Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (експорт сиру)

3. Дубномолоко, ВАТ

ВАТ «Дубномолоко» - найсучасніше високотехнологічне сироробне підприємство. Кожен виробничий процес – повністю автоматизований  та закритий. Шість ліній приймання  молока, потужністю 25 000 літрів на годину кожна. Процеси сепарування та нормалізації молока відбуваються у закритих умовах та контролюються системою автоматичного управління «Сіменс». Технологія соління з басейнами типу «ріка» повністю виключає вплив людського та кліматичного факторів. Сир проходить дезінфекцію перед упакуванням в плівку.

Сучасне обладнання підприємства ВАТ «Дубномолоко»  та впроваджені новітні технології виробництва, котрі відповідають стандартам ISO та HACCP, забезпечують кінцевому продукту відмінні якість та смак.

ВАТ «Дубномолоко» представлене торковою маркою «КОМО».

Продукція ТМ «КОМО» - це тверді сири та плавлені.

Тверді  сири:

• Сир твердий "Російський класичний", жирність 50%; маса 4,0-4,2 кг,термін зберігання 6 міс. 
• Сир твердий "Голландія", жирність 45%, маса 3,0 кг-3,2 кг, термін зберігання 6 міс.
• Сир твердий "Вершковий", жирність 45%, маса 4,0 кг-4,2 кг, термін зберігання 6 міс.

Плавлені сири:

• Сир плавлений скибковий з шматочками грибів (НАРІЗКА ПЛАСТИНАМИ), жирність 45%; вага 0,150 кг., термін зберігання 75 діб.
• Сир плавлений пастоподібний "Дружба", жирність 55%; маса 90 гр.; термін зберігання 75-90 діб.
• Сир плавлений пастоподібний "Зі смаком лосося", жирність 55%; маса 62,5 гр.; термін зберігання 90 діб.

Це  три основні виробники, які займають досить велику частину ринку. Їх продукція  являється достатньо якісною  і має не погану ціну.

Оскільки  в даний час Україна страждає від дефіциту якісного молока, ціни на будь-який молочний продукт достатньо  великі. В тому числі це впливає  і на ціну сиру. Загалом ціна твердого сиру українських підприємств коливається від 60-80 гривень за кілограм. Але вона є нестійкою, вона може змінюватись залежно від зміни витрат на сировину, зміни тарифів на енергоресурси.

З даного аналізу  можна зробити висновки, що можливими  постачальниками товару для компанії являються три заводи а саме: «Комбінат  придніпровський», Баштанський сир завод, і Дубномолоко. Дані заводи мають майже однакові характеристики і ціну на продукцію, тому ми можемо вибрати будь-який. Мною було вибрано завод «Баштарський сир» оскільки він характеризується двома важливими ознаками: технологічністю та природністю. Чудовий смак та аромат виробленого сиру – результат складних процесів виробництва, що свідчить про високоякісну роботу експертів. Завдяки цьому продукція «Славії»  користується неодмінно високою популярністю серед споживачів. Також даний завод нагороджений багатьма медалями і дипломами такими як:

• Золота медаль в конкурсі «Краща торгова марка», Київ (сир «Український», «Львівський», «Пошехонський») 2001 р;
• Золота медаль – «Укрм’ясомолпром» (сир «Український») 2001 р;
• Медаль «Золотий Сірин» 1 ступеня, Москва (Сир «Звенігородський», «Пошехонський») 2001 р;
• Срібна медаль «Укрм’ясомолпром» (сир «Костромський») 2001 р;
• Золота медаль в конкурсі «Краща торгова марка», Київ (сир «Російський», «Голландський», «Пошехонський») 2002 р;
• Золота Мальтійська медаль, Мальта 2002 р;
• Золота медаль SPI - за стабільну працю та позитивну динаміку протягом останніх років, Париж 2002 р;
• Золота медаль – «Укрм’ясомолпром» (сир «Український», «Костромський») 2002 р.

Саме  завдяки цим якостям продукція  даного заводу буде користуватись попитом за кордоном.

Збут  товару відбуватиметься за схемою «виробник  – посередник – оптовий продавець  – роздрібний продавець – кінцевий споживач». У ролі виробника виступає – ЗАТ «Баштарський сир» (Баштанка). Посередником виступає українське ТОВ «Дозор» (Київ), що займається перепродажем товару оптовому покупцю. Оптовий покупець – «JLC , AТ» (Кишинів).

З метою інформування виробника  про бажання заключення договору на поставку сиру складається запит (Додаток А). 

 

4. Характеристика умов експорту товару

Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво  залежить від визначення правил та обмежень, встановлених державою для  відповідних операцій. В Україні  зовнішньоекономічні операції регулюються  наступними законами: «Про зовнішньоекономічну  діяльність» (від 16.04.1991); «Про іноземні інвестиції» (13.03.1992); „Про міжнародні договори України» (від 22.12.1993); «Про регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій у  галузі зовнішньоекономічної діяльності» (від 23.12.1998); «Про державне регулювання  імпорту сільськогосподарської  продукції» (від 01.01.2000); «Про єдиний митний тариф» (5.02.1992) та ін.

Окрім законів зовнішньоекономічні операції регулюються також різноманітними указами Президента, постановами  Верховної Ради, декретами Кабінету міністрів України, наказами Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції, тощо.

Предметом даної угоди є експорт сиру, а саме сир «Сулугуні» ТМ «Славія», який має код згідно з УКТЗЕД, 0406 90 23 00.

Митний  режим – «ЕК 10». Митницею оформлення є Київська регіональна митниця (10000 00 00). Перевезення здійснюється автомобільним транспортом, а митне оформлення здійснюється за пільговою ставкою.

Необхідно визначити та проаналізувати методи регулювання та здійснення імпортних  операцій в Україні.

Тарифні методи регулювання (платежі при митному оформленні)

Вивізне (експортне) мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів, що вивозяться за вантажною митною декларацією  за межі митної території України.

Вивізне мито справляється за ставками, установленими  законами України для певних груп товарів перелік яких наведено в  наказі №30 від 23.01.2006 «Про затвердження Порядку справляння митними органами ввізного(вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України».

Оскільки  даний товар не внесений до цього  переліку то вивізне мито не сплачується.

Нетарифні методи регулювання

Ветеринарный  контроль (Экспорт)

Пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження  обов'язкового ветеринарного контролю.

Товар повинен супроводжуватися ветеринарним сертифікатом, який видається вповноваженими в країні експортера органами (з  обов'язковим зазначенням конкретного  одержувача товару).

Митний  контроль і митне оформлення товару здійснюються після проведення ветеринарного  контролю як у пункті пропуску, так  і за місцем митного оформлення.

  При експорті ветеринарному контролю  підлягають: тварини, продукти тваринного  походження, репродуктивні матеріали,  біологічні продукти, патологічні  матеріали, ветеринарні препарати,  субстанції, кормові добавки, премікси  та корми.

Радіологічний контроль

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо  на кордоні посадовими особами Державної  екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території  України контроль здійснюється на митній території України. 
Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист ДМСУ №11/4-09-609-ЕП 16.01.2003 ). Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю.

На  митні органи покладено повноваження зі здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України  державного екологічного контролю окремих  товарів , що ввозяться на митну територію  України, у формі попереднього документального  контролю.

Товар з кодом 0406 90 23 00 підлягає ветеринарному і санітарному  контроля, а радіологічному і екологічному – ні(№ 265/211/191/210/14/147/326 от 27-03-2009 ).

Міжнародні  ветеринарні (санітарні) сертифікати  на продукти харчування.

Вантажі з  експортованими  харчовими продуктами повинні супроводжуватися, якщо цього вимагає країна імпортер (за ЗУ № 2809-IV 06/09/2005 ):

1) оригіналами міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів, виданих відповідним уповноваженим органом, що засвідчують придатність харчового продукту до споживання людиною;

2) документами або маркуванням, де зазначаються потужності (об'єкти), з яких походить харчовий продукт.

Відмітки (штампи, печатки) за видами контролю.

Після здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і  транспортного засобу, посадові особи  контрольних служб в актах  про результати контролю (для залізничного виду транспорту), картках контролю (для автомобільного виду транспорту) та інших документах, наданих митному  органу для здійснення контролю, проставляють відбитки штампів та печаток, які  засвідчують факт здійснення контролю.

Залежно від виду товару, що ввозится, митному органу подається санітарно-гігієнічний висновок або товаросупровідні документи з відмітками контрольного органу.

Група ризику

На підставі аналізу імпортованих товарів, що оформлюються в зоні діяльності митниці, та з урахуванням установлених чинними НПА заходів тарифного  та нетарифного регулювання, визначається перелік товарів, які мають бути віднесені до товарів групи ризику.

Товари під групою ризику – товари, під назвою та кваліфікаційним  кодом яких заявлялись (декларувались) в митниці інші товари з метою  ухилення від сплати податків у повному  обсязі та від дотримання установлених вимог нетарифного регулювання.

Даний товар з кодом 0406 90 23 00 «сири всіх видів і кисломолочний  сир» » знаходиться у групі  ризику і для нього визначений посилений контроль за правильністю визначення митної вартості з обов’язковим залученням відділу тарифів та митної вартості (№ 11/3-10.16/10738-ЕП от 05-11-2009).

Товар з кодом 0406 90 23 00 при  експорті в Молдову квотуванню та ліцензуванню не підлягає.

 

5. Визначення країни імпортера товару

Зважаючи  на потужне виробництво сирів  у Західній та Центральній Європі, і високу конкуренцію, Україна може розраховувати лише на експорт сирів до країн СНД. Можна розглянути декілька можливих імпортерів нашого товару: Румунія, Польща, Молдова, Білорусь.

Основним  критерієм для вибору країни імпортера  візьмемо зростання обсягів споживання сиру за 2007-2011 роки. Дані приведемо в вигляді таблиці 5.1.

Таблиця № 5.1

Зростання обсягів споживання сиру за період 2007-2011 роки

Країна	2007 (тис.т)	2008 (тис.т)	%	2009 (тис.т)	%	2010 (тис.т)	%	2011 (тис.т)	%	середньорічний % зростання
Румунія	54	68,5	26,9	116,1	69,5	136,3	17,4	129,9	-4,7	27,28
Польща	410,15	437,57	6,7	487,04	11,3	351,34	-27,86	-	-	-3,29
Молдова	21,05	33,64	59,8	56,75	68,7	81,25	43,2	-	-	57,2
Білорусь	106,4	117,5	10,4	128,8	9,6	118,4	-8,1	94,5	-20,2	-2,08

 

Згідно  отриманих даних проведеного  комплексного аналізу чотирьох потенційних цільових ринків зарубіжних країн, можна стверджувати, що найбільш привабливим ринком являється ринок Молдови.

Зі  своїм порівняно малим обсягом  ринку, Молдова має найкращий показник зростання попиту на сир. Як можна побачити з таблиці, в період з 2007 по 2011 роки, ринку притаманне стрімке зростання попиту на рівні 57,2% в середньому за рік. При збереженні даних тенденцій у підприємств України є непоганий шанс підвищити свою частку на цьому ринку. Чільне місце серед факторів, що впливали на наш вибір посіла простота транспортування, яка випливала з географічної близькості, наближених стандартів якості країни до українських, а також прийнятна тарифна ставка на ввіз до країни продовольчих товарів. Серед факторів, що виступають за вибір Молдавського ринку, є також фактор етнічного населення, оскільки українці стоять на другому місці після Росії в структурі національних меншин. Слід додати також переваги відсутності мовного бар’єру, що знижують видатки на просування товари по ринку.