Маргариновый завод

Рис. 3.9. Переваги вибору продукції в розрізі занять респондентів

Наведений рис. 3.9 показує  переваги споживачів при виборі продукції  в розрізі роду занять респондентів. Як бачимо, майонези обирають студенти (6%) та домогосподарки (6%), маргарини  – домогосподарки (6%) та пенсіонери (5%), гірчицю – робочі та домогосподарки (по 5%), соняшникову олію обирають пенсіонери (5%), а також домогосподарки та студенти (по 4%).

У ході опитування респондентів просили відповісти на декілька відкритих  запитань, одне з яких звучало так: «Майонезу якої торгової марки Ви віддаєте перевагу? Чому?».

Рис. 3.10. Прихильність респондентів до торгової марки

Як бачимо, респонденти  віддають перевагу майонезу ТМ «Calve» - 28%, 17% - ТМ «Балтимор» та ТМ «Верес», 14% - ТМ «Торчин», 11% ТМ «Олком»,  5% - ТМ «Оліс» та 4% - ТМ «Славолія».

Рис. 3.11. Обґрунтування  прихильності до тієї чи іншої марки

Наведений рис. 3.11 показує  обґрунтування прихильності до тієї чи іншої марки: 23% - приємний смак, 19% - дуже великий вибір, 15% - завжди споживають, 13% - поруч завод + завжди свіжа продукція, 11% - реклама, 7% - зручна упаковка, 7% - найкраще, 6% - якість.

Також респондентам пропонувалось  пояснити свій вибір, розмістивши основні  фактори, що впливають на нього, по мірі значимості, оцінивши їх балами.

Оцінювались такі фактори: ціна, реклама  на ТБ, радіо, інтернеті; реклама в  місцях продажу; думка друзів, знайомих; інгредієнти, їх кількість та якість.

Рис. 3.12. Загальна оцінка факторів респондентами

Наведений рис. 3.12. показує загальну оцінку факторів респондентами, такий фактор як ціна набрав 50 балів з 70 можливих, реклама на ТБ, радіо – 40 балів, реклама на місцях продажу – 35 балів, думка друзів – 45 балів, найбільш вагомий фактор – 65 балів та інші фактори – 20 балів.

Рис. 3.13. Значимість ціни

Наведений рис. 3.13 показує  відповіді респондентів на питання  про значимість ціни, так 29% респондентів відмітили ціну,як важливий фактор, 20% - найбільш важливий, 26% - дуже важливий, 11% - не дуже важливий, 9% - не важливий та 5% - зовсім не важливим.

Рис. 3.14. Важливість реклами на телебаченні, радіо

Реклама на ТБ, радіо згідно з отриманими результатами, має велике значення для респондентів. Тому цей фактор оцінений основною масою респондентів як важливий – 34%, 21% опитаних вважають цей фактор не дуже важливим, 18% - дуже важливим, 14% - не важливим, 10% - зовсім не важливим та дише 3% вважають рекламу на ТБ, радіо найбільш важливим.

Рис. 3.15. Важливість реклами в місцях продажу

Згідно з отриманими результатами важливість реклами на місцях продажу не дуже важливо. Тому цей фактор оцінений основною масою  респондентів як не дуже важливий – 38%, 33% - неважливий, 14% - важливий, 11% - зовсім не важливий, 3% - дуже важливий, 1% - найбільш важливий.

Рис. 3.16. Важливість думок  друзів, знайомих

Згідно рис. 3.16, 35% респондентів вважають думку друзів і знайомих важливою; 17% - дуже важливою; 8% - найбільш важливою, 18% респондентів вважають цей фактор для себе не дуже важливим і не важливим; 4% - зовсім не важливим. Отже, для більшості респондентів думки друзів і знайомих є важливою складовою у виборі тоєї чи іншої продукції.

Рис. 3.17. Важливість інгредієнтів, їх якості

Важливість фактору  «Інгредієнти, їх якість» оцінена  досить високо. 63% опитаних відмітили, що для них інгредієнти, їх якість у майонезі найбільш важливі, 34% - дуже важливі, 3% - важливі та 0% - не дуже важливі, не важливі, зовсім не важливі.

Також в анкеті ставилось  питання, чи подобається споживачам асортимент продукції ВАТ «Київський маргариновий завод». Відповіді відображає рис. 3.16.

