Маргариновый завод

Саме  принципи й концепції визначають конкретні напрями діяльності підприємств, які здійснюються в рамках маркетингу, зміст і спрямування його основних функцій. Проте однозначно визначити принципи і концепції маркетингу, що використовує дане підприємство, часто буває дуже складно.

ВАТ «Київський маргариновий завод» зосереджує свою увагу на виробництво  якісної продукції, постійне удосконалення  продукції, бо задоволений покупець  розповідає  про  товар,  який йому  сподобався,  у  середньому  трьом  своїм  знайомим,  а   незадоволений  ділиться розчаруванням у середньому з десятьма. Також підприємство намагається підвищити конкурентоспроможність товарів з метою одержання максимального прибутку, створює структурні зв’язки, які полегшують взаємодію з покупцями. Разом з цим, ВАТ «Київський маргариновий завод» намагається проінформувати як можна   більшу кількість споживачів про свою продукцію, застосовуючи різноманітні методи: реклама, акції, презентації і т.д.

Отже, ВАТ «Київський маргариновий завод» орієнтується на товарну концепцію, метою якої є  вдосконалення споживчих властивостей товару. Концепція вдосконалення  товару полягає в тому, що споживачі  купуватимуть товари найвищої якості, з найкращими експлуатаційними властивостями і характеристиками, отже, організація повинна зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.

Також використовується збутова концепція, яка заснована  на тому, що товари не будуть купуватися у великій кількості, якщо споживачів не спонукати до цього. Разом з цим, підприємство орієнтується на традиційну маркетингову концепцію, яка орієнтована на покупців, і підкріплена комплексом заходів, націлених на задоволення потреб ринку. В даному випадку маркетингові заходи починаються з виявлення реальних і потенційних покупців і їх потреб. Згідно цієї концепції, мети підприємства, особливо довгострокові, можуть бути досягнуті тільки завдяки дослідженню потреб і бажань груп споживачів, яким підприємство направляє і пропонує вироби і послуги, що задовольняють їх за якістю і ефективностю.

 

 

2.2. Організаційна  побудова служби маркетингу на  підприємстві та можливості щодо  її вдосконалення

 

Організація маркетингу — це структурна побудова для управління маркетинговими функціями. Вона встановлює підпорядкованість і відповідальність за виконання поставлених цілей і завдань.

Організація маркетингу передбачає побудову та вдосконалення  структури управління маркетингом, підбір фахівців з маркетингу належної кваліфікації, розподіл завдань, прав та відповідальності серед працівників маркетингових служб, створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу, забезпечення ефективної взаємодії маркетингових та інших служб.

Управління маркетингом  пов'язано з побудовою служб збору інформації, проведенням досліджень ринку, організацією реклами, збутових операцій в обслуговуванні споживачів.

Маркетингова структура  має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Маркетингові структури значною мірою залежать від розмірів підприємства, специфіки продукції, що випускається, а також від загальної структури управління підприємством. Незважаючи на різноманітність, діяльність маркетингових служб підприємств частіше за все здійснюється за функціями або за товарами.

Розрізняють такі моделі організації маркетингу відповідно до їх орієнтації: функціональну, регіональну, товарну, ринкову та різноманітні їх комбінації.

На  ВАТ «Київський маргариновий завод» найбільш доцільно застосовувати товарну  організацію служби маркетингу, оскільки підприємство має широкий товарний асортимент:

1. Майонези:

• Майонез «Провансаль», 67%;

• Майонез «Провансаль Київський», 72%;
• Майонез «Провансаль Фірмовий», 47%;
• Майонез «Столичний», 30%;
• Майонез «Смачно, як завжди», 30%.

2. Маргарини:

• Маргарин «Вершковий Київський», 72,5%;
• Маргарин «Молочний Київський», 70%;
• Маргарин «Вершкова здоба», 70%;
• Маргарин «Столичний Київський», 50%.

3. Соняшникова олія:

• Бутильована соняшникова олія;
• Соняшникова олія, рафінована дезодорована виморожена (невиморожена) марки «П».

4. Гірчиця:

• Гірчиця «Російська».

5. Промжири:

• Замінники молочного жиру «Особливий Київський», не менше 99,7%;
• Кулінарний жир «Фритюрний», не менше 99,7%;
• Маргарин столовий «Молочний», не менше 82%;
• Маргарин столовий «Молочний Київський», не менше 70%;
• Масло пальмове рафіноване відбілене дезодороване, до 99,9%;
• Стеарин пальмовий рафінований відбілений дезодорований, до 99,9%.

Комплекс  маркетингових заходів здійснюватиметься  ефективніше у тому разі, якщо в  організації створено спеціальну службу управління маркетинговою діяльністю, яку очолює маркетинг-директор або керівник відділу маркетингу з відповідними повноваженнями, який займається певним товаром, має можливість координувати різні роботи з усього комплексу маркетингу для даного товару, а також скоро реагувати на вимоги ринку, у якого в підпорядкуванні перебувають співробітники, що виконують всі необхідні для даного продукту функції маркетингу.

