Методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя

Діти з середнім рівнем сприйняття живопису самостійно будують повні пропозиції, складають описові розповіді за картинами, висловлюють своє емоційне ставлення до картини.

 

Результати  дослідження естетичного ставлення  учнів молодшого шкільного віку до творів живопису дають змогу зробити  такі висновки.

 Уміння аналізувати  об'єкти естетичного сприйняття, яке виявляється в естетичних  судженнях, значно поглиблює естетичне  ставлення дітей до об'єктів  і робить його більш усвідомленим. Лише окремі діти не виявляли  естетичного ставлення до об'єктів  дійсності без спеціального стимулювання.

Кількісні і  якісні зміни в розвитку естетичних суджень дітей свідчать про залежність естетичного ставлення до об'єктів  дійсності як від їх вікових особливостей, так і від специфіки самого об'єкта естетичного сприйняття. Чим  глибше естетичне сприйняття його, тим більше естетичних суджень висловлюють про нього діти. Якісні особливості естетичних суджень залежать від тих самих факторів, що й кількісні. Щодо якісних особливостей, то насамперед слід підкреслити емоційність естетичних суджень. Емоційність естетичних суджень залежить від естетичної реакції дітей на конкретно-чуттєві ознаки зображеного. Діти перш за все реагують на такі образотворчі засоби картини, як колорит і композиція. В емоційності естетичних суджень третьокласників відображається обмеженість їх естетичних переживань. їх судження мають характер безпосередніх емоційних вражень від сприйняття естетичного об'єкта. Дітям старшого дошкільного віку не подобаються твори живопису, які збуджують негативні почуття. Дальшим кроком в естетичних оцінках дітей є мотив зрозумілості зображеного. Цей мотив лежить в основі естетичних оцінок переважно тематичних картин. Оцінюючи їх, діти віддають перевагу сюжету, дії. Естетичні судження і естетичні почуття виникають у них насамперед тоді, коли вони спостерігають відомі сюжетні картини. Естетичні оцінки залежать від ставлення дитини до сюжету, до предмета зображення, до образотворчих засобів. На розуміння дітьми художнього образу впливають супутні уявлення, що виникають за асоціацією, а також наявні в їх власному досвіді зорові оцінки, глибина усвідомлення змісту зображеного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Головною метою  нашої роботи було виявити особливості  сприйняття і розуміння творів живопису дітьми шостого року життя. Робота складається з двох розділів, кожна з яких буде коротко проаналізовано нижче.

Перша розділ присвячен  теоретичним основам сприйняття дітьми дошкільного віку творів живопису. Нами були розкриті особливості сприйняття живопису дітьми дошкільного віку. Ми визначили завдання і вимоги до ознайомлення з живописом дітей шостого року життя. Так само в роботі були охарактеризовані методи ознайомлення дітей з живописом.

Другий розділ присвячен безпосередньо дослідженню  рівнів сприйняття живопису шостого  року життя. Нами були розроблені критерії оцінювання рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку. Ми провели дослідження рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку в ході якого було опитано 11 дітей. З них 6 дітей з високим рівнем сприйняття та 5 дітей із середнім рівнем. Дані нашого дослідження показують, що діти  з інтересом розглядають картини, з легкістю описують їх, і намагаються зрозуміти задум художника.

Дослідженням  виявлено вплив практичної діяльності на розвиток емоційності естетичних суджень, на збагачення мотивації естетичних оцінок. Якщо це діяльність «для себе», то в ній переважає безпосереднє емоційне ставлення до творів живопису; якщо ця діяльність має вже певне суспільне значення, то посилюється вплив етичних мотивів на естетичну оцінку, а в судженнях підвищується роль оцінних компонентів.

Вплив практичних завдань на розвиток естетичних суджень  і почуттів показує, що треба враховувати  рівень розвитку цих суджень, а також  специфіку естетичного ставлення  учнів молодшого шкільного віку до творів мистецтва. Підбираючи тематику для образотворчої діяльності учнів, слід ураховувати їх індивідуальні смаки і запити. Твори мистецтва треба підбирати для роботи з учнями так, щоб вони були для них цікаві і зрозумілі.

