Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку шляхом використання нестандартних занять аплікацією

Оволодіння  специфічними діями з матеріалом, інструментами, предметами в ранньому віці відбувається через спілкування з дорослим. Тільки він може передати дитині відомості про функції предметів, знарядь, показати прийоми використання матеріалу і т.д. у спільній з ним діяльності [15, с. 75-87].

Окрему  дію дітей з перетворення матеріалу  педагог включає в цілісний процес зі створення вироби. Ця дія (м'яття папери у грудочку, скочування в кульку і т.д.), що дає проміжний результат, набуває для дитини практичний сенс.

Дії дітей  з папером поступово ускладнюються.

Перші спільні  з дорослим ручні результативні  дії, включені в контекст створення  певного «продукту», емоційно готують  дитину до систематичного і більше змістовному участі в аплікації. Перші проби перетворення матеріалу  не вимагають від дітей чіткого сприйняття форми, кольору; вони ще не беруть участь у замисліваніі зображення, але вже на четвертому році життя в аплікації можуть бути поставлені більш складні завдання:

1. Вчити  дітей складати візерунки з  геометричних форм на смузі,  квадраті, прямокутнику, трикутник. 

2. Вчити  дошкільнят складати з готових  форм прості предмети (ялиночка, будиночок, сніговик і т.п.), і  елементарні сюжети із знайомих  предметів (паровозик з вагончиком, будиночок з ялинкою і т.п.).

3. Вчити  правильно тримати ножиці, розрізати  вузькі смужки по згину (зігнуті  навпіл), а потім більш широкі (кілька помахів ножиць).

Вчити техніці намазування паперових деталей клеєм: по контуру «вимальовуючи» пензликом з клеєм її краю.

4. Формувати  у дітей усвідомлене відношення  до порядку виконання роботи: спочатку викласти візерунок  (предмет, сюжет) на аркуші, а  потім по черзі брати і наклеювати кожну деталь.

5. Виховувати  у дошкільнят художній смак.

У середній групі вирішуються більш складні  завдання:

1. Вчити  вирізати деталі для аплікації  з різних матеріалів (папір, тканина) простими способами - відрізати, розрізати, вирізати по контуру.

2. Залучити  дітей до створення аплікації  з сухого листя, скорегувати способи приклеювання листів на основу.

3. Збагатити  зміст аплікацій, забезпечивши  більш широке ознайомлення дітей  зі світом природи, предметами  народного мистецтва тощо, а також  розмаїтість використовуваних деталей  (не лише геометричних форм, але  і рослинних).

4. Вчити  розташовувати деталі на округлих  формах: овалі, колі, розетки. 

У середньому дошкільному віці твердіше і впевненіше діє рука дитини, тому з'являються  більш складні способи вирізування; діти самі можуть робити такі деталі, як овал, коло, закруглений кути прямокутників; зрізаючи кути по прямій, робити трапецію; розрізати квадрати по діагоналі  для отримання трикутників. Дітям цього віку для вирізування деталей предметного змісту (грибок, квітка та ін) можна дати трафарети. Досвід показує, що діти, які працювали з трафаретом і вирізати деталі по контуру, надалі легше опановують симетричне і силуетне вирізування й обривання «на око».

Якщо  діти рано опановують ножицями, то до кінця  середнього віку вони можуть вирізати деталі усіма вищеназваними способами з тканини, і в результаті можлива аплікація з тканини. Для основи використовується мішковина, драп, бавовняна гладкофарбовані тканину. На ній можна виконати візерунки як шляхом чергування деталей різного кольору та форми, так і шляхом створення композицій з елементів національних орнаментів різних народів, можна створити предметну чи елементарну сюжетну аплікацію. Але на відміну від подібних паперових виробів аплікація на тканині більш довгострокова і різноманітна у використанні (серветка, рушник, килим, скатертина) [12, с. 148].

Дітей чотирьох-п'яти  років можна вчити аплікації  з сухого листя рослин: складати візерунок, чергуючи листя формою, величиною, кольором і розташовуючи їх симетрично на картонній основі різних геометричних форм: смузі, квадраті і т.д.

Не можна  намазувати лист клеєм, як деталь з  паперу або тканини, рухом пензлика по контуру - листок почне кришитися. Його намазують рухом пензлика від  вказівного пальця лівої руки до країв аркуша.

