Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків

1.2.Податковий контроль як складова  державного регулювання трансформації  економіки             

Державний  податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обов'язковою  умовою ефективного функціонування фінансової  системи та економіки  країни в цілому. Його основна мета – сприяння реалізації податкової політики держави в процесі формування і використання бюджетів різних рівнів і цільових державних фондів. [6].

Податковий контроль у якості складової  частини державного управління економікою має певну специфіку практики застосування і цільову спрямованість, що відрізняє його від інших видів контролю. Він провадиться шляхом застосування науко- во обґрунтованих методів встановлення ступеня відповідності практики оподатковування положенням розробленої податкової політики. Інститут податкового контролю являє собою складовий елемент загальної структури контролюючих органів держави і разом з тим виступає як найважливіша ланка фінансового механізму в цілому.

Податки – це одне із проявів  суверенітету  держави. Цим вони відрізняються від інших державних  доходів, таких як доходи від позик, використання державного майна та ін. Право стягувати податки завжди було одним із суверенних прав держави, також як і випуск грошей, державних  цінних паперів та здійснення правосуддя. З цього випливає, що перелік податків, методика їх обчислення, порядок сплати та методи контролю за дотримання податкового законодавства встановлюються в однобічному порядку[9].

Податковий контроль як елемент  керування процесом  оподаткування  є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв'язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими правами і  повноваженнями з усіх питань оподаткування.

Проблема державного регулювання, його значення в житті суспільства - одна з центральних у фундаментальних  і прикладних суспільних науках, особливо в юриспруденції. Нерозв`язаність основних теоретичних і методологічних питань призводить до того, що будь-які судження щодо конкретних суспільних процесів, у тому числі й у галузі державного управління, залишаються необґрунтованими.

Сьогодні ефективне правове  регулювання є однією з необхідних передумов послідовного впорядкування  відносин у галузі контролю у сфері  оподаткування. Воно має бути дієвим засобом узгодження, упорядкування, з одного боку, цілеспрямованого керованого розвитку економіки в інтересах  оптимально можливого задоволення  публічних потреб та динамічно зростаючих інтересів суспільства, а з іншого - засад ринкового господарства, що поступально розвиваються переважно  на базі саморегуляції.

Контрольні органи України  з оподаткування та сфери їх впливу показані на рис.  1.1.

Основними документами, що регламентують  функціонування системи податкового  контролю в Україні, є Закон України  “Про державну податкову службу в  Україні”, прийнятий Верховною Радою  України 4 грудня 1990 р., інші нормативно-правові  акти з питань оподаткування.

Особлива роль податкового  контролю полягає також у необхідності стабілізації фінансової системи, стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними  і юридичними особами зобов'язань  перед державою.

З урахуванням викладеного  можна зробити висновок про те, що податковий контроль як одна з функцій  державного управління являє собою  систему спостереження за фінансово-господарською  діяльністю платників податків з  метою її оптимізації для якісного виконання податкового законодавства.

1.3.Характеристика системи  податкового контролю в Україні

   Державна податкова служба в Україні є головним суб’єктом контролю – одним із провідних органів державної виконавчої влади, що відстоює інтереси держави у правовідносинах між державою і платником з приводу сплати податків. Слід відзначити, що станом на 1 січня 2009 р. Чисельність працівників податкової служби становила близько 60 тис. осіб, вона контролювалапонад 80% податкових надходжень.

Підконтрольними суб’єктами в системі податкового контролю є платники податків – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи,що мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких, згідно із законами, покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Станом на 01.01.2007 р. в Україні налічувалося понад 764,4 тис. платників податків.

Слід зауважити, що в Україні законодавчо визначено обов’язки, права та відповідальність платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

Заплутане і нечітке законодавство з оподаткування дає нам також підстави виступити з ініціативою про закріплення права платника податків на безкоштовне одержання чітких відповідей на конкретні запити щодо оподаткування, а ДПС – закріпити це в обов’язки.[1]

Для виконання функцій податкового контролю уповноваженими на це контрольними органами України для досягнення основної мети податкового контролю – оптимального надходження коштів до бюджетів усіх рівнів – запроваджується ряд контрольних дій:реєстрація й облік платників податків; облік податкових надходжень; приймання звітності; проведення різноманітних перевірок (невиїзних і виїзних); моніторинг тощо.

В Україні з метою централізації  обліку платників податків створено Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб. Це автоматизована система збирання,нагромадження й обробки даних про платників податків. Крім того, з метою контролю запроваджено додаткові реєстри.У реєстри заносяться всі подальші зміни: перереєстрація суб’єктів контролю, внесення змін в облікові справи, зняття з обліку. За результатами обліку передбачено можливість одержання будь-якої інформації щодо платників податків, зокрема про їх якісний і кількісний склад.

Органи Державної податкової служби координують свою діяльність щодо питань обліку платників податків із фінансовими органами, органами Державного казначейства України, Служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, Державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також з податковими службами інших держав згідно зі ст. 4 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні”.Як свідчать дані публікацій на тему обліку платежів до бюджету, в основному всі етапи облікових процедур автоматизовані або перебувають у процесі автоматизації. За допомогою електронних засобів можна розсилати податкові вимоги, що не тільки автоматизує цю процедуру, а й заощадить витрати на утримання відповідного податкового органу.

З метою контролю інформації та для досягнення високої швидкості опрацювання документів запроваджено комп’ютерну обробку документів щодо обліку платежів, що надходять до бюджету, яка ведеться в локальній мережі та забезпечує єдиний технологічний процес уведення.

Ідея створення такої  комп’ютеризованої системи моніторингу сплати податків, зборів є прогресивним кроком, тому що ця система передбачає посуті автоматизований комплекс з обліку і платників податків, і платежів, і окремих фінансових операцій, і даних для аналітичної роботи з прогнозування надходжень до бюджету. Головне питання полягає в тому, чи зацікавлені особи (науковці, експерти) матимуть змогу переконатися в її практичних перевагах порівняно з іншими видами автоматизованого обліку, які також запроваджувались на основі державних програм.

Основою ефективного оподаткування  є поєднання інтересів платників податків і держави. Організація й розвиток податкового контролю мають формуватися залежно від цих інтересів, а не слугувати виключно фіскальним цілям. Ефективність податкового контролю досягається завдяки добре налагодженій його системі як взаємозалежній і нерозривно пов’язаній сукупності контрольованого й контрольного суб’єктів, контрольних дій, предмета та об’єктів контролю.

1.3.Історичні аспекти становлення  та розвитку системи податкового  контролю в Україні

Певна робота в галузі оподаткування  проводилася в Україні ще за радянських часів, коли податкова система була замінена системою платежів до бюджету, яка контролювалася відповідними органами. Робота щодо державних доходів у  Міністерстві фінансів СРСР була покладена  на Управління державних доходів. У  міністерствах фінансів союзних  республік працювали уп¬равління  державних доходів, а в міністерствах  фінансів АРСР, крайових, обласних і  міських фінансових органах —  відділи державних доходів. Управління і відділи виконували функції, пов'язані  з організацією роботи щодо державних  доходів на відповідній території, а також контролювали правильність нарахування платежів і виконання  зобов'язань перед бюджетом.

У багатьох міських і у  всіх районних фінансових відділах були організовані інспекції з державних  доходів.

— систематичний контроль за виконанням планів державних доходів, правильним нарахуванням і своєчасною сплатою платежів до бюджету;

— вивчення економічного стану  підприємств і господарських  організацій для виявлення можливостей  для зростання доходів бюджету;

— постійне вивчення рівня  рентабельності виробництва товарів  і внесення пропозицій щодо зміни чинних ставок податку з обороту;

— ведення обліку та звітності  за державними доходами;

— підготовка до розгляду скарг  і заяв щодо нарахування та стягнення  платежів до бюджету, які надійшли від  господарських організацій.

Слід зауважити, що деякі  положення стосовно порядку справляння бюджетних доходів і виконання  плану надходжень платежів до бюджету  знайшли втілення в системі оподаткування  і в незалежній Україні. Перехід  до нової системи формування бюджету  відбувається поступово, з урахуванням  соціально-економічних особливостей суспільства та дотриманням певних етапів її становлення.

Початком законодавчого  закріплення функцій податкового  контролю в Україні вважається 1990 рік, коли на основі Закону України "Про  державну податкову службу" почали функціонувати податкові органи в особі Державної податкової інспекції, головним завданням якої було забезпечення додержання податкового  законодавства, повний облік платників  податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення контролю за правильністю обчислення та сплати цих платежів. На вищий сходинці Державної податкової інспекції перебувала Головна ДПІ, на середній — ДПІ Республіки Крим, областей і міст із районним поділом, а на низовій — ДПІ районів  і міст обласного підпорядкування. Протягом усього періоду існування  української податкової служби її діяльність значною мірою обмежувалася контролюючими  заходами.

        Важливим етапом у становленні системи оподаткування України було прийняття у 1997 році нової редакції Закону "Про систему оподаткування", який ознаменував собою черговий етап становлення національної податкової системи. Цим законом передбачалася зміна фіскальної спрямованості оподаткування на регулюючу. Проте виявляється неузгодженість цього закону із законодавчими актами щодо конкретних податків. Так, у Законі України "Про систему оподаткування" наголошується на введенні пільг щодо оподаткування прибутку (доходу) спрямованого на розвиток виробництва. А в чинному законодавстві стосовно прибутку (доходу), такі пільги поширюються тільки на прибуток підприємств, отриманий від реалізації спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва. Умовно сюди ж можна віднести суми страхового резерву на валові витрати. Та й взагалі тільки податкових пільг буде недостатньо для стимулювання ділової активності.

Також незадовільним залишилося визначення як податку і збору (обов'язкового платежу), так і самої системи оподаткування, що знову не передбачає системності. Визначення системи оподаткування залишилося в межах сукупності податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Але така сукупність являє собою не що інше, як податкову систему.У визначенні системи оподаткування, зокрема переліку податко¬вих платежів, повинні мати місце функції та основні елементи оподаткування, а також податковий процес і принципи його організації.

РОЗДІЛ 2

Організація та методи податкового  контролю в системі справляння податків

2.1.Організаційно-правові  засади податкового контролю  в Україні 

Однією з найважливіших  функцій і головним завданням  органів податкової служби України, які в значній мірі визначають її адміністративно-правовий статус є  здійснення контролю за додержанням  податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби(ДПС). Першим пунктом розділу ІІ «Функції

органів державної податкової служби» Закону «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що саме вона здійснює контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядком

розрахунків із споживачами  з використанням регістраторів розрахункових операцій, комп’ютерних систем, розрахункових книжок і книжок обліку розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для

розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контроль за наявністю  свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів  підприємницької діяльності і ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів