Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2013 в 18:25, научная работа
Мета роботи: сисемаизувати визначення та розвиток лідерства в сучасних умовах. Для цього в роботі визначені такі завдання.
Проаналізувати та узагальнити джерела з тематики лідерства.
Визначити значущість лідера і його якостей в роботі організації.
Дослідити на практиці, умови, за якими менеджер ефективно управляє працівниками, використовуючи відповідні якості лідера.
Розробити модель ефективного лідерства в сучасних умовах.
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА ПОНЯТТЯ ЛІДЕРСТВА………………………………….5
Основні поняття лідерства…...........................................................................5
Основні стилі лідерства………………………………………………………9
Сучасні концепції лідерства………………………………………………...13
РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ ЛІДЕРСТВА НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ.....………17
2.1 Лідерство в умовах групової динаміки……....…………………………….17
2.2 Застосування теорії ситуаційного лідерства в практиці управління персоналом агрофірми (на прикладі ПАФ ім.І.Франка Миколаївського району Львівської області)……………………………………………………...22
РОЗДІЛ ІІІ Модель лідерства…………………………………………………..25
3.1 Модель ефективного лідерства в сучасних умовах………………………..25
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...30
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра менеджменту
Наукова робота
з дисципліни «Менеджмент»
на тему «Роль лідерства в організації управління»
Виконала:
студентка гр. 33 – БС
Гончар Юлія Юріївна
Харків, 2009
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА ПОНЯТТЯ ЛІДЕРСТВА………………………………….5
РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ ЛІДЕРСТВА НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ.....………17
2.1 Лідерство в умовах
групової динаміки……....…………………
2.2 Застосування теорії ситуаційного
лідерства в практиці управління персоналом
агрофірми (на прикладі ПАФ ім.І.Франка
Миколаївського району Львівської області)……………………………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ Модель лідерства…………………………………………………..
3.1 Модель ефективного лідерства в сучасних умовах………………………..25
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...30
ВСТУП
Для ефективного здійснення
функцій планування, організації, мотивації,
контролю необхідне ефективне
Керівництво - процес соціальної організації і управління діяльністю членів групи. Управляти діяльністю людей - означає робити на них вплив, спонукаючи працювати на досягнення цілей організації.
Вплив - поведінка однієї особи, яка вносить зміни до поведінки іншого. Впливати на інших людей можна через прохання, побажання, загрозу, шантаж, наказ, думку, ідею і так далі Можливість впливати з'являється в тому випадку, якщо одна особа знаходиться в певній залежності від іншого. Ці відносини залежності визначаються як владні відносини. Керівник має можливість впливати на інших тому, що він наділений владою. Але керівник повинен бути здатним робити вплив на своїх підлеглих, ефективно ними управляти в цілях виконання ними поставлених завдань. Реалізація такої здатності є лідерство. Лідер ефективно здійснює формальне і неформальне керівництво. Лідерство - це здатність робити вплив на окремих осіб, групи, направляючи їх зусилля на досягнення цілей організації.
Неформальні групи і організації очолюються лідерами (неформальними), які на відміну від формальних не призначаються, а завойовують визнання працівників. Формальний лідер діє в рамках повноважень, що делегуються йому. Дії неформального лідера визначаються інтересами групи або організації і можуть виходити за рамки формальних відносин.
Керівництво (або лідерство) у формальній організації здійснюється суб'єктом, який наділений певною владою.
Влада визначається, як можливість впливати на поведінку інших людей.
З поняттям "влада" пов'язано поняття владні повноваження. Це об'єм має рацію, які має в своєму розпорядженні керівник при ухваленні рішень по фінансових, кадрових, матеріально-технічних питаннях без узгодження з вищим керівництвом.
Лідер багато в чому визначає успіх організації, динаміку розвитку фірми. Від нього залежать мотивація працівників, їх відношення до праці, взаємини і багато що інше. Таким чином, ця область менеджменту має величезне значення в управлінні і, на мій погляд, обов'язкова і корисна для вивчення.
Мета роботи: сисемаизувати визначення та розвиток лідерства в сучасних умовах. Для цього в роботі визначені такі завдання.
В умовах сучасної економічної кризи, ця тема являється дуже актуальною, оскільки, більшість підприємств банкрутують, на мою думку саме через неефективне управління підприємством. Для того, щоб запобігти цій проблемі необхідно розробии та застосувати модель ефективного лідерства.
