Організація маркетингової діяльності на ПАТ “Миргородський завод мінеральних вод” та розроблення заходів щодо її покращення

 

Рис. 3.3.  Матриця можливостей

Побудувавши матрицю  можливостей, можна зробити наступний висновок: чинник 2 – розширення асортименту продукції шляхом пошуку нових видів сировини має середню імовірність реалізації та сильний вплив на підприємство, тому його слід обов’язково врахувати при прийнятті рішень щодо подальшого розвитку ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»; чинники 1, 5 – збільшення ринкової частки та постачальників сировини має середню імовірність реалізації та помірний вплив на фірму, тому потрібно прикласти максимум зусиль щоб ці можливості реалізувати. Формування позитивного іміджу підприємства за допомогою стимулювання збуту, використання реклами має малий вплив на діяльність підприємства і середню імовірність реалізації. Чинники 3, 4, 6 – можливості для розширення інвестиційної діяльності, зменшення кількості фірм-конкурентів, підвищення якості продукції за рахунок більш якісної сировини спричинює малий вплив на фірму та має низьку імовірність реалізації, тому підприємству не слід витрачати свої сили та ресурси на введення в дію малозначущих чинників.

Побудуємо матрицю загроз для підприємства (рис. 3.4).

Рис.3.4. Матриця загроз

Побудувавши матрицю  загроз можна зробити наступні висновки: всі чинники потрапили в поле з низькою імовірністю реалізації та помірним станом впливу загроз на фірму, тобто це загрози, які мають не сильний вплив на підприємство, однак їх теж слід приймати до уваги.

Визначимо сильні та слабкі сторони підприємства (табл. 3.5).

 

Таблиця 3.3

Визначення  сильних і слабких сторін

Сильні сторони	Показник	Важливість	Загальна оцінка	Слабкі сторони	Показник	Важливість	Загальна оцінка
1. Висока якість продукції	4	5	20	1. Застаріле обладнання	5	3	15
2. Великий досвід роботи	5	4	20	2. Вузький асортимент продукції	5	4	20
3.Кваліфікованість служби збуту	4	3	12	3. Великі витрати на виробництво	3	5	15
4 Доступна ціна	5	3	15	4. Не використання всієї потужності  підприємства	5	3	15
5. Прибутковість	5	3	15	5. Високі витрати на транспортування	4	3	12
				6. Недостатня кіль-кість реклами	2	4	8
Разом			82	Разом			85

 

Побудувавши матрицю  можливостей та загроз, а також  визначивши сильні ні та слабкі сторони підприємства, треба визначити його позицію (рис. 3.5).

 

Рис. 3.5. Схема SWOT

 

За допомогою побудованого нами SWOT – аналізу, можна зробити наступні висновки, що слабких сторін у підприємства більше, ніж сильних, а зовнішні можливості переважають зовнішні загрози. З чого випливає, що для підприємства актуальною є стратегія “Міні-Максі”, яка передбачає підвищення конкурентної позиції фірми у галузях де це можливо з одночасною ліквідацією слабких підрозділів. Також доцільно концентрувати увагу на зниження рівня витрат і підвищення конкурентоспроможності.

 

 

3.3. Аналіз цілей підприємства

 

Розробка маркетингової стратегії починається з визначення цілей маркетингу. Саме тому, практика маркетингового планування базується на принципах так званого управління за цілями (Management by objectives — МВО), що зазнав широкого розповсюдження за кордоном. Дані підтвердили точку зору про те, що японські підприємці значно частіше ніж підприємці США та Західної Європи орієнтують свою маркетингову діяльність на довгострокову перспективу. Саме тому вони значно вище оцінили важливість таких цілей, як збільшення ринкової частки та частки нових продуктів на противагу своїм американським колегам, що зробили акцент на зростанні фінансових прибутків. Мабуть, ефективність проникнення японських фірм на зарубіжні ринки, насамперед американський, свідчить на користь такого підходу.

Маркетингові цілі — це конкретні якісні та кількісні зобов'язання фірми, що виражаються в показниках обсягу продажу або прибутковості за певний час у вигляді умов, котрі мають бути досягнуті до цього часу. Вони  займають підпорядковане становище по відношенню до загальних глобальних цілей фірми і є, так би мовити, засобами, стратегіями їх досягнення.

