Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків

  Для розв’язання вищезгаданих проблем доцільно вжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:

1) Прийняти Податковий  кодекс, який замінить чинне законодавство  стосовно оподаткування. Кодекс має стати головним законодавчим актом, що регулюватиме усі податкові взаємини у суспільстві та застосовуватиметься до усіх податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету, окрім тих, що

Підпадають під дію Митного кодексу України.

2) Зменшити ставку ПДВ,  що дасть змогу розширити базу  оподаткування за умови скасування  усіх пільг. За розрахунками експертів, при скасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно зменшити до 16% без будь-яких втрат доходів;

3) Реформувати податкову  систему не лише на загальнодержавному, але й на регіональному рівнях, що має ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами доходів регіонів.

Таким чином, з прийняттям Податкового кодексу, на мою думку, можна досягти забезпечення високої якості та ефективності податкового контролю, а саме: оптимізувати процедуру контролю, здійснювати ефективний нагляд за роботою податкових органів, усунути існуючі в законодавчо-нормативній базі  неточності та суперечності, адже до прийняття Податкового кодексу, поняття податкового контролю розглядався лише в теорії фінансового права, а зараз у кодексі подано таке чітке та зрозуміле визначення. Є визначеними також способи здійснення податкового контролю, а саме: облік платників податків; перевірки та звіряння; інформаційно-аналітичне забезпечення  діяльності органів ДПС, досить суттєво змінились порядок та види перевірок, що здійснюють податкові органи.

3.2.Профілактика ухилянь  від сплати податків як основний  перспективний напрямок розвитку  податкового контролю

             Ухилення від сплати податків є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів.

 По-перше, цим діянням  руйнується формування фінансових  надходжень у держаний бюджет, і держава не може належним  чином виконувати свої соціальні  функції. По-друге, вся соціальна  сфера не доотримує фінансового  забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі інші). По-третє,  суб'єкти не сплати податків  отримують невиправдані прибутки  і мають змогу потиснути з  ринку товарів і послуг своїх  сумлінних конкурентів.

 Обов'язок сплачувати  податки є конституційним. Ст. 67 Конституції  України встановлює обов'язок  кожного сплачувати податки і  збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. 

Цьому явищу є декілька пояснень, по-перше, нелегкий податковий тягар погіршує економічний стан підприємців; по-друге, законодавство настільки громіздке та контраверсійне, що не порушити його майже неможливо. Його нерідко не знають комплексно не лише підприємці, а й самі чиновники, які здійснюють перевірки правильності нарахування та сплати податків. Підприємці не лише не здатні розібратись у складних законодавчих актах щодо оподат-кування, але дуже часто не мають усієї повноти інформації щодо того, якими законодавчими документами регулюється вирішення того або іншого питання [4, с. 22].

Із загальної кількості  зареєстрованих платників податків сплачують податки лише близько 80%, але й вони мають податкові заборгованості. Не сплачують зовсім – 20–25%, з них перебувають у розшуку 3–4% платників податків. Останні три роки спостерігається тенденція до зменшення кількості платників, що не сплачують податки, та таких, що мають податкову заборгованість. Однією з причин цього позитивного зрушення, як свідчать результати дослідження, є реалізація профілактичної функції податкового контролю.

(На макроекономічному рівні високе податкове навантаження на підприємства ілюструється високим показником податкового коефіцієнта, який відображає рівень перерозподілу ВВП через консолідований бюджет країни системою оподаткування. В 2009 році він наблизився до 40%, тоді як ще

в 2004 році був на рівні 31,8% (рис. 3.2). Середній рівень податкового коефіцієнта для країн-нових членів ЄС, економіки яких за якісними характеристиками подібні до української, становить близько 33%.Це є негативним моментом для платників податків).

Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету  здійснюють органи державної податкової служби.

Найбільш поширеними є  злочини за статтею 212 "Ухилення від  сплати податків, зборів, інших обов'язкових  платежів". Під ухиленням від  сплати податків слід розуміти діяння особи, спрямоване на повну або часткову несплату певних податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які повинні сплачуватись підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також фізичними особами. Фактично ухилення характеризується бездіяльністю, тобто невиконанням конституційного обов'язку зі сплати податків, зборів і обов'язкових платежів.

Нижній поріг кваліфікації ухилення від оподаткування становить  з 17 тисяч до 51 тисячі гривень. За такий  злочин, скоєний проти системи  оподаткування, винна особа карається  штрафом від 855 до 5100 гривень або  позбавленням права обіймати певні  посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років.

