Експериментальне дослідження системи роботи з агресивними підлітками

- вивчити особливості і проблеми агресивних дітей, складати індивідуальні та групові програми праці;

-   координувати дії психолога, вчителів, класних керівників; створення умов для сприятливої соціалізації агресивних дітей;

- проводити тематичні батьківські збори на теми: «Агресивна дитина», «Взаємодія з агресивною дитиною»;

- консультувати із проблем, із якими стикаються батьки агресивних дітей;

- проводити семінари-практикуми як окремо, так і спільно для вчителів та батьків;

- відстежувати зайнятість вільного часу агресивних дітей;

- не забувати відстежувати ефективність практичної діяльність у цьому напрямі роботи.

   Правила роботи з агресивними дітьми:

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних спееобів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації.

7. Розвивати здатність до емпатії.

8. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій.

10. Учити брати відповідальність на себе.

    Прийоми, які може використати соціальний педагог час роботи з агресивними дітьми:

1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2. Якщо агресія є виявом садомазохістських схильностей, соціальний педагог має працювати спільно із психологом, психотерапевтом і психіатром.

3. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію[9,с.104]

    Рекомендації батькам у вихованні підлітків, які схильні до агресивної поведінки

     Спілкуючись, люди не помічають того, як легко можна спровокувати агресивні прояви. Що в наших діях може викликати агресивні почуття і дії наших дітей та підлітків? На думку відомого психолога Ю.Гіппенрейтера, поведінка – це ще не проблема. Це тільки ключ до проблеми. Якщо дитина поводиться агресивно – це означає, що загорілося червоне світло, варто зупинитися і подумати: дитина переживає щось таке, що змушує її діяти агресивно. Необхідно спробувати зрозуміти свою дитину та її почуття. Це не означає, що ви маєте виправдовувати її вчинки. Адже, якщо ми розуміємо поведінку нашої дитини, ми здатні діяти розумніше, конструктивно, а, отже, маємо більше шансів на те, що обрана нами стратегія спрацює.

Якщо дитина поводиться агресивно:

1. З’ясуйте для себе, в яких ситуаціях, із ким, де дитина чинить так. Тоді вам легше буде зрозуміти причини такої поведінки.
2. Навчайте дитину висловлювати свої почуття та потреби відкрито. Гнів та агресивність – це нормальні природні почуття. Головне те, як ми його сприймаємо та виражаємо. Традиційно ми привчаємо дітей затискати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх приховувати, відчувати сором, провину.
3. Установіть чіткі та незмінні межі поведінки. Впевніться, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії – абсолютно неприпустимі.
4. Пам’ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування. Ваша поведінка може бути уроком того, як можна одержувати те, що хочеш, не вдаючись до натиску, тиску, погроз, бійок.

 

Батька слід пам’ятати:

1. Найкращий спосіб уникати надмірної агресивності підлітка – виявити до нього більше уваги і ласки, яких він так потребує.
2. Батьки мають стежити за своєю поведінкою в сім’ї.
3. Найкращий спосіб виховання – єдність дії та власний приклад.
4. Не можна використовувати фізичних покарань.
5. Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: ініціативність, активність, підприємливість.
6. Пояснюйте наслідки агресивної поведінки.
7. Давайте підлітку задовольнити потребу в самовираженні та самоствердженні.
8. Обмежуйте перегляд відеофільмів  із сценами насильства. Це стосується і комп’ютерних ігор.
9. Спрямовуйте енергію підлітка в корисне річище, заохочуйте його до участі у культурних заходах, спортивних секціях.

   Рекомендації  педпрацівникам у вихованні підлітків, які схильні до агресивної поведінки

Пам’ятайте! Агресивність –  це прагнення завдати шкоди іншій  людині. Усіх агресивних людей об’єднує невміння поставити себе на місце  іншого. Агресивна людина часто переживає  порушення душевної рівноваги, невдоволення. Дайте відчути учню, що ви вірите в неї, в її позитивні зміни.

Тому в роботі з учнями, які виявляють агресивність:

   1. Розвивайте почуття  емпатії(співчуття, співпереживання,  вміння поставити себе на місце  іншої людини). Заохочуйте учнів  до таких проявів. Чергуйте  виконання різних ролей.

   2.  Розвивайте альтруїзм,  милосердя.

   3.  Розвивайте вміння  брати на себе відповідальність.

   4.  Демонструйте  модель неагресивної поведінки.

   5.  Навчайте розпізнавати  свій емоційний стан.

    6. Вчіть нових способів реагування у конфліктних ситуаціях.

    7.  Виховуйте  внутрішню зібраність, стійкість[11,8-14].

        Також,  для більш ефективної організації  роботи з агресивними підлітками  ми пропонуємо соціальним педагогам  використовувати тренінг «Психологічний тренінг як засіб зниження агресивності підлітків», який складається з комплексу занять і вправ, спрямованих на зниження агресивності у підлітків. Інструкції та хід проведення вправ подані у додатку Г.

     Вправи, які представленні і даній програмі для зниження агресивності підлітків:

Заняття № 1

Мета: ознайомлення учасників з умовами роботи тренінгової групи та створення правил роботи групи. Первинне засвоєння прийомів самодіагностики та способів саморозкриття, а також активного стилю спілкування та способів передачі і прийому зворотнього зв’язку.Створення позитивної атмосфери.

2.Привітання та знайомство учасників.

