Виховання гуманного ставлення у старших дошкільників засобом художньої літератури

Ще в 40 роки XIX ст . В. Г. Бєлінський пред'являв дві основні вимоги до дитячої літератури: етичне та естетичне. Говорячи про етичну спрямованість дитячої літератури, він різко виступав проти настирливого моралізування. Художній твір має торкатися душу дитини, щоб у неї з'явилося співпереживання, співчуття герою. Програма виховання, висунута революціонерами-демократами, зводилася до того, що виховання в дитині громадянина своєї Батьківщини невіддільне від виховання в неї гуманних ( благородних ) почуттів. На думку революціонерів-демократів, дитяча книга повинна розповідати дитині про добро і зло. Але в руки дитини повинна потрапляти тільки така книга, в якій поєднуються глибока переконаність і художня виразність.

Вирішуючи завдання виховання дітей засобами художньої літератури, необхідно звернутися до класичної російської та перекладної літератури, до радянської літератури і поезії. Насамперед, це твори А.С. Пушкіна,                   Л.М. Толстого, С.Т. Аксакова, П.П. Єршова, Н.А. Нєкрасова,                          Ф.І. Тютчева, А.А. Фета,  А.А. Блока, С.А. Єсеніна, з перекладних авторів - Ч. Дікенса, Р. Кіплінга, Ш. Перро, братів Грімм, Г.-Х. Андерсена, твори радянських письменників: М. Горького, В. Маяковського, С. Маршака,           К. Чуковського, А. Барто,  С. Міхалкова та ін.

Педагог підбирає художні твори залежно від конкретних виховних завдань, що стоять перед ним. Наприклад, для виховання у дітей старшого віку гуманного ставлення і почуттів педагог використовує казки «Сестричка Оленка та братик Іванко », «Зозуля», «Хаврошечка», «Казка про рибака і рибку» А. С. Пушкіна, «Срібне копитце» П. Бажова, « Коник -Горбоконик » П. Єршова, « Айболить»  К. Чуковського,  «Розповідь про невідомого героя» С. Маршака, «Поїхали» А. Барто, «На крижині» Б. Житкова, «Сіра Зірочка» Б. Заходера, «Чому ?», «Погано»  В. Осєєва, вірші «Моя бабуся» С. Капутікян, «Посидимо в тиші»  Є. Благиніної та ін. [12, с. 33].

 

Висновки з I розділу

 

Отже, на першому етапі нашого дослідження ми здійснили аналіз метолодогічної літератури та дослідили генезис поняття «гуманні відносини» у педагогіці, психології та філософії, особливості їх формування у дітей та роль художньої літератури у цьому процесі.

У педагогіці гуманне ставлення до людей  виступає як моральний принцип виховання, як умова для формування гуманних відносин між вихованцями і оточуючими людьми, як засіб розвитку інтелектуальної культури. З психологічної точки зору на гуманних відносинах будується механізм регуляції життєдіяльності і взаємовідносин.

Формування гуманного ставлення у дошкільників значно відрізняється від формування гуманного ставлення у дорослих та має ряд своїх особливостей. Вагому роль у формуванні гуманного ставлення, та гуманних якостей особистості у дошкільників відіграє дорослий, який є не тільки прикладом для наслідування у якого дитина копіює шаблони поведінки, а й організатором виховного процесу. Ціннісні орієнтації дошкільника визначаються свідомо та підсвідомо, формуються в ході набуття особистого досвіду. Більш ефективно здійснюється формування гуманного ставлення до оточуючих за умови створення змістовного, емоційно-позитивного та виховного середовища.

Серед усіх засобів ефективним у формуванні гуманного ставлення дослідники визначають емоційну активність та художню літературу. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність, забезпечує розуміння та прийняття моральних норм як єдиних вірних варіантів поведінки. Художнє слово призводить до змін у емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку. У творах народного фольклору через його героїв яскраво постає ідеал національного виховання: здорова, розумна, духовна, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість.

Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що художня література відіграє вагому роль у формуванні гуманного ставлення до оточуючих людей у дошкільників.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ГУМАННОГО СТАВЛЕННЯ ДО ОТОЧУЮЧИХ ЛЮДЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

2.1 Характеристика базових понять гуманності в системі дошкільної освіти

 

Сучасний підхід до виховання полягає в можливості цілісного розвитку дитини у світі людей. Такий підхід відповідає сучасній меті виховання - створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини, для її самореалізації. Дані положення, встановлення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби суспільства щодо розвитку особистості чітко визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Пріоритетним тут є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями життєдіяльності, кожна з яких містить ряд компетенцій дитини - дошкільника, які цікавлять нас з огляду на тему педагогічного дослідження.

Виховання гуманного ставлення до оточуючих людей у старшого дошкільника в контексті освітня лінія «дитина в соціумі» вводить дитину у світ духовної діяльності людини [ 5,с.9 - 12].

Компетентність у мистецькій діяльності передбачає розвиток естетичної чутливості, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, як базису виховання гуманних взаємовідносин.

Однак особливої уваги в контексті нашого педагогічного дослідження вимагає зміст сфери “Люди”. Дана сфера життєдіяльності має на меті формування соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, як члена суспільства, що визначаються зв'язками з іншими, активного інтересу до людей, формування готовності сприймати соціальний досвід, виховувати співпереживання, співчуття, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.

Компетентність у напрямі “Сім'я. Родина” передбачає комплекс знань дитини про особливості взаємин з членами родини [5, с.12 -13]. Компетентність дитини у сфері “Я сам” - важлива передумова її особистісного становлення. Правильна оцінка дитиною свого “Я” виступає регулятором її моральної поведінки, що лежить в основі гуманних взаємовідносин [5, с.17].

Компетентність у напрямі соціального “Я” становлять: уявлення дитини дошкільного віку про необхідність сприймати себе в контексті відносин з іншими, розвинена потреба в контактах з однолітками і дорослими, соціальні мотиви спільної діяльності, регуляція поведінки і діяльності, гуманне відношення до людей, прояв гуманних почуттів [5,с.18 - 19]. Як бачимо вимоги Базового компоненту дошкільної освіти значною мірою зорієнтовано на розвиток гуманної сфери та почуттів дитини й вміння керуватися ними у практичному житті.

В старшому дошкільному віці формування гуманних якостей особистості, а відтак і гуманного ставлення, активно продовжується. Зміст педагогічного процесу на цьому етапі чітко визначено програмовими вимогами.

Програма «Впевнений старт» не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми [ 2, с. 19 ].

Розділі «Пізнавальний розвиток» забезпечується не тільки розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.), а також направлений на формування позитивного ставлення до світу, до людей  на основі емоційно-чуттєвого досвіду; на розширення досвіду пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому; що є важливим чинником для розвитку гуманності.

Підрозділ «У світі людей» забезпечує виконання таких завдань: - закріплювати і збагачувати уявлення дитини про соціальне середовище: сім’ю, родину, рід, дитячий садок; - формувати уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, культуру стосунків з різними категоріями людей; - виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні; - формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей; виховувати миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів,   - закріплювати та уточнювати уявлення дитини про найбільш доступні та необхідні для розвитку їхнього соціального досвіду види праці дорослих. Викликати інтерес до різних професій дорослих [ 2, с. 19-21 ].

У розділі “Мовленнєвий розвиток” зміст виховного процесу значною мірою зорієнтовано на формування морально-етичних норм спілкування, без оволодіння якими, на нашу думку, неможливо належно висловити власні емоції, почуття.

«Художньо-мовленнєвий розвиток» передбачає: продовжувати залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості та вітчизняної і зарубіжної класичної та сучасної літератури. Знайомити з кращими зразками у  жанрі прози (казки, оповідання, легенди)  і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх [ 2, с. 26- 27 ].