Друга частина статті має  вже кваліфікуючу ознаку, тобто якщо несплата податку вчинена за змовою групи осіб або якщо ухилення склало від 51000 до 85000 гривень. Діяння на таку суму карається штрафом від 8500 до 34000 гривень  або виправними роботами до 2 років  чи обмеженням волі на термін до 5 років  з позбавленням права обіймати певні  посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

У статті міститься третя  частина, що передбачає скоєння злочину  особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, платежів або якщо дії особи призвели до фактичного ненадходження до бюджетів, цільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Відповідальність за цією третьою частиною дуже сувора — це позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з  позбавленням права обіймати певні  посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією майна.

Можна сказати, що ухилення від сплати податків є реакцією платників  на недосконалість норм податкового  права і на невідчутність реального, суворого контролю. І відповідно, ми бачимо реальну потребу в створенні  простого і дієвого податкового  контролю, який буде чітко врегульований  законом.

 

3.3.Державна податкова  служба – актуальні проблеми  та головні завдання реформування

 Державна податкова служба в Україні є головним суб’єктом контролю – одним із провідних органів державної виконавчої влади, що відстоює інтереси держави у правовідносинах між державою і платником з приводу сплати податків.

Для того, щоб визначитися  у напрямах реформування, передусім  необхідно визначитися у напрямах управлінської діяльності податкової служби на всіх рівнях. На даному етапі  слід урахувати три основні завдання, з якими постійно зустрічається  податкова служба, що виникли у  зв’язку з переходом до ринкової економіки:

 – необхідність організації  і здійснення роботи методами, які б сприяли виконанню платниками  податків своїх обов’язків і  були б сумісними з ринковою  економікою;

 – постійне підтримання  рівня надходжень до бюджету  незалежно від процесів у економіці;

 – участь у розробці  законопроектів, які б забезпечували  ефективну податкову політику.

 Виконання зазначених  завдань вимагає суттєвих змін  у культурі діяльності податкової  служби, організації управлінської  діяльності й законодавчому забезпеченні, модернізації усіх наявних ресурсів.

Відповідно до викладеного  вище, найважливішим напрямом діяльності податкової служби стає профілактична  робота щодо зниження високого рівня  порушень податкових норм таким чином, щоб не перешкоджати лібералізації  і розвитку економіки.

 Головною метою вдосконалення  є модернізація структури податкової  служби та практики її операційної  діяльності відповідно до вимог  ринкової економіки з одночасним  забезпеченням стабільності надходжень  до бюджету, контролем недоїмки  та зменшенням тіньової економіки.  Одночасно повинен бути забезпечений баланс між операційними та управлінськими вимогами, а також вимогами до автоматизації в обмежених часових рамках.

 Варто зазначити, що  теперішня практика роботи податкової  служби свідчить про те, що  значна частина часу витрачається  на комплексні перевірки за  дорученнями владних структур, на  роботу в різних комісіях, яка  не пов’язана з виконанням  завдань, поставлених перед службою.  У зв’язку з цим необхідно  внести відповідні зміни до  чинного законодавства щодо заборони  залучення податкових органів  до виконання невластивих їм  функцій.

 Важливою умовою успішного  проведення структурної перебудови  податкової служби, упровадження  технологій і процедур є організація  ефективної системи навчання  персоналу кожного підрозділу  податкової служби та платників  податків, тому вся сукупність  робіт із організації і проведення  навчання – невід’ємна частина  здійснення модернізації податкової  служби і одне з найскладніших  його завдань.

 Удосконалення діяльності податкової служби включає такі основні чотири елементи:

1) перехід податкових  органів на функціональну структуру; 

2) введення нових податкових  технологій і процедур;

3) навчання податкових  працівників і платників податків;

4) підвищення рівня інформатизації  податкової служби.

Наявні проблеми в контрольно-перевірочній роботі податкових органів України  та напрями їх вирішення надані у  табл.3.1.

 Першим і найбільш  радикальним кроком удосконалення  управління податковою службою  є перехід її підрозділів і  всіх ланок на функціональну  структуру. У зв’язку з переходом  на функціональну організаційну  структуру виникне необхідність  у наступному кроці, тобто у  зміні традиційних технологій  і процедур діяльності податкової  служби, які полягають у повній  комп’ютеризації усіх управлінських  процесів і обробки даних, наданих  платниками, та ефективному співробітництві  з ними.