 

Рис. 3.18. Чи подобається споживачам асортимент продукції ВАТ «Київський маргариновий завод»

Результати анкетування  дозволяють зробити висновок про  те, що переважній більшості споживачів (63%) подобається асортимент продукції  ВАТ «Київський маргариновий завод», а 37% відповіли, що асортимент їм не подобається.

Рис. 3.19. Якість продукції  ВАТ «Київський маргариновий завод»

Як бачимо з рис. 3.19, 77% опитаних відповіли, що якість продукції  ВАТ «Київський маргариновий завод» оцінюється, як хороша, і тільки 23% - як задовільна, ніхто з респондентів не зазначив, що якість продукції є поганою.

Рис. 3.20. Чи подобається  Вам упаковка продукції ВАТ «Київський маргариновий завод»

З рис. 3.20 «Чи подобається Вам упаковка продукції» видно, що більшості опитаних (52%) не подобається упакування продукції ВАТ «Київський маргариновий завод», а 48% респондентів повідомили, що упаковку потрібно удосконалювати, запропонувавши декілька альтернативних варіантів, що представленні на рис. 3.21.

Рис. 3.21. Запропонування респондентів щодо покращення упаковки

Як бачимо, 34% опитуваних вважають, що потрібне удосконалення  системи захисту від підробок, 33% - удосконалення дизайну та 33% - удосконалення інформації на упаковці.

Рис. 3.22. Важливість дизайну  упаковки

На рис. 3.22 зображено  важливість дизайну упаковки. У ході опитування визначено, що для більшості  респондентів (58%) дизайн упаковки важливий, 25% опитуваних байдуже та 17% вважають дизайн не важливим.

Рис. 3.23. Важливість реклами

Як бачимо з рис. 3.23, 78% опитуваних вважають рекламу важливою,14% - байдуже та 8% - не важливою.

Рис. 3.24. Якою б Ви зробили рекламу

З діаграми видно, що 32% опитаних зробили рекламу, де вказано, що товар  виготовлено з натуральних добавок, 20% - що товар якісний, 18% - захищений  від підробок,  15% - за участі зірок, 5% - з історією заводу.

Рис. 3.25. Якою Ви б хотіли бачити продукцію ВАТ «Київський маргариновий завод»

Як бачимо, 34% опитуваних бажають побачити гарну якість, 20% - нові інгредієнти, 15% - вишуканий смак, 12% - гарну якість, 10% - нову рекламу  та 9% опитуваних – новий дизайн.

Проаналізувавши отримані дані респондентів, можна зробити  наступні висновки:

1. 100% населення Києва споживає майонези, маргарини, гірчицю, соняшникову олію;
2. Близько 35% респондентів віддають перевагу маргаринам (рис. 3.5);
3. Серед асортименту продукції ВАТ «Київський маргариновий завод» чоловіки віддають перевагу майонезом, а жінки маргаринам (рис. 3.6);
4. В рейтингу ТМ, що побудовані респондентами, лідируючі позиції займають (рис 3.10): ТМ «Calve» - 28%, ТМ «Балтимор» - 17%, ТМ «Верес» - 17%;
5. В причинах обґрунтувань вибору тої чи іншої ТМ фігурують наступні фактори (рис. 3.11): приємний смак – 23%, дуже великий вибір – 19%, завжди споживають - 15%;
6. Асортимент продукції подобається 63% опитуваних, 37% - не подобається (рис. 3.18);
7. 77% респондентів вважають,що якість продукції ВАТ «Київський маргариновий завод» хороша, а 23% - задовільна (рис. 3.19);
8. Упаковка продукції подобається 48% респондентів, 52% - не подобається (рис. 3.20).

 

 

3.3. Аналіз цілей  підприємства

 

Маркетингові цілі —  це конкретні якісні та кількісні зобов'язання фірми, що виражаються в показниках обсягу продажу або прибутковості за певний час у вигляді умов, котрі мають бути досягнуті до цього часу. Вони  займають підпорядковане становище по відношенню до загальних глобальних цілей фірми і є, так би мовити, засобами, стратегіями їх досягнення.

Для відображення цілей навіть дуже простої організації  треба використати комплексний  підхід, тобто створити систему цілей, яка б відбивала потреби підприємства з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Треба зазначити, що різні  за масштабами та ступенем конкретизації  цілі формуються на відповідних ієрархічних  рівнях управління. Процес визначення цілей для кожного підрозділу підприємства нагадує період росту  дерева: спочатку формується стовбур, потім гілки і, нарешті, молоде листя. Можливо, саме тому, визначення цілей здійснюється за допомогою методу "дерева цілей".