Систематично читати і розповідати  дітям літературні твори різних жанрів. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм казок, орієнтуватися при виборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смак.

Залучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним, та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку і аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам’ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору  за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки питань про те, що було незрозумілим у творі. [2, с. 26- 30].

У програмі «Українське дошкілля» з теми нашого педагогічного дослідження визначено завдання у розділі «Соціально-моральний» розвиток.

У цьому розділі викладено завдання, зміст роботи з виховання в дітей гуманних відносин, почуттів і доброзичливих взаємин і основ колективізму; конкретизовано зміст знань про норми моралі в суспільстві, що необхідні для формування основ моральних якостей; дотримано принцип наступності з усіх аспектів морального виховання між віковими групами. В програму введено напрям роботи «Духовне виховання». Особливу увагу приділено вихованню культури поведінки дітей. Зміст програми з виховання культури побуту, спілкування з дорослими та дітьми, культури діяльності з віком поступово ускладнюється [ 6, с.8].

Як бачимо, передумови для виховання гуманного ставлення у старших дошкільників закладено у кожному з видів діяльності, що організовуються в навчально-виховному процесі дошкільного закладу. Адже від оволодіння гуманною стороною взаємин в дитячому віці багато в чому залежить характер майбутніх відносин особистості з іншими людьми в учбовому, трудовому, сімейному й інших колективах. Вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі взаємини з оточуючими свідчать про високий рівень моральної зрілості.

Збудити в чутливій дитячій душі здатність співпереживати, співрадіти, співстраждати, вміння прийти на допомогу іншому - значить вже в дошкільному віці підготувати сприятливий ґрунт для формування суспільно-спрямованої особистості.

 

2.2 Визначення  рівня сформованості гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей

 

На початку експериментального дослідження, розробляючи його методику, було визначено такі завдання:

- з'ясувати уявлення дітей  про гуманні якості та гуманне  ставлення до людей;

- визначити  показники  і рівні сформованості гуманного  ставлення до оточуючих людей  у дітей старшого дошкільного  віку;

- розробити методику виховання  гуманного ставлення до оточуючих людей засобами художньої літератури;

Для виявлення рівнів гуманного ставлення дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей було проведено констатувальний експеримент. Базою дослідження була старша група дошкільного навчального закладу          № 211  м. Одеси. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5–6 років ( 10 дітей контрольна група, 10 дітей експериментальна).

У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент, що складається з: констатувального, формувального і контрольного етапів.

Мета:експериментально дослідити та обґрунтувати рівні сформованості гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей засобами художньої літератури за наступними показниками: уявлення про гуманні якості і способи прояву гуманного ставлення (повнота, чіткість і конкретність), гуманні почуття (здатність співчувати, наявність (відсутність) позитивно забарвлених емоцій у спілкуванні з оточуючими, задоволення від надання допомоги іншим, бажання виявити гуманність по відношенню до оточуючих), гуманні вчинки (готовність діяти гуманно; стійкість проявів гуманності у змінених життєвих ситуаціях).

Ми встановили шкалу оцінювання показників.

6-7 балів – повне проявлення  показника.

4-5 бали – не досить  повне проявлення показника.

1-3 бал – погане проявлення  показника.

На основі показників розвитку гуманної поведінки визначено рівні її сформованості у старших дошкільників: високий рівень, середній рівень, низький рівень. Дамо їм повну характеристику.

Високий рівень - повні, чіткі уявлення про гуманні якості і способи прояву гуманної поведінки; діти свідомо сприймають правила поведінки і здатні пов'язувати їх порушення з негативними наслідками для себе та інших; виявляють співчуття, співпереживання як в уявній, так і в реальній ситуаціях; отримують задоволення від надання допомоги, прояву гуманних почуттів; готові прийти на допомогу самостійно. Прояви гуманної поведінки характеризуються постійністю.