Социальная работа в сфере охраны здоровья

Вплив на внутрішні органи

Алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білковому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів. Алкоголь „роз'їдає" слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушує секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес травлення і, врешті - решт, несприятливо відбивається на рості і розвитку підлітка.

Соціальні наслідки алкоголізації  підлітків

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються, передусім, у прогулах за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають конфлікти з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

Єдина можливість позбутися цього захворювання - лікуватися і цілком припинити вживання алкоголю. Однак змусити хворих на алкоголізм лікуватися не так просто. їм властиво заперечувати власну хворобливу пристрасть до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набуває злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звертання по медичну допомогу здається їм чимось ганебним. Вони бояться, що їх вважатимуть алкоголіками, хоч фактично вони вже стали ними. Лікувати ж алкоголізм примусово, наприклад, без відома хворого, додавати ліки в його їжу сьогодні заборонено законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ. ФОРМИ ТА МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ, АЛКОГОЛІЗМА ТА НАРКОЗАЛЕЖНОСТІ СЕРЕД МОЛОДІ

 

2.1. Соціальна робота з дітьми та молоддю, щодо профілактики тютюнопаління

При вищеназваних наслідках паління для життя  та здоров'я молоді головною точкою прикладання зусиль фахівців є підтримка  некурців, спонукання молоді до припинення епізодичного (експериментального) паління та заохочення курців до припинення паління, а також надання їм у цьому допомоги.

Позитивний  підхід до профілактики

При роботі з  молоддю щодо профілактики тютюнокуріння  важливо використовувати позитивний підхід, який визначається формуванням моди на здоровий спосіб життя без сигарет та заохочення молоді до припинення куріння.

Дослідження показують, що переважна більшість курців - 65-75% -хотіла б відмовитись від  куріння, але серйозно намагаються  кинути курити тільки близько 28% курців серед чоловіків та 7% жінок. Вдається це зробити тільки 9% чоловіків та 2% жінок від загального числа курців. При цьому зверталися за професійною допомогою або використовували медикаменти тільки 1-2% опитаних. Однак серед опитаних курців і тих, хто курив у минулому, тільки 18% чоловіків та 21 % жінок отримували рекомендації лікарів щодо відмови від куріння. Ці дані свідчать про те, що в нашому суспільстві ще не усвідомлена серйозність проблеми припинення куріння, не сформувався попит на професійну допомогу у цій сфері.

Важливим є  приклад батьків, вчителів та лікарів  стосовно до куріння. Так, наприклад, у  тих школах, де не курять учителі, значно менше курять і учні. У родинах, де курить один з батьків або старші сестри чи брати, більший відсоток дітей, що стають курцями.

Як утримати молодих людей від куріння?:

• Пропаганда проти куріння повинна уникати тактики прямого залякування.

• Головний мотив переконання має бути позитивним. Профілактична програма повинна волати до марнославства підлітків чи молоді, їхнього самолюбства і впевненості у собі. Необхідно заохочувати їх до прагнення контролювати свою поведінку. Важливо прищепити престижність підтримання себе у добрій фізичній формі.

• Важливо надавати науково обґрунтовану та перевірену інформацію, щоб викликати формування негативного ставлення до куріння.

• Необхідно користуватися допомогою лідерів молодіжних груп і самої молоді, залучаючи їх до цікавих антитютюнових заходів, які необхідно розробляти разом з ними.

• Молоді необхідно допомагати у виявленні та аналізі внутрішніх прихованих емоційних або соціальних причин куріння, у набутті навичок подолання особистих проблем без псевдодопомоги у вигляді куріння.

• Одним з аргументів на користь некуріння серед молоді може бути інформація про те, що курити в розвинених країнах не модно і не престижно, тож там швидко скорочується кількість курців серед забезпечених верств населення. Куріння - це доля бідних людей, які не мають кваліфікації та пристойної професії. А головне - що жоден із методів профілактики тютюнокуріння не можна вважати найліпшим.

Для того, щоб  допомогти курцеві, фахівець має  зрозуміти, чому молода людина продовжує  курити. Існує дві головні причини  постійного куріння: психологічний  стрес та нікотинова залежність. За допомогою таких запитань, як "Коли Ви найбільше курите?" та "Що заважатиме Вам кинути курити завтра?", часто можна знайти відповідь щодо мотивації куріння. Нікотинова залежність пов'язана з кількістю та тривалістю куріння і у разі утримання людини від куріння проявляється симптомами відмови (депресивний стан, дратівливість або злість, ускладнення концентрації уваги, зменшення частоти серцескорочень, зростання апетиту чи збільшення ваги та ін.).

