Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (експорт соняшнику)

Не в захваті від ситуації, що склалася, й українські сільгоспвиробники: рентабельність продажів насіння соняшнику істотно знизилася порівняно з торішньою. Зауважимо, що минулий сезон на українському ринку був рекордним у плані високого рівня цін на насіння соняшнику, нинішній, здається, — навпаки.

Проте найвідчутніше падіння цін на соняшник зафіксовано в Росії: ціни досягли свого мінімуму, й рентабельність (мається на увазі, чи буде вона невід’ємною) продажів насіння соняшнику російськими сільськогосподарськими товаровиробниками — під великим сумнівом. У Росії очікується рекордний урожай соняшнику. Зокрема, за інформацією Мінсільгоспу РФ, станом на 14 листопада 2005 р. у господарствах усіх категорій соняшник на зерно було обмолочено з площі 5,3 млн га (97% збираної площі), зібрано 6,3 млн тонн олійного насіння (у бункерній вазі). Це на 1,6 млн тонн більше, ніж у 2004 році.

Тенденція зниження світових цін на соняшникову олію, через надто високу пропозицію соняшнику на ринках країн Причорномор’я на фоні високого виробництва й пропозиції олійних на світовому ринку в цілому, на думку як іноземних, так і деяких українських експертів, буде спостерігатися до початку — середини зими, поки не перероблять соняшник та ріпак, вирощені в країнах ЄС (валові збори цих культур у ЄС прогнозують на рівні 3,8  і 15,3 млн тонн, відповідно). Однак у весняний період сезонне підвищення цін на причорноморську олію на зовнішніх ринках стримуватиме характерне для цього періоду сезонне зниження цін на аргентинське соняшникове насіння (основний урожай соняшнику в Аргентині починають збирати в лютому; згідно з прогнозом USDA, виробництво цієї культури в 2005/06 МР очікується на рівні 3,8 млн тонн проти 3,6 млн тонн у 2004/05 МР). Додатковим понижуючим чинником є й прогнозоване збільшення в світі виробництва всіх основних олійних культур у 2005/06 МР.

Імовірно, українським експортерам олії справді вдасться активізувати постачання соняшникової олії на європейський ринок у грудні-лютому, скориставшись характерним для цього періоду сезонним зниженням постачань соняшникової олії з Аргентини в ЄС. Загалом експорт соняшникової олії з України в 2005/06 МР, як очікується, буде рекордним за роки незалежності й перевищить 1 млн тонн. Але, з урахуванням наведеного вище, а саме: низькі ціни на соняшник у Росії та надлишкова пропозиція олійних на світовому ринку — віддача у вигляді цін на експортовану продукцію може бути не такою, як хотілося б.

Тим часом на внутрішньому ринку України цінова тенденція — в цілому  знижувальна (див. рис. 4 та 5). Ціни на насіння опускаються вниз. Періодично настає короткочасна стабілізація, а потім знову зниження — свого роду “сходи”. Експорт насіння соняшнику не розвивається, ціноутворення цілком залежить від активності та закупівельних цін переробників. Своєю чергою, переробники орієнтуються на ціни реалізації соняшникової олії на внутрішньому ринку, а також на експортні ціни на цей продукт (причому експортується більше, ніж споживається внутрішнім ринком).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару

 

       Оскільки об’єкт угоди, що розглядається в даній курсовій роботі, є матеріальним товаром, то суттєвою умовою підготовки зовнішньоекономічної операції є визначення доцільної схеми транспортування. Доставка насіння сояшника може здійснюватися різними видами транспорту та їх комбінаціями. У даному розділі буде проведено аналіз двох можливих варіантів організації доставки товару з використанням різних видів транспорту.

      Доставка олійного  насіння може здійснюватися літаком в аеропорт м. Бориспіль, Україна, а далі товар транспортується спеціально обладнаним транспортним засобом. Доставка насіння літаком, порівняно з іншим транспортом, займає найменший час на транспортування, але цей вид транспорту має найвищу собівартість, тому і вартість доставки буде найвища. Також при такій схемі транспортування будуть затрачені додаткові кошти на перевантаження товару на спеціально обладнаний транспортний засіб.

      Виходячи із географічного  розташування  країни розміщення  партнера, можна навести іншу схему доставки. Насіння сояшника може транспортуватися від покупця до продавця спеціально обладнаним транспортним засобом. Така доставка займає більший час на транспортування, але вона менша за своєю собівартістю, тобто вартість доставки за такої схеми буде меншою, також не буде потрачено додатковий час на перевантаження.

       Отже, виходячи  з вище запропонованих схем  доставки, можна стверджувати, що для покупця насіння доцільніше транспортувати товар спеціально обладнаним транспортним засобом.

       Транспортування  товару здійснює продавець, вартість  доставки входить до загальної  вартості контракту. З’ясуємо головні  зобов’язання продавця та покупця  згідно цієї поставки.

Продавець зобов’язаний:

1. Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібне за договором.
2. Одержати на свій ризик і свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності для вивозу і ввозу товару, а в окремому випадку – для його перевезення через треті країни.
3. Укласти за звичайних умов і за свій рахунок договір перевезення товару за прийнятим напрямом і звичайним способом до погодженого пункту в зазначеному місці призначення. Якщо пункт не погоджений або якщо він не визначений практикою, то продавець може обрати пункт у зазначеному місці призначення, який найкраще підходить до його цілей.
4. У продавця відсутні зобов’язання про договір страхування.
5. Поставити товар у розпорядження покупця відповідно до договору перевезення у погоджений день або строк.
6. Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений згідно з пунктом 5.
7. Нести всі витрати по товару, до моменту, коли він буде поставлений. Сплатити витрати, пов’язані з митними формальностями, необхідними для вивозу, а також усі мита, податки або інші офіційні збори, виплачувані при вивозі, а в окремому випадку – для їх перевезення через треті країни перед поставкою.
8. Завчасно повідомити покупця про відправлення товару, а також надати будь-яке інше повідомлення, потрібне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.
9. Надати покупцю за рахунок продавця де лівері-ордер і (або) звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний документ), який може бути потрібним покупцю для прийняття поставки товару. Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.
10. Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для цілей поставки товару до відповідного пункту. Забезпечити за свій рахунок упакування (за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар, що є предметом договору), потрібне для поставки товару. Упаковка повинна мати відповідне маркування.
11. На прохання покупця, уповні посприяти йому на його ризик і за його рахунок в отриманні документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті 9), що видаються в країні поставки або передані в цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для вивозу товару. На прохання покупця надати останньому потрібну інформацію з приводу одержання страховки.

 

 

Покупець зобов’язаний:

1. Сплатити ціну, передбачену договором купівлі-продажу.
2. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності, потрібні для ввозу товару.
3. У покупця відсутні зобов’язання про договір перевезення.
4. Прийняти поставку товару, як тільки він буде поставлений в його розпорядження.
5. Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений у його розпорядження. Якщо покупець не може виконати свої зобов’язання відповідно до пункту 2, то він повинен нести викликані цим додаткові ризики загибелі або пошкодження товару. Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту 7, то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, з погодженої дати або строку поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору.
6. Нести всі витрати по товару з моменту, коли товар наданий в його розпорядження в зазначеному пункті призначення. Якщо покупець не може виконати свої зобов’язання відповідно до пункту 2 або прийняти поставку товару після того, як він був наданий в його розпорядження, або надати повідомлення згідно з пунктом 7, то він повинен нести всі викликані цим додаткові витрати, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно і належно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору. Сплатити всі мита, податки або інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввезені товару.
7. У випадку, якщо покупець має право визначити час у межах погодженого строку й(або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити продавця про це.
8. Прийняти делівері-ордер або транспортний документ
9. Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту.
10. Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, і відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнав продавець при наданні допомоги.  

 

 

 

4.Вимога  до упаковки та маркування  товару

 

      Упакування – процес розміщення товару в упаковці. Упаковка повинна відповідати державним стандартам. Основні вимоги до упаковки:

• вид упаковки повинен відповідати особливостям товару;
• упаковка повинна забезпечувати повне збереження товару під час його транспортування  з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт;
• упаковка має відповідати кліматичним умовам;
• упаковка повинна відповідати умовам митного режиму;
• вона може виконувати рекламні цілі.

