Організаційно-педагогічні умови проведення позакласної роботи з математики у 4 класі

Однак, незважаючи на всю  важливість і значення гри в процесі  позакласної роботи з математики, вона не є самоціллю, а засобом для розвитку інтересу для математики. Математичний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватись на передній план. Лише тоді вона буде виконувати свою роль в математичному розвитку дітей і виховання інтересу їх до математики. [12,C.38-40]

Під час організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватись наступних умов :

1. Правила гри повинні  бути простими, точно сформульованими,  доступними для розуміння молодших  школярів. Якщо матеріал по силам  лише окремим учням, а інші  або не розуміють правила, або слабко розбираються у змісті математичного або логічного боку гри, то вона не викличе цікавості дітей і буде проводитись лише формально.

2. Гра не буде сприяти  виконанню педагогічних цілей,  якщо вона викличе занадто  бурхливу реакцію у дітей, але  не дає достатнього змісту для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну увагу.

3. Гра не дасть належного  ефекту, якщо дидактичний матеріал  до неї для дітей виготовляти  складно або використовувати  його під час гри не зовсім  зручно.[14,C.55-57]

4. Під час проведення  гри, пов’язаної з змаганням  команд, повинен бути забезпечений  контроль за його результатами  з боку всього колективу присутніх  учнів або авторитетних осіб.

5. Для дітей ігри  будуть цікавими тоді, коли кожний  з них стане активним їх  учасником. Тривале очікування своєї черги для включення в гру понижує цікавість дітей до цієї гри.

6. Якщо на позакласних  заняттях проводиться кілька  ігор, то легкі й більш складні  за математичним змістом повинні  чергуватися; при цьому найбільш  легку й більш живу слід пропонувати наприкінці заняття.

7. Якщо на кількох  заняттях проводяться ігри, пов’язані  з схожими розумовими діями,  то за змістом математичного  матеріалу потрібно дотримуватись  принципів - від простого до  складного, від конкретного до  абстрактного.

8. Рухливі ігри повинні  чергуватися зі спокійними.

9. Ігровий характер  проведення позакласної роботи  з математики повинен мати  певну міру. Перевищення цієї  міри може призвести до того, що діти будуть в усьому  бачити лише гру.

10. На позакласних заняттях з математики ігри мають пізнавальне значення, тому в них на перший план висувається розумова задача, для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовуватись порівняння, аналіз і синтез, судження та висновки. В цих іграх діти повинні висловлювати судження та висновки.

11. В процесі гри  повинна бути виконана певна  закінчена дія, вирішено конкретне  завдання. Гру не слід обривати  незавершеною. Лише за цих умов  вона залишить слід у свідомості  дітей. [14,C.55-57]

      Тривалість  групових позакласних занять з математики повинна бути в 4класі  – 35-40 хвилин.

У процес позакласної  роботи корисно включати не лише звичайні математичні ігри, але й логічні. Логічні ігри є саме такими, в  яких шляхом ланцюжка нескладних висновків  можна передбачити необхідний результат, відповідь. В цьому їхня привабливість.

Думка про те, що в школі  необхідно вести роботу з формування й розвитку логічного мислення починаючи  з молодших класів, в психолого-педагогічних науках загальновизнана. Логічні вправи являють собою один з засобів, за допомогою яких відбувається формування у дітей правильного мислення. Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі мислення, яке за змістом знаходиться в повній відповідності із об’єктивною реальністю.

Логічні вправи дозволяють на доступному дітям математичному матеріалі, з опертям на життєвий досвід будувати правильні судження без попереднього теоретичного опанування самих законів і правил логіки. Правильність судження дітей забезпечується тим, що на варті її стоїть вчитель - організатор і керівник позакласних занять. Під його керівництвом, шляхом вправ школярі практично знайомляться з застосуванням законів і правил логіки, з застосуванням логічних прийомів.[4,C.42-43]

На позакласних заняттях в процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об’єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу, встановлювати зв’язки між родовими та видовими поняттями.