Ця тема була досліджена вітчизняними та зарубіжними вченими такими, як Дуглас Макгрегор, Лайкерта, багато питань було вирішено, але деякі з них не зовсім задовольняють сучасний стан економіки. Саме тому в ході досліджень та аналізу було розроблено модель ефективного лідерства.
РОЗДІЛ 1
СУТЬ ТА ПОНЯТТЯ ЛІДЕРСТВА
Слово «лідер», згідно з Оксфордським словником англійської мови, виникло в XIII століття. У слов'янських, романських й інших мовах немає аналога відповідному англійському слову. Запозичене зі старослов'янського слово «вождь» етимологічно означає «проводир війська» або пізніше — «загальновизнаний ідейний керівник партії, громадського руху». Але керівник не завжди лідер [3]. Нині подекуди зауважуємо неясність у розумінні таких понять, як «керівник», «стратег», «лідер». Проблема лідерства з початку ХX ст. дедалі частіше почала привертати до себе увагу, особливо в нестабільні періоди соціального розвитку. Визначаючи слово «лідерство» як таке, що співвідносне з суб'єктом керування розвитком, необхідно обумовити більш точні значення, що стоять за ним. Багато дослідників намагалися дати власне тлумачення цьому феноменові, відзначаючи найрізноманітніші грані лідерства. При істотних відмінностях, у характеристиках лідерства існує певна подібність. У «Посібнику з лідерства» Р. Стогділл об'єднав у західній літературі сучасні визначення в різні групи [5] (табл.).
№ п/п |
Група, зміст визначення |
Автор |
Ключові думки (слова) | |||
1 |
Лідерство як центр групових процесів Лідер завжди є ядром групи. Лідерство — це перевага одного або декількох індивідів над іншими членами групи, що проявляється в процесі керівництва ними. Лідерство — «концентрація або вираження влади всіх в одній особистості». На лідера впливають потреби й бажання членів групи. Перетворюючи в певну діяльність енергію людей, лідер задає їй бажаний напрямок. «Спільна діяльність, що об'єднує групу, завжди має дві складові: центр активності (лідер) і індивіди, що діють під впливом цього центра (ведені)». Лідера не можна відділити від групи, але можна розцінити як такого, який обіймає найвищу позицію в певній сфері. «Через особливе становище в групі він (лідер) є найважливішим засобом визначення групової структури, атмосфери, цілей, ідеології й діяльності». |
Е.Демінг |
Усвідомлення важливості внутрішньогрупової структури й групових процесів лідерства. Активна роль лідера. Лідер — особистість у центрі групової активності, визнаний усіма | |||
2 |
Лідерство як вияв особистісних рис «Силу особистості окремого індивіда можна точно визначити за ступенем його впливу на інших». Лідер — це індивід, який увібрав найбільшу кількість бажаних особистісних характеристик. Лідерство — комбінація таких характеристик індивіда, які підштовхують інших до виконання поставленого завдання. |
І.Буров |
Лідерство — однобічний процес впливу | |||
3 |
Лідерство як мистецтво досягнення злагоди «Можливість для індивіда (лідера) своєю волею впливати на ведених і досягати покори, поваги, лояльності й співробітництва з їх боку». «Лідерство можна визначити як процес, за допомогою якого хтось досягає підпорядкування поведінки інших у потрібному напрямку». «Лідерство — це сила моралі, що творить і скеровує», формування, підтримка й скеровування моральної єдності, морального союзу заради досягнення спільних намірів і цілей». |
П.Друкер |
Моральний аспект лідерства | |||
4 |
Лідерство як дія й поведінка «Поведінка лідера — це певні дії експериментатора, або те, що експериментатор уважає за бажане, або будь-яка поведінка взагалі, яку фахівець у певній галузі вважає взірцем лідерської поведінки». «Лідерство може бути визначене як поведінка індивіда, залученого до керування діяльністю групи». Лідерська поведінка — це окремі дії, до яких вдається лідер при управлінні групою, зокрема такі дії, як, наприклад, розподіл обов'язків, заохочення або критика окремих членів групи, зацікавленість у їхніх успіхах і допомога. |
Г. Одінцова |
Опис лідерства
через поняття «дія» й «поведін | |||
5 |
Лідерство як інструмент досягнення цілі або результату Лідер — це людина, яка має програму і разом із групою прямує до запланованого. Процес створення ситуації, коли різні члени групи, а також лідер, можуть досягти результату з максимальною економією при мінімальній затраті робочого часу. Лідерство — це функціональні відносини, які виникають, коли група висуває лідера з метою контролю за задоволенням її потреб. Лідерство може бути визначене за його ефективним впливом на дії групи, що прагне до спільної мети, «як людський фактор, що згуртовує групу й мотивує її рух до результату». |
М.Мескон |
Лідерство — інструмент, засіб інтеграції інших групових ролей для досягнення єдності дій і здобуття результату | |||
6 |
Лідерство як взаємодія Лідерство — це соціальний процес, що стимулює, змушує деяких людей іти до старої мети з новою енергією, а до нового результату — з надією, як процес однакового або взаємного стимулювання, що контролює і спрямовує енергію людей для досягнення спільної мети. Міжособистісні відносини, коли інші працюють не тому, що вони повинні, а тому, що хочуть це робити. |
Дж.Джуран |
Лідерство виростає з активного процесу взаємодії й існує там, де його усвідомлюють і підтримують інші члени групи |
|||
7 |
Лідерство як уміння переконувати Лідерство — це управління людьми за допомогою сили переконання й спонукання, а не за допомогою прямої або непрямої погрози чи примусу. Лідерство — це мистецтво знання людської природи, мистецтво впливу на людей переконанням і прикладом заради конкретного спрямування їхніх дій. Лідерство не слід плутати з управлінням, яке є мистецтвом примусу, коли різноманітними силовими методами людей змушують дотримуватися певного напрямку. |
Е.Кондо |
Лідерство як форма переконування, владний інструмент досягнення очікуваного |
|||
8 |
Лідерство як здійснення впливу Процес впливу на діяльність організованої групи в її спробах досягти спільної мети, лідером можуть вважати або індивіда, який впливає на інших, або того, хто порівняно з іншими членами групи або організації чинить найважливіший вплив; лідерство як «міжосо-бистісний вплив, що виявляється в певних ситуаціях і спрямований на досягнення конкретної мети». |
Дж. Террі |
Вплив лідера на послідовників, які відіграють пасивну роль усередині організації. Впливає на групові характеристики |
У наведених у табл. характеристиках увага закцентована на різних аспектах лідерства, на особливому компоненті, який вносить лідер. Кожне визначення відкриває лише одну грань природи лідерства. Зафіксовано, що лідерство є центром групового процесу, мистецтвом переконуючої згоди й феноменом влади й ініціювання структури. З'ясовано, що лідерство — це функція, пов'язана з позицією, виконанням ролі, з поведінкою і структуруванням очікувань. Для управління розвитком лідеру бажано розкрити процес мінливості, трансформації певних якостей. Спочатку було виявлено особистісні якості, що зумовлюють лідерство: інтелект, активність, домінування, самовпевненість, прагнення до успіху, комунікабельність. Це підтверджує аналіз матеріалу таблиці.
Отже, можна дати власне визначення поняття «лідерство» – це управлінські взаємовідносини між керівником і підлеглими, основані на ефективному для даной ситуації співвідношенні різноманіних джерел влади і спрямовані на пробудження людей до досягнення загальних цілей.
1.2 Основні стилі лідерства
Як у вітчизняній, так і у зарубіжній практиці найбільш поширеною є класифікація лідерства за стилем. Перед тим, як перейти до розкриття стилів лідерства я б хотіла з‘ясувати і вже напевне визначити, що розуміється під словом “стиль”, “стиль лідерства”. Це допоможе глибше вникнути в суть цього явища.
Якщо розглядати стиль з точки зору менеджменту, то стиль управління – це гнучка поведінка керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт підпорядкованим керівнику управлінським апаратом. Ці два підходи мають щось спільне в своєму розумінні і обгрунтовуються з однієї позиції, але застосовуються в різних сферах, тому набувають інші напрямки і деякі відмінності [10] .
Кожна організація представляє собою унікальну комбінацію індивідів, цілей і задач. Кожний керівник – це унікальна особистість, яка володіє рядом здібностей. Тому стилі лідерства не завжди можна віднести до якоїсь конкретної категорії. Скоріше, стиль даного керівника – лідера може бути віднесений до якоїсь позиції. Спробуємо розкрити стилі лідерства, які обирає лідер для здійснення своєї діяльності.
