Організаційно-педагогічні умови проведення позакласної роботи з математики у 4 класі

                                                                                                                                                                     

 

    

ЗМІСТ

ВСТУП

 

РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З  МАТЕМАТИКИ В 4 КЛАСІ

         1.1 Особливості організації та умови проведення позакласної роботи з математики в 4 класі..................................................................................................6

         1.2 Види та форми позакласної роботи з математики у 4                         класі ..........................................................................................................................13

 

РОЗДІЛ ІІ.МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ У 4 КЛАСІ

       2.1 Методика проведення окремих видів позакласної роботи з математики в 4 класі....................................................................................................................16

      2.2 Використання різних видів позакласної роботи з математики у 4 класі……..................................................................................................................25

 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Позакласна робота з  математики є складовою частиною всього навчального процесу, природним  продовженням роботи на уроці. Позакласна робота має характер математичних розваг, ігор, змагань. Тут широко використовують вправи і завдання у цікавій формі. Однак, стимулюючи цікавість, треба пам’ятати, що вона цінна лише тоді, коли сприяє розумінню математичної суті питання, уточненню і поглибленню знань з математики.

Потреба у позакласній  роботі з математики виникла у зв’язку з такою методичною проблемою математичної освіти молодших школярів як взаємозв’язок математичного розвитку і формування логічних прийомів розумових процесів.

Необхідність масової  позакласної роботи з математики з учнями початкових класів викликано тим, що наше суспільство чекає від школи всебічної підготовки підростаючого покоління в житті. Без формування інтересу до математики, без освіти і виховання учнів засобами математики, починаючи з молодшого шкільного віку, без взаємозв'язку класної та позакласної роботи школа не зможе з належною повнотою виконати це замовлення суспільства. Позакласну роботу з математики потрібно розглядати як один з важливих засобів вдосконалення математичних знань у початкових класах загальноосвітньої школи. Цій проблемі приділяли увагу З.А. Михайлова, Л.А. Венгер, А.А. Столяр, А.З. Зак.

Основи методики позакласної  роботи з математики були закладені  ще в  30-х рр. XX ст. (П.С.Александров, П.Ю.Германович, Б.М.Делоне, А.М.Колмогоров, Л.А.Люстерник та ін). Дидактичний потенціал позакласних занять визначений у дослідженнях таких математиків, як Б.Е.Вейц, Н.Я.Віленкін, Г.В.Дорофеєв, A.A.Єгоров, Г.Г.Левітас, Л.М.Лоповок, А.І.Мар-кушевич, А.Г.Мордкович, З.А.Скопець, З.І. Слєпкань, С.Б.Суворова, В.В.Фірсов, ВО.Швець.

Традиційні  форми, методи і зміст позакласних занять із математики описані в працях М.Б.Балк, В.Г.Болтянского, Н.Я.Віленкіна,Б.В.Гнеденка, В.А.Гусєва, Ю.М.Колягіна, М.В. Підручної, Б.А.Кордемського, Г.І.Лінькова, А.І.Маркушевича, В.М.Монахова, Я.І.Перельмана, З.І. Слєпкань та ін.

   Актуальність дослідження проблеми розвитку математичних здібностей молодших школярів пояснюється: 
- потребою суспільства в творчо мислячих людей; 
- недостатнім ступенем розробленості в практичному методичному плані; 
- необхідністю узагальнення та систематизації досвіду минулого і сьогодення з розвитку математичних здібностей в єдиному напрямі. 
    Та, нажаль, вивчення досвіду роботи вчителів показує, що в реальному навчальному процесі позакласна робота з математики у початкових класах нерідко використовується епізодично, безсистемно, з недостатнім врахуванням вікових особливостей.

Такий стан проблеми обумовив вибір теми дослідження: „Організаційно-педагогічні умови проведення позакласної роботи з математики у 4 класі”.

 Метою курсової роботи є вивчення організаційно-педагогічних умов проведення позакласної роботи з математики у 4 класі.