Існує ряд чинників, які можуть спонукати курця кинути курити. Фахівець має допомогти людині зрозуміти, що куріння не тільки шкідливе для здоров'я, а й є непродуктивним засобом розв'язання проблем. Треба дати інформацію, що можна застосувати кращі альтернативні засоби розв'язання проблем. Курців, які мають нікотинову залежність, слід проінформувати про існуючі фармакологічні та інші засоби, що можуть допомогти кинути курити. У разі усвідомлення курцем своєї звички і за наявності мотивації до припинення куріння шанси на успіх гарні.

Визначальні складові фактори вдалого припинення куріння  у мотивованої людини - це самозобов'язання (день припинення куріння), наявність стратегічного плану та сторонньої підтримки рідних і друзів. Курець має встановити день, коли він кине курити, зазвичай -у межах одного місяця, а оптимально - протягом двох тижнів з моменту прийняття рішення або консультації лікаря. Періоди найбільшого стресу або депресії не є оптимальними для спроби припинити куріння.

Ефективне припинення куріння вимагає зміни поведінки. Куріння звичайно пов'язане з  різними факторами (стрес, телефонний дзвінок, їда або життя, водіння автомобіля тощо). Коли людина може визначити ці фактори (тригери), то їй можна порадити уникати ситуацій, що провокують куріння. Зменшення кількості викурених сигарет може зменшити і кількість симптомів відмови від нікотину та збільшити тривалість утримання.

Курці з будь-якими  хронічними захворюваннями потребують підтримки з боку лікарів, родини та інших людей. Якщо у курця вдома  є інші курці, фахівець має заохотити  їх кинути курити одночасно з цією людиною. Людині дуже важко утримуватися від куріння тривалий час, коли інший член подружжя або член родини продовжує курити. Шанси на успіх збільшуються, коли подружжя вирішує кинути курити разом.

Медичний та психологічний супровід тих, хто  кинув курити, не тільки корисний, а  й необхідний. Практика показує, що тривале припинення куріння часто потребує підкріплюючих сеансів принаймні протягом перших шести місяців. Фахівець може зробити підтримуючий телефонний дзвінок за тиждень після припинення куріння. Багато людей, які кидають курити, повертаються до звички протягом одного-двох тижнів. Людині, яка кинула курити, доцільно прийти у кабінет до фахівця за один та за три місяці після припинення куріння. Багатьом курцям, щоб остаточно припинити куріння, потрібно декілька спроб.

Головні передумови у боротьбі з цим фактором ризику є висока інформованість медиків, психологів, педагогів та соціальних працівників і усвідомлення ними їхньої ролі у наданні цієї інформації. Важливим у роботі з курцем є партнерський підхід, коли фахівець не примушує людину кинути курити, а шляхом переконання формує рішення кинути курити.

Необхідно дати курцям усвідомити переваги припинення куріння. Користь, яку приносить  відмова від куріння для здоров'я: Після припинення куріння через 20 хв.: 1) нормалізується кров'яний тиск, 2)пульс уповільнюється до норми, 3) температура долонь і підошов підвищується до нормальної.

Через 8 год.: 1) Відновлюється нормальний рівень кисню у крові, 2) Вміст окису вуглецю у крові знижується до норми.

Через 24 год.: 1) Зменшується ризик інфаркту.

Через 48 год.: 1) Відновлюється ріст нервових клітин, 2) Поліпшується нюх і смак, 3) Полегшується хода.

Через 2 тижні - 3 місяці: 1) Поліпшується кровообіг, 2) Об'єм роботи легенів збільшується на 30%.

Через 1-9 місяців: 1) Зменшуються: застуда, кашель, нежить, втома та задишка, 2) Починають відновлюватися тканини легенів, видаляється слиз.

Через 1 рік: 1) Ризик ішемічної хвороби серця порівняно з курцями, знижується вдвічі.

Таким чином, організм починає омолоджуватись, очищатись, стає чистим дихання, свіжішає запах тіла, краще працює серце, печінка, шлунок, шкіра. Повітря навколо людини, яка кинула курити, стає чистим.