Мета: зняття емоційного напруження, позитивне налаштування на заняття, подолання труднощів висловлюватись «перед публікою».

3. Вправа «Дерево очікування».

Мета: усвідомити і визначити, що кожен учасник сподівається від тренінгу та порівняти свої очікування з іншими, виявити рівень зацікавленості проблемою.

4.Вправа «Знайомство».

Мета: зняття напруження, зменшення тривожності,встановлення довірливих стосунків між учасниками тренінгу,створення доброзичливої, невимушеної атмосфери для роботи; отримання цікавої інформації про інших учасників.

Заняття № 2

Мета: встановлення позитивного психоемоційного клімату та довірливих стосунків,налаштування на співпрацю.Діагностика внутрішнього стану,тривожності та агресії, зняття напруження, вивільнення негативних емоцій, самопрезентація.Визначення стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях та примірення їх на собі.

1. Вправа «Гра в імена».

Мета: презентування себе, налаштування учасників на співпрацю.

2. Вправа «Я-образ».

Мета: зняття напруження,вивільнення негативних емоцій. Діагностика внутрішнього стану, самопрезентація.

3. Вправа «Місток».

Мета: визначення стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях, примірення їх на собі.

Заняття № 3

Мета: вивільнення емоцій. Програвання проблемної ситуації, пошук рішення. Усвідомлення шляхів вивільнення агресії в соціально прийнятній формі, зняття емоційного та фізичного напруження. Створення позитивного настрою.

1. Вправа «Конфліктний стілець».

Мета:вивільнення емоцій, програвання проблемної ситуації та пошук рішення.

2. Вправа «Малюнок втілення агресії».

Мета:усвідомлення шляхів вивільнення агресії в соціально прийнятній формі.

3. Вправа «Вогонь-лід».

Мета:зняття емоційного та фізичного напруження,створення позитивного настрою.

Заняття № 4

Мета: усвідомлення учасниками важливості невербальних способів спілкування. Формування навичок адекватної оцінки інших, відкриття внутрішніх проблем для подальшої роботи з ними, вивільнення негативних емоцій.

1. Вправа «Зображення емоцій».

Мета:вміння розрізняти сигнали тіла та подавати їх у невербальному вигляді, оцінка внутрішніх станів.

2. Вправа «Зворотній зв'язок».

Мета:отримання інформації про себе від оточуючих, можливість подивитись на себе збоку. Формування навички адекватно оцінювати інших, поглибити зв’язок між учасниками.

3. Вправа «Камінець в черевику».

Мета:відкриття внутрішніх проблем для подальшої роботи з ними, вивільнення негативних емоцій.

Заняття № 5

Мета: налаштування на співпрацю. Вивільнення негативних емоцій, оцінка внутрішнього стану учасників.

1. Вправа «Випустити пар».

Мета:налаштування на співпрацю, вивільнення негативних почуттів.

2. Вправа «Створи особистісну шкалу гніву».

Мета:оцінка внутрішнього стану учасників, налаштування на роботу над собою.

3. Вправа «Австралійський дощ».

Мета:зняття емоційного напруження.

Заняття № 6

1. Вправа «Шари».

Мета:зняття тривоги, напруги,скутості, формування колективної взаємодії.

2. Створення плакату «Шляхи виходу з конфлікту».

Мета:активізація знань по пошуку виходу з конфліктних ситуацій.

3. Вправа «Килим світла».

Мета:програвання конфліктних ситуацій, пошук конструктивного виходу з них,відмова від вербальної і фізичної агресії.

Заняття № 6

1. Вправа «Соціальні маски».

Мета:програвання ролей та навчання різних стратегій поведінки в конфл.сит надання можливості побачити конфліктні ситуації з різних сторін.

2. Вправа «Любов - злість».

Мета:визначення причин власної агресії, формування вміння знаходити позитивні якості, проговорення та вивільнення накопиченої агресії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Провівши комплексне дослідження  та проаналізувавши обрану проблематику  в соціально – педагогічній літературі, ми дійшли до наступних висновків:

Агресія – це комплексне поняття, яке включає в себе акти ворожості, атаки, руйнування, тобто  дії, які шкодять іншій особі  або об'єкту. Агресивність підлітків  є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати  шкоди або збиток особистості  або суспільству.

В основі агресивної поведінки  підлітків найчастіше знаходяться  психологічні або соціально-психологічні проблеми, які супроводжують пубертатний  період. Серед форм агресії можна  виділити такі: фізична агресія, непряма  агресія, вербальна агресія, схильність до роздратування, негативізм. З форм ворожих реакцій відзначаються: образа, підозрілість.

Самооцінка є складним особистісним утворенням і відноситься  до фундаментальних властивостей особистості. У ній відбивається те, що людина дізнається про себе від інших, і  її власна активність, спрямована на усвідомлення своїх дій і особистісних якостей.

Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи  і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. Було встановлено, що в підлітковий  період формується уміння оцінювати  себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги.

Велика роль у подоланні  підліткової агресії відводиться  соціальному педагогові, який  повинен  систематично та планомірно використовувати  у своїй роботі ті методи, прийоми, технології та засоби, за допомогою  яких вирішення даної проблеми буде ефективнішим. Тому у даній роботі ми подали  основні методи та принципи роботи соціального педагога з агресивними  підлітками, прийоми, які можна використовувати  під час роботи з агресивними підлітками та правила роботи з ними, способи подолання агресивності даної категорії.