Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 20:11, курсовая работа
Краткое описание
Актуальність дослідження зумовлена потребою в умовах націо-нального відродження українського суспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках рідно мови, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагачення х мовлення українською фразеологією. „Власне українські лексеми і фразеологізми упродовж багатьох десятиліть витіснялись із сфер суспільного життя, виробництва, побутового мовлення” [8, 2]. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідно мови, а отже, втрачався вплив на духовну і мовну культуру школярів, формування національно свідомого громадянина.
Содержание
ВСТУП РОЗДІЛ 1. Лінгводидактичні засади вивчення фразеологізмів у початкових класах 1.1. Сутність та структура фразеологізмів 1.2. Основні підходи до класифікації фразеологізмів 1.3. Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 2.1. Підвищення мовно культури молодших школярів засобами фразеологізмів 2.2. Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів 2.3. Організація, зміст перевірка ефективності експериментального дослідження ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Система роботи над збагаченням
мовлення учнів українською фразеологією
ураховує лінгвістичн та психологометодичні
засади, на які спираються принципи, форми
і методи навчання фразеології української
мови. Як засвідчив експеримент, використання
вправ на опрацювання фразеологізмів
на заняттях з української мови сприяє
забезпеченню усного і писемного мовлення
учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим
здібностям.
Проведене дослідження не претендує
на всебічний розгляд проблеми формування
культури спілкування молодших школярів
засобами фразеології. До подальших напрямів
дослідження проблеми вважаємо за доцільне
віднести дослідження методичної готовності
вчителів початкових класів до активного
використання фразеологізмів у мовленнєвому
розвитку молодших школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська
мова. Фразеологія. – Харків, 1983. 264 с.
2. Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні
процеси формування фразеологічної семантики
// Мовознавство. – 1988. - №5.
3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні
питання фразеології. – Харків, 1987. – 198
с.
4. Антонюк Р.Д. Збагачення мовлення
учнів 5-7 класів українського фразеологією
// Педагогічні обрії. – 1998. – №3. – С.37-44.
5. Бабкин Л.Фразеология и лексикография.
– М.: Наука, 1964. – С. 10-37.
6. Багмут А.Й. Семантика й інтонація
в українській мові. – К.: Основи, 1991. –
78 с.
7. Бакум З. Елементи фоностилістики
на уроках словесності // Українська мова
і література в школі. - 2006. - № 2. - С. 2-4.
8. Бакум З. Фонетико-стилістичні
вправи як засіб підвищення мовної культури
учнів // Українська мова і література
в школі. - 2007. - № 1. - С. 2-4.
9. Балли Ш. Французская стилистика.
– М.: Наука, 1961. – 178 с.
10. Безрукова І. Збагачення українського
мовлення першокласників засобами дитячої
народної поетичної творчості // Початкова
школа. - 1998.- № 10.- С. 45-48.
11. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток
учнів початкових класів як необхідна
умова успішного навчання // Магістр. –
2005. – Вип.1. – С. 95-98.
12. Біденко В. Творча робота школярів
на уроках мови // Початкова школа. 1997. -
№ 7. - С. 48-51.
13. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С.
Функціонування та лексикографічна розробка
українських фразеологізмів. – К.: Наукова
думка, 1989. – 154 с.
14. Блохина Г.В. Работа с синонимами
в начальных классах // Начальная школа.
1997. – №12. – С. 36-41.
15. Бобчук О. Усний переказ як
засіб розвитку зв'язного мовлення // Початкова
школа. - 2002. - № 2. - С.23-27.
16. Булаховський Л.А. Курс русского
литературного языка. – Т.1. – М.: Высшая
школа, 1989. – 214 с.
17. Буряк П.А. Робота над фразеологізмами
//Початкова школа. – 2000. 4. – С.11-14.
18. Бутузова И.Д. Лексическая
работа на уроках чтения // Начальная школа.
1992. – №2. – С. 14-19.
19. Варзацька Л.О. Активізація
мовленнєвої діяльності учнів // Початкова
школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.
20. Василенко В. Лінгвістичні
казки на уроках української мови // Українська
мова і література в школі. - 2005. - № 7. - С.
35-39.
21. Вашуленко М. С. Державний
освітній стандарт з української мови
(початкова ланка) // Початкова школа. —
1997. - № 2. - С.2-5.
38. Ивченко А.А. Вилами по воде
писано // Русская речь. – 1987. - №3. С. 143-145.
39. Ивченко А.А. Заткнуть за пояс
// Русская речь. – 1986. - № 5. – С.134-136.
40. Канакина В.П. Особенности
лексики младших школьников // Начальная
школа. 1997. – №6. – С. 72-77.
41. Караман С. Методика розвитку
зв’язного мовлення. Ознайомлення з мовними
нормами // Українська література в загальноосвітній
школі. – 2004. – №2. – С. 47–50.
42. Колосова В. В. Нестандартні
форми роботи з учнями на уроках мови літератури
// Вивчаємо Українську мову та літературу.
- 2007. - № 26. - С. 37-39.
43. Коляда О. Комплексні завдання
для самостійних робіт з української мови
// Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.
44. Крикун М. Роль слова в розвитку
зв’язного мовлення молодших школярів
// Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27–35.
47. Мельник Л. Розвиток мовлення.
Усна розгорнута відповідь на лінгвістичну
тему узагальнювального характеру: складнопідрядне
речення // Дивослово. - 2003. - № 12. - С.37-38.
48. Михайловская Г. Смысл высказывания
– ключ к его интонационному оформлению
: система упражнений для работы над выразительностью
речи // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. - 2003. - №
1. - С. 63-64.
49. Мовчун А., Соловець Л. У світі
етимології: Навч.-довідн. посібник з етимології
для учнів почат. класів / За ред. проф.
О.О. Тараненка – К.: Кімо, 1998. 191 с.
50. Мовчун, Л. Учимося милозвучної
мови // Початкова школа. - 1999. - №3. - С. 23-25.
51. Наумчук М.М. Сучасний урок
української мови в початковій школі (Методика
технологія навчання). – Тернопіль: стон,
2002. – 352 с.
52. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П.
Словник-довідник основних термінів понять
з методики української мови. – Тернопіль:
Астон, 2003. –132 с.
53. Орищенко М.О. Синтаксична
функція фразеологізмів сучасної українсько
мови // Славістичні записки. – 1999. – №1-2.
– С.32-36.
54. Паратка О.Т. Про роботу над
фразеологією в 5-7 класах // Українська
мова і література в школі. – 1998. – №1.
– С.23-26.
55. Пархоменко М. Методика роботи
над словом, текстом на уроках читання
// Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 44–48.
56. Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая
работа на уроках чтения // Начальная школа.
– 1996. – №5. – С. 9-15.
57. Програми для середньої загальноосвітньої
школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа,
2006. – 432 с.
58. Романова Р.О. Роль фразеологізмів
у збагаченні лексичного запасу школярів
// Початкова школа. – 1999. – № 11. – С.9-12.
59. Савченко О.Я. Сучасний урок
у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997.
255 с.
60. Сатир О.М. Складання усної
розповіді про краплинку // Розкажіть онуку.
- 2005. - № 5-6. - С. 66-71.
61. Сербенська О. Культура усного
мовлення: практикум: Навчальний посібник.
К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 214
с.
62. Словник символів / Потапенко
О.І., Дмитренко М.К., Кожуховська Л.П. та
ін. – К.: Народознавство, 1997. – 155с.
63. Совак Р.О. Етнокультурознавчий
аспект змісту фразеологічних одиниць
української мови // Придніпровський науковий
вісник. – 1998. – №11. – С.42-48.
64. Соловець Л. Фразеологізми
як засіб формування культури спілкування
школярів // Початкова школа. - 2006. - №6. -
С. 19-22.
65. Соловець Л.О. Збагачення мовлення
учнів фразеологізмами // Українська література
в загальноосвітній школі. – 2003. – №4.
– С.44-49.
66. Соловець Л.О. Робота вчителя
початкових класів над фразеологізмами
як засіб увиразнення мовлення молодших
школярів // Професійна підготовка вчителя
початкових класів у контексті гуманізації
та гуманітаризації вищої освіти: досвід
в умовах коледжу: Зб. наук. праць. – Х.:
Каравела, 1999. – С. 41-45.
67. Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами
ввічливості // Початкова школа. 2000. – №
3. – С.7-9.
68. Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами
як важливий засіб увиразнення мовлення
в структурі мовної підготовки вчителя
початкових класів (тези доповіді) // Матер.
наук.-практ. конф. “Психолого-педагогічні
проблеми підготовки кадрів у системі
ступеневої освіти”. – К., 1999. – С. 272-278.
69. Соловець Л.О. Фразеологізми
як засіб залучення школярів до витоків
української культури //Початкова школа.
– 2001. – № 3. – С.38-40.
70. Соловець Л.О. Фразеологізми
як засіб залучення школярів до витоків
української культури (продовження) //Початкова
школа. – 2001. – № 4. – С.26-28.
71. Соловець Л.О. Фразеологізми
як засіб залучення школярів до витоків
української культури (продовження) //
Початкова школа. – 2001. – № 5. – С.12-15.
72. Соломатіна Т.Ю. Характер і
принципи відбору фразеологічного словника-мінімуму
для учнів 5-7 класів загальноосвітніх
шкіл // Придніпровський науковий вісник.