На відміну  від підлітків, у дітей 15-18 років (юнаки) меншою мірою виpaжeнa емоційна залежність від групи ровесників і на перший план висуваються форми поведінки, що виpaжaють індивідуальність. Coцiальний працівник зосереджує свoю увaгy на індивідуальній роботі із цією категорією дітей через проведення індивідуальних консультацій з метою усунення причин, що негативно впливають на  життєдіяльність дитини, соціальне навчання особистості, формування уявлень про ризик, пов'язаний із вживанням алкогольних напоїв.

Методи виконання  цієї роботи проходить через монологічний виклад наукових даних, фактів в процесі бесіди, лекції, самостійна робота з книгою, спостереження і постановка дослідів, проводяться вікторини, олімпіади, трeнінги. При роботі з молоддю щодо профілактики тютюнокуріння важливо використовувати позитивний підхід, який визначається формуванням моди на здоровий спосіб життя без сигарет та заохочення молоді до припинення куріння.

Важливим є  приклад батьків, вчителів та лікарів  стосовно до куріння. Так, наприклад, у тих школах, де не курять учителі, значно менше курять і учні. У родинах, де курить один з батьків або старші сестри чи брати, більший відсоток дітей, що стають курцями.

Як утримати молодих людей від куріння:

• Пропаганда проти куріння повинна уникати тактики прямого залякування.

• Головний мотив переконання має бути позитивним. Профілактична програма повинна волати до марнославства підлітків чи молоді, їхнього самолюбства і впевненості у собі. Необхідно заохочувати їх до прагнення контролювати свою поведінку. Важливо прищепити престижність підтримання себе у добрій фізичній формі.

• Важливо надавати науково обґрунтовану та перевірену інформацію, щоб викликати формування негативного ставлення до куріння.

• Необхідно користуватися допомогою лідерів молодіжних груп і самої молоді, залучаючи їх до цікавих антитютюнових заходів, які необхідно розробляти разом з ними.

• Молоді необхідно допомагати у виявленні та аналізі внутрішніх прихованих емоційних або соціальних причин куріння, у набутті навичок подолання особистих проблем без псевдодопомоги у вигляді куріння.

• Одним з аргументів на користь некуріння серед молоді може бути інформація про те, що курити в розвинених країнах не модно і не престижно, тож там швидко скорочується кількість курців серед забезпечених верств населення. Куріння - це доля бідних людей, які не мають кваліфікації та пристойної професії. А головне - що жоден із методів профілактики тютюнокуріння не можна вважати найліпшим.

Для того, щоб  допомогти курцеві, соціальний працівник має зрозуміти, чому молода людина продовжує курити. Існує дві головні причини постійного куріння: психологічний стрес та нікотинова залежність. За допомогою таких запитань, як "Коли Ви найбільше курите?" та "Що заважатиме Вам кинути курити завтра?", часто можна знайти відповідь щодо мотивації куріння. Нікотинова залежність пов'язана з кількістю та тривалістю куріння і у разі утримання людини від куріння проявляється симптомами відмови (депресивний стан, дратівливість або злість, ускладнення концентрації уваги, зменшення частоти серцескорочень, зростання апетиту чи збільшення ваги та ін.).

Ефективне припинення куріння вимагає зміни поведінки. Куріння звичайно пов'язане з  різними факторами (стрес, телефонний дзвінок, їда або життя, водіння  автомобіля тощо). Коли людина може визначити ці фактори (тригери), то їй можна порадити уникати ситуацій, що провокують куріння. Зменшення кількості викурених сигарет може зменшити і кількість симптомів відмови від нікотину та збільшити тривалість утримання.

Важливі елементи короткої консультації, яку має надати фахівець, можна узагальнити у п'ятьох пунктах:

1. Поцікавитися, курить чи ні людина на даний момент, і якщо курить, то чи хоче вона кинути курити.

2. Порадити й розповісти про необхідність припинення куріння та про ризик для здоров'я через продовження куріння.

3. Проаналізувати мотиви курця стосовно припинення куріння.

4. Допомогти кинути курити. Для цього необхідно визначити день і повністю припинити куріння саме в цей день. Проаналізувати минулі спроби припинення куріння і визначити, що цьому допомагало, а що заважало. Скласти індивідуальний план дій по припиненню. Виявити можливі проблеми і спланувати, як їх подолати. Попросити підтримки у родини та друзів. Доповнити консультацію можна інформаційними матеріалами.

5. Організувати подальші консультації або направити до спеціалістів по припиненню куріння.