 Таке вдосконалення забезпечить найбільш раціональне використання трудових ресурсів податкової служби та створить передумови для комплексного технологічного його розвитку.

Робота щодо вдосконалення  структури та управління органами ДПС  продовжується і зараз. Черговим стратегічним завданням для державної  податкової служби України є забезпечення максимально можливої координації  діяльності даних підрозділів. Вирішення  такого завдання має принципове значення для проекту модернізації податкової служби, оскільки його результати безпосередньо  залежать від розробки нових методичних матеріалів щодо відбору платників  податків для документальних перевірок  і ефективного збирання неплатежів (недоїмки). Необхідно здійснити  експериментальне впровадження розробок функціональних управлінь державної  податкової служби України у районних податкових органах, об’єктивно оцінити  їх ефективність на практиці.

 Усі ці заходи потребують  відповідного фінансування.

У випадку обмеження фінансових ресурсів модернізація податкової служби України може мати істотні негативні  риси, зокрема: модернізація податкової служби може обмежитися лише посиленням контролю за загальнодержавними податками; виникнуть певні ускладнення  в реорганізації роботи з фізичними  особами та із справлянням місцевих податків і зборів; скоротяться можливості підготовки висококваліфікованого  персоналу; певною мірою будуть згорнуті роботи в напрямі розширення взаємодії  податкових органів з іншими організаціями; під час проектування системи  електронної обробки даних стримуватиметься розвиток регіональної і централізованої  обробки інформації (обробка первинної  податкової інформації на районному  рівні, забезпечення міжрайонного інформаційного обміну на обласному рівні, передача зведеної податкової інформації на регіональні  та центральний рівні); у цей період не буде поштовхів для розвитку засобів  зв’язку і телекомунікацій, що відповідно стримає розвиток системи електронної  обробки даних.

Державні податкові інспекції  вимушені виконувати зазначені функції  поряд з основною роботою –  забезпеченням нарахувань і стягнень податків, що є значним додатковим навантаженням на персонал. При підготовці пропозицій із удосконалення податкового  законодавства й інших нормативно-правових документів необхідно передбачити  поступове скорочення подібних функцій.

 Діяльність працівників  податкової служби пов’язана  із взаємостосунками з людьми  – представниками різноманітних  організацій-платників податків. У  психологічній площині ці взаємостосунки  відрізняються підвищеною емоційною  напругою ділових партнерів, тому  що внутрішньо вони готуються  до протистояння можливим претензіям, потенційній конфліктній ситуації  при здійсненні контролю, оскільки  на суб’єктивному рівні контроль  більшістю людей сприймається  як прояв недовіри. Отже, для ефективного  виконання своїх посадових обов’язків  працівнику податкової служби  необхідно знати психологію поведінки  людини в діловій ситуації. Тому  очевидно, що в податкових інспекціях  має працювати психолог.

 З метою підвищення  ефективності зазначених перетворень  запропоновані заходи визначають  напрями та межі накресленої  модернізації податкових органів.

 Практична реалізація  зазначених заходів передбачає  необхідне технічне забезпечення  державних податкових органів,  упровадження сучасних засобів  захисту інформації, розвиток системи  телекомунікацій, правове забезпечення  передачі інформації на машинних  носіях і каналами зв’язку.  Уся сукупність даних проблем  може бути повністю вирішена  лише в межах державного проекту  модернізації податкової служби  і для цього необхідні довгострокові  та значні обсяги інвестицій. Упровадження проекту включає  розробку типових рішень щодо  розв’язання проблем у податкових  органах, де здійснюватиметься  експеримент, що в перспективі  дозволить забезпечити планування  і цілеспрямоване виділення коштів.

 

ВИСНОВКИ

Основою дослідження висвітленої  теми стало законодавство, певні  теоретичні матеріали, що стосуються діяльності державної податкової служби України, особливо її основного завдання - контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю, повнотою та своєчасність сплати податків.

В наш час в Україні  мають місце дуже складні економічні перетворення. Розвиваються приватна і колективна форми власності, що призводить до втрати державою значної  частини власних доходів. Основну  частину надходжень до бюджету складають  податки, тому питання оподаткування  є постійним предметом дослідження, але увага в основному приділяється самим податкам та податковій системі. Але життєздатність і надійність податкової системи, а здебільшого  стабільність економіки держави  загалом залежить також і від  рівня організації податкової служби держави, налагодженості її роботи, в  тому числі і по контролю за дотриманням  податкового законодавства та сплатою  податків.