Оргструктура  маркетингу має керівників, повністю відповідальних за вироблення й реалізацію продуктової політики. Однак продуктова організація маркетингу часто вимагає більших витрат, чим очікувалося. Спочатку керуючі призначаються для основних продуктів. Пізніше у структурі організації з'являються керуючі, відповідальні й за менш важливі продукти. Такі керуючі мають свій штат співробітників. Практично неможливо для кожної продуктової позиції проводити повноцінну маркетингову діяльність силами співробітників даного продуктового маркетингового підрозділу. В рамках кожної продуктової групи виконуються повторювані функції маркетингу, тому може бути раціональним виконання таких функцій об'єднати у функціональні маркетингові підрозділи. Між продуктовими керуючими виникають конфлікти при визначенні пріоритетних продуктів і виборі ринків збуту.

Важливим є те, що слід ставити фахівців з маркетингу на початковому етапі, а не наприкінці виробничого циклу, інтегрувати маркетинг у кожну фазу бізнесу. Ретельного вивчивши ринок встановити і довести до кожного робітника підприємства, яким клієнт хоче бачити продукт, яку ціну він готовий заплатити, де і коли потрібен цей продукт. Отже, на заводі необхідно поставити менеджера-маркетолога, причому по окремому виду продукції, який забезпечував би ВАТ «Київський маргариновий завод» необхідною маркетинговою інформацією в інтересах розробки стратегії і тактики розвитку ринкової поведінки підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1. Аналіз маркетингового  середовища

 

За Ф. Котлером маркетингове середовище - це сукупність активних суб'єктів  і сил, діючих за межами фірми і впливаючих на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами стосунки успішної співпраці.

Будучи мінливим, накладаючим  обмеження і повної невизначеності, маркетингове середовище глибоко зачіпає життя фірми. Кожне підприємство перебуває в умовах, що постійно змінюються, тому воно здатно піднести великі несподіванки, тому фірма повинна уважно стежити за усіма змінами середовища, використовуючи для цього і маркетингові дослідження, і наявні в його розпорядженні можливості збору зовнішньої поточної маркетингової інформації.

Основне завдання аналізу маркетингового середовища в тому, щоб взаємоузгодити вплив середовища, потреби цільового ринку, мету та можливості підприємства.

Проведення аналізу маркетингового середовища забезпечує: розуміння конкуренції та інших факторів середовища; адекватне розуміння бізнесу, в якому працює підприємство; основи для вироблення чіткої стратегії; прийняття правильних тактичних рішень, що, у свою чергу, означає забезпечення стійких ринкових позицій підприємства та сприятливих перспектив його розвитку.

Ігнорування аналізу маркетингового середовища призводить до: прийняття необґрунтованих рішень; стратегії пасивного реагування на

 

 

 

ринкові зміни; непослідовних  рішень; запізнень введення інновацій; ринкової вразливості підприємства, що призводить до послаблення ринкових позицій

підприємства та втрати ним ринкових орієнтирів.

Маркетингове середовище складається з мікросередовища  і макросередовища.

Мікросередовище представлене силами, що мають безпосереднє відношення до самої фірми і її можливостей по обслуговуванню клієнтури, тобто постачальниками, маркетинговими посередниками, клієнтами, конкурентами і контактними аудиторіями. Макросередовище представлене силами ширшого соціального плану, які чинять вплив на мікросередовище, такими, як чинники демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру.

Маркетингове макросередовище – це ті фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її маркетингову діяльність. До маркетингового макросередовища належать: економічне середовище, демографія, політичне середовище, НТП, культура, природне середовище.

Екологічний стан навколишнього середовища України  є незадовільним: в країні багато екологічних проблем, а ресурси, необхідні для їх розв’язання, вкрай обмежені. Незадовільний стан екології відображається, в першу чергу, на мешканцях країни. ВАТ «Київський маргариновий завод» добре усвідомлює важливість цих проблем. Підприємство намагається випускати таку продукцію, яка б не могла зашкодити людському організму та мала як можна більше корисних речовин, упаковка товарів є екологічно безпечною.

У зв’язку із великим забрудненням навколишнього середовища, велике значення приділяється природному середовищу, тому що зміни в оточуючому середовищі впливають на товари, які підприємство виробляє. Вирощувана сировина потребує великої уваги, тому що містить велику кількість поживних речовин, що впливає на корисність та якість виробленої продукції.

Демографічне середовище є одним з найголовнішим елементом  макросередовища. Продукція ВАТ  «Київський маргариновий завод» орієнтована  на всю Україну, але  основним споживачем продукції заводу є Київська область. За даними всеукраїнського перепису населення, що проводився в 2001 році кількість населення в Київській області становить 1827,9 тис. осіб. Кількість міського населення становила 1053,5 тис. осіб, або 57,6%, сільського – 774,4, або 42,4%.

За статевим складом  населення кількість чоловіків становить 845,9 тис. осіб, або 46,3%, а жінок - 982,0 тис. осіб, або 53,7%. Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується такими даними, що наведені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Віковий склад населення Київської  області

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб
0-9	169,8
10-19	276,9
20-29	251,8
30-39	256,1
40-49	267,1
50-59	195,1
60-69	211,5
70-79	144,8
80 і старше	46,8

 

 

   За  міжпереписний період частка дітей  у загальній кількості  населення зменшилась. Доля осіб у віці старшому за працездатний суттєво підвищилась, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію.