Соціальний захист населення в умовах ринокової економіки

Коефіцієнт народжуваності в Україні знизився з 1,9 до 1,1, а  в містах – з 1,8 до 0,9 і є найнижчим у Європі. Водночас протягом останніх років спостерігається деяке скорочення числа померлих, зокрема порівняно з січнем – листопадом 2008 р. за аналогічний період у 2009 р. цей показник знизився на 7,4 тис. осіб (1,1 відсотка). Спостерігається також зростання рівня народжуваності, зокрема у 2010 р., порівнюючи з січнем – листопадом 2009р. – на 5,0 відсотка. За повідомленням Міністерства охорони здоров’я України смертність вдвічі перевищує народжуваність в Україні.                       За рівнем безробіття Україна тривалий час перевищувала середньоєвропейські показники і показники окремих країн з перехідною економікою. Найбільш гострою є ситуація в невеликих містах і населених пунктах, швидко зростає безробіття серед сільського населення. Різними залишаються показники і по регіонах країни.                                                        За даними Світового банку, реальне безробіття в Україні у 2003 р. сягнуло 30%, а в деяких регіонах Західної України і Криму – 50%. Ці дані збігаються з даними, отриманими українськими експертами. Так, за даними Науково-дослідного центру зайнятості населення і ринку праці в 2009р. "нерегла-ментований прибуток" отримували 6–8 млн чол., або 20– 27% працездатного населення. У 2009 р. у стані прихованого безробіття перебувало майже 3,4 млн осіб.                                                                                                            Корисно зауважити, що показники безробіття визначаються двома способами. За методологією МОП, показник безробіття – це відносний показник, який характеризує ступінь нереалізованого пропонування робочої сили на ринку праці. Він визначається як відношення (у відсотках) чисельності безробітних віком 15–70 років до чисельності економічно активного населення зазначеного віку (зайняті та безробітні у визначенні МОП). Саме такий спосіб застосовується у світовій практиці, оскільки дозволяє з’ясувати реальний стан зайнятості. За таким показником рівень безробіття в Україні у березні 2003 р. становив 10,1%, на 1 січня 2008 р. – 9,1, а за 9 місяців 2009 р. – 7,8% . За другим способом, показник безробіття відображає частку осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості та мають статус безробітного, в загальній чисельності працездатного населення. За таким показником рівень безробіття в Україні у 2008 р. дорівнював 3,6% . За оцінками Верховної Ради України і Міжнародної організації праці, безробітних в Україні сьогодні майже 2,5 млн осіб, переважна більшість з яких – жінки та молодь віком до 28 років. Середній розмір допомоги по безробіттю є низьким і не компенсує втраченого доходу, не забезпечує необхідного соціального захисту безробітних, що є однією з причин, через яку значна частина безробітних не реєструється у Центрах зайнятості.                                                                Таким чином,соціальний захист населення та реалізація конституційних гарантій громадян здійснюється завдяки виділенню фінансових ресурсів на утримання бюджетних галузей (охорона здоров'я, освіта, культура, фізична культура), де комерційна діяльність свідомо обмежена. У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах, утвердження середнього класу – основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності. Протягом 2005-2015 рр. в Україні має бути досягнуто послідовне та стійке зростання показників, що характеризують рівень споживання населення, забезпечення можливості надання соціально важливих послуг, здійснено реформування найважливіших секторів соціальної сфери і на основі цього створені сприятливі умови для поліпшення демографічної ситуації та гендерних відносин, підвищення якості людського потенціалу.  
 
 
 
 
 
 

                                                  Висновки 

    1. Держава несе обов'язки по матеріальному підтриманню своїх громадян, створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання.

     2. Основними соціальними гарантіями в Україні є: мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсій за віком, мінімальний розмір заробітної плати робітників, стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів, індексація доходів населення, забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян.

    3. Для посилення соціальної спрямованості реформ та проведення активної соціальної політики щодо координування і комплексного здійснення соціальних перетворень у сфері трудових відносин, зайнятості, соціального захисту і пенсійного забезпечення населення створено Міністерство праці та соціальної політики України.

     4. Економічне зростання значною мірою залежить від стратегії і тактики державного регулювання, від визначення пріоритетів і напрямів соціальної політики адекватних ринковим відносинам, спрямованих на забезпечення соціального захисту та безпеки населення.

    5. В умовах соціально-ринкової трансформації держава має виступити соціальним амортизатором перетворень і одночасно проводити активну соціальну політику на нових, адекватних ринковим вимогам засадах.

     6. Для вдосконалення політики соціального захисту в Україні є наступні методи впливу держави на розвиток соціальної сфери: правове забезпечення соціального захисту населення, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів, прямі державні витрати із бюджетів різних рівнів на фінансування соціальної сфери, соціальні трансферти у вигляді різного роду соціальних субсидій, впровадження ефективної прогресивної системи оподаткування індивідуальних грошових доходів населення, прогнозування стану загальнонаціональних і регіональних ринків праці, створення мережі центрів служб зайнятості й бірж праці, обов'язкове соціальне страхування в різних формах, організація оплачуваних громадських робіт, соціальне партнерство.

    7. Вдосконалення соціальної політики України можливе шляхом досягнення наступних цілей стратегічного характеру (наповнення реформ соціальним змістом, забезпечення прав і свобод, формування громадянського суспільства, активізація соціальної ролі держави, відпрацювання механізму взаємодії держави і суспільства в соціальній сфері) та поточного характеру (погашення заборгованості з заробітної плати та соціальних виплат, надання адресної допомоги, обмеження безробіття та стимулювання зайнятості населення, створення екологічно та соціальне безпечних умов життя.)