Процес визначення цілей для кожного підрозділу підприємства нагадує період росту дерева: спочатку формується стовбур, потім гілки і, нарешті, молоде листя. Можливо, саме тому, визначення цілей здійснюється за допомогою методу "дерева цілей".

«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на під цілі, завдання та окремі дії. Його можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності.

Для того, щоб побудувати «дерево цілей» будь-якого підприємства, перш за все, потрібно визначити місію, або мету, задля якої існує фірма. Отже, місією ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» є проведення профілактично-оздоровчого лікування для запобігання захворювань населення.

Зробивши аналіз підприємства можна дійти висновку, що воно на ринку займає стійку позицію. Головною метою його є: зростання обсягів виробництва та збуту своєї продукції, ринкової частки та розширення масштабів своєї діяльності, а маркетингові можливості дають змогу ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» досягти цієї мети.

Головна ціль ПАТ «Миргородського заводу мінеральних вод» збільшити до кінця 2011 року обсяг виробництва продукції в два рази, порівняно з 2010 роком, де обсяг реалізації становив 111 653,5 млн. упаковок на рік. Для того, щоб її досягти підприємство виділило 3 основні цілі: збільшити частку ринку до 15% протягом року, розширити асортимент продукції на 8% і збільшити кількість експортного продажу до 400 тис. доларів США. До цілей другого рівня відносяться такі: створення фірмових магазинів,  повністю обновити моделі, що призначаються для ринку. Цілі третього рівня: налагодження постачання мінеральної води в спеціалізовані магазини; поліпшення номенклатури, розробка нової продукції; підвищення конкурентоспроможності продукції. І четвертим рівнем цілей є такі: розробити нові види мінеральної води зі смаком фруктів; підвищення кваліфікації робочого та інженерного персоналу завдяки компетентним курсам і конкурентно спроможності продукції.

Ієрархія цілей підприємства ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» представлена на рис. 3.6.

 

 

 

 

 

 

Головна ціль

 

Основна ціль (максимізувати прибуток)

 

Ціль 2 рівня

 

 

 

Ціль 3 рівня

 

 

 

           Ціль 4 рівня

 

             

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.6. Дерево цілей ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»

3.4. Дослідження споживачів продукції підприємства ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»

 

З метою дослідження  відповідності продукції ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» вимогам споживачів було проведено опитування. В зв’язку з чим була розроблена анкета, яка можна вважати найбільш розповсюдженим методом для отримання первинної інформації. В ході проведеного дослідження шляхом опитування 100 респондентів, які віддають перевагу мінеральній воді, виявили статистику.

Маркетингові дослідження — це систематичний збір та аналіз, пов'язаних з наявною ситуацією даних щодо маркетингової діяльності підприємства чи організації. Однією з головних переваг маркетингових досліджень є те, що з їх допомогою можна отримати об’єктивну інформацію про ринок, про споживачів, конкурентів, тощо. Це дозволяє приймати управлінські рішення, при необхідності корегувати тактичні і стратегічні плани підприємства, оперативно і адекватно реагувати на зміни в ринковій ситуації.

Мета проведених досліджень — виявити можливості підприємства для оволодіння конкурентними позиціями на конкретному ринку, знизити рівень невизначеності та комерційного ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності підприємства на ринку. Результатом досліджень є обґрунтоване планування маркетингової діяльності підприємства або організації, ідентифікація маркетингових можливостей та загроз, а також формування гнучкої системи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища.

Метод анкетування досить універсальний і дозволяє:

- розділити досліджувану  проблему на декілька уточнюючих  питань і таким чином забезпечити об’єктивність отриманої інформації, її повноту;

- при необхідності  формувати так звані «закриті» питання, що дозволяє уникнути суб’єктивізму у відповідях респондентів чи ускладнень, пов’язаних із небажанням відповідати на прямо і недвозначно поставлене питання.

Анкетування має суттєву перевагу: опитування максимально формалізується, й таким чином забезпечується висока порівняльність відомостей та їх машинне опрацювання; анкетування забирає часу менше, ніж інтерв'ю, не потребує залучення великої кількості осіб, які його здійснюють, анкети можна роздавати через представників адміністрації чи вислати поштою; витримується вимога анонімності відповідей, що підвищує їхню достовірність. Анкетування - найбільш поширений і ефективний метод збору первинної інформації.