   При виборі упаковки потрібно  враховувати спосіб, відстань і  тривалість транспортування, можливість  перевантаження товару в дорозі, температурний режим  і вологість  під час транспортування, пору  року (погодні умови) та ін. Головна функція упаковки є запобігання товару від ушкоджень та псування товару при транспортуванні, навантаженні, розвантаженні та зберіганні. Крім того упаковка виконує й інші функції: створення доцільних одиниць для транспортування, складування, навантаження та розвантаження товару; створення оптимальних одиниць для продажу товару; служити носієм реклами та інформації про запакований товар

 

5. Фінансові  умови розрахунку за угодою

 

     При визначенні фінансових  умов розрахунків у курсовій  роботі необхідно:

• вибрати валюту ціни та валюту платежу;
• сформувати контрактну ціну товару;
• визначити загальну контрактну вартість партії товару;
• узгодити форму розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом;
• встановити порядок проведення розрахунків.

      Валютою ціни є валюта, в якій визначається в контракті ціна товару. Валютою платежу є валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом. Правильний вибір валюти ціни та платежу дозволяє захищатись від деяких валютних ризиків. При виборі валюти ціни та платежу також враховуються торгівельні звичаї та правила, що склалися в міжнародній торгівлі товарами. Валютою платежу та ціни за зовнішньоекономічною угодою щодо експорту насіння сояшника з України в країни ЄС є Євро.

      Для формування  контрактної ціни товару:

1. Вибираємо одиницю виміру товару.
2. Вибираємо метод фіксації ціни:

- тверда (fixed price)

- ціна з наступною фіксацією (price to be fixed);

- ковзаючи (sliding price).

      У даній зовнішньоекономічній  угоді застосовується тверда  ціна на товар, тобто вона не зміниться після підписання контракту.

3. Враховуємо прийняту базисну умову поставки товару.

      Обрана базисна  умова поставки товару впливає  на розподіл витрат між експортером  ат імпортером щодо поставки  товару, а тому вона безпосередньо  впливає на рівень контрактної ціни. Тому в даному розділі визначено структуру контрактної ціни в залежності від обраної умови Інкотермс за схемою:

 

 

                                                                                      1

CPі = (S + ∑Ek) × (100 + Pr) × ------,   де

                                                                                   100

CPі – контрактна ціна товару за і-тої базисної умови Інкотермс;

S – витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару;

Еk – витрати експортера у зв’язку із здійсненням к-того виду зобов’язання відповідно до і-тої базисної умови Інкотермс;

Рr – запланований прибуток у ціні товару, %.

Запланований прибуток у ціні товару становить 15 %.

      Основними формами  проведення розрахунків у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

1. авансова;
2. акредитивна;
3. інкасова;
4. за відкритим рахунком.

 Розрахунок при здійсненні  імпорту добових курчат здійснюється  за інкасовою формою.

Розрахунки інкасо передбачають, що продавець направляє до банку, в якому відкритий його рахунок, інкасове доручення у комплекті з обумовленим контракті набором документів та доручає цьому банку-ремітенту здійснити з банком-кореспондентом, в якому є рахунок покупця (інкасуючим банком), платіж або акцепт векселів проти перерахованих у дорученні документів з умовою, що передача документів покупцю буде здійснена інкасуючим (представляючим) банком лише після згаданих платежу або акцепту.

Інкасо є формою розрахунків, яка більш вигідна покупцю (українському суб’єкту), оскільки він оплачує товар і майже одночасно одержує його у своє розпорядження. Отже, йому заздалегідь не потрібна валюта і вона не вилучається з обігу. Більше того, покупець може домовитися з продавцем про відтермінування платежу на декілька тижнів.

 

 

 

 

6. Економічна ефективність угоди

       

 Для визначення економічної  ефективності імпортної операції  використовують показники двох  видів: абсолютний (економічний ефект) та відносний. Для їх розрахунку  потрібно повністю визначити  повні витрати українського учасника  зовнішньоторговельної угоди.