Математика як наука  являє собою систему понять, які  знаходяться між собою у певних зв’язках і відношеннях. Кожне поняття - це знання найбільш загальних і в той же час істотних ознак об’єкту, а також зв’язків та відношень між ними.

В математиці, як відомо, велике значення надається засвоєнню  школярами відношень рівності та нерівності, відношень порядку та їх властивостей. Логічні вправи, пов’язані з найпростішими висновками, дозволяють дітям глибше засвоїти самі відношення та їх властивості.

Найчастіше логічні  вправи, пропоновані дітям, не вимагають  обчислень, а лише змушують дітей  виконувати правильні судження та наводити нескладні доведення. Самі ж вправи мають розважальний характер, тому вони сприяють виникненню у дітей інтересу до розумової діяльності. А це одне з кардинальних завдань навчально-виховного процесу в школі. [1,C.42-43]

Внаслідок того, що логічні  вправи являють собою вправи в розумовій діяльності, а мислення молодших школярів в основному конкретне, образне, то на позакласних заняттях у зв'язку з цими вправами необхідно застосовувати наочність.

Залежно від особливостей вправ в якості наочності застосовуються малюнки, креслення, короткі умови задач, записи термінів і т.д. Народні казки завжди служили й служать захопливим матеріалом для роздумів. В загадках зазвичай вказуються певні ознаки предмету, за якими відгадують і сам предмет. Загадки - це своєрідні логічні задачі на виявлення предмету за деякими його ознаками. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількісну сторони предмету. Для позакласних занять з математики можна також використовувати загадки, в яких головним чином за ознаками знаходиться сам предмет. [1,C.42-43]

                                                                     

  1.2 Види та форми позакласної роботи з математики у 4 класі

Позакласна робота сприяє поглибленню знань, яких набувають  учні на уроках, прищепленню навичок застосовувати ці знання на практиці, вихованню моральних якостей: волі, наполегливості, критичного ставлення до виконаної роботи, а також розвиває інтерес до вивчення предмету.

Є три види позакласної роботи з математики:

- робота з слабо встигаючими;

- робота з усіма  учнями;

- робота з сильними  учнями.

1.Робота з слабо  встигаючими учнями : додаткові заняття або консультація.

Учитель математики веде окремий зошит де є: список учнів, дати уроків та успішність учнів. У випадку, якщо покращилася успішність невстигаючого учня, його переводять в середню групу.

2.Робота з усіма  учнями: математичні вечори, математичні вікторини, математичні тижні та декади математики.[8,C.22-24]

У даному випадку учитель математики проводить роботу з усіма учнями, яких зацікавило вивчення математики.

3.Робота з сильними  учнями: математичний гурток, факультативні заняття, підготовка до участі в олімпіаді (шкільна, районна…)[8,C.22-24]

Роботу і проведення математичного гуртка учитель математики планує і розробляє самостійно, так як для гурткової роботи не має посібників.

Для проведення факультативних занять є програма затверджена Міністерством освіти, посібники.

Підготовка до олімпіади, включає постійний контакт учителя з сильними учнями. Багато вчителів використовують в своїй педагогічній практиці журнал «Математика в школі».

Уроки математики наповненні можливостями зацікавити школярів змістом  цієї науки. Разом з тим основна  мета уроків все-таки полягає у навчанні певному комплексу процедур математичного  характеру, цікавість викладу підкорена цій меті; розвиток здібностей учнів відбувається в межах вивчення обов’язкового матеріалу.

Додаткові можливості для  розвитку здібностей учнів і виховання  у них інтересу до математики та її застосувань надають різні  форми позакласних та позашкільних занять з математики.

Нерідко участь у позакласній  роботі з математики може стати першим етапом поглибленого вивчення математики і привести до вибору факультативу з математики, до вступу в математичний клас і т.д.

