Дослідження механізму функціонування будівельного підприємства

Розгляд етапів формування якості дозволяє виділити такі поняття рівня якості кінцевої продукції будівництва, як "нормативний", "фактичний" і "експлуатаційний" (рис 2.5)

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.5. Рівні якості будівельної продукції

 

На ТОВ «ШСМУ  – 10» комплексна системи управління якістю будівельної продукції будується на таких основних принципах: системного підходу, стандартизації, комплексного вирішення завдань раціонального обмеження, прямого і зворотного зв'язку, динамічності, оптимальності, інтеграції та модульної побудови, автоматизації і нових завдань.

Нормативний рівень якості визначається вимогами БНиП, ДеСТів та інших нормативних документів і цей рівень повинен бути суспільно  необхідним, так як не високе підвищення рівня якості продукції є благом для суспільства. Нормативний рівень якості кінцевої продукції будівництва встановлюється на стадіях наукових і експериментальних досліджень, виходячи з вимог вирішення соціально-економічних завдань, перспектив розвитку науково-технічного процесу, технічних та економічних можливостей держави.

Фактичний рівень - це досягнутий рівень якості кінцевої продукції будівництва на стадіях  проектування і здійснення проекту. Він характеризує рівень якості проекту, якість роботи будівельників. Фактичний рівень якості на стадії проектування залежить від ступеня дотримання його нормативного рівня.

Забезпечення  якості кінцевої продукції будівництва  досягається розробкою про здійснення комплексу з взаємопов'язаних заходів, Що розробляються на основі вивчення умов і чинників для досягнення стабільного виконання вимог нормативної документації на етапі формування фактично досягнутого рівня якості цієї продукції. Забезпечення охоплює проектування та виробничу стадію, що включає виготовлення будівельних конструкцій, матеріалів, виробів, обладнання, будівельно-монтажні і спеціальні роботи. Для досягнення необхідного рівня якості повинен бути забезпечений відповідний рівень якості праці на кожному робочому місці і якість проміжної продукції на всіх етапах створення кінцевої продукції.

Підтримка досягнутого  рівня якості кінцевої продукції  будівництва (післявиробнича стадія) полягає  у розробці та реалізації заходів, що дозволяють зберегти фактично досягнутий рівень якості при експлуатації об'єктів  протягом заданого періоду в певних умовах експлуатації.

Якість будівельної  продукції визначається за результатами виробничого контролю і оцінюється відповідно до спеціальної інструкції з оцінки якості будівельно-монтажних  робіт.

Виробничий  контроль якості у будівельно-монтажних  організаціях повинен включати вхідний, операційний і приймальний (з оцінкою якості). Дані результатів всіх видів контролю повинні фіксуватися в журналах робіт.

Будівельні  конструкції, вироби, матеріали та інженерне  обладнання, що надходять на будівництво, повинні проходити вхідний контроль. При вхідному контролі слід перевіряти відповідність їх стандартів, технічним умовам, паспортам та іншим документам, підтверджуючим якість, і вимогам робочих креслень, а також дотримання вимог розвантаження та зберігання. Вхідний контроль повинен покладатися, як правило, на службу виробничо-технічної комплектації та виконуватися на комплектуватися базах або безпосередньо на підприємствах-виробниках.

У необхідних випадках у процесі вхідного контролю слід виконувати випробування матеріалів і виробів в будівельній лабораторії.

Виконавці робіт (майстра) зобов'язані перевіряти шляхом зовнішнього огляду відповідність  якості конструкцій, виробів і матеріалів, що надходять на будівельний майданчик, вимогам робочих креслень, технічних  умов і стандартів.

Контроль якості будівельно-монтажних  робіт  і  закінченої будівельної продукції здійснює атестовані служби контролю якості, оснащені технічними засобами, що забезпечують  необхідну достовірність  і  повноту   контролю,   які   входять   до   складу будівельно-монтажних організацій або залучаються зі сторони.

Контроль якості будівельно-монтажних робіт здійснюється  також замовником у порядку технічного нагляду, проектними організаціями  в порядку авторського нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами державного нагляду та  контролю, що діють на основі спеціальних положень.

Виробничий  контроль якості будівельно-монтажних  робіт включає вхідний контроль робочої документації, конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, операційний контроль окремих будівельних процесів або виробничих операцій і приймальний контроль будівельно-монтажних робіт. Питання управління  якістю  будівельної продукції включаються в проекти виконання робіт.

При вхідному  контролі  робочої  документації  проводиться перевірка її комплектності і достатності технічної  інформації, що міститься в ній, для виконання робіт, а також технологічності проектних рішень. При вхідному контролі конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється зовнішнім оглядом їх відповідність вимогам стандартів або інших нормативних документів і робочій документації, а також наявність і зміст паспортів, сертифікатів та інших супроводжувальних документів.

Операційний  контроль здійснюється в ході виконання будівельних процесів або виробничих операцій і забезпечує своєчасне виявлення дефектів і вжиття заходів щодо їх попередження. При операційному контролі перевіряється дотримання технологіївиконання будівельно-монтажних процесів, а також відповідність виконуваних робіт робочим кресленням, будівельним нормам, правилам і стандартам.

Особливу увагу  слід звертати на  виконання спеціальних  заходів при будівництві на осідаючих  грунтах, в районах із зсувами і карстовими явищами, а  також  при  будівництві складних і унікальних об'єктів. Результати операційного контролю заносять до журналу робіт.

При операційному контролі слід керуватися відповідними нормативними документами по будівництву (ДБН), технологічними  (типовими технологічними)  картами або схемами  виконання  робіт, схемами операційного контролю якості [11].

Операційний контроль на «ШСМУ – 10» здійснюється після завершення виробничих операцій чи будівельних процесів і забезпечує  своєчасне виявлення дефектів і причин їх виникнення, а також своєчасне вжиття заходів щодо їх усунення та попередження.

При операційному контролі перевіряються:

• дотримання заданої  в проектах виконання робіт технології виконання будівельних процесів;

• відповідність  виконуваних робіт робочим кресленням, будівельним нормам і правилам виконання робіт та стандартам.

Операційний контроль повинен виконуватися виконавцями  робіт і майстрами, а самоконтроль - виконавцями робіт. До операційного контролю слід також залучати будівельні лабораторії та геодезичні служби. Основними робочими документами при операційному контролі якості повинні служити операційного контролю, що розробляються в складі проектів виконання робіт.

При приймальному контролі проводять перевірку якості виконаних будівельно-монтажних робіт, а також відповідальних конструкцій.

По  результатах  виробничого та інспекційного контролю якості будівельно-монтажних робіт, а також за розпорядженням  щодо усунення недоліків, виявлених органами технічного нагляду замовника, авторського нагляду проектних організацій, державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами державного нагляду, вживаются заходи щодо усунення  виявлених  дефектів, про що роблять записи в загальному журналі робіт [8]. І лише після усіх перевірок якості будівельної продукції, будівельні об’єкти можно здавати до експлуатації.

 

 

2.3. Пропозиції щодо створення відділу маркетингу на «ШСМУ № 10»

В пункті 2.2. були розглянуті теоретичні основи маркетингової діяльності підприємства. Очевидно, що для більш ефективного розвитку підприємства на «ШСМУ № 10» не вистачає відділу маркетингу.Це видно з того, що на підприємстві за 2010р дуже   возрасла дебіторська заборгованість за товари та послуги, що свідчить про те що  замовники не надійні, а отже треба шукати нових замовників.

Основна мета стратегії будівельного бізнесу полягає в тому, щоб добитися довгострокових конкурентних переваг, які забезпечать виживання, стійке функціонування і розвиток підприємства в стратегічній перспективі. Тому «ШСМУ № 10» повинно приділити величезне значення використанню інструментів маркетингу, до якоїсь міри тих, що дозволяють вирішувати багато проблеми [12].