Для передачі образу дітям надаються інші матеріали: олівці, тонкі гілочки, насіння. Наприклад, виготовляючи аплікацію метелики, черевце можна зробити не тільки з листочка, але й намалювати, приклеїти тонку гілочку; для очей використовувати дрібне насіння або теж намалювати.

У старшому дошкільному віці діти опановують більш  складною технікою вирізування - симетричним, силуетним, багатошаровим, а також  технікою обривання, плетіння. Вони можуть комбінувати техніку.

Дошкільнята освоюють нові способи прикріплення деталей: пришивання їх до тканини. При цьому діти отримують два варіанти зображення: площинне і напівоб'ємні (коли між основою і деталлю підкладається вата). У другому випадку зображення більш виразне. Напівоб'ємні аплікація виходить і при частковому наклеюванні деталей, наприклад тільки середини сніжинки, квітки, метелики і т.п.

Розширюється  зміст аплікації. Діти створюють  більш складні декоративні візерунки  як з геометричних, так і з рослинних  форм. Більш складними стають предметні аплікації з великою кількістю деталей. У старшому віці діти роблять аплікацію з соломки, намазуючи клеєм контур предмета й наклеюючи на нього нарізану соломку.

Дошкільнята можуть виконувати багатошарові сюжетні  аплікації з паперу, тканини, сухого листя. Цей вид аплікації найбільш важкий. На відміну від малюнка в багатошаровій сюжетної аплікації завжди залишається суворо певної послідовність розташування і наклеювання (пришивання) форм: спочатку загальний фон (земля, море, небо). Потім викладаються і приклеюються предмети заднього плану, а потім середнього і переднього. Дітям 6-7 років можна запропонувати зробити олівцем ескіз майбутньої роботи.

Систематичне  навчання дітей різноманітним способам аплікації з різних матеріалів створює  основу для творчого вираження дошкільника  в самостійній діяльності: він  може вибрати зміст аплікації (декоративний візерунок, предмет, сюжет), матеріал (один або декілька в поєднанні) і використовувати  різну техніку, яка підходить  для більш виразного виконання  задуманого.

 

РОЗДІЛ  ІІ.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ОБРАЗОТВОРЧОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ЦІКАВИХ ЗАНЯТЬ З АПЛІКАЦІЇ

 

2.1. Цікаві заняття інтегрованого характеру з аплікації

Інтегрований  підхід в освіті для дошкільної освіти глибоко розроблений в науково-педагогічної та методичної літератури. У дошкільному вихованні зроблені лише перші кроки. Тому ми намагаємося виділити підстави інтегрованого підходу як сутності освітнього процесу. В основу інтегрованих занять покладені принципи взаємозв'язку, близькості змісту провідних тем. Інтегрований підхід до сучасної освіти передбачає зміну змісту і методів навчання, які забезпечують життєвість провідних інтегрованих принципів: особистісного сприйняття, особистісної відповідальності за свою діяльність.

Щоб процес інтеграції не був поверхневим, слід чітко знати відмінності між інтегрованими і комплексними заняттями. Комплексне заняття проводиться на знайомому матеріалі, вирішує кілька завдань, проводиться епізодично. Інтегроване заняття побудоване за принципом об'єднання декількох видів дитячої діяльності і різних засобів розвитку дітей, проводиться систематично.

Пріоритетним напрямком роботи дитячого саду є художньо-естетичне виховання дітей дошкільного віку. Ефективність цього напряму в чому визначається комплексним використанням всіх засобів естетичного циклу: театру, музики, художньої літератури, малювання, аплікації.

Інтеграція  в системі спеціально організованих  занять об'єднує ці кошти і тому дуже актуальна, тому що:

• інтегровані  заняття сприяють глибокому проникненню  дітей у зміст слова, у світ фарб і звуків;

• допомагають  формуванню грамотної усного мовлення, її розвитку та збагачення;

• розвивають естетичний смак, вміння розуміти і  цінувати твори мистецтва;

• впливають  на психічні процеси, які є основою  формування художньо-творчих і музичних здібностей дитини.

У підготовки до школи в групі заплановано 5 занять з образотворчої діяльності, 3 - з розвитку мовлення, 3 - з музичної діяльності. Щоб зменшити кількість занять, їх об'єднали в інтегровані за метою і тематикою:

• Розвиток мови і аплікація.

• Музика та аплікація.