 

Залежність емоційності естетичних суджень від усвідомлення дітьми образотворчих засобів, від естетичних реакцій їх на конкретно-чуттєві сторони зображеного показує, що ознайомлення дітей з образотворчими засобами творів живопису треба починати з колориту, тому що колорит, як виявило дослідження, найдоступніший розумінню дітей засіб зображення, а також тому, що він є найбільш специфічною якістю живопису. Крім того, розвиток естетичного сприйняття кольору в творах живопису сприяє підвищенню культури зорових відчуттів, зокрема відчуття кольору. Одночасно слід розкривати перед учнями значення образотворчих засобів у всіх жанрах живопису. Урахування цих особливостей у процесі естетичного виховання дітей є обов'язковим для того, щоб забезпечити його ефективність і запобігти підміні розвитку естетичних суджень та почуттів знаннями і вміннями просто судити про твори мистецтва, як про звичайні пізнавальні об'єкти.

Також систематичне проведення бесід і занять по ознайомленню дітей з творами реалістичного живопису збагачує естетичні почуття і уявлення дітей, формує їх смаки та ідеали, розширює сферу їх естетичного ставлення до дійсності. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах, з явищами безпосереднього спостереження в навколишньому житті розкриває перед підлітками характерні сторони останніх і приводить до оцінок, аналогічних авторським.

Результати  цього дослідження, на нашу думку, можна  взяти до уваги під час розробки питань методики навчання дітей образотворчим  засобам живопису.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Алексеева  М. М., Яшина В. И.Методика развития  речи и обучения родному языку  дошкольников: Учеб.пособие для студ. пед. учеб. заведений. - М.; Издательский  центр «Академия»,1997.-400с.

2.  Базова  програма розвитку дитини дошкільного  віку « Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад. пед.наук України; наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко.- К.: Світич, 2008.- 430 с.

3.  Баскакова  И.Л. «Внимание дошкольника. Методы  его изучения и развития: Методические  рекомендации» «Институт общегуманитарных  исследований» Москва, 2002 г.- 501 с.

4.  Бахтин  М. М. Эстетика словесного творчества. М., 1979. 421 с.

5.  Волков  Н. Н. Восприятие картины. М., 1997.- 241с.

6.  Воспитание  и обучение детей шестого года  жизни. / Под ред. Ушаковой О.  С., Парамоновой Л. А. - М.: Просвещение, 2001. - 160с

7.  Выготский  Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991.

8.  Ганзен  В. А. Восприятие целостных  объектов. - Л., 1976. – 315с.

9.  Григорьева  Г. Г. Изобразительная деятельность  дошкольников. - СПб.: Детство-Пресс, 1997. - 224с.

10.  Гусев  Е. О. Творческий процесс и  художественное восприятие. Л., 1978.-94с.

11.  Зубарева  Н. М. Дети и изобразительное  искусство. - М.,1969. - 111 с.

12.  Казакова  Т. Г. Развивайте у дошкольников  творчество.- М.: Просвещение, 2005. - 146с.

13.  Козлова С. А. Дошкольная педагогика: Учебник для студ. сред. пед. учеб, заведений / С. А. Козлова, Т. А. Куликова.-5-е изд., испр. - М.: Издательский центр "Академия", 2004.

14.  Коментар  до Базового компонента дошкільної  освіти в Україні / В кн. Керівника  дошкільного навчального закладу: Довідково методичне видання / Упоряд. О. А. Копєйкіна; Л. В.Гураш.- Харьків: Торсінг плюс, 2006.-512 с.

15.  Маслова  С. Г. В мир прекрасного: программа  художественно-эстетического воспитания  в детском саду.- СПб.: Нестор-История, 2010.- 176 с.

16.  Мелик-Пашаев  А. А., Новлянская З. Н. Ступеньки  к творчеству. М., 1987. 126 с.

17.  Ожегов  С. И. Шведова Н. Ю. Толковый  словарь русского языка: 80 000 слов  и фразеологических выражений/  Российская академия наук. Институт  русского языка им. В. В. Виноградова. – 4-е изд., дополненное. – М.: Азбуковник, 1997. – 944 с

18.  Разумный  В. А. Эстетическое воспитание. - М, 1967. - 190 с.

19.  Сакулина  Н. П., Комарова Т.С. Изобразительная  деятельность в детском саду. - М.: Просвещение, 2003. - 208с.

20.  Урунтуева  Г. А. Дошкольная психология: Учебное  пособие для учащихся педагогических  учебных заведений.-2-е изд.-М.: Издательский  центр “Академия”, 1997.- 336 с.

21.  Художественное  творчество в детском саду / под.  ред. Н. А. Ветлугиной. - М., 1974.- 227 с.

22.  Чумичева  Р. М. Дошкольникам о живописи. - М. 1992.- 186 с.

23.  Эстетическое  воспитание в детском саду: пособие  / под. ред. Н. А. Ветлугиной. - 2-е изд., перераб. и доп. –  М.: Просвещение, 1985. – 207 с.