В даний час  підприємство намагається не тільки вводити нововведення в свою організаційну  структуру, але й використовувати  нові форми і методи роботи на ринку, нові методи конкурентної боротьби. Проблеми вдосконалення зв'язків виробника і споживачів мають особливо важливе значення, тому що в результаті насичення ринку підвищилися вимоги до якості і різноманітності послуг.

Мета маркетингової  діяльності ТОВ "ШСМУ - 10" повинна бути зведена до полегшення і стимулювання максимального споживання, яке в свою чергу створить умови для максимального зростання виробництва, зайнятості і багатства, так на даному етапі існування підприємства для нього необхідно збільшити обсяг продажів послуг. Це можна підсилити, якщо всі послуги будуть максимально задовольняти потреби покупців.

Часто надії  на те, що добра нагода і зусилля, спрямовані на проштовхування послуги  на ринок, забезпечать збут цього  товару споживачеві, виявляються марними, тому в сучасних умовах необхідно проводити програмування та прогнозування виробництва і збуту послуг. Вона повинна стати невід'ємною і важливою складовою частиною його діяльності [12].

Фірма повинна  розробити таку структуру маркетингу, яка в змозі взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування.

Оптимальна  структура і форма організації  маркетингу залежить від різних факторів і умов ситуації в якому знаходиться  підприємство.

Практична діяльність маркетингу дуже впливає на людей, які у ролі покупців, продавців і пересічних громадян. У якості її цілей висуваються такі, як досягнення максимально можливого високого споживання, досягнення максимальної споживчої задоволеності, надання споживачам максимально широкого вибору, максимальне підвищення якості життя.

Інтерес до маркетингової  діяльності посилюється в міру того, як все більше число організацій  у сфері підприємництва усвідомлюють, що саме маркетинг сприяє їх успішному  виступу на ринку.

Таким чином, у  системі управління підприємством відділ маркетингу, як правило, повинен займати провідне місце серед інших функціональних підрозділів. Він також може мати свої спеціалізовані підвідділи (служби), наприклад, підвідділ реклами і стимулювання збуту, підвідділ збутових операцій, але на «ШСМУ № 10» цих підрозділів не буде, а виконувати ці функції буде 1 людина - маркетолог:

Функції реклами і стимулювання збуту:

• ефективність реклами;
• основні засоби і форми реклами;
• реклама окремих товарів;
• реклама на різних ринках;
• фінансування реклами і т.д.

Функції збутових операцій:

• розробляє заходи щодо підвищення ефективності збутової мережі та виявлення нових каналів збуту;
• аналізує рентабельність збуту по основних товарах і ринкам;
• дає оцінку діяльності торгових агентів;
• веде підготовку торгового персоналу;
• контролює діяльність системи складування і доставки матеріалів і т.д.

Підприємство  розробляє і впроваджує організаційну  структуру управління, виходячи із специфіки та конкретних умов своєї  роботи.

Таким чином, маркетинг - це дуже важлива складова частина управління підприємством. Головна мета застосування системи маркетингу - отримання високого і стійкого прибутку. Вже сьогодні можна вважати, що успіхи підприємства більше залежать не від виробничих потужностей і можливостей, якими вона володіє, а від його досвіду в питаннях маркетингу.

Комплексне  вивчення ринку - інструмент, який допомагає  керівництву підприємства знизити  ризик, пов'язаний з прийняттям комерційних  рішень, і уникнути наступних помилок:

• пропозиція послуг, що мають обмежене число покупців;
• пропозиція послуг тим, хто в них не зацікавлений;
• неправильне використання каналів збуту і т.д.

Його можна  проводити за такими основними напрямами:

• вивчення якості матеріалів, їх споживчих властивостей та їх відповідності вимогам покупця;
• вивчення місткості ринку;
• вивчення форм і методів надання послуг.