Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури

 

Логічний виклад матеріалу.

 

Постійний і систематичний запис  в зошиті.

 

Записи мають бути акуратними, без  помилок, основні думки і ключові  ідеї бажано підкреслювати маркером.

 

Якою повинна бути мова учнів

 

В ході уроку історії вчитель  звертає велику увагу на всебічний  розвиток української мови. До усної  відповіді учнів ставлять такі вимоги:

 

змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших  історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

 

логічність – послідовне, чітке  висвітлення історичного матеріалу;

 

багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;

 

емоційність і виразність – яскраво  й образно висловлювати думки  і почуття, вміло добирати приклади, точні слова;

 

правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних  словотворень, русизмів, правильною вимовою  і написанням історичних термінів.

 

В учнів розкриваються та розвиваються здібності, виховується громадянська свідомість, гідність та честь в  гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утвердження  ідеалів гуманізму.

 

Коли говорять, що процес навчання має бути виховуючим, мають на меті, що він усією організацією й змістом  повинен сприяти формуванню свідомих громадян. Перебуваючи на практиці, довелось працювати з учнями 9 класу  над темою: " Українська культура в другій половині XIX ст.".

 

У класі наперед було оголошено  тему і запропоновано кожному  учневі взяти в бібліотеці книги (підібрати цікаві моменти).

 

На уроці було проведено роботу, спрямовану на формування у старшокласників  національної свідомості.

 

Учні в ході розповіді вчителя  записали основні питання, які потрібно розглянути. Двоє учнів зробили невеликі повідомлення про прочитане ними дома. Потім учні доповнювали своїх  товаришів - розповідали про найбільш яскраві сторінки з життя діячів культури.

 

Така робота дуже важлива в старших  класах, оскільки допомагає вчителеві  прищеплювати учням прагнення поповнювати  свої знання, використовувати для  цього спеціальну літературу.

 

Учні дізнаються, що на традиціях  взаємозбагачення розвивалися російське  та українське образотворче мистецтво. Вершин світового мистецтва досягла  творчість Іллі Рєпіна. Він народився, провів дитячі та юнацькі роки в  Україні, назавжди зберігши почуття  щирої любові до братнього українського народу. Серед багатьох його картин української тематики найвизначнішою є полотно "Запорожці пишуть листа  турецькому султанові". Цю картину  було розглянуто.

 

Потім учні ділилися враженнями від  прочитаного з газет, журналів.

 

Урок організований так, щоб  учень прагнув думати і звертатися до додаткової літератури - не тільки книжок, а й газет. Таке спрямування роботи привчає школярів стежити за політичними  подіями, виробляє в них навики, необхідні  пропагандисту й агітатору - тобто  створює сприятливі умови для  формування певного світогляду. Крім того, ця форма роботи пробуджує  живу думку учня, викликає потребу  поділитися з іншими тим, про що він  дізнався, до яких висновків прийшов.

 

Для закріплення вивченого матеріалу  учні заповнювали таблиці.

 

Така робота цілком доступна учням, корисна для засвоєння.

 

Отже, вивчення важливої теми було побудовано так, щоб учень не обмежувався  засвоєнням розповіді вчителя й  тексту підручника, а звертався до різноманітної додаткової літератури. Це не перевантажує школярів, тому вони здебільшого планують свій день так, щоб залишився час для ознайомлення з різною літературою. А такі завдання допомагають зробити читання  цілеспрямованішим. Весь комплекс проведеної роботи допоміг учням якнайкраще засвоїти тему.

 

Така організація вивчення важлива  для формування світогляду, сприяла  розвитку в учнів почуття відповідальності за її засвоєння. По - друге, - вони познайомилися  з літературою, що дуже важливо для  всебічного розвитку молодого покоління. По - третє, вони дістали навички  роботи, вміння складати свої виступи  й повідомлення.

 

Було підібрано матеріал, який сприяв формуванню національної свідомості учнів  на цьому уроці.

 

Проблема виховання учнів на трудових традиціях народу є однією з найактуальніших. Це означає передачу історично нагромаджених кращих зразків свідомого ставлення  людей до праці і активної трудової діяльності.

 

Невичерпні багатства трудової діяльності виступають джерелом матеріального  і духовного життя людини. Усвідомлення учнями її значення. Коли школярі знайомляться з таким матеріалом, у них виробляється свідоме ставлення до праці, прагнення  до примноження трудових традицій народу. А це в свою чергу, сприяє формуванню їх національної свідомості.

 

У 10 - 11 класах учитель доручає учням  самостійно готувати реферат, повідомлення, добирати документи з газет про  передових людей, чия праця прославляє нашу країну.