24.  Блудова  В. Природа и структура художественного восприятия // Эстетиче ские очерки. М, 1977, № 4. С.38-62.

25.  Вершинина  П.А. Возможности освоения дошкольниками  некоторых знаний о композиции  произведений живописи // Содержание  знаний и умений в обучении  детей дошкольного возраста. Л., 1984. С. 128-136.

26.  Мелик-Пашаев  А. А., Новлянская З. Н. Формирование  эстетической позиции как условие  развития творческих способностей  детей // Нов. исслед. в психологии. 1981. № 2. С.49 - 53; 1982. № 1. С. 55 – 60.

27.  Фокина  Т. Программа художественно-эстетического развития дошкольников / Т.Фокина // Дошкольное воспитание. – 1999.-№1.-С.35-38.

28.  Шульга  Л. Барви натхнення. Програма  спецкурсу з формування колористичної  культури дітей 3-10 років // Палітра  педагога.- 2008.- № 4. -С.9-13.

29.  Шульга  Л. Розвивальні ігри з дослідження колірних відтінків // Дошкільне виховання.- 2008.- № 12.- С.20-23.

30.  Вербенец  А.М. Как изучать опыт посещения  музеев у детей дошкольного  возраста. http://www.twirpx.com/files/humanitarian/pedagogics/

31.  Развитие  восприятия в разные периоды детства. http://www.psychology-online.net/articles/doc-1341.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Завдання з  Базової програми «Світ мистецтва»

Передає ставлення  до різних видів мистецтва - образотворчого, музичного, літературного, театрального; орієнтується в назвах основних видів мистецтва (живопис, графіка, скульптура, архітектура); в одному-двох жанрах образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр) і назвах предметів, пов'язаних з ізодеятельностью; називає деякі види образотворчої діяльності (вишивка, різьба, писанкарство, витинанка тощо); вживає слова на позначення дій (домалювати, розфарбувати, вирізати, склеїти і т.д.); називає відтінки кольорів; позначає словами інструментальні та вокальні твори; називає кілька творів класичної, народної та сучасної музики; прізвища окремих композиторів; деякі музичні інструменти; вживає слова для позначення різних музичних жанрів (марш, пісня, танцювальна мелодія); називає літературні твори, знає назви професій (художник , письменник, скульптор, композитор, співак і т.д.).

Організація життєдіяльності.

Дорослий створює  сприятливі умови для розвитку основ  художнього смаку старшого дошкільника, його чутливість до краси природи, предметного і соціального навколишнього, внутрішнього світу людини. Оскільки естетичне ставлення дитини до світу стає більш осмисленим і активним, він здатний не тільки сприймати красу навколишнього світу, а й певною мірою відтворювати її, доцільно розширювати простір своєї образотворчої діяльності.

Надання можливості експериментувати з фарбами, різними  художніми матеріалами, комбінувати  різні види образотворчого творчості  в одному творі, передавати настрій, емоції, рухи, створювати складні художні образи сприяє інтенсивному розвитку художніх здібностей, емоційної сприйнятливості як зовнішнього особистісного якості.

У бесідах з  дітьми дорослий звертає їх увагу не тільки на основний матеріал, а й на емоційне забарвлення. Формує особистісну позицію при сприйнятті творів мистецтва. Залучаючи дитину до національної та світової культур, батьки і педагоги вчать її бачити, відчувати, милуватися і захоплюватися чарівним світом, розвивають інтерес до українського народного мистецтва. Піклуючись про розвиток художніх здібностей, дорослий формує вміння створювати многофактурні сюжетні композиції, розміщуючи їх на аркуші паперу ближче і далі; самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчої діяльності; привертає до основ рукоділля, вишивання, вчить створювати оригінальні роботи з непридатного та природного матеріалів; сприяє вихованню стійкого інтересу до певних видів художньої діяльності, розвитку творчої спрямованості.

Батьки та педагоги продовжують знайомити дошкільника  з різними видами і жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний, графікою, скульптурою, архітектурою); вчать розрізняти їх за зображально - виразними засобами; посилюють емоційні враження від сприйняття художнього образу відповідним музичним, поетичним супроводом, казками. Прислів'ями, приказками і т.д.; сприяють розумінню явищ навколишнього життя. Ціннісного ставлення до них; розвивають чуйність до гармонії кольорів і уяви, до виразності ліній, форм та обсягу.

Художньо-естетичний розвиток:

• використовує мистецтво для вираження своїх  знань, думок, почуттів, відносин;

• розуміє і  схвально ставиться до різних видів  мистецтва;

• володіє художніми  звичками і певними техніками;

• має елементарні  особисті естетичні критерії;