У даному випадку музика і розвиток мови - провідна діяльність, аплікація - допоміжна, що допомагає досягненню мети заняття. У результаті інтеграції занять у підготовчій до школи групі залишилося 3 заняття з образотворчої діяльності, 2 - з розвитку мовлення, 2 - з музичної діяльності, 2 інтегрованих заняття [10, с. 19-21].

В окремий  блок занять виділені заняття по слуханню музики, де приділяється увага класичним  творам М. І. Глінки, П. І. Чайковського, В. А. Моцарта, Р. Шумана. На цих заняттях дитина входить у світ музики, нових почуттів та уяви. Природним продовженням таких занять є аплікація. Першу частину заняття веде музичний керівник, другу - вихователь з изодеятельности. Інший вид занять з розвитку мовлення з аплікацією проводить вихователь. Включення в заняття трьох видів діяльності - слухання музики, розвиток мови, аплікація - проводять три педагоги. Ці заняття не порушують принципів діалектики, зберігають специфіку різних видів мистецтва, враховують вікові та індивідуальні особливості дітей. Діти, за словами Ушинського К. Д., «мислять образами, формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі, і той вихователь даремно й шкідливо гвалтував б дитячу природу, хто захотів би її змусити мислити інакше».

Інтегровані заняття, що проводяться в системі, ефективні, дають високі результати, підвищують продуктивну діяльність дітей у навчанні аплікації.

Мета  інтеграції: навчити дитину бачити світ як єдине ціле, в якому всі  елементи взаємопов'язані. Сприймати навколишнє через світ музики та живопису.

Завдання:

1) Підвищити ефективність художньо-естетичного виховання.

2) Пробудити  інтерес до творчості, уміння  висловлювати свої думки, почуття  в мові, аплікації. 

3) Формувати  вміння використовувати накопичений  досвід для дії в певній  ситуації.

4) Навчити  виділяти головне із загального  потоку інформації.

Ступінь новизни полягає в освоєнні нетрадиційних  для дошкільного виховання дидактичних  прийомів інтегрованих занять, їх провідної діяльності, структури занять, спрямованих на вирішення цілісних завдань.

 
2.2. Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку шляхом використання нестандартних занять аплікацією

Дослідницька робота з розвитку дитячого образотворчого творчості засобами цікавих занять з аплікації проводилася за допомогою основних методів дослідження.

Метод спостереження  являє собою цілеспрямоване сприйняття будь-якого педагогічного явища, за допомогою якого дослідник озброюється конкретним матеріалом або даними.

Бесіда  як метод виховання постійно присутній  в дошкільному закладі. Бесіда передбачає підбір такого матеріалу, який за своїм змістом близький дітям конкретної вікової групи. Бесіда - це залучення самих вихованців до формування у них певних суджень, оцінок. За своїм змістом бесіда може бути етичної, естетичної, яка зачіпає явища суспільного життя, а також про факти науки.

Педагогічний  експеримент спеціально організована перевірка того чи іншого методу або  прийому роботи. На відміну від  вивчення реально сформованого досвіду  за допомогою методів, які реєструють лише те, що вже існує. Експеримент завжди передбачає створення нового досвіду, в якому активну роль має відігравати передбачуване і перевіряється, педагогічне нововведення.

Основною  умовою застосування педагогічного  експерименту є проведення його без  порушення нормального ходу навчально-виховного  процесу, коли є достатньо підстав вважати, що перевіряється, нововведення може сприяти підвищенню ефективності навчання і виховання. Такий експеримент отримав назву природного.

Аналіз  зібраних даних, їх теоретичне осмислення та узагальнення. На цьому етапі  дослідник намагається визначити випадкове і частка від необхідного й істотного, прагнучи знайти регулярність або порядок, якого слід основна маса індивідуальних випадків, розкрити внутрішні зв'язки між ними, встановити деяку закономірність.

Метод математичної статистики. Застосування цього методу аналізу зібраних даних допомагає  більш точно оцінити результати експериментів, підвищує надійність висновків  з них і дає більше підстав  для подальших творчих узагальнень.

Найважливіше  після завершення дослідження - впровадження його результатів у практику.

Дослідницька робота була проведена на базі ДНЗ «Лазурний» № 12 м. Рубіжне, у якому брали участь 10 дітей середньої групи.

Завдання  роботи в галузі естетичного виховання:

1. Формування  основ естетичної культури засобами  образотворчого мистецтва, образотворчої  діяльності;