Форми організації позакласної роботи і методи проведення її відрізняються від форм і методів проведення навчальних занять у школі. Час, кількість і види позакласних занять визначаються їх характером, метою і віком учнів. [8,C.22-24]

Є такі форми проведення позакласної роботи з математики в початкових класах : тиждень або місячник математики, математики вечори, математичний ранок; різні змагання, ігри, вікторини, конкурси, командні змагання; шкільні олімпіади з математики; шкільні і класні математичні газети; клуби веселих математиків; математичні екскурсії і кіно екскурсії; позакласне читання науково-популярної математичної літератури; шкільні наукові конференції; підготовка учнями доповідей, рефератів і творів з математики, її історії і застосувань; виготовлення математичних моделей; літні завдання з математики і ін.

         Отже,позакласна  робота  з  математики  складає  нерозривну  частину  навчально – виховного  процесу  навчання  математики,  складного  процесу  впливу  на  свідомість  і  поведінку  молодших  школярів,  поглиблення  і  розширення  їх  знань  і  навиків  таких  факторів,  як  зміст  самого  навчального  предмета – математики,  всієї  діяльності  вчителя  в  сполученні  з  різносторонньою  діяльності  учнів.

       Головне  завдання  позакласної  роботи  з  математики – виховувати  інтерес  до  математики,  стимулювати  учнів  до  вивчення  математики. [8,C.22-24]

 

 

 

  РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ОРГАНІЗІЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ У 4 КЛАСІ

       2.1 Методика проведення окремих видів позакласної роботи з математики в 4 класі

Основні завдання позакласної  роботи такі: поглиблювати і розширювати  знання та практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність, виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому дальшому розвитку, виховувати інтерес до математики; залучати дітей до цікавих занять; виховувати наполегливість, любов до праці, організованість і колективізм.

Учитель повинен детально продумувати організацію позакласної  роботи з тим, щоб вона забезпечувала  активність, ініціативу і самостійність учнів. Він може використовувати такі види позакласної роботи з математики як:

математичні олімпіади;

математичний гурток;

математичний ранок;

хвилини цікавої математики;

години цікавої математики;

математичні екскурсії;

випуск математичної газети;

створення математичного куточка.

Організація і проведення позакласної  роботи з математики в початкових класах мають свої особливості:

-основними формами роботи на позакласних заняттях з математики є ігрова та практична діяльність учнів - використання дидактичних ігор; створення проблемних ситуацій, розв’язування задач-віршів, задачок - казочок; відгадування загадок, ребусів тощо;

-наочність на заняттях повинна бути яскравою, привабливою, цікавою для дітей.[17,C.44-49]

Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, однак обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв’язування треба заохочувати. Для позакласної роботи добирається доступний матеріал підвищеної складності або такий, що доповнює вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою.

Своєрідно проводиться облік участі учнів у цій роботі і результатів  її виконання. Певним звітом з позакласної  роботи є олімпіади, математичні вечори, конкурси, спеціальні газети, альбоми та ін.

Учителю належить керівна роль у  проведенні позакласної роботи, але  це керівництво тут має певну  специфіку. Учитель допомагає учням  планувати позакласні заняття, підбирати  необхідний матеріал і посібники, проводити окремі заходи, даючи їм можливість проявити власну ініціативу на всіх етапах підготовки і проведення занять. [17,C.44-49]

Позакласні заняття дають широкий  простір для самостійної роботи учнів, розвитку їх ініціативи, самодіяльності, виявлення творчих здібностей. Вони також допомагають у розвитку уваги і спостережливості, що є важливою умовою успішного навчання.

Розпочинають цю роботу вже з  першого класу з проведення хвилинок цікавої математики. На цих заняттях учні граються в різноманітні ігри, які вже з перших днів перебування в школі вчать їх бути уважними і спостережливими, вимагають від них уваги і вміння спостерігати зміни в навколишньому середовищі. [17,C.44-49]