Сутність податкової політики

159.2.4. Порядок і джерела  створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів  (депозитів) фізичних осіб встановлюються  окремим законом.

159.4. Порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.

159.4.1. За рахунок створеного  страхового резерву банк відшкодовує  заборгованість, яка визначена безнадійною  відповідно до методики, встановленої  Національним банком України.  Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із Міністерством фінансів України.

159.5. Додаткові  положення.

159.5.1. У разі якщо  дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором на зменшення доходів або відшкодовану за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму компенсації, отриманої від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

159.5.2. У разі якщо  за висновком відповідного уповноваженого  органу, визначеного підпунктом 159.3.5 пункту 159.3 цієї статті, обставини  непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору) мають тимчасовий характер і не впливають на спроможність дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор може надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості. Якщо дебітор не погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законом, доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної заборгованості.

159.5.3. У разі якщо  фізична особа - дебітор, судом визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється, кредитор зобов’язаний здійснити відповідні заходи щодо стягнення заборгованості з такої особи. У разі, якщо така фізична особа сплачує заборгованість, що була попередньо віднесена кредитором на зменшення доходів або відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму коштів, отриманих від дебітора в податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості.

159.5.4. У разі якщо  відповідно до закону рішення  про визнання договорів недійсними з вини дебітора скасоване, а кредитор не оскаржує таке рішення у строки, передбачені законом, кредитор збільшує дохід на суму заборгованості, попередньо віднесену на зменшення доходу або відшкодовану за рахунок страхового резерву в податковий період, протягом якого закінчився строк для подання такої скарги.

159.5.5. У разі якщо  фізична особа, стосовно якої  органами досудового слідства  оголошено розшук, розшукана і  сплачує заборгованість, яка була  попередньо включена кредитором  на зменшення доходу або відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму компенсації заборгованості, отриманої від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості (її частини).

159.5.6. У разі якщо  юридичні або фізичні особи, визнані винними в заподіянні шкоди згідно з положеннями Цивільного кодексу України, сплачують заборгованість фізичної особи, що віднесена кредитором на зменшення доходу або відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму коштів, отриманих у погашення заборгованості дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості  
(її частини).

 

 

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи  або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 цього Кодексу;

 

153.5. Оподаткування  операцій з відступлення права  вимоги.

З метою оподаткування  платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або  придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов’язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов’язань витрати, понесені платником податку – першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами – у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку – першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання  права вимоги зобов’язань третьої  особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку  від наступного відступлення права  вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від’ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи

є) дохід, пов’язаний з  реалізацією заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо  пов’язані зі здійсненням банківських  операцій та наданням банківських послуг;

з) інші доходи, передбачені  цим розділом. 

135.5. Інші доходи включають:

135.5.1. доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3  
статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

135.5.2. доходи від операцій  оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;

135.5.3. суми штрафів  та/або неустойки чи пені, фактично  отримані за рішенням сторін  договору або відповідних державних  органів, суду;

135.5.4. вартість товарів,  робіт, послуг, безоплатно отриманих  платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

135.5.5. суми поворотної фінансової  допомоги, отриманої платником податку  у звітному податковому періоді,  що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені  
пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних  податкових періодах платник податку  повертає таку поворотну фінансову  допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку  збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові  зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються  на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Операції з отримання/надання  фінансової допомоги між платником  податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної  особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів;

135.5.6. суми невикористаної  частини коштів, що повертаються  з страхових резервів у порядку,  передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;

135.5.7. суми заборгованості, що підлягають включенню до  доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу;

135.5.8. фактично отримані  суми державного мита, попередньо  сплаченого позивачем, що повертаються  на його користь за рішенням  суду;

135.5.9. суми акцизного  податку, сплаченого/нарахованого  покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

135.5.10. суми дотацій,  субсидій, капітальних інвестицій  із фондів загальнообов’язкового  державного соціального страхування  або бюджетів, отримані платником  податку;

135.5.11. доходи, визначені  відповідно до статей 146, 147, 153 і  155 – 161 цього Кодексу;

135.5.12. доходи, не враховані  при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені  у звітному податковому періоді;

135.5.13. дохід від реалізації  необоротних матеріальних активів,  майнових комплексів, оборотних  активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу;

135.5.14. інші доходи платника  податку за звітний податковий  період.

 

 

 

Стаття 136. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування

 

Для визначення об’єкта  оподаткування не враховуються доходи:

1. сума попередньої  оплати та авансів, отримана  в рахунок оплати товарів, виконаних  робіт, наданих послуг;

2. суми податку на  додану вартість, отримані/нараховані  платником податку на додану  вартість, нарахованого на вартість  продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство – продавець не є платником податку на додану вартість.

До доходів платника податку, який зареєстрований як суб’єкт  спеціального режиму оподаткування  згідно із статтею 209 цього Кодексу, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених статтею 209 цього Кодексу;

 

 

Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності  
у сфері сільського та лісового господарства,  
а також рибальства

 

209.1. Резидент, який провадить  підприємницьку діяльність у  сфері сільського і лісового  господарства та рибальства та  відповідає критеріям, встановленим  у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку  на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом  Міністрів України.

209.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

209.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

209.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

209.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

 

 

 

 

3. суми коштів або  вартість майна, що надходять  платнику податку у вигляді  прямих інвестицій або реінвестицій  у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

4. суми коштів або  вартість майна, отримані платником  податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом;