Социальная работа в сфере охраны здоровья

Є й інша категорія  молодої частини соціуму. Власне, це молоді люди, які задумуються  радше про задоволення своїх  споживацьких інтересів, ніж про  власну «еволюцію». Моїм завданням  в даній роботі є відстежити ті чи інші причини, які впливають на таку «позицію» молодих людей, з’ясувати сутність поняття «узалежнення» в контексті розгляду феномену молодості, висловити власні візії щодо картини життя молодої людини, запропонувати можливі шляхи розв’язання проблеми «Молодь і узалежнення».

Помітна виражена тенденція прогресуючого збільшення кількості постійних споживачів наркотиків серед учнів різних навчальних закладів та зміна в початку дитячої та підліткової наркотизації, що характеризується вживанням одразу "важких" наркотиків: опіоїдів, психоделітиків, синтетичних препаратів, кокаїну [31, с. 53-55].

Існує точка  зору, що соціальні проблеми молоді – це не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише ті, які поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а отже, призводять до появи дезорганізуючих процесів у системі «суспільство – молодь». Молодіжні проблеми поділяються на два типи: у першому означенні зростаючі вимоги суспільства до молоді, у другому – особистісні сподівання і прагнення молодих людей і складнощі з їх реалізацією.

Однією з  проблем молоді є узалежнення  від наркотиків, алкоголю. Наведемо соціологічні дані, які показують прикру тенденцію швидкого поширення наркоманії у молодіжному середовищі. Отже, за деякими експертними оцінками, абсолютна кількість наркоманів в Україні наближається нині до 800 тис. осіб.

Майже 80% наркоманів – молоді люди віком до 29 років, із них 6,7% – неповнолітні. Прикро констатувати факт, що саме молодь є «найчисельнішим  наркоманом»… Проблема узалежнення  має цілу низку причин, які зумовили зростання негативних явищ у молодіжному середовищі. Це, передусім, загальний кризовий стан українського соціуму, зумовлений докорінними соціальними трансформаціями, переходом від тоталітарного, «закритого» до демократичного, «відкритого» типу суспільства, ринковими перетвореннями, руйнацією старих систем цінностей і традиційних форм соціалізації молоді.

Розширення  можливостей самостійного вибору життєвого  шляху при одночасному зростанні  особистої відповідальності – також  нове явище, до якого більшість молодих людей виявилася неготовою. Багато представників молодого покоління оцінює своє соціальне становище із загально цивілізаційних позицій, найчастіше порівнюючи його зі становищем ровесників в інших, переважно високорозвинених країнах; це часто спричинюється до появи завищених соціальних вимог молоді.

Наркоманія  серед молоді – широко поширене явище у сучасних суспільствах. Воно складає особливу загрозу в індустріальних суспільствах, наприклад, у США. Деякі  дослідники, зокрема Рей (1978), вказують на те, що наркотики стали головним джерелом доходів для торговців тіньової економіки. Популярними наркотиками серед американської молоді у 1980-х рр. були марихуана, а також галюциногени, наприклад ЛСД, «екстазі» та ин.. Рей (1978) зазначав, що серед молоді віком від 12 до 17 років 22% вживали марихуану, 10% – гашиш, 5% – галюциногенні наркотики, 3% – кокаїн, 1% – героїн. Такі дослідники, як Грін і Леві (1976), висловили думку, що існує багато різних причин, через які молодь починає вживати наркотики. В основному це особи зі слабким характером, котрі легко підпадають під негативний і злочинний впливи[25, c. 37-38].

Багато дослідників  виявили співвідношення між вживанням  наркотиків і алкоголю серед родичів  і тенденцією їхніх дітей до цього  ж. Серед наркотиків розрізняються такі специфічні групи: седативи або барбітурати, подразнюючі або амфетаміни, галюциногенні наркотики.

Вживання седативів  або барбітуратів може спричинити сонливість, проблеми у мовленні, вигляд сп’янілості, блювання. Залежність від седативів  призводить до браку емоційної рівноваги та притуплення інтелектуальних здібностей. Амфетаміни зумовлюють невідповідні реакції, наприклад, сміх без причини, дурість, агресивну поведінку. Вживання у більших дозах може призвести до галюцинацій і делірій. Надуживання амфетамінами викликає також фізіологічні реакції, наприклад, пришвидшене биття серця, підвищення тиску крові, безсоння, піт, гарячка. Головними симптомами наркотиків, які викликають галюцинації, є почуття ейфорії, знервованості, а також подразнення зіниць ока, зарум’янення обличчя, втрата апетиту, відчуття паніки, нерегулярне дихання. Відомими наркотиками, які спричиняють галюцинації, є марихуана і ЛСД. Наслідки марихуани відчуваються через 10-30 хвилин після куріння, вони тривають 1-4 години. Поведінка осіб, які курять марихуану, подібна до поведінки людей у стані сп’яніння.

ЛСД більше відомий  як сильний і небезпечний наркотик. Фізіологічна реакція на нього включає  пришвидшене биття серця, гарячку  і конвульсії. Такі наркотики, як героїн, морфін, кодеїн були найбільш поширеними у великих містах. Героїн – це хімічний препарат, який виробляється з маку, що росте в Азії, зокрема в Афганістані.

