Питання педагогічної майстерності вчителя в психолого- педагогічній літературі

Розглянемо також особистісні та індивідуальні риси вчителя з позиції вимог, котрі пред'являє сучасна школа вчителю іноземної мови. Вчитель іноземної мови має відповідати одночасно трьом рівням вимог. Вимоги першого рівня пред'являються вчителю взагалі як представнику своєї професії. Цим вимогам мусить відповідати будь-який справжній вчитель. Вимоги другого рівня пред'являються передовому вчителю взагалі, незалежно від навчального предмету, що він викладає. І третій рівень - це рівень вимог лише до вчителя іноземної мови. Відповідно, вчитель іноземної мови у сучасній школі повинен відповідати всім рівням цієї «піраміди» вимог.

Відповідаючи на питання, яким має бути викладач іноземної мови, A.A. Алхазішвілі пише: «... на фоні демократичного стиля спілкування... а) викладач повинен вміти ставати рівноправним співбесідником своїх учнів (має вміти звільняти їх від впливу свого авторитету), б) він повинен вміти зображати інтерес до теми бесіди, навіть якщо вона його не цікавить (артистизм), в) він має бути гарним співрозмовником (мало самому говорити, треба вміти ще й підтримати розмову) [1;95].

В загально прийняту характеристику вчителя іноземної мови може включатися і показник його відповідності (як суб'єкта) самій педагогічній діяльності. Виділяють три плани такої відповідності. Перший - це прихильність до педагогічної діяльності. Прихильність до педагогічної діяльності об'єднує деяку стабільну сукупність норми інтелектуального розвитку людини, позитивного емоційного тону і нормальний рівень розвитку лінгвістичних і комунікативних здібностей.

Другий план відповідності вчителя своїй професії - це його особистісна готовність до педагогічної діяльності. Готовність припускає широку і професійну компетентність, стійку переконаність людини, соціально значиму направленість особистості, а також наявності комунікативної і дидактичної потреби, потреби у спілкуванні, передачі досвіду. Для вчителя іноземної мови в цьому плані є значимою постійна пізнавально-лінгвістична потреба у знаходженні і розширенні мовних засобів формування і формулювання думки на іноземній мові; потреба у читанні та слуханні іноземномовних текстів; в той же час у нього має бути потреба навчати передавати іноземномовні знання іншим.

Третій план - це включність у пелагічне спілкування та навчання. Вона виражається у легкості, правильності встановлення контакту зі співрозмовником, у вмінні слідкувати за реакцією співбесідника і самому адекватно реагувати на неї. В особистісному плані «викладач, який навчає іноземній мові, має бути такою людиною, з якою легко і цікаво говорити».

Третій блок професійно-педагогічної підготовки - це самовідчуття людини як вчителя дітей, його внутрішні відчуття по відношенню до себе як до людини, яка зберегла дитинство у собі і радіє цьому. Вчитель іноземної мови як партнер спілкування має бути завжди готовим до прийняття позиції дитини, розуміння її інтересів, мотивів, цінностей, дій.

Завершуючи розгляд психологічної характеристики вчителя іноземної мови як суб'єкта педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, відмітимо, що його діяльність оцінюється ним самим, колегами, адміністрацією і учнями. Оцінка останніх, звичайно, являється найбільш важливою для кожного вчителя. Дослідження студентської аудиторії показали, що студенти більш за все цінять у викладачеві іноземної мови професіональні якості, серед яких основне місце займають комунікативні, особистісні та інтелектуальні.ВИСНОВКИ

Викладача іноземної мови взагалі як вчителя, людину, організатора і керівника навчальної діяльності учня в будь-яких умовах навчання повинен характеризувати: а) високий професіоналізм в області мови, яку він викладає, що дає йому моральне право і предметну можливість вчити інших; б) істинна об'єктивність оцінювання результатів і процесу навчання; в) дидактичність, тобто володіння педагогічними вміннями, що дозволяють організовувати педагогічний процес. Це рівень його професіоналізму, яким має характеризуватись будь-який вчитель.

Будемо вважати, що психолого-педагогічний портрет вчителя іноземної мови, як і вчителя будь-якого іншого предмету, включає наступні компоненти:

індивідуальні якості, що включають силу, врівноваженість, рухливість, високу мобільність нервової системи, помірну екстравертність, емоційність, стійкість, високий рівень уяви, фантазії;

особистісні якості, під якими розуміють адекватність самооцінки і рівня прихильності, певний оптимум тривожності, що забезпечує інтелектуальну активність вчителя, його цілеспрямованість;

статусно-позиційні якості, що мають характеризуватися пластичністю і легкістю зміни вчителя соціальних ролей, готовністю прийняти позицію дитини;

комунікативні якості, що відображають партнерів педагогічного спілкування і вимагають соціальної перцепції, тобто адекватного сприйняття, реагування на оточуючих людей, правильного розуміння дитини;

зовнішньо-поведінкові показники, що полягають в тому, що вчитель являється взірцем, приваблює дітей своєю вихованістю, культурою поведінки, мовною компетентністю. Потрібно, щоб діти захоплювалися красивою і поки ще не досить зрозумілою іноземною мовою.

Розглянуті якості вчителя іноземної мови складають в сукупності структуру психологічного портрету. Звичайно, він є ідеальною моделлю, але результат співвідношення з нею кожним з вчителів може розглядатися як внутрішній стимул самовдосконалення і саморозвитку.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АлхазишвилиА.А. Основы овладения устной иностранной речью.-М: Просвещение, 1988.-500с.

БеляевБ.В. Очерки по психологи обучения иностранным язикам.- М.: Просвещение, 1965.-200с.

ЗагвязинскийВ.И. Педагогическое творчество учителя.-М.: Педагогика, 1987.- 256с.

ЗимняяИ.А. Психология обучения иностранным язикам в школе.- М.: Просвещение, 1991.-300с.

ИльинскаяЕ.С. Психологические особенности личности учителя иностранного языка. Гл.П: Учеб. Пособие: Психология на школьной практике.-М.: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та ин. яз. им. М.Тореза, 1979.-436с.

Кан-КаликВ.А. Учителю о педагогическом общении: Кн.. для учителя.-М.: Просвещение, 1987.-216с.

КаспароваМ.Г. О некоторых компонентах иноязычных способностей и их развитии у школьников.// Иностр. язики в школе.-1986ю-№5.

КухаревН.В. Майстерство учителя: идеи, советы, предложения.На пути к профессиональному совершенству.-М.: Просвещение, 1990.-114с.

Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя.-М.: Просвещение, 1992.-207с.

МудрикА.В. Учитель: Мастерство и вдохновение.-М.: Просвещение, 1986.-286с.

ОрловА.Б. Проблемы перестройки психолого-педагогической подготовки учителя// Вопросы психологии.-1988.-№ 1.

ПассовЕ.И. Урок иностранного языка в школе.-М.: Просвещение, 1988.-348с.

Педагогічна майстерність/ Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос,

Г.Мирошник, В.А.Семиченко, Н.М.Тарасевич / Під ред.

А.Зязюна.-К.: Вища школа, 2004.-422с.

Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навчальний посіб. / Упоряд. : І.А.Зязюн, Н.Г.Базилевич, Т.Г.Дмитренко та ін.; За ред. І.А.Зязюна.-К.: Вища школа, 2006.-606с.

Хрестоматія з історії педагогіки. Частина І. Вітчизняна школа і педагогіка. Упоряд.: РисінаМ.Ю., СбруєваА.А.; За ред. СбруєвоїА.А.-Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2003.-299с.