Педагогічні засади роботи з інтелектуально обдарованою студентською молоддю

7) музичне мистецтво;

8) хореографія;

9) туризм;

10) природничі науки.

Отже такі дані свідчать про різносторонність інтересів у обдарованої молоді.

Відповіді на третє запитання анкети «Чи існував (існує) у Вас ідеал для наслідування. Якщо так, то хто це?» згрупувати досить важко. Цікаво, що 47,5% респондентів відповіли на це питання негативно. На другому місці серед відповідей були названі батьки і конкретні вчителі (викладачі) – 37%. Лише 15,5% назвали відомих особистостей («зірок») у якості ідеалу для наслідування.

Четверте запитання звучало так «Чи відчували Ви свою несхожість з однолітками, під час навчання (у школі, коледжі)?»

а) так – 23%;

б) ні – 70%;

в) не звертав уваги – 5%;

г) інший варіант – 2%.

Отже, більшість обдарованих студентів не вирізняються від членів групи та легко пристосовуються до середовища у якому вони знаходяться.

Відповіді на п'яте запитання «Хто Вас найкраще підтримує(вав)?» розподілилися наступним чином:

а) батьки – 74,9%;

б) викладачі– 14%;

в) адміністрація навчального закладу – 2,8%;

г) інший варіант – 8,3%.

Цей показник свідчить про те, що обдарованим студентам важко реалізовувати себе у стінах даного навчального закладу.

Показовими є результати відповідей на шосте запитання «Чи актуально, на Вашу думку, створити нові факультативні заняття або наукові гуртки у Вашому ВНЗ?» були такі:

а) так -71,5%;

б) ні – 11,5%;

в)  не має значення – 9,5%;

г) інший варіант-7,5%.

 Зазначений відсоток відповідей  вказує на те, що студенти виявляють не бажання, а необхідність відвідувати факультативні заняття з певних предметів.

Відповіді на сьоме запитання анкети «Які якості допомогли реалізуватися Вашим талантам?» були згруповані і розташовані у порядку зменшення частоти згадування і набули такого вигляду:

1) наполегливість;

2) активність;

3) старанність;

4) життєрадісність;

5) працелюбність;

6) відповідальність;

7) віра в себе;

8) оптимізм;

9) комунікабельність;

10) нестандартність мислення.

На восьме запитання «Які заходи, на Ваш погляд, необхідно проводити з обдарованими студентами та молоддю для реалізації їх талантів?» були згруповані і розташовані у порядку зменшення частоти згадування і набули такого вигляду:

1) навчальні гуртки, тренінги, семінари, конференції;

2) сприяти розвитку молодіжних громадських організацій;

3) проводити прозорі конкурси, змагання;

4) забезпечувати спілкування молоді  з ровесниками з інших країн;

5) популяризувати досягнення молоді  у різних сферах.

Цей показник засвідчує  те, що педагогам даного навчального закладу вкрай необхідно запропонувати нові форми роботи з обдарованими студентами.

Відповіді на дев'яте запитання «Чи відчуваєте Ви підтримку з боку держави?» розподілились так:

а) так – 15,5%;

б) ні –82,5%;

в) не має значення – 1,3%;

г) інший варіант – 0,7%.

Вищевказане свідчить про те, що на даному етапі держава тільки розпочинає виокремлювати обдарованому молодь як окерму групу студентів.

Серед відповідей на десяте запитання «Чи перешкоджає щось реалізовуватись Вашій обдарованості?»:

а) так – 80,4%;

б) ні – 4,4%;

в) не звертав уваги – 14%;

г) інший варіант – 1,2%.

З числа викладацького складу було опитано 20 осіб, наставників, кураторів груп та викладачів, що займаються розвитком обдарованої молоді.

Найчастіше відповіді на перше запитання анкети «Якого студента Ви могли б назвати обдарованим?» були такими:

1) має успіхи у певному  виду діяльності;

2) має творчі здібності;

3) має нестандартне мислення;

4) перемагає на олімпіадах, конкурсах-захистах МАН;

5) легко засвоює основний  і додатковий матеріал уроку;

6) вирізняється допитливістю;

7) успішно навчається і  відвідує позаурочні заходи;

8) має великі природні  здібності;

9) успішно бере участь  в учнівських конференціях;

10) має гарних батьків, що слідкують за розвитком  своєї дитини.