Анкетування фізичних осіб проводилося в місті Миргород. Майже всі при опитуванні заявили, що вживають мінеральну воду. Таким чином, з певною ймовірністю можна визначити, що 100% населення Миргорода використовують мінеральні води. Вибірка сформована таким чином, щоб врахувати думки населення міста щодо продукції підприємства ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод». Населення розбито на 4 вікових підгрупи. У вибірці представлені всі вікові групи споживачів (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Співвідношення чоловіків і жінок у вибірці

Рис. 3.1 відображає розподіл респондентів по статевому принципу: жінок – 54%, чоловіків – 46%.

Рис. 3.8. Розподіл респондентів за віком

Віковий параметр розбито  на 4 вікових групи. У виборці рівномірно представлені всі вікові групи споживачів. Як свідчать результати опитування, 50% респондентів віком 18-25 років, 25-35 років – 25%, 35-50 років – 10%, старше 50 років – 15% опитуваних.

Рис. 3.9. Рід занять респондентів

Цей розподіл показує  присутність у виборці всіх соціальних груп населення: службовці – 9%, безробітні – 2%, спеціалісти – 8%, студенти – 7%, керівники – 6%, робітники – 10%, діти – 19%, підприємці – 6%, пенсіонери – 24%, домогосподарки – 9%.

Рис. 3.10. Доходи сімей респондентів (в розрахунку на 1 члена сім’ї)

Дивлячись на діаграму, більшість опитаних мають дохід менше 1000 грн. – 5%, 10% опитаних отримують дохід 1000-2000 грн, 25% - 2500-3500 грн., більша половина всіх респондентів мають дохід 4000 і більше грн.

   Частина досліджень, присвячених думкам респондентів

Рис. 3.11. Вода, яка до вподоби респондентам

Перше місце займають солодкі напої – 40%, на другому місці газована вода – їх  купують 36% опитаних, потім йдуть не газовані напої та сильно-газовані напої, по 15% та 9% відповідно.

Наступні діаграми (рис. 3.12 – 3.15) відображають кореляції даних про переваги мінеральної води, тобто показують, як залежить вибір продукції від різних соціальних факторів (стать, рівень доходу респондентів, вік, рід занять). Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку). Від'ємна кореляція – кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція – кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції додатній.

Рис. 3.12. Переваги в продукції в розрізі статі респондентів

Як бачимо, перевагу серед не газованих напоїв надає більшість жінок – 42%, а чоловіків 35%, газовані напої користуються популярністю в жінок (20%), серед чоловіків їх вживає 17%,  солодкі напої вживають 23% жінок і 29% чоловіків, частина жінок (15%) респондентів і чоловіків (19%) обирає сильно-газовані напої.

 

Рис. 3.13. Переваги напоїв в розрізі віку респондентів

Рис. 3.13 наглядно відображає переваги у виборі продукції у розрізі віку респондентів. 10% респондентів у віці 18-25 років віддають перевагу газованому напою, 13% - солодкому, 24% - солодкому, і 7% - сильно газованим напоям. Опитані у віці 25-35 років купують в основному сильно – газовані напої, солодкі напої – по 6 та 2% відповідно, частина (13%) споживає не газовані напої, і газовані напої (7%). У віці 35-50 років обирають не газовані напої (10%). Респонденти старше 50 років мало користуються і купують тільки 7% газованих напоїв.

Рис. 3.14. Переваги в видах води в розрізі занять респондентів

Наведений рис. 3.14 показує переваги споживачів при виборі продукту в розрізі роду занять респондентів. Як бачимо, газовані напої обирають підприємці (6%), домогосподарки (5%), студенти (7%), спеціалісти (3%), робітники (5%); не газовану воду купують робітники (4%), спеціалісти (2%), пенсіонери (5%), підприємці (8%), керівники (7%), службовці (10%); солодку воду обирають підприємці (5%), студенти (10%), діти (10%), безробітні (2%), спеціалісти (1%), робітники (2%); сильно-газовані напої споживають студенти (3%), робітники (3%) і керівники (8%)