red cinnamon–stones, orange and violet spinels, and amethysts with their alternate layers of ruby and sapphire.»[25, с. 156]
Two green–and–white butterflies fluttered past them, and in the pear–tree the corner of the garden a thrush began to sing. [25, с. 31]
Не тільки одне слово може бути епітетом, але і фрази, навіть вислови. Вони допомагають автору змалювати образ та стан персонажа. Фраза–епітети завжди справляють враження справжніх. Їх оригінальність виходить з рідкісних повторень. Фраза–епітет семантично самодостатня.
«My dear Basil, how do I know? Murmured Dorian Gray, sipping some pale–yellow wine from a delicate golden–beaded bubble of Venetian Glass….»[25, с. 125]
«He loved the red gold of the sunstone, and the moonstone's pearly whiteness, and the broken rainbow of the milky opal….» [25, с. 156]
« The sudden flashes of colour reminded him of the gleam of the opal–and–iris–throated birds that flutter round the tall honey–combed Campanile, or stalk, with such stately grace, through the dim, dust–stained arcades.»…[25, с. 188]
«She laughed nervously as she spoke, and watched him with her vague–forget–me–not eyes.» [25, с. 55]
За І. Гальперіним, є ще одна структурна різноманітність епітетів, вони мають назву зворотні епітети. Вони утворюються з двох іменників пов'язаних з фразами. [11, с. 121]
Наприклад:
«…He read of the Obelisk in the Place de la Concorde that weeps tears of granite in its lonely sunless exile, and longs to be back by the hot lotus–covered Nile…» [25, с. 189]
«…A cold current of air passed them, and the light shot up for a moment in a flame of murky orange….» [25, с. 178]
«…He loved the red gold of the sunstone, and the moonstone's pearly whiteness, and the broken rainbow of the milky opal...» [25, с. 156]
Відповідно до розподілу структурних епітетів, першим ми розглянемо групові епітети. Вони з'являються в порядку зростання і надають багатогранне зображення об'єкту.
« You know you believe it all,' said Lord Henry, looking at him with his dreamy and langurous eyes.» [25, с. 27]
«It was very low at first, with deep and mellow notes, that seemed to fall singly upon one's ear. »[25, с. 62]
«…He realized that it was sordid and ugly life….» [25, с. 97]
«…The lad flushed up, and, going to the window, looked out for a few moments on the green, flickering, sun–lashed garden….»
«…All the candour of youth was there, as well as all youth's passionate purity….» [25, с. 23]
«In the month there will be purple stars on the clematis, and year after year the green night of its leaves will hold its purple stars.» [25, с. 31]
«The exaggerated folly of the threat, the passionate gesture that accompanied it, the mad melodramatic words, made life seem more vivid to her.» [25, с. 85]
«For some reason or other, the house was crowded that night, and the fat Jew manager who met them at the door was beaming from ear to ear with an oily tremulous smile.» [25, с. 95]
Після аналізу епітетів з роману'' The Picture of Dorian Gray'' Оскара Уайльда у відповідності зі структурної класифікації, ми прийшли до висновку, що найбільш часто використовувані епітети прості і складні. На графіку нижче ми бачимо різні типи епітетів відповідно до їх структурної класифікації.
Рис 1. Діаграма найбільш часто використовуваних епітетів відповідно до їх структурної класифікації в романі 'The Picture of Dorian Gray'' Оскара Уайльда.
Таким чином, загальна кількість епітетів, яку ми зустріли в цілому романі становить близько 190.
Як видно з пропонованих прикладів епітетів і діаграми, зробимо висновки, що автор створює епітети, які сприяють створенню дуже виразних і особливо успішних образів. Ці образи створені, щоб шокувати читача і представити незвичайні події, які відбуваються в романі.
Автор використовує дуже мало групових епітетів, тому що вони банальні та дуже нудні, і вони не можуть надихнути читача, тому що вони не мають емоційного забарвлення.
Щодо інших двох типів епітетів,а саме зворотніх та епітетів–речень, автор використовує їх, теж, але в меншій кількості.
За структурою, автор віддає перевагу простим епітетам, які представлені у романі в більшій кількості.
2.3. Семантична класифікація епітетів в романі «The Picture of Dorian Gray» Оскара Уайльда.
Вивчивши різні градації епітетів, пропонованих різними вченими та розглянувши певну кількість прикладів, які ми маємо в нашому розпорядженні, ми мусимо зробити аналіз. У теоретичній главі ми згадували велику кількість вчених, які описували мовний характер епітетів. Як ми вже говорили в попередньому розділі, Ілля Гальперин класифікує епітети з різних точок зору: по їх семантиці та структурі. У відповідності з принципом семантики, епітети підрозділяються на зв'язані і незв'язані. Зв'язані епітети це ті, які вказують на особливість, яка має важливе значення для об'єкта, вони описують притаманні йому функції. Вони вказують на ті особливості об'єкта, які зазвичай розглядаються як невід'ємні властивості речі. І автор за допомогою цих епітетів намагається передати свої емоції читачу й забезпечити бажаний ефект, і, звичайно, він створює образ.