Відповіді на друге запитання «Чи відрізняється обдарована молодь від інших студентів? Якщо так, то чим саме?» виглядали так:

а) ні, не відрізняються – 7%;

б) так, відрізняються – 93%

Відрізняються:

1) творчим підходом;

2) старанністю;

3) активністю;

4) успішністю;

5) цілеспрямованістю.

На відміну від самих студентів, викладачі чітко диференціюють обдаровану молодь.

Третє запитання «Які, на Ваш погляд, найкращі форми і методи роботи з обдарованими студентами?» продемонструвало такі результати:

а) участь у конкурсах, вікторинах, олімпіадах тощо – 25%;

б) додаткові завдання з предметів, що цікавлять –7%;

в) навчання за індивідуальними планами – 20%;

г) відвідування позааудиторних заходів (гуртки, секції, групи за уподобаннями тощо) – 45%;

д) інший варіант – 3%.

Відповіді на четверте запитання «Чи існують у обдарованих, на Вашу думку, проблеми? Якщо «так», то які?» були такими:

• 9% респондентів вказали, що у обдарованих не має специфічних проблем;
• 91% зазначили про наявність таких проблем. Найчастіше проблемами є:
• замкнутість в собі,
• неприйняття однолітками,
• нерозуміння батьками,
• формальне ставлення педагогів та адміністрації навчального закладу тощо.

П'яте запитання анкети «Чи проводиться у Вашому закладі планомірна робота щодо виявлення та підтримки обдарованих студентів?» після обробки дало такі результати:

а) ні, не проводиться – 50%;

б) проводиться з ініціативи педагога – 25%;

в) проводиться з ініціативи психолога –10%;

г) проводиться з ініціативи керівництва –15%.

Тому і не дивно, що студенти надали майже однакові відповіді. 

Відповідаючи на шосте запитання «Які здібності та вміння, на Ваш погляд, необхідно розвивати у обдарованої молоді» наставники вказали наступне:

1) упевненість у власних  силах;

2) уміння доводити справу  до кінця;

3) цілепокладання;

4) аналітичні здібності;

5) критичне мислення.

Аналіз відповідей на сьоме запитання «Які якості особистості притаманні обдарованому студенту?» дало наступні результати:

1) активність;

2) наполегливість;

3) цілеспрямованість;

4) бажання бути кращим;

5) працелюбність.

Відповідаючи на восьме запитання «Яким, на Вашу думку, повинен бути педагог, що працює з обдарованими студентами?» педагоги найчастіше вказували такі якості:

1) бути творчим;

2) бути небайдужим;

3) мати психологічну підготовку;

4) бути чуйним;

5) бути терплячим.

Серед відповідей на дев'яте запитання «Які заходи, на Ваш погляд, необхідно проводити для розвитку обдарованої молоді?» найчастіше називались такі:

1) проведення олімпіад, конкурсів-захистів МАН, турнірів тощо;

2) літні школи для обдарованих;

3) спеціалізовані оздоровчі табори;

4) оплата додаткових годин  педагогічним працівникам для роботи із обдарованими;

5) підвищення кваліфікації  вчителів і психологів;

Показовим є розподіл відповідей на останнє десяте запитання «Чи достатньо уваги приділяється, на Вашу думку, обдарованості у нашій державі?»:

а) так, достатньо –5%;

б) не зовсім приділяється – 10%;

в) важко сказати –10%;

г) недостатньо – 60%;

д) зовсім не приділяється – 20%.

Отже, викладачі вважають, що держава не достатньо приділяє уваги образованим молодим людям.

Аналіз досвіду роботи навчального закладу та емпіричне дослідження щодо відношення обдарованої молоді до організаційних форм роботи з ними дають нам підстави до розробки конкретних заходів, таких як створення наукового гуртка «Ми майбутнє».

Отже, результати проведеного опитування дозволяють зробити висновок про те, що представники обдарованої молоді та їх наставники мають приблизно одинаковий погляд на різні аспекти проблеми обдарованості, вказують конкретні форми та методи, яким вони надають перевагу, одержані дані свідчать про те, що в Україні на сучасному етапі розвитку державна політика щодо підтримки обдарованої молоді потребує докорінних змін та вдосконалення. Адже саме інтелектуальна еліта нації, нова генерація громадського суспільства здатні у найближчому майбутньому покращити соціально-економічний стан нашої держави та істотно змінити її рейтинг у світі.

 

 

 

2.3.Організація діяльності наукового гуртка «Ми майбутнє!!!»

 

До роботи у науковому гуртку залучаються студенти, які виявили бажання взяти участь в науковій діяльності за визначеною тематикою. Науковий гурток організовує свою роботу згідно з графіком і планом, затвердженим на засіданні кафедри. Діяльність гуртка направлена на поглиблення знань з фахових дисциплін, дослідження актуальних проблем в цій сфері, а також активізацію наукової роботи студентів. Вона має на меті процес розвитку інтелектуальних здібностей та прищеплення студентам навичок щодо проведення наукових досліджень, написання наукових доповідей, участі в конференціях, семінарах тощо. Крім того, заняття гуртка є допоміжними для підготовки до іспитів і заліків, а також написання курсових і дипломних робіт з дисциплін, теми яких виносяться на розгляд за планом. Студентам, які беруть участь у роботі гуртка, пропонуються на вибір теми і плани до них. Заняття гуртка проводяться за темами, обраними студентами. Крім того, за ініціативою студентів на розгляд і обговорення можуть бути винесені питання поза планом. Заняття гуртка є додатковими і не входять до обов'язкового навчального навантаження. Періодичність проведення занять – два рази на місяць (крім часу здачі сесії і часу канікул). Відвідування занять рекомендується інтелектуально обдарованим студентам 3-4 курсів, але в роботі гуртка можуть брати участь студенти будь-якого курсу і форми навчання. Керівництво гуртка здійснюється ст.викладачем, куратором або науковим керівником студентських робіт.

Форма роботи студентського наукового гуртка – тренінги та круглі столи, під час проведення яких обговорюються актуальні проблеми у певних галузях знань. До участі в роботі наукового гуртка залучаються практики і науковці – фахівці у відповідній галузі. Круглий стіл починається з доповіді (до 15 хвилин) та співдоповідей (до 10 хвилин) і подальшим обговоренням визначеної проблематики всіма учасниками засідання. Тренінг проходить за спеціальним шаблоном проведення та включає у себе ряд різноманітних форм за допомогою яких члени групи  стають більш активні і відверті, що дає змогу більше дізнатися один про одного. Склад гуртка – формується за добровільним бажанням студентів і кількістю не обмежується.

Термін проведення засідань – засідання проводяться двічі на місяць. Про дату, час та місце проведення засідання наукового гуртка розміщується інформація на дошці об`яв кафедри  дисциплін не пізніше ніж за 5 днів до дня проведення засідання. Час проведення засідання не повинен співпадати з часом проведення занять згідно з затвердженим розкладом занять академічних груп. Термін проведення круглого столу часом не обмежується.

Під час засідання практикується – відкрите і вільне обговорення нагальних проблем, вільне поширення отриманої інформації згідно з тематикою засідання, створення умов для отримання студентами навичок наукової діяльності (підготовка наукових доповідей, оформлення наукових публікацій та інші).

Результати роботи – оформляються науковими доповідями, які рекомендуються для участі у науково-практичних конференціях.

Пропонуємо орієнтовний графік накового гуртка, який представлений у таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1

План-графік роботи наукового гуртка «Ми майбутнє!!!»

на І семестр 2013-2014 навч.р.

 

№ п.п	Заходи	Дата проведення	Місце проведення	Відповідальний
1	Ознайомчий тренінг	Вересень 2014р.	навч. корп. 1, ауд 43	куратор
2	Засідання круглого столу «Методика вивчення особистості студента та студентського колективу»	Жовтень 2014р.	навч. корп. 1, ауд 43	керівник наукового гуртка
3	Підготовка наукових статей для участі в науково-практичній конференції	Жовтень 2014р.	кафедра педагогіки	наукові керівники студентських робіт
Продовження таблиці 2.1
4	Тренінг«Актуальні проблеми освіти»	Листопад 2014р.	навч. корп. 1, ауд 43	керівник наукового гуртка
5	Участь у міжвузівській науково-практичній конференції	Листопад 2014р.	навч.корп. 2, актова зала	керівник наукового гуртка
6	Круглий стіл «Болонський процес за і проти»	Грудень 2014р.	навч. корп. 1, ауд 43	керівник наукового гуртка
7	Допомога у  роботі з відсталими студентами	Грудень 2014р.	навч. корп. 1, ауд 43	керівник наукового гуртка
8	Звіт роботи членів наукового гуртка	Грудень 2014р.	кафедра педагогіки	куратор, кер. наук. гуртка