Методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

 

Міністерство  освіти і науки України

Маріупольський  державний університет

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Дошкільна педагогіка

 

 

на тему: Методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя

 

 

Студентки  III курсу 301 групи

напряму підготовки: Педагогічна  освіта

спеціальності: Дошкільна  освіта

Бріскіної Владислави

Керівник: кандидат пед. наук, старший викладач Бойко О.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: ___________________

Оцінка:  ECTS ____________________

 

 

Члени комісії          ________________  ___________________________

                                    (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                 ________________  ___________________________

                                    (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                 ________________  ___________________________

                                    (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

м. Маріуполь  – 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3                                                                                                           

РОЗДІЛ І: Теоретичні основи сприйняття дітьми дошкільного віку творів живопису…………………………………………………………………………6

1.1.Сприйняття дошкільнятами картини як психолого-педагогічна проблема………………………………………………………………………….6

1.2.Завдання і зміст ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з живописом………………………………………………………………………..11

1.3.Методи ознайомлення старших дошкільників з живописом.

Висновки до першого розділу…………………………………………………..14                                                                                    

РОЗДІЛ ІІ: Вивчення рівня  сприйняття творів живопису дітьми шостого  року життя……………………………………………………………………………20

2.1.Методика дослідження рівня сприйняття творів живопису……………20

2.2.Рівні сприйняття живопису дітьми шостого року життя........................27

2.3.Аналіз ефективності використання застосування визначених педагогічних умов (контрольний експеримент)………………………………………………40

Висновки до другого розділу………………………………………………....54

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………….57

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..59

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….62

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  проблеми. На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти важливим завданням є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей. Без виховання естетично грамотних людей, вміння розуміти і цінувати мистецтво, без пробудження у дітей творчого початку неможливе становлення цілісної, гармонійно розвиненої і творчо активної особистості. У «Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні» зокрема підкреслюється: «Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття лінії, форми, кольору, ритму, композиції, інтонації тощо) [10, с. 103]. Е.Кононко, Е.Белкіна вважають, що особливу роль у становленні образотворчої діяльності дошкільників відіграє розвиток художнього сприйняття при ознайомленні з творами скульптури, графіки, живопису [2, с. 36].

Проблема сприйняття творів живопису є актуальною у світлі зростаючої ролі мистецтва як найважливішого засобу естетичного виховання підростаючих поколінь. Дослідження з даної проблеми здійснювали як психологи (Л. С. Виготський, Д. А. Леонтьєв, Б. М. Теплов, С. Л. Рубінштейн), так і педагоги (Р.Арнхейм, В. Ф. Асмус, А. А . Бакушинський, В. А. Гуружапов, Е. В. Ільєнко, М. С. Каган, А. А. Мелік-Пашаєв, П. М. Якобсон) та ін [6, с. 112]

Різним аспектам художнього сприйняття дітьми творів образотворчого мистецтва, зокрема творів живопису, присвячені дослідження Л.В. Благонадежіной, Н.Л. Кульчинської, М. Н. Семенової, О.І. Никифорової інші. [6, с. 132]

У роботах В.А. Гуружапова, А.А. Мелік-Пашаєва, Ю.А. Полуянова розкрито специфіку естетичного сприйняття творів живопису в дитячому віці. На матеріалах сприйняття живопису в роботах перерахованих вище дослідників розкриті рівні естетичного розвитку дошкільнят. На першому рівні дитина 3-4 років емоційно радіє зображенню знайомих предметів, які він дізнався на зображенні, але ще не образу. Мотив оцінки носить предметний або життєвий характер. На другому рівні дитина до п'яти років починає не тільки бачити, а й усвідомлювати ті елементарні естетичні якості у творі, які роблять для неї картину привабливою. Діти можуть отримувати елементарну естетичну насолоду, оцінюючи в картині як гарне так і колір, і колірні поєднання зображених предметів і явищ, рідше - форму і композиційні прийоми. На третьому, найвищому рівні діти 6-7 років піднімаються до здатності сприймати більше, ніж закладено в зовнішніх ознаках зображуваного явища. Дитина вловлює внутрішню характеристику художнього образу. [19, с. 56]

Модернізація змісту дошкільної освіти сприяла створенню нових  методичних посібників з ознайомлення дошкільнят з живописом, програм  художньо-естетичного розвитку. Цій проблемі присвячені роботи таких авторів як: Т.Фокіна, Р.Чумічева, Л.Шульга та інші. Одним з нових напрямків є музейна педагогіка, одним із завдань якої є формування глядацької культури дошкільників (С.Маслова) [15, с. 146]. Однак, поряд з високою значимістю перерахованих вище досліджень, гостро відчувається потреба в практичних розробках, присвячених методам формування сприйняття творів образотворчого мистецтва, спрямованих як на розвиток мистецтвознавчого та образного словника дітей, так і на вдосконалення їх глядацької культури. Таким чином, тема нашої курсової роботи «Порівняльна характеристика рівнів сприйняття живопису дітьми 6-го року життя» є актуальною.

Об'єкт дослідження - процес сприйняття дітьми шостого року життя творів живопису.

Предмет дослідження: методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя.

Мета дослідження: виявити особливості сприйняття і розуміння творів живопису дітьми шостого року життя.

Гіпотеза: використання творів живопису в педагогічному процесі сприяє розвитку глядацької культури дитини, його словникового запасу.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі дошкільного навчального закладу №4157, м. Маріуполь Донецької області. Загальна кількість дітей, які брали учать в експерименті, складає 56 осіб.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено експериментальну методику розвитку сприйняття творів живопису дітей старшого дошкільного віку в процесі творчого малювання. Результати дослідження можуть бути використані вихователями в дошкільних навчальних закладах.

У відповідності з метою  дослідження висунуті наступні завдання дослідження:

1. Розкрити особливості сприйняття живопису дітьми дошкільного віку.
2. Визначити завдання і вимоги по ознайомленню з живописом дітей шостого року життя.
3. Охарактеризувати методи ознайомлення дітей з живописом.
4. Розробити критерії оцінювання рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку.
5. Провести дослідження рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку.

Методи  дослідження: При розгляді стану досліджуваної проблеми використовувалися такі методи, як:

• теоретичні (аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури);

• практичні (визначення рівня сприйняття творів живопису);

• кількісний та якісний аналіз отриманих даних.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 65 сторінок.

 

 

 

РОЗДІЛ І.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУ СПРИЙНЯТТЯ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТВОРІВ ЖИВОПИСУ

1. Сприйняття картини як психолого-педагогічна проблема

 

Сприйняття - певна  ступінь чуттєвого пізнавального  процесу - відображення людиною і  тваринами предметів при їх безпосередньому  впливі на органи чуття, у вигляді  цілісних чуттєвих образів. Генезис сприйняття тісно пов'язаний з розвитком наочно-образного мислення, вдосконаленням системи уявлень і здатності оперувати нею досить вільно [19, с. 86].

Ожегов у  своєму тлумачному словнику визначає поняття «сприйняття» як форму чуттєвого відображення дійсності у свідомості, здатність виявляти, приймати, розрізняти і засвоювати явища зовнішнього світу і формувати їх спосіб [17, с.102].

 Сприйняття - відображення предметів і явищ у цілісному вигляді в результаті усвідомлення їх відмінних ознак. Сприйняття - певна ступінь чуттєвого пізнавального процесу - відображення людиною і тваринами предметів при їх безпосередньому впливі на органи чуття, у вигляді цілісних чуттєвих образів [6, с. 152].

Сприйняття  здійснюється за допомогою дії, пов'язано з обстеженням сприйманого об'єкта, з побудовою його образу. У понятті сприйняття фіксується безпосередній вплив на органи почуттів, формування цілісних образів, їх міцна почуттєва основа і перебіг процесу в теперішньому часі, якому передує фаза минулого і за яким слід фаза майбутнього [9, 67].