Наприклад, у нашому роману ми маємо наступне зв'язані епітети:
«For some reason or other, the house was crowded that night, and the fat Jew manager who met them at the door was beaming from ear to ear with an oily tremulous smile.» [25, с. 95]
«There was something of the fawn in her shy grace and startled eyes.» [25, 96 с.]
Тут ми маємо зв'язані епітети з іменником – «tremulous» і «shy».
Ці епітети виражають індивідуальне ставлення автора до того, що він описує. І ми можемо знайти ці слова в словнику.
Звичайно, в нашому романі є і незв'язані епітети, які використовуються для характеристики об'єкта.
Наприклад: «…The exaggerated folly of the threat, the passionate gesture that accompanied it, the mad melodramatic words, made life seem more vivid to her….» [25, с. 85]
«…How horribly injust of you!' cryed Lord Henry, titling his hat back, and looking up at the little clouds that, like ravelled skeins of glossy white silk, were drifting across the hollowed turquoise of the summer sky»…. [25, с. 15]
Ці епітети виражають характеристику об'єкта існуючого та уявного. Всі об'єкти від цих пропозицій виявлені в уявному шляху. Такі стилістичні прийоми допомагають автору передати свої почуття і емоції. Епітети, будучи могутнім засобом, допомогають читачеві бути емоційно враженним.
Ми розглянули всі епітети, відповідно до їх семантики. Після проведення аналізу ми прийшли до висновку, що автор використовував частіше зв'язані епітети, ніж незв'язані. Ми можемо пояснити це бажанням автора створити більш виразні образи для читача. Ми знаємо також, що зв'язані епітети допомогають читачеві уявити собі описувані події, образи, настрої, характери. Такі епітети мають велике значення, оскільки вони являють собою стиль Оскара Уайльда.
У наступному графіку ми можемо спостерігати використовування епітетів відповідно до їх семантичної класифікації.
Рис. 2. Діаграма найбільш часто використовуваних епітетів відповідно до їх семантичної класифікації в романі «The Picture of Dorian Gray» Оскара Уайльда.
2.4. Роль епітетів в створенні образів роману «The Picture of Dorian Gray» Оскара Уайльда.
В.Г. Белінський визначає мистецтво як «мислення в образах». Образ є основним засобом художнього узагальнення дійсності та особливою формою суспільної свідомості.
Відповідно до визначення, яке подав В. Г. Белінський, ми можемо стверджувати, що роман «The Picture of Dorian Gray» Оскара Уайльда є справжнім літературним шедевром, який включає в себе більше 100 образів, які є унікальними і неповторними. У чому секрет його успіху? Щоб відповісти на це питання, ми хотіли б зазначити те, що образ є моделлю реальності й кращіми зображеннями є ті, які висвітлюють реальність в її повному обсязі.
Ми можемо створити образ по–різному. Але в образі кожної деталі важливим і значним є кожне слово, кожне речення і кожний звук. Таким чином, основна роль у створенні образу відіграє стилістичним прийомам. Кожен з них має свої функції і є незамінним. Але що може передавати реальність краще, ніж епітет?
Роман «The Picture of Dorian Gray» включає більше 100 прикладів з епітетів, які розрізняються по своїй структурі, функціям і ефектам, які спрямовані на читача.
Висуваючи культ краси в якості антипода повсякденній вульгарності, яку Уайльд не сприймає, він разом з тим позбавляє красу морального, і у зв'язку з цим відходить від реальності, заперечує необхідність пізнання її, тим самим він впадає в естетизм, аморалізм і декадентство. Він вирікає афоризми, в яких проповідуються сумнівні цінності, аморальні ідеї.
Пов'язуючи ідею краси з трагічним, він часто звертався до трагічних мотивів у своїх творах.
У романі «The Picture of Dorian Gray » особливо рельєфно виявляються cуперечності в поглядах Уайльда. Письменник будує образи, сюжетні епізоди у відповідності зі своїми улюбленими естетськими уявленнями: мистецтво вище за життя, найважливішою є насолода, краса правіше моралі. Однак система образів і розвиток сюжету розкривають хибність цих людей. Динаміка сюжету долає статику окремих епізодів і по суті справи спростовує всю програму естетизму і гедонізму, імпонуючу автору.
Сюжет цього твору, що включає фантастичний елемент, який можна визначити за його протилежності реальному і існуючому, послідовно дискредитує поклоніння красі, позбавленої натхненності і моральності.
Історія Доріана Грея є засудженням індивідуалізму, естетською бездуховності і гедонізму. Об'єктивний зміст роману, по суті, виражений у словах «... що користі людині придбати весь світ, якщо він при цьому втратить власну душу?».
Що стосується образів головних героїв, то в центрі образної системи роману знаходиться образ портрета. З ним читач зустрічається в першому розділі «In the centre of the room, clamped to an upright easel, stood the full-length portrait of a young man of extraordinary personal beauty ...», тоді як із самим Дорианом Греєм - всього лише у другому розділі .
«It is your best work, Basil, the best thing you have ever done».
«It was certainly a wonderful work of art, and a wonderful likeness as well».
«It is the finest portrait of modern times».
«It is one of the greatest things in modern art».
«... The finest piece of work I have ever done ...»
Фабульний мотив двойничества,
використаний Уайльдом, являє собою
своєрідну конкретизацію
Информация о работе Використання епітетів в системі образів роману the picture of dorian gray