1998. – №10. – С.51-55.
73. Стельмахович М. Розвиток
усного мовлення на уроках української
мови в 4-8 класах: Метод. посібник. - К.: Рад.
школа, 1976. - 188 с.
74. Стельмахович, М.Г.Система
роботи з розвитку зв’язного мовлення
в 4-8 класах. - К. : Рад. школа, 1981. - 137 с.
75. Сучасна українська мова /
За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання,
перероблене. К.: Либідь, 2001. – 468 с.
76. Томик Р.Ч. Урок з фразеології
(на матеріалі поеми "Енеїда" І.П.Котляревського)
// Дивослово. – 1999. – №4. – С.30-34.
77. Туранова П.Т. Збагачення мовлення
учнів молодших класів українською фразеологією
// Розвиток творчих здібностей дітей засобами
мовлення. Випуск 11. К.-Запоріжжя, 1998. –
С.47-56.
78. Турик Б.Д. Фразеологічні одиниці
як засіб увиразнення стилістично-експресивно
функції художнього слова у перекладах
Івана Франка // Славістичні записки. –
1997. 1-2. – С. 55-58.
79. Удосконалення змісту і методики
навчання української мови в 1-4 класах.
Науково-теоретичні засади та методичні
рекомендації. – Київ: Наукова думка, 1995.
112 с.
80. Хорошковська О. Мовне забезпечення
комунікативної діяльності учнів у процесі
формування усного українського мовлення
// Початкова школа. - 2006. - 12. - С. 38-43.
81. Цінько С. Навчання слухання
(аудіювання) як виду мовленнєвої діяльност
на уроках рідної мови // Українська мова
і література в школі. - 2003. - № 1. - С. 15-17.
82. Шамова Р.Л. Робота над фразеологізмами
ввічливості // Початкова школа. 1999. – №
12. – С.15-18.
83. Шелехова Г. Формування в школярів
умінь сприймати усне і писемне мовлення
// Українська мова і література в школі.
- 2003. - № 4. - С. 7-11.
84. Шкльода В. Розігрування казок
для розвитку дитячого мовлення // Дошкільне
виховання. - 2007. - №2. - С. 21-22.
85. Шкльода В., Лунько Н. Вживання
фразеологізмів в усному і писемному мовленні
школярів // Початкова школа. - 2006. - №2. -
С. 13-14.
ДОДАТКИ
Додаток А
Значення часто вживаних
фразеологізмів
Бебехами годувати — бити кого-небудь.
Втерти носа — показати або
довести свою перевагу над ким-небудь.
Не бий лежачого — 1. який не
потребує великої затрати праці, великого
напруження; 2. безвідповідальний, нероба.
Байдики бити (байди, гандри)
— бути без діла, весело проводити час;
розважатися.
Битися як риба об лід — жити
в тяжких матеріальних умовах, переборюючи
нестатки, злидні і т. п.
Бог (Господь) приніс — хто-небудь
з'являється, приходить.
Брати в руки (кого-небудь) —
підкоряти своїй волі, примушувати.
Брати на кпини (глум) — насміхатися,
глузувати з кого-небудь.
Бути (стати) у пригоді — 1. допомагати
кому-небудь; 2. виявитися потрібним, необхідним.
Валитися від вітру — бути знесиленим,
виснаженим.
Аж виляски пішли — дуже сильно,
з лунким звуком.
Витрішки продавати — вештатися
без діла, бездумно роздивлятися що-небудь.
Потупити очі в землю — дивитися
вниз від сорому, ніяковості. Хоч відбавляй
— багато.
Відлягло від серця — відчути
полегшення, спокій.
Володіти собою — триматися
врівноважено, спокійно.
Ганяти вітер по вулицях — проводити
час у розвагах, нічим не займатись.
Світла голова — розумна людина.
Гризти граніт науки — наполегливо
оволодівати знаннями.
Дивитися косо (на кого-небудь)
— виявляти підозрілість.
Доскочити лиха — потрапити
в скрутне становище.
З відкритою душею — щиро, радісно.
На всі заставки — скільки є
сили.
Зміряти очима — пильно, уважно
оглянути кого-небудь. Кипіти в руках —
вправно, швидко виконувати, здійснювати.
Не клади пальці в рот — бути
обережним з кимось.
З перших кроків — спочатку.
Без ладу і складу — погано,
безладно.
Мати рацію — бути правим.
Надути губи — сердитись, ображатись.
Ні пава ні ґава; ні до села ні
до міста; ні те н се — той, хто у своїх
поглядах відійшов від одних і не пристав
до інших.
Ще б пак — вживання для підтвердження
чого-небудь.
Пахне смаленим — загрожує кому-небудь
або передбачається небезпека.