№ п/п |
Назва стиля та його визначення |
Автори |
Власна думка |
1. |
Диктаторський стиль Висока конценрація влади в руках керівника, причому він одноосібно розв’язує всі питання управління виробництвом, не враховуючи думки про це підлеглих, часто втручається в дії керівників нижчого ступеню, зв’язує їх ініціативу. |
Курт Левін |
Цей стиль неефективний, оскільки він руйнує моральний клімат в організації. Якщо люди бачать до себе неповагу, то вони не пропонують керівникові нові ідеї, тому що із цього не вийде. А також у співробітників зникає відчуття відповідальності за якість своєї роботи. Я вважаю, що цей стиль можна застосовувати обережно і лише у надзвичайних ситуаціях. Наприклад, при реструктуризації підприємства або при загрозі ворожого поглинання |
2. |
Демократичний стиль Характеризується високим |
Курт Левін |
Демократичний стиль
ефективний тоді, коли керівник не знає,
який шлях краще і потребує порад
співробітників-професіоналів. І менш
успішний, коли робіники – недостатньо
компетентні або |
3. |
Ліберальний стиль Підлеглим надається велика самостійність в роботі, в прийнятті рішень, керівник дає лише загальні настанови і час від часу контролює діяльність виконавців. |
Курт Левін |
Цей стиль властивий головним чином науковим установам.Цей підхід залучає підлеглих до творчого самовираження, але він може бути хибним, якщо колектив ставить цілі, які не збігаються з цілями організації. |
4. |
Виробник Має дві основні характеристики: знає, що потрібно клієнтам і знає як це створити. Це лідер цілеспрямований та знаючий, але не має навиків організовувати колектив. |
Калдерон Адізес |
З таким стилем можна досягти успіху, але якщо його поєднати з навиками лідера-організатора. |
5. |
Адміністратор Завжди помічає деталі будь-якої ідеї, завжди продумує середовище в якому працює. Якщо підлеглі приходять до нього з ідеєю, то він чітко все аналізує і якщо він її підтримує, то це однозначно принесе великий успіх. Адміністратор знає, що відбувається в його організації. Розпочаті справи завжди доводить до кінця точно та достовірно. Він не замінний в зростаючій організації. |
Калдерон Адізес |
Недоліки цього стилю саме в тому, що адміністатор не виробляє того, що повинна виробляти організація, а лише здійснює все для кого-небудь чи чого-небудь. |
6. |
Підриємець Основна його задача планування та аналіз. Він розробляє плани саме на поточний день. Він має творчу натуру, винаходить стратегії, відчуває сильні та слабкі сторони поточного процесу. Якщо це творча людина, то повинна ризикувати для досягнення результату. В нього завжди є ідеї, він знає чого хоче. Підприємець працює на результат. |
Калдерон Адізес |
Ідеї – це позитивні сторони, але не вміння організувати підлеглих це є негатиним явищем в ефективності організації. |
7. |
Генератор-ідей Цьому силю лідерства притаманні безліч ідей та пропозицій. Він більше всіх говорить, на кожну подану ідею завжди має власний варіант, помічає деталі. Він розпочинає багато справ, але майже ніколи не доводить їх до кінця. |
Калдерон Адізес |
Цей стиль лідерства буде ефективним, якщо його поєднати зі стилем лідерсва, який буде направляи його ідеї в потрібне русло. |
Узагальнюючи вище викладену інформацію слід зазначити, що в вищій мірі авторитарний чи автократичний керівник нав‘язує свою волю підлеглим шляхом примусу, нагороди або зсилаясь на традицію. Лідер демократичний, який дозволяє підлеглим брати участь в прийнятті рішень, віддає перевагу спричиняти вплив за допомогою переконань та харизмі, де харизма – це влада, побудована не на логіці чи силі традицій, а на особистих якостях (здібностях) лідера. Він уникає нав‘язування своєї волі підлеглим. Ліберальний же керівник надає підлеглим практично повну свободу. Але треба сказати, що названі стилі не охоплюють всю різноманітність стилів, які зустрічаються у практичній роботі. Діяльність лідера настільки різноманітна, що всяка спроба єдиної класифікації стилів лідерства не вдається.
1.3 Сучасні концепції лідерства
Для управління змінами необхідні такі якості: харизма (спроможність вселяти віру в себе й свої можливості); інтелектуальне піднесення (здатність переконувати дослідників у новому рішенні старих проблем); емоційність (уміння задовольняти емоційні потреби свого оточення). Саме тому виникають певні концепції лідерства, які можна проаналізувати [14].
№ п/п |
Назва концепції та її визначення |
Автори |
Власна думка |
1. |
Концепція атрибутивного лідерства Лідер виконує роботу інформаційного процесору. Він веде пошук інформаційних підказок, які допомагають йому відповісти на питання, чому те або інше відбувається. Знайдене таким чином поняття пояснення причин направляє його лідерську поведінку. З’ясування лідером причин поведінки підлеглого базується на трьох складових: особистість, робота, організаційне оточення чи обставини. |
Уманський |
В цій концепції відбувається не вплив лідера на поведінку підлеглого, а взаємодія між лідером і підлеглим, тобто підлеглий своєю реакцією на міри керівника здійснює вплив на поведінку в майбутньому. |
2. |
Концепція харизматичного лідерства Харизматичним вважається
той лідер, який в силу своїх особистих
характеристик здібний |
М.Вебер, В.М.Басс, Б.Шамір, Р.Й.Хозе, М.Артур |
В звичайній ситуації харизматичне лідерство не завжди потрібне для досягнення в бізнесі високих результатів. Частіше воно підходе в тих випадках, коли підлеглі сильно ідеалізують свої бажання та шляхи їх виконання. Це пояснює більш часту наявність харизми у лідерів, які проявляють себе в політиці, релігії та військових діях. |
3. |
Концепція перетворювального лідерства Лідер-реформатор мотивує підлеглих шляхом підвищення рівня їх свідомості в сприйнятті важливості й цінності поставленої цілі, надання їм можливості співставити свої особисті інтереси із загальною ціллю. |
Стогділ, Хітон, Голдієр |
Ця концепція передбачає наявність у лідера конкретної поведінки, порібної для творчого вирішення проблеми в кризовій ситуації. |
4. |
Одиночка Він не може управляти групою людей. На роботу приходе першим, з роботи йде останнім. Роботу бере додому, але не робить її. Не може відірватися від роботи, але в кінці-кінців нічого не робить. В перервах між роботою говорить про проблеми. Вони працюють, шукають роботу, але не радяться з підлеглими. Наради не проводить, тому що не має часу. Для нього головна кількість, а не якість. |
Калдерон Адізес |
Я вважаю, що цей стиль не є ефективним і частіше за все прозводить до кризи. Але він буде оптимальним тільки в тому випадку, якщо його поєднати з іншими стилями лідерства. |
5. |
Бюрократ Для нього головне як саме виконано роботу. Приходе й йде з роботи вчасно.Працює по правилам. У вільний час пише ці правила. Для нього найголовніше, щоб підлеглі не порушували правила, які він встановив, а не як вони працюють. Наради проводить часто, на яких виясняє хто і які правила порушив. |
Калдерон Адізес |
Така позиція ефективна в тому випадку, коли основна робота менеджера встановлюваи правила, а інші організовують та втілюють ідеї в житя. |
6. |
Підпалювач Всі сили спрямовує на інновації. Коли приходить на роботу ніхто не знає, але підлеглі вже повинні бути на робочих місцях, а йти з роботи повинні лише після нього, тому що він може провести нараду в будь-який момент, на якій говорить тільки бос. В його організації всі завжди повинні працювати. У нього завжди багато ідей, наказів, бажань, які він доручає виконувати своїм підлеглим. Підпалювач – людина непередбачувана, ніколи не зрозуміло про що він думає. Підлеглі завжди залишаються в програші. |
Калдерон Адізес |
Позиивне в цій концепції те, що всі працюють, але негативним являється той момент, що керівник сам не знає чого він хоче. |
7. |
Гарячий прибічник На нараді говорять всі крім нього, він лише слухає. Відстежує взаємозвязки, знає все, що відбувається. Він не цікавий в спілкуванні. Знає всі таємниці у колекиві, внутрішню динаміку. Він інформатор, який постійно боса тримає в курсі всіх подій, які відбуваються в організації. |
Калдерон Адізес |
Ця концепція здебільшого не приводить до гарного результату. |
8. |
Мертвий пень Його не цікавить абсолютно нічого. Трудиться напружено, але безрезультатно. Оригінальні ідеї тримає в собі. Погоджується на все, але не робить нічого. Береться за проект, але нічого не робить для його реалізації. Він говорить, що все добре, проблем немає, а насправді в організації криза. |
Калдерон Адізес |
В цій концепції потрібна людина, яка повинна стимулювати та направляти в правильне русло ідеї. |