Розвиток пізнавальних інтересів дошкільників у процесі медіаосвіти

3) інтерес, що виявляється в позитивному, достатньо стійкому відношенні до комп'ютера і дій з ним і що існує нарівні з інтересом до інших об'єктів і явищ навколишнього світу;

4) елементарний пізнавальний  інтерес,  в якому,  на відміну від попереднього,    що визначає   роль    грає    пізнавальний    мотив    — наполегливе бажання більше дізнатися про комп'ютер, освоїти нові способи дії   з   ним;   інтерес,   що виявляється   як  виражена   перевага діяльності з комп'ютером іншим видам діяльності .

Проте послідовна зміна відношення дитини до комп'ютера, що проходить через всі ступені, не є абсолютною закономірністю. Відповідно до особливостей розумової діяльності, особових якостей, схильностей і схильності до подібного роду діяльності тенденція в динаміці змін інтересу може здійснюватися по одному з наступних напрямів.

1. Нейтральне  відношення. Дитина не виявляє цікавості до комп'ютера ні при знайомстві з ним, ні надалі. Такі діти взагалі відрізняються низьким рівнем розвитку пізнавальної активності і, як правило, не виявляють цікавості і до інших видів діяльності. (Проте слід пам'ятати, що деякі діти не готові до оволодіння саме цим видом діяльності, вони ще не дозріли до рівня, що дозволяє їм самостійно контактувати з комп'ютером, значить, відсутність інтересу виявлятиметься у них тільки по відношенню до комп'ютера.)

2. Поступове зниження інтересу. Найчастіше спостерігається у дітей, не готових до подібної діяльності. Характерно, що згасання інтересу не завжди означає    нерозвиненість    мотиваційно-потребністної    сфери,    але    може свідчити   про   схильність   дитини   до   інших   видів   діяльності. Первинний інтерес до комп'ютера може бути достатній сильним, але, задовольнивши   потребу   в   нових   враженнях,   доступних  дитині  по рівню її розвитку, він неминуче знижується.

3.  Стабільний  інтерес. Може характеризуватися різними рівнями. Особливу увагу педагогів повинні викликати діти, що виявляють стабільну цікавість високого рівня. Вивчення особливостей їх розумової діяльності, схильностей і особових якостей дозволяє не тільки знайти індивідуальний   підхід  до  них,   але і   виявити  (що   цілком  реально)   їх подальшу професійну орієнтацію.

4.  Поступове  підвищення інтересу. Дітей цієї групи характеризує достатньо розвинена пізнавальна потреба, що виражається в активному зацікавленому відношенні до нового, в прагненні до нових знань, в допитливості, допитливості.

Визначення напряму  розвитку інтересу має великий практичний сенс. Результати нашого експерименту свідчать: переважаючими є другий і четвертий напрями. Об'єднання дітей з різними тенденціями у відношенні до дійсності, з різними потребами в рівнях пізнавальної активності в одну групу не дозволить досягти бажаного результату, тобто якісного засвоєння дітьми необхідної інформації. Диференціальне відношення до дітей відповідно до напряму розвитку інтересу повинне знайти віддзеркалення в специфічних прийомах організації і керівництва взаємодією дитини з комп'ютером. Таким чином, вивчення рівня і динаміки розвитку інтересів дітей є ефективним діагностичним засобом, що дозволяє скоректувати методику роботи відповідно до індивідуальних особливостей особи кожної дитини.

Для вивчення інтересу може бути використана методика виявлення  переваг «Вибір привабливого виду діяльності», що дозволяє отримати достатньо об'єктивні дані. Дитині пропонується три серії картинок, що зображають дітей, зайнятих різними видами діяльності (сюжетно-ролеві ігри, будівельно-конструктивні ігри, різні заняття, у тому числі і за комп'ютером), з яких дитина повинна вибрати найпривабливішу для неї діяльність. Оцінка і аналіз отриманих даних, зіставлення їх на різних етапів залучення дітей до комп'ютера дозволяють визначити, як протікає процес розвитку інтересу до нього.

Розвиток дітей в  умовах взаємодії з комп'ютером ґрунтується на створенні у них відповідних мотиваційних установок, на зміні (при необхідності) характеру і об'єму завдань, на забезпеченні активності в роботі з комп'ютером, в ході якої діти поступово стають суб'єктами діяльності. А все це веде до усвідомлення дитиною своїх можливостей, їх зростання, збільшенню самостійності в спілкуванні з комп'ютером і підсумку - до рішення основної задачі - розвитку особи, адаптованої до «комп'ютерної діяльності».

 

 

 

Висновки

Метою даної роботи було вивчення особливостей розвитку пізнавальних інтересів старших дошкільників у процесі медіаосвіти.

