Шпаргалка по «Истории педагогики»

6. Освітні  і вих ідеали стародавньої  Греції і риму, порівняльний аспект

У Др Греції були 2 осн сист вих: спарт і афін. Спарт сист вих мала перев військ-спорт характер. Це було обум необх придуш часті повст безправного більшості населення (ілотів, періеки, рабів, які займалися землеробством) проти спарт-рабовлас, а також військ конфл. Особл місце займ військ підгот і фіз вих. Гол метою спарт сист вих було підгот мужніх, дисципл, загарт воїнів, здат трим в покорі рабів. Тільки здорові діти при народж мали право на життя. Осв в Спарті було привілеєм рабовл-ків. З семи років хлопчики-спарт, що жили до цього часу вдома, поміщ в держ устан - агелли, де вих до 18 років під кер призначув держ особи – педонома. Хлопчиків привч до витрив шляхом гарт орган, умінню володіти зброєю, пил нагляду за рабами, дисципл. У Спарті отрим свій поч сист фіз вправ, що пошир потім і по інших давньогр держ, так зв п'ятиборство: біг, стрибки, боротьба, метання диска і мет списа. З віком поч спец військ вправи, навч рукопаш бою, вчили військ муз і декламац віршів про військ доблесть. Громад, які займ держ посади, вели з вихованц бесіди на політ, сусп і морал теми, в ході яких здійсн ідеолог і мор вих, формув коротка, лакон мова. Старші підліт бр уч у своєр практ зан - криптіях, ніч облавах на рабів. Досягши 18 років, юнаки вступали до ефебії, де прох підгот до військ служби, бер уч у маневрах, охороняючи порядок в містах. Спарт сист виховання включала в себе певні елементи і для дівчат: крім традиційних (навички домоводства, догляду за дитиною, музикув) існувала спеціальна система військово-фізичних вправ. Для того, щоб у мб зроб здор і міцне потомство, дівч пов були подбати про зміцнен та відповід тренув св тіла. Дівчата, так само як і юнаки займ п'ятиборством: бігали, стриб, борол, кид диск і кид спис. Роль сім'ї, в системі спарт вих була незнач. У вих дітей, який був справою держ, бр уч всі дорос громад, особл люди похил віку, навчені жит досв. Спарт сист вих, що являє собою 1 в іст люд цивілізї досвід одержавл особ, була неефект навіть у військ і політ віднош. Жорст і прагм спартї сист вих, його спеціаліз, спрям на розв фіз прир і переваж особ у людині, відсут шир гуманіст освіченості і культ, дозв послуж прич занеп Спарти. Однак, треба віддати належ, що деякі п-пи спарт сист вих, в обл військ-фіз підгот, були використ в XVIII-XIX ст. в. у Франції і Росії при створ кадет корпусів та інших військ-навч установ закр типу.  
Метою афін сист вих було вихов пан верхівку рабовлас держ в дусі калокагатії - поєдн фіз і морал дост. Афінська пед висувала як ідеал поєдн розумов, морал, естет і фіз виховання. Формув гармонійно розвин особист підпорядк зміст освіти в системі приватних і платних шкіл. У них навч хл, поч з 7 років. У школі граматиста хл отрим заг осн грамоти, а трохи пізніше одноч займ у школі кифариста, де вивч музику, спів, декламацію. Досягн 12-16 років, підлітки займ гімнаст у школі - палестра під керівн педотріба (спеціаліста з окремих видів гімнастики).Осн вид зан у цій шк були біг, бор, стрибки, мет списа та диска. Тут-таки приділ увага цивіл підгот підлітків, провод бесіди на політ і морал теми. Але більш грунт в цьому плані підгот юнаки 16-18 років із замож і знат родин отрим в держ навч закл - гімназії, де вивч філос, літ-ру, політику, а також тут у більш складних ф-мах здійснюв фіз розвиток. Більш вис р-нь осв давала - ефебії. Продовж займ політ науками юнаки вивчали тут закони афін держави (правозн) та одноч прох курс проф військ підгот. Закінчення курсу в ефебії означало, що її випускники став повноправ громад Афін. Дівчатка за трад отрим дом вих й осв на жін половині будівлі. Долею жінки було дом госп. Афін сист вих через вис плату за навч була недоступна дітям неспром в мат віднош батьків, а діти рабів повн виключ з неї. Аристократ хар афін освіти проявлявся і в тому, що воно відрізн повним презирством до фізичної праці, який з раннього дитинства ставав довічним признач рабів. Сини бідних батьків (демосу) змуш були навч у св батьків ремеслу, яке дало б їм забезп в житті. В області морал вихов також сил була рабовл аристокр тенд: дітей багатих і знатних батьків оберігали від спілкув з рабами т від "неприст знайомств". Хлопчика-аристокр привч до усвідом необх захищ і охорон рабовлас держ лад, до дотрим своєї гідності, до мужності і хоробр, необх свободорожд чол. Рим сист освіти і формув особ мала чітко вираж цивіл хар. Метою рим сист вих було підгот актив члена сусп, здатного жертвувати соб заради св роду і держ, бути хоробрим воїном, котрі зневаж рабів і все інозем, політиком, розважл землевлас. Виниклі в Др Римі в пер ран респ (V ст. До н. Е.) перші поч школи обслуг деяку частину небаг і незнатного вільнонародженого насел. Баг і знатні воліли дав св синам поч навч вдома. Наст сход були грам шк, де навч хл 11-12 років з баг і знат родин. У цих шк підвищ типу вивч лат грам, рим літ і грец мову, риторика. Розв грамат шкіл було виклик необх навч оратор мист тих, хто прагнув зайн вибор кер посади в Рим респ. В ост стол респуб Риму вел значення набували ритор школи, свого роду вищі навч заклади тієї епохи. Ці школи дав підл та юнакам віком від 13-14 до 16-19 років знач глибші у порівн з грам шк заг гуманіт освіта, засн на вивч творів вид філос, істориків, правозн, ораторів, поетів. Грамі та ритор шк були приват. Внасл вис плати за навч шк були дост лише привілей верствам насел. Для дітей рим знаті створ своєр вих центри - колегії юнацтва. У Дав Римі склал трад на заверш етапі освіти влашт для мол риторів своєр осв поїздки в еллін центри культ і освіти - Афіни, Олександрію. У Рим імп в перші ст н.е встан стійк шк канон, що включ і зміст осв, і пор його засв, і мет навч. У зміст осв увійш 9 осн дисципл: грамм-ка, риторика, діалектик, арифм, геом, астрономія, музика, медиц та архіт. У V ст. н.е. зі шк курсу були поступ викл медицта архітект, тим самим як би оформ "сім віл мист", що стали серцев осв в епоху Середньов. 

