Социальная работа в сфере охраны здоровья

У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежать бажання дотримуватись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших і т. п. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв „для хоробрості". Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням (скажімо, з особами старшого віку або дівчатами).

Усі ці групи  мотивів першого знайомства з  алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному  друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

До цих мотивів  входить і прагнення позбутися  нудьги. У психології нудьгою називають  особливий психічний стан особистості, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно  ослаблений або втрачений інтерес  до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису.

Нарешті, деякі  підлітки споживають спиртне, щоб зняти  із себе напругу, звільнитися від  неприємних переживань. Напружений, тривожний  стан може виникнути у зв'язку з  певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

Для підлітків  характерно проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них  входять хлопці та дівчата, близькі  за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає „порожнє" проведення часу, і така знудьгована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв.

Отже, загалом  мотиви першої спроби алкоголю такі:

• бажання потрапити до певного кола однолітків, де споживання спиртного є звичайним явищем;

• бажання здаватися дорослішим;

• переконаність у тому, що це модно і „круто";

• з метою розслабитися, позбутись відчуття сором'язливості;

• з метою позбутися стресу;

• з метою розвеселитися;

• задля спілкування;

• через тискоточення;

• задля солідарності з компанією;

• для „анестезії" від образи, горя або фізичного болю.

Головна небезпека  першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.

Що ж тягне  за собою стан сп'яніння?

Він викликає зміну  поведінки людини, і вона стає непередбачуваною та небезпечною. Алкоголь винен у половині всіх скоєних вбивств. Крім того, більш як половина всіх травм та нещасних випадків трапляється через сп'яніння. Багато випадків небажаної вагітності та зараження венеричними хворобами відбулися саме у стані сп'яніння. Алкоголь стягує свою алкогольну данину, підриваючи громадське й приватне життя і завдає шкоди незліченними фатальними дорожньо-транспортними випадками, ушкодженнями і травмами, пожежами в житлах і на виробництві, випадками смерті через утоплення, самогубствами, а також злочинами, пов'язаними з насильством. До цього варто додати також фінансові проблеми, кар'єри, що не відбулися, розлучення, уроджені дефекти і вади розвитку, а також постійну емоційну шкоду, заподіювану дітям

Як правило, перша спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці (близько 12 років), коли дитина - ще не сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існують хибні уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.

Основним фактором сприйнятливості до алкоголю є ступінь  сприйняття алкоголю організмом - толерантність  до алкоголю. Цей фактор є вродженим  і визначається особливостями організму. Підвищена толерантність - передумова хвороби на алкоголізм. Частіше підвищена толерантність до алкоголю спостерігається в тих дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько - син.

Спадковий характер полягає не в передачі „гена потягу до алкоголю", а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код - радіаційним, хімічним, токсичним та ін. Тобто невживання родичами спиртного - не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною. Але зловживання спиртним - не єдиний фактор розвитку хвороби (алкоголізму); лише 10% людей, що регулярно споживають спиртне, хворіють на алкоголізм. До алкоголізму схильні:

• люди з підвищеною сприйнятливістю до алкоголю;

• люди, в яких батьки страждали на алкоголізм;

• особи самотні або з неповних сімей;

• особи, схильні до депресій або вороже налаштовані до всього, що їх оточує; активні, імпульсивні, товариські підлітки, котрі прагнуть гострих відчуттів, якщо вони ростуть в обстановці асоціальності та спілкуються з тими, хто зловживає алкоголем.

Алкоголь вживають задля позитивних емоцій, але часто  результат буває протилежним - погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються  хронічні хвороби. Наперед спрогнозувати  такі наслідки неможливо, тому, що дія  спиртного на організм непередбачувана. Усе залежить від багатьох чинників: кількості випитого, його концентрації, якості їжі, з якою випито спиртний напій, стану здоров'я. Важливо навіть, де і з ким пилося.

Тривале зловживання алкогольними напоями призводить до такого захворювання, як алкоголізм. До шкідливих наслідків вживання алкоголю належить і виникнення залежності від нього, яка обумовлюється спадковістю, особливостями організму, перенесеними хворобами. У чоловіків при постійному вживанні хвороба формується протягом півтора-двох років (переважно до 30 років), жінкам досить півроку-рік активного вживання (найчастіше у віці після 40 років). Останній термін, упродовж якого виникає хвороба, стосується й підлітків. У поважному віці залежність виникає ще швидше.

Алкоголь схожий на інші наркотики. Він викликає психічну й фізичну залежність та зміну психічного стану людини - навколишній світ сприймається спотворено і неадекватно. При постійному вживанні алкоголь руйнує особистість. Той, хто вживає алкоголь систематично, ризикує стати алкоголіком, тобто потрапити у психічну та фізичну алкогольну залежність. Залежність тим важча, чим раніше людина починає пити.

Фізична залежність полягає в тому, що перерва при  регулярному вживанні спиртного  може спричинити збільшення кров'яного  тиску, відчуття туги й неспокою, лихоманку, безсоння. Цей стан можна полегшити медичною допомогою, він зазвичай минає через кілька діб.

Психічна залежність полягає  у прагненні відчути стан сп'яніння, що витісняє всі інші інтереси, оскільки алкоголь стимулює в мозку „центр задоволення". У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль відіграють такі фактори:

• соціальні (культурний та матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація);

• біологічні (спадкова схильність; за даними досліджень, до 30% дітей, чиї батьки зловживали спиртним, можуть стати потенційними алкоголіками). Біологічна схильність до алкоголю може бути встановлена лабораторними методами. Така процедура здійснюється медиками з експериментально-науковими цілями. На практиці ж визначення біологічної схильності до алкоголізму не проводиться, тому людина має сама визначити це для себе;

• психологічні (психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації та протистояння стресам).

Під тиском реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків  можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона споживати  спиртне не досить ефективна; на якомусь  етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

Шкідливі  наслідки споживання алкоголю

Фізичні	Психологічні	Соціальні
♦ симптоми похмілля:	♦ зміни настрою;	♦ втрата
головний біль; нудота;	♦ неадекватна	працездатності;
тимчасове притуплення	поведінка;	зниження рівня
пізнавальних  здібностей;	♦ імпульсивна	успішності  в школі,
пронос;	поведінка;	прогули;
короткострокова або тривала	♦ апатія, депресія;	♦ підвищена
втрата пам'яті;	♦ розв'язність;	конфліктність із
♦ нещасні  випадки, що	♦ цинічність;	родичами;
призводять  до травми;	♦ емоційна	♦ асоціальна, а в
♦ отруєння;	холодність;	крайніх випадках - і
♦ негативний вплив на	♦ брутальність;	антисоціальна
♦ негативний вплив на	♦ агресивність	поведінка: сварки,
центральну  нервову систему;		бійки, насильство,
♦ зміни  функцій клітин печінки;		порушення
♦ порушення  вуглеводного обміну;		громадського
♦ негативний вплив на серцево-		порядку, скоєння
судинну систему		злочинів

 

Отже, важливо  говорити з дитиною про шкідливий  вплив алкоголю ще до того, як вона спробує його. Така інформованість, можливо, і не втримає підлітка від споживання спиртного, проте надасть йому можливість сформувати свій погляд на алкоголь і підвищити здатність протистояти тискові з боку інших.

Вплив алкоголю на мозок та нервову систему

Алкоголь потрапляє  із шлунка в кров через 2 хвилини  після вживання. Страждають передовсім клітини великих півкуль головного  мозку.

Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах головного  мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. У результаті одного сильного сп'яніння гине до 20 тисяч клітин головного мозку (і хоча у кожного з нас їх до 17 мільярдів, так марнотратно з ними обходитись не варто). Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.

Кількаразове  або часте вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних  категорій та естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток „тупіє" і інтелектуально, і емоційно, і морально.

Вплив на репродуктивну функцію

У жінок алкоголь порушує вироблення статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, менструальний  цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.

Стан сп'яніння в момент зачаття може вкрай негативно  позначитися на здоров'ї майбутньої дитини. Уживання спиртних напоїв небезпечне протягом усього періоду вагітності, тому що алкоголь легко проникає крізь плаценту матері до дитини, а також у період годування грудьми.

Якщо мати під  час вагітності вживає алкоголь, ймовірність  порушень у розвитку плоду та ризик  викидня значно підвищуються. Плацента, яка виконує захисну функцію для плоду, не може переробляти алкоголь, тому останній потрапляє у кров плоду. Оскільки печінка плоду розвинена недостатньо, вона також не в змозі розщеплювати алкоголь, в результаті чого він впливає на плід, тобто на дитину, більше, аніж на матір. Коли алкоголь досягає мозку плоду, утворення нервових клітин зупиняється, тому мозок росте повільніше і функціонує гірше. Ризик таких ускладнень тим більший, чим молодший вік жінки.