В роботі проаналізовані теоретичні підходи до проблеми формування пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку; розкриті психолого-педагогічні особливості медіаосвіти як сучасного засобу навчання і виховання; розкриті особливості організаційної роботи; запропоновані ефективні засоби мідіаосвіти у розвитку пізнавальної діяльності дітей; досліджена результативність медіаосвітніх засобів у розвитку пізнавальних інтересів старших дошкільників.

В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Під пізнавальною активністю психологи розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв'язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях.

Аналіз стану проблеми дослідження в сучасній психолого-педагогічній теорії і практиці свідчить, що в  даний час пізнавальна активність розглядається педагогами і психологами  не ізольовано, а з позицій структурної системності і пресдтає як своєрідний прояв біологічного і соціального, індивідуального і суспільного.

Для оптимізації пізнавальної активності дошкільнят існує багато засобів, одним із них є використання медіа освітніх засобів, зокрема комп’ютерів.

2. Медіаосвіта — це напрям в педагогіці, виступаючий за вивчення дітьми закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео, комп'ютер і ін.). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її на психіку, опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

3. Система медіаосвіти, що забезпечує ефективний розвиток пізнавальних інтересів дошкільників включає наступні блоки: змістовний; потребністно-мотиваційний блок; знання, уміння, навички дітей; організаційно-діяльнісний блок; діагностико-коректувальний блок. Результативним компонентом даної системи медіаосвіти є забезпечення пізнавальної активності дітей, їх готовності до навчання в школі.

Одним з найдієвіших  засобів медіаосвіти в сучасних дошкільних виховних закладах є комп’ютери.

Запровадження мідіаосвіти  у дошкільних навчально-виховних закладах може бути досить корисним для дітей, відігравати позитивну роль в організаційно-пізнавальній діяльності дітей, їхньому особистому розвитку.

4. Організовуючи ознайомлення дошкільнят з комп'ютерними технологіями, педагог має ставити в центрі уваги саму дитину та необхідність її гармонійного розвитку. Саме ці орієнтири націлюють педагогів на комплексну реорганізацію умов перебування дитини в дошкільному закладі.

Комплекс комп'ютерно-орієнтованих засобів розвитку дитини включає:

а)  периферійний комп'ютерний пристрій, який полегшує управління комп'ютерною грою;

б)  спеціальні дитячі комп'ютерні меблі;

в)  багатофункціональне  ігрове обладнання.

Ці та інші компоненти становлять розвивальне середовище комп'ютерно-ігрового комплексу (КІК). Сюди входять: комп'ютерна зала, ігрова зала, спортивний комплекс, кімната релаксації (психологічного розвантаження). Усі приміщення знаходяться поряд одне з одним, ізольовано від інших зал з підвищеним рівнем шуму (гімнастичної, музичної).

5. Матеріал з медіаосвіти старших дошкільників розподілений на 10 занять -  по одному занняттю на місяць, починаючи з вересня.

6. Дослідження щодо результативності впровадження медіазанять показало, що знання, які надавалися дітям протягом року були достатньо засвоєні ними. Показником міцного засвоєння матеріалу є уміння самостійно  застосовувати знання в різних умовах.

Отже гіпотеза про  те, що пізнавальні інтереси дітей старшого дошкільного віку ефективно розвиваються в процесі медіаосвіти за таких педагогічних умов: системного підходу до визначення завдань і засобів; доцільного відбору матеріалу для засвоєння і використання дітьми у самостійній творчій діяльності знайшла своє підтвердження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Баликова Н. Комп’ютерно-ігровий комплекс. Конспект занять з інформатики для дітей підготовчої групи. – Палітра педагога, 2002.- №1.
2. Больших И.В., Кукушкина О.И. Компьютерные технологии и математика в специальной школе. – Дефектология, 1995. - №2.
3. Володіна-Панченко Н. Друг маленького митця – комп’ютер. – Дошкільне виховання, 2000. - №10.
4. Володіна-Панченко Н. Олівець, фломастер і … комп’ютер. – Палітра педагога, 2002. - №3.
5. Володіна-Панченко Н. Прогулянка на квітучу галявину. – Палітра педагога, 1998. - №1.
6. Воронин В.М. Знакове проблемы в современной тифлопедагогике и тифлопсихологии. – Дефектология, 1987. - №2.
7. Давыдов В.В. Виды обобщения в образовании. – М.: Педагогіка, 1982 . – 214 с.
8. Дейкина А.Ю. Развитие познавательных интересов дошкольников в процессе медиаобразования. Автореферат. – Бийск, 2000. – 29 с.
9. Зазнобини «Медиаобразование в школе: как выжить в мире СМИ. – Человек, 1999. - №1.
10. Кириченко Н. Комп’ютер активізує творчість. – Палітра педагога, 2000. - №3.
11. Комп’ютерно-ігровий комплекс. Методичні рекомендації щодо організації роботи з дітьми. – Палітра педагога, 2001. - №4.
12. Лаврентьєва Г. Комп’ютерно-ігровий комплекс у дошкільному закладі. – Дошкільне вихоання, 2003. - №1.
13. Лохвицька Л. Формування пізнавальних інтересів у навчально-виховному середовищі. – Дошкільне виховання, 1999. - №10.
14. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності: психологічні умови та дидактичні засоби. – Дошкільне виховання, 1999. - №№11-12.
15. Протасова О. Комп’ютерна грамотність для малюків. – Дитячий садок, 2005. - №35(323).
16. Сорока В. Комп’ютер навчає і розвиває. – Психолог, 2000. - №4
17. Ткачук Т. Радість пізнання. – Дошкільне виховання, 2002. - №9.
18. Чабанова Л.П. Комп’ютер в начальной школе. – Обдарована дитина, 1999. - №8.