«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії. Його можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності.

Для того, щоб побудувати «дерево цілей» будь-якого підприємства, перш за все, потрібно визначити місію  підприємства. Для ВАТ «Київський маргариновий завод» місією є виготовлення продукції з метою її реалізації й одержання прибутку.

Головною метою підприємства є: зростання обсягів виробництва  та збуту своєї продукції, ринкової частки та розширення масштабів своєї діяльності, а маркетингові можливості дають змогу ВАТ «Київський маргариновий завод» досягти цієї мети.

Головна ціль ВАТ «Київський маргариновий завод» - збільшити обсяги реалізації продукції на зовнішніх  та внутрішніх ринках на 30% протягом 3 років. Для того, щоб її досягти підприємство виділило 4 основні цілі: оптимізувати товарну політику, удосконалити комплекс просування продукції, удосконалити цінову політику та покращити політику розподілу. До цілей другого рівня відносяться такі: розширення асортименту продукції на 10%; виключення з асортименту гірчиці; реклама на ТБ, радіо, інтернеті; участь у виставках; створення мережі фірмових магазинів; зменшення собівартості продукції; вибір ефективного каналу розподілу. Цілі третього рівня: розроблення нових видів майонезу та маргарину; впровадження енергозберігаючих технологій; використання оновлених фірмових вітрин.

Ієрархія цілей підприємства ВАТ «Київський маргариновий завод» представлена на рис. 3.26.

 

 

 

 

 

Рис. 3.26. Дерево цілей  ВАТ «Київський маргариновий завод»

 

 

3.4. Характеристика  господарського портфелю ВАТ  «Київський маргариновий завод»

 

Будь-яке підприємство в господарській діяльності дуже схоже на "вміст" портфеля, у  якому містяться різноманітні речі. Дуже рідко підприємство виробляє один вид товару. Звичайно виробнича програма фірми включає кілька видів товарів, як пов'язаних один з одним, так і непов'язаних. У будь-якому разі все, що випускає підприємство, називається вмістом господарського портфеля фірми.

Аналіз господарського  «портфелю» - це інструмент, завдяки якому керівництво підприємства  має змогу оцінити рентабельність кожного з підрозділів підприємства та обрати шлях його подальшого розвитку.

Основною метою портфельного аналізу є оцінка товарно-ринкових можливостей організації, взаємозв’язку між окремими видами її діяльності. Результат портфельного аналізу дає відповідь на запитання: «Якими видами діяльності організації слід займатися?», «Як сформувати задовільний набір цих видів?».

Залежно від того, які  види продукції виготовляються, портфель фірми розбивається на підрозділи, що випускають товари однієї або кількох асортиментних груп або працюють на певний ринок або його сегмент. Такі підрозділи фірми називаються стратегічними господарськими підрозділами (СГП).

На ВАТ «Київський маргариновий завод» можна виділити 4 стратегічних господарських підрозділів:

1. Маргарини;
2. Майонези;
3. Соняшникова олія;
4. Гірчиця.

Аналіз господарського "портфеля" дає змогу оцінити рентабельність кожного підрозділу та прийняти рішення  про подальший розвиток усіх підрозділів (або скорочення чи взагалі припинення діяльності). Такий аналіз здійснюється за допомогою матриці "частка ринку — зростання ринку", створеної за методом компанії "Бостон консалтинг груп". За цим методом підприємство складає власну класифікацію за своєю часткою ринку порівняно з основними конкурентами та за темпами зростання галузі. Матриця передбачає чотири типи напрямів діяльності підприємства ("зірки", "дійні корови", "важкі діти", "собаки") і пропонує стратегії для кожного з них.

Таблиця 3.2

Вихідні дані для побудови модифікованої  матриці БКГ

Найменування СГП	Обсяг продажу підприємством, тис. грн.	Реальна місткість ринку, млн. грн.		Обсяг продажу конкурентами, тис. грн.
		2007 рік	2008 рік	Ніжинський жировий комбінат	Одеський масложировий комбінат	Харківсь кий жировий комбінат
Соняшникова олія	5722	5500	5640	6320	5540	7230
Майонези	6524	6380	6545	5610	5900	5430
Гірчиця	4146	4010	4230	5070	3490	5450
Маргарини	4900	4740	4976	3850	4640	2230