 

Широкий простір для участі учнів  у суспільно - корисному трудовому  процесі відкриває позакласна і  позашкільна робота у предметних гуртках, на пришкільній ділянці, обладнанні шкільних майстерень.

 

Також організовуються зустрічі з  людьми різних фахів.

 

Спостерігаючи учнів у процесі  навчання та праці, поза уроками, учитель, класний керівник вивчає характер, інтереси, нахили своїх вихованців. Це дозволяє краще організувати виховний процес і допомогти професійній  орієнтації учнів.

 

У своєму творі на тему " Про яку  професію я мрію" випускник СШ № 1 м. Хмільника писав: " Усі професії почесні і корисні. Але моя  мрія - стати вчителем. Вірю, що моя  мрія здійсниться".

 

Перебуваючи на практиці в школі  № 1 м. Хмільника можна було побачити уроки історії України у 10 класах, при вивченні теми "Початок української  революції ". Виклад матеріалу відбувався в чіткій, логічній послідовності. Учні дізнаються, що лютнева революція  в Росії надала могутнього поштовху національно-визвольному рухові на українських землях.

 

Центральна Рада утворилася 4 березня 1917 р. і за надзвичайно короткий час  стала впливовим представницьким  органом народної влади. Головою  Центральної Ради було обрано М. Гру  шевського.

 

Центральна Рада 23 червня 1917 р. прийняла І Універсал, у якому проголошувалася  автономія України і наголошувалося, що "однині самі будемо творити наше життя".

 

II Універсал Центральною Радою  був проголошений 3 липня 1917 року. У цьому документі вказувалося,  що Центральна Рада, до складу, якої буде введено представників  різних народів, які проживають  на українських землях, стане  єдиним найвищим органом революційної  демократії України.

 

Для кращого запам'ятовування і  усвідомлення вивченого матеріалу, учням даються запитання:

 

1. Напередодні 1917 року у містах  проживало 20 % населення України.  Які висновки про соціально  - економічний розвиток українського  суспільства дає підставу зробити  ця цифра ?

 

2. Чим пояснити появу на політичній  арені Центральної Ради ? Які фактори  зумовили швидке зростання її  авторитету, популярності, сили ?

 

3. Чому саме М. Грушевський  став на чолі Центральної Ради ? Далі учням дається завдання  поміркувати над текстом:

 

У своїй праці " Звідки пішло  українство і до чого воно йде" М. Грушевський писав: "Українці не мають наміру одривати Україну від  Росії. Коли вони мали б такий намір, вони виступили б широко й одверто  з таким гаслом бо тепер за се вони б нічим і не ризикували. Коли вільно полякам жадати відновлення  незалежної Польщі, то вільно й українцям, якби вони схотіли домагатися відлучення України і повернення її у те становище, в якім вона стояла перед актом 1654 р. - безправна нерушеним російським урядом. Але українці не мають наміру відділятися від Російської республіки. Вони хочуть задержатися в добровільному  і свобідному зв'язку з нею".

 

- Чому Україна не наслідувала  прикладу Польщі ?

 

- Чи можна вважати помилкою  обстоювання Центральною Радою  курсу на автономію ?

 

Потім учні складають порівняльну  характеристику: В. Винниченко і С. Петлюра, як політичні діячі.

 

Тести

 

1. Хто очолював делегацію Центральної  Ради, яка у травні 1917 р. вручила  Тимчасовому уряду вимогу проголошення  автономії України ?

 

а) М. Грушевський;

 

б) В. Винниченко;

 

в) С. Петлюра.

 

2. Коли було проголошено І  Універсал Центральною Радою  ?

 

а) 4 березня 1917 р.;

 

б) 10 червня 1917 р;

 

в) 9 січня 1918 р.

 

3. Хто представляв Тимчасовий  уряд на переговорах з Центральною  Радою у червні 1917 р. ?

 

а) Г. Львов, І. Церетелі, М. Терещенко;

 

б) І. Церетелі, О.Керенський, П. Мілюков;

 

в) О.Керенський, І. Церетелі, М. Терещенко.

 

4. У II Універсалі Центральної  Ради:

 

а) самовільно проголошувалась автономія  України;

 

б) бралося зобов'язання не проголошувати  автономного устрою України до скликання  Всеросійських Установчих зборів;

 

в) питання про автономію України  взагалі не ставилося.

 

Отже, вивчаючи цей матеріал в учнів  формується почуття гордості за свою Вітчизну, за тих діячів, які прагнули, щоб Україна була автономною. А  вже пізніше учні дізнаються, що 7 листопада 1917 р. ухвалено III Універсал, у якому проголошується утворення  Української Народної Республіки. Звичайно, старання не бувають марними. Потім 11 січня 1918 року був ухвалений IV Універсал. Лейтмотивом цього документа  була теза: "Однині Українська Народна  Республіка стає самостійною, ні від  кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу".

 

Учень усвідомлює себе як громадянина  і патріота України, усвідомлює абсолютну  цінність прав людини, свободи особистості.

 

Питання національного виховання  юнацтва є сьогодні як ніколи актуальним, адже від молоді залежить, якою буде наша Україна у третьому тисячолітті.

 

Провідне місце у вихованні  учнів, формуванні їх національної свідомості належить урокам історії, а також  добре продуманим і чітко спланованим  позакласним заходам.

 

Уже 13 років викладає історію у  школі № 1 м. Хмільника Тимошенко  М.М.. На її уроках завжди звучить мотив  національного виховання. А йде  це від глибокого усвідомлення великої  ролі вчителя у формуванні майбутніх  громадян.

 

На уроці історії з теми Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 р.р. розповідала  учням 11 класу про те, що у роки війни Україна втратила п'яту  частину населення. Школярі особливо були враженні, коли почули такі дані: понад 10 млн. жителів республіки залишилися без даху над головою; було знищено 16150підприємств; 27910 колгоспів.

 

Високих результатів у важливій справі формування національної свідомості можна досягти за допомогою добре  продуманої системи навчання, різноманітних  форм роботи як на уроках, так і в  позаурочний час.

 

Тест:

 

1."Пакт Молотова - Рібентропа" було підписано:

 

а) 23 червня 1939 р.;

 

б) 23 серпня 1939 р.;

 

в) 28 серпня 1939 р.

 

2. Німецька агресія проти Польщі  розпочалась:

 

а) 28 серпня 1939 р.;

 

б) 1 вересня 1939 р.;

 

в) 2 вересня 1939 р.

 

3. Радянські війська перейшли  польський кордон:

 

а) 1 вересня 1939 р.;

 

б) 5 вересня 1939 р.;

 

в) 11 вересня 1939 р;

 

г) 17 вересня 1939 р.

 

4. Радянсько-німецький Договір  про дружбу і кордони було  підписано:

 

а) 17 вересня 1939 р.;

 

б) 23 вересня 1939 р.;

 

в) 28 вересня 1939 р.

 

5. Гітлер підписав план нападу  на СРСР - директиву № 21 (план "Барбаросса"):

 

а) у грудні 1939 р.;

 

б) у грудні 1940 р.;

 

в) у березні 1941 р.

 

6. Нацистська Німеччина раптово  напала на СРСР:

 

а) 1 вересня 1939 р.;

 

б) 22 червня 1940 р.;

 

в) 22 червня 1941 р,

 

7. Оборона Одеси тривала:

 

а) 45 днів;

 

б) 54 дні;

 

в) 73 дні.

 

8. Останнє місто, яке залишили  радянські війська у серпні 1942 р.:

 

а) Свердловськ;

 

б) Маріуполь;

 

в) Суми.

 

9. У жовтні 1942 р. рейд на Правобережну  Україну здійснили партизанські  об'єднання:

 

а) О. Федорова;

 

б) С. Ковпака;

 

в) П. Строкача;

 

г) М. Наумова;

 

д) О. Сабурова.

 

10. Акт про відновлення Української  держави було проголошено:

 

а) у Львові;

 

б) у Рівному;

 

в) у Луцьку;

 

г) у Києві.

 

11. Початок визволення України  була перемога радянських військ  у Сталінградській битві, що  тривала:

 

а) з липня 1942 р. по лютий 1943 р.;

 

б) з січня по березень 1943 р.;

 

в) з лютого по квітень 1943 р.

 

12. Київ було визволено:

 

а) 7 жовтня 1943 р.;

 

б) 6 листопада 1943 р.;

 

в) 7 листопада 1943 р.;

 

г) 17 листопада 1943 р.

 

13. Київ було звільнено:

 

а) у квітні 1944 р.;

 

б) у травні 1944 р.;

 

в) у червні 1944 р.

 

14. Територія України була повністю  звільнена від фашистських окупантів:

 

а) у серпні 1944 р.;

 

б) у жовтні 1944 р.;

 

в) у грудні 1944 р.

 

Учням даються завдання:

 

1. Нанести на контурну карту  результати перерозподілу українських  земель між державами - сусідами  на початку 1941 р. Які позитивні  і негативні наслідки мав цей  перерозподіл ?

 

2.Заповнити таблицю: "

 

 

Початковий період радянсько-німецької  війни"