ДОДАТОК

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ НА ТЕМУ «ДИТИНА І КОМП'ЮТЕР»

 

Ведучий. Шановні батьки! Сьогодні ми зібралися, щоб обговорити тему «Дитина і комп'ютер». Відмінною рисою часу, в якому ми живемо, є стрімке проникнення інформаційних технологій у всі сфери життя. Сучасні діти нерідко наслідують улюбленому кіногероєві або ведучому якої-небудь популярної телепередачі. І не викликає вже сумніву, що вони здатні із завидною легкістю опанувати навиками роботи з різними електронними комп'ютерними новинками. Але головне, щоб наші діти не потрапили в залежність від «комп'ютерного друга», а цінували живе, емоційне людське спілкування і прагнули до нього. Під час нашої зустрічі ми постараємося разом розібратися: комп'ютер — добро або зло? А допоможе нам в цьому чудовий персонаж — Комп’ютоша.

Давайте подумаємо, чим є комп'ютер для дитини? Ви абсолютно маєте рацію — іграшкою, незвичайною і привабливою іграшкою.

Комп’ютоша. У чому особливість комп'ютера? Чим він відрізняється від будь-якої іншої іграшки? Зараз я вам про це розповім.

• Комп'ютер є інтерактивним засобом.
• Комп'ютер      —      це      універсальна      іграшка,      що міняє призначення при зміні програми.
• Комп'ютер       —       додатковий       педагогічний       засіб розвитку дитини.
• Комп'ютер — многоваріативний дидактичний матеріал.

Кожна позиція пояснюється, щоб батькам було зрозуміле, про що йдеться.

Ведучий. Як ми бачимо, комп'ютер і справді дуже незвичайна іграшка. Але питання: чи сприяє він розвитку дитини дошкільного віку або, навпаки, стримує його? Існують як прихильники, так і супротивники застосування комп'ютера в діяльності дітей дошкільного віку. А як вважаєте ви: чи можна і чи потрібно дошкільникові спілкуватися з комп'ютером?

Дискусія  батьків.

Що ж, і в нашій  невеликій аудиторії думки розділилися. Давайте спробуємо виявити всі  «плюси» і «мінуси» впливу комп'ютера на розвиток дитини-дошкільника. А для цього влаштуємо «комп'ютерний ринг». У червоному кутку — прихильники застосування комп'ютерів в дошкільному вихованні, в синьому — його супротивники (бажана рівна кількість чоловік в командах). Комп’ютоша, звичайно ж, не зможе залишитися осторонь. На столі, поряд з нашим імпровізованим рингом, він розташував «підказки» граючим командам. На кожному з лежачих на столі листів позначена те або інша властивість комп'ютера і комп'ютерних ігор. Завдання команд — вибрати потрібні і, спираючись на них, постаратися переконати членів іншої команди в істинності саме вашої думки.

Проводиться диспут «Комп’ютерний рінг».

Варіанти «підказок».

Комп'ютер:

• викликає позитивний інтерес до нової техніки;
• розвиває творчі здібності;
• повністю захоплює свідомість дитини; усуває страх дитини перед новою технікою; негативно впливає на фізичний розвиток дітей;
• підвищує стан нервозності і страху при прагненні, в що б те не стало добитися перемоги;
• формує психологічну готовність до оволодіння комп'ютерною грамотністю;
• зміст    ігор    провокує    прояви    дитячої    агресії, жорсткості;
• дозволяє розвивати уяву дитини, моделюючи абсолютно нові       ситуації,       навіть       з       області       майбутнього       і нереального;
• виховує уважність, зосередженість;
• зобов'язує дитину діяти в темпі, що задається програмою;
• знижує      інтелектуальну      активність      дітей      за рахунок розважального змісту ігор;
• дозволяє    краще    і    швидше    освоїти    поняття    кольору,    форми, величини;
• допомагає опанувати читанням і письмом;
• погіршує зір дитини;
• сприяє виникненню порушень постави;
• розвиває      елементи      наочно-образного      і      логічного мислення;
• тренує увагу і пам'ять;
• розвиває швидкість дій і реакцій;
• сприяє розвитку гіподинамії;
• в<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_