У галузі розробки соціальних технологій профілактики наркотизму українськими спеціалістами робляться  поки лише перші кроки. Подібна робота ведеться, в основному, спеціалістами-наркологами, найчастіше без урахування соціальних детермінант цього явища. Як справедливо відзначають вчені-юристи [16, с.25 ], поки ще залишаються зовсім не вивченими соціальна практика боротьби з наркоманією, профілактичний напрямок, який не охоплюють засоби кримінального права, система соціальної реабілітації як альтернатива примусовим, репресивним методам. Також недостатня увага приділяється оцінці ефективності існуючих урядових і громадських програм протидії поширенню наркотиків.

На сьогодні у сучасній соціології девіантної поведінки  виникає спеціальна галузь - соціологія наркотизму [13, с.96]. Вона не є абсолютно новою в силу того, що саме явище існує достатньо тривалий час і досліджується практично з ХУІІІ століття. На сьогодні практично всі боки цього масштабного явища вже піддалися вивченню з тією або іншою мірою глибини. Наркотизм багатьма дослідниками вже розглядався і як соціокультурне явище, і як масовидна форма поведінки, аналізу піддавалася його структура, динаміка, а також соціальна статистика його поширення. Ми зіштовхуємося з відсутністю уявлення про соціокультурний механізм поширення наркотизму. Таку ситуацію можна зв’язати тільки з тим, що дотепер фактично не була остаточно сформована система інституціональної відповіді на поширення наркотизму в нашій країні, причому процес її формування продовжується і дотепер.

Аналіз соціологічних  робіт дозволяє зробити висновок про те, що у вітчизняній соціології ще не склався єдиний концептуальний підхід щодо вивчення наркотизму, не виділені його механізми, не розглянута сукупність чинників, які визначають динаміку наркотизму в період трансформації українського суспільства. Відсутнє узвичаєне й однозначне визначення наркотизму як різновиду девіантної поведінки, і тим більше як соціального явища, усі базові поняття дотепер є дискусійними та відбувається їхня синонімізація[5, c. 49].

1.3. Алкоголізм  у молодіжному середовищі та  його наслідки

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших  країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками - рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок.

Проте на тлі  стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного, алкоголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.

В Європі кожна  четверта смерть чоловіків у віковій  групі від 15 до 29 років пов'язана  з алкоголем. У деяких частинах Східної  Європи мова йде вже про кожну  третю смерть. У цілому в Європі щороку помирає від причин, зумовлених алкоголем, близько 55 000 молодих людей.

В цілому у світі  від алкогольної залежності страждають 140 мільйонів осіб, в Україні - близько 1 млн. осіб.

Вживання алкоголю у молодіжному середовищі України, за даними соціологічного опитування*, характеризується такими показниками: не вживають міцних алкогольних напоїв менш як 55% молодих людей, вина - менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв - менш як 30% (див. рис. 1). Існує певна різниця щодо вживання алкоголю у тендерному аспекті: практично не вживають алкоголь менш як 23% молодих людей чоловічої статі, серед молоді жіночої статі таких було 36%.

Рис. 1. Частота вживання різних алкогольних  напоїв серед молоді України віком 14-28 років (квітень 2003 р.)

Сьогодні, на відміну  від традиційного поширення вживання міцних напоїв, молоді люди обирають переважно пиво та слабоалкогольні напої (див. табл. 2.1). Саме пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищим попитом у молоді. Майже кожна четверта молода людина (23%) вживає пиво щотижня, а понад 6% - щодня.

Таблиця 1.Частота вживання алкоголю серед молодих чоловіків та жінок віком 14-28 років,%

Дослідження серед  молоді 13-17 років (ЕЗРАО-2003) засвідчує, що 89% опитаних підлітків хоча б раз у житті вживали алкогольні напої, а за останні 30 днів це робили 60% опитаних підлітків, причому серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31 % 16-річних та 36% 17-річних. Сільські підлітки меншою мірою втягнуті у вживання алкоголю. Загалом же можна говорити про досить високий рівень вживання алкоголю молоддю України.

Більшість людей  сприймає проблему алкоголізму передусім  як надмірне вживання алкогольних напоїв. Але яку громадській думці, так і в медицині немає чіткого визначення того, що саме вважати надмірним споживанням. Поряд із закликами певної частини медиків та деяких громадських організацій, що пропагують тверезість, до цілковитої відмови від алкоголю, пропагується корисність певних видів спиртних напоїв, незмінними залишаються традиції відзначення свят і важливих життєвих подій застіллям із спиртним. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини і що є різниця між дією міцних напоїв (передусім горілки, самогону) та слабоалкогольних (пиво, легкі вина, лонгери тощо), сприяє тому, що деякі з неміцних видів алкогольних напоїв батьки дозволяють дітям вживати вже у ранньому віці.

Таким чином, ставлення  підлітків до вживання алкоголю формується в атмосфері поблажливості щодо побутового пияцтва. Ось чому важливо говорити як про небажане явище не тільки про алкоголізм, а навіть про так зване помірне вживання алкоголю молодими людьми. Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку.

До 11 років перше  знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають  „для апетиту", „лікують" вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне (мотив, властивий здебільшого хлопчикам). У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приводу: „свято", „сімейне торжество", „гості" і т. д. Зазвичай, це буває, так би мовити, „безневинна" чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр - і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість. Недарма в народі кажуть: „Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво - з чарочки".

У 14-15 років з'являються  приводи на зразок „незручно було відстати від хлопців", „друзі умовили", „за компанію", „для хоробрості" і т. д.