Об’єкт  дослідження - навчально-виховний процес у початковій школі.

Предмет дослідження- проведення позакласної роботи з математики у 4 класі .

Для реалізації мети дослідження необхідно розв'язати наступні завдання:

1.Опрацювати науково-методичну літературу з даної теми

2.Теоретично обгрунтувати умови проведення позакласної роботи з математики;

3.Визначити особливості організації позакласної роботи з математики у початковій школі;

4.Обґрунтувати роль і місце позакласної роботи у навчальному процесі під час вивчення початкового курсу математики;

5.Розглянути основні види позакласної роботи з математики у 4 класі.

Курсова робота складається  із вступу, двох розділів, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи складає 37 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ В 4 КЛАСІ

         1.1 Особливості організації та  умови проведення позакласної роботи з математики в 4 класі

Позакласна робота з  математики має ряд особливостей її організації :

1. За своїм змістом  вона суворо не регламентована  державною навчальною програмою.  Однак на позакласних заняттях  математичний матеріал пропонується у відповідності з знаннями та вміннями учнів. Це означає, що при відборі завдань з математики для позакласних занять безпосередній зв'язок з поточним програмним матеріалом бажаний, але не обов’язковий. Треба виходити тільки з загального рівня знань та вмінь учнів з математики. Це означає також, що самі завдання з математики за формою не обов’язково повинні бути точно такими ж, які зустрічаються на уроках (розв'язання прикладів, задач тощо).

2. Якщо уроки в усіх  відношеннях плануються на 45 хвилин, то позакласні заняття залежно від змісту й форми проведення можуть бути розраховані і на 2-3 хвилини, і на цілу годину.

3. Якщо класно-урочна  форма вимагає постійного складу  учнів, об’єднаних в колектив  за віковою ознакою, з урахуванням  мікрорайону проживання, то для позакласної роботи з математики діти з даної школи можуть об’єднуватись в групи, навчаючись або в одному й тому ж класі, або в різних класах; при цьому групи утворюються на добровільних засадах. Склад учнів, навіть за наявності однієї й тієї ж форми позакласної роботи, може змінюватись (наприклад, склад редколегії математичної газети).[15.C.25-27]

4. Позакласна робота  характеризується різноманітністю  форм і видів: групові заняття,  гуртки, математичні куточки, вікторини  й олімпіади, клуби, екскурсії  і т.д.

5. Особливістю позакласної  роботи з математики є цікавість  пропонованого матеріалу або  за змістом, або за формою, більш  вільне виявлення своїх почуттів  молодшими школярами під час  роботи, більш широке використання  ігрових форм проведення занять  та елементів змагання на них. [15.C.25-27]

Однак позакласна робота з класно-урочною має загальні риси.

1. Методологічною основою  навчання в тому й іншому  випадку є врахування індивідуальних  особливостей учнів, гуманізація  навчання та диференційований  підхід.

2. В обох видах роботи в процесі навчання молодших школярів дотримуються одні й ті ж дидактичні принципи: науковість, свідомість та активність учнів, наочність, індивідуальний підхід.

3. Обидва види роботи  як дві частини єдиного навчально-виховного  процесу не лише сприяють формуванню знань, вмінь, навичок та любові до математики, але й вихованню моральних якостей.[1,C.54-62]

Що може змусити молодшого  школяра замислитись, почати розмірковувати над тим чи іншим математичним завданням, питанням, задачею, коли ці завдання не обов’язкові для нього? В будь-якому випадку не примус. Примус зовні може лише пригнічувати, а не збуджувати розумову діяльність дитини. Не завжди можуть активізувати думку учня і словесні прохання та переконання.

Основним джерелом спонукання молодшого школяра до розумової праці на позакласних заняттях може служити інтерес. Тому учитель повинен шукати й знаходити засоби й можливості збудження цікавості дітей до тих математичних, логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань, до математики взагалі послужить добрим стимулом для їх участі у випуску математичної газети, створення математичного куточка, активної участі у математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається зворотній вплив: участь у цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, у випуску газет, в заняттях, на яких пропонуються цікаві вправи, можуть викликати цікавість і до самої математики.[7,C.12-14]

Щоб викликати цікавість  до позакласної роботи, перш за все  до позакласних занять з математики, треба намагатись не лише привернути увагу дітей до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування. У дітей здивування виникає тоді, коли вони бачать, що ситуація, яка склалася, не співпадає з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно й перетворюється на приємне здивування. За непродуманої ситуації може бути й навпаки: виникнути неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії організації позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш гостру, зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з зацікавленням дітей, з прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове, дізнатися про щось досі невідоме. Здивування у поєднанні з зацікавленням допоможе збудити активну розумову діяльність учнів. [7,C.12-14]

Викликати первинну увагу  дітей до позакласного заняття з  математики, наприклад, можна різними  засобами: особливим, яскравим оформленням  класного приміщення, в якому відображено було б дивовижне поєднання знайомого дітям світу казок з таємничим світом математики, незвичайними вступними словами вчителя, який створює ситуацію, у яку включені улюблені дітьми герої сучасних казок і оповідань. Здивування й цікавість викликають у дітей і незвичайно сформульовані питання, задачі, загадки, шаради, ребуси, нескладні логічні вправи.

Підтримуючи викликаний інтерес різноманітними прийомами, треба його поступово виховувати: спочатку як інтерес до своєї безпосередньої діяльності під час позакласних занять, потім щоб він переростав у інтерес до математики як науки, в інтерес до процесу самої розумової діяльності, до нових знань в області математики. Цей процес складний, тривалий, і його результати залежать головним чином від педагогічної майстерності учителя. В цьому процесі не існує готових рецептів. Однак є деякі загальні положення, яких слід дотримуватись у процесі виховання інтересу до математики.[12,C.36-37]

Під час організації  позакласної роботи з математики треба добиватися максимальної діяльності кожного учня - організаторської, трудової, особливо розумової для виконання різноманітних завдань. Треба, щоб кожен уявляв себе або дійсно був активним учасником тої ситуації, яку організував учитель. (Це стосується і ситуації, яка описана у задачі, у грі, у виготовленні наочних посібників, випуску стінної газети, плакатів, створенні математичного куточка і т.д.)

Матеріал, який пропонується учителем або окремими учнями, повинен  бути зрозумілим кожному учню, інакше він не викличе цікавості, оскільки буде позбавлений для учнів змісту. Для підтримання цікавості в усьому новому повинні бути певні елементи старого, відомого дітям.

Стійкий інтерес до позакласної  роботи з математики та до самої  математики підтримується тим, що ця робота проводиться систематично, а не час від часу. На самих заняттях постійно повинні виникати маленькі та доступні для розуміння дітей питання, загадки, створюватися атмосфера, яка пробуджує активну думку учнів. Учитель завжди може виявити силу цікавості до математики, що виникає. Вона полягає у тій наполегливості, яку проявляють учні в процесі вирішення математичних задач, виконання різноманітних завдань, пов’язаних з вирішенням математичних проблем. [3,C.25]

У позакласній роботі з молодшими школярами важливе місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або опануванню обчислювальних прийомів, навичок в швидкості лічби і т.д. цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує цікавість дітей до цієї роботи, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе й без особливого напруження набувають певні знання, вміння та навички.[12,C.38-40]

Оскільки в молодшому  шкільному віці у дітей ще сильна потреба в грі, то зневажливе відношення до ігрових прийомів у навчально-виховній роботі порушує один з найважливіших  принципів педагогіки - врахування вікових особливостей дітей. Гра  робить окремі елементи позакласної роботи з математики емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає естетично сприймати ситуацію, пов’язану з математикою: святкове оформлення класу, яскраву оригінальність газети, красу стародавньої казки, яка включає задачу, драматизацію математичного завдання, нарешті стрункість думки під час розв'язання логічної задачі.