Правильне, адекватне  сприйняття живопису є частиною естетичного  сприйняття дитини. Знайомство з красою в житті та мистецтві не тільки виховує розум і почуття дитини, а й сприяє розвитку уяви і фантазії. Важливо, щоб робота вихователя будувалася на науковій основі і проводилася за певною програмою, що враховує сучасний рівень розвитку різних видів живопису, з дотриманням принципу наступності, послідовного ускладнення вимог, диференційованого підходу до знань і вмінь дітей різного віку [16, с. 81].

У дослідженнях Н.А. Курочкіної, Н.Б. Халезовой, Г.М. Вишневій показано, що художнє сприйняття картини  формується найбільш повно в старшому дошкільному віці, коли діти можуть самостійно передавати мальовничий  образ, давати оцінки, висловлювати естетичні судження. Сприйняття картини представляє собою процес безпосереднього контакту з навколишнім середовищем, процес переживання вражень про предмети в рамках соціо-емоційного розвитку спостерігача. Це складний психологічний процес. Він складається з наступних етапів:

- Аферентний  синтез (аналіз властивостей об'єкта  і предметного середовища, зони  відображення)

- Міжсенсорна  взаємодія: при сприйнятті об'єкта  і предметного середовища, зони  відображення відбувається порівняння  зорового, звукового, нюхового та інших сигналів, взаємодії аналізаторів, тренування асоціативних процесів і півкуль головного мозку.

Як показують  психолого-педагогічні дослідження (П.П. Блонський, А.В. Запорожець, Н.А. Ветлугіна, С.Л. Рубінштейн, Е.А. Флерина, П.М. Якобсон та ін), естетичне, художнє сприйняття слід починати розвивати якомога раніше, ще в дошкільному дитинстві.

Естетичне сприйняття дошкільнят художніх творів, також  має свої особливості:

- Сприйняття  образів у мистецтві органічно  сплетено з враженнями та спостереженнями в дійсності. Почуття радості, подиву, засмучення, передані в картині через виразу обличчя і жесту, уловлюються дітьми і передаються ними у висловлюваннях.

- Діти старшого  дошкільного віку здатні це  виразити в судженнях про твір  в цілому.

- Діти легко  впізнають зображуване і його  класифікують.

- У висловлюваннях  дітей з'являються порівняння  зображуваного з баченим в  житті.

Психологи (Б.М. Теплов, С.Л. Рубінштейн, А.В. Запорожець та ін) і педагоги (В.А. Гуружапова, А.А. Мелік-Пашаєва, Ю.А. Полуянова, П.М. Якобсон та ін) розглядають естетичне сприйняття живописних картин дітьми дошкільного віку як емоційне пізнання світу, що починається з почуття, а надалі спирається на розумову діяльність людини. У дошкільному віці воно носить специфічний характер, обумовлений віковими особливостями і відрізняється емоційною безпосередністю, підвищеним інтересом до навколишнього світу, живим відгуком при зустрічі з прекрасним і дивовижним, які проявляються в усмішках, жестах, вигуках, міміці, в сприйманої явищі, дати йому естетичну оцінку .

А.А. Люблінська вважає, що сприймати картини дитину треба вчити, поступово підводячи  його до розуміння того, що на ній  зображено. Це вимагає впізнавання  окремих предметів (люди, тварини); виділяючи  пози і місця положення кожної фігури в загальному плані картини; встановлення зв'язків між основними персонажами; виділення деталей: освітлення, фон, вирази обличчя людей.

С.Л Рубінштейн, Г.Т Овсепян, що вивчали питання  сприйняття картини, вважають, що характер відповідей дітей з її утримання залежить від ряду факторів. Перш за все - від змісту картини, близькості і доступності її сюжету, від досвіду дітей, від їхнього вміння розглядати малюнок.