7. Освіта  та педагогічна думка у Стародавньому  Римі

У сер II ст. до н. е. виник грамат шк для дітей найб замож насел. Сюди поступ хл 12-рiчного віку, які отрим попер дом підгот, i вчились тут до 16 років. Це були шк підвищ типу, їх прототипом стали афін гiмнасiї. У них вивч гр i лат мови, теорію словесності, гр літ й історію.За час імп вигляд грам шкіл зберіг. Важл досяг у цьому віднош пов’яз з розв жін осв: у I-II cт. поряд з чол грамат шк виник і жіночі, що для історії пед було новим.У другій пол респ епохи (II-I ст. до н. е.) виник ритор школи, які були вищ ст шк рим освіти. Вони гот юнаків із найб замож сімей до мб держ діяльн. Тут за досить високу плату оволодівали оратор мист, вивчали у вел об’ємі філос, риторику, правозн, дав деякі відомості з мат, астрон, музики. Отже, у рим шк всіх типів з обов’яз переліку повн викл фіз вих i майже відсутня музика.В ост роки імператор періоду занепад рим культ і це знаходить відображ в освіті і вих підрост покоління. У шк панує формалізм, риторика виродж у зовн красном-во, падає моральн тощо.У кін Рим імперії, коли христ стає панів релігією, на посади вчителів все більше попадають предст христ духовенства. Навч-вих робота наб пост реліг хар. Оск христ церква не підтрим осв-вих ідеалів античності, то до кінця епохи древ світу (IV-V ст.) значно зниз той р-нь освіченості, який було досяг у старод Греції і Римі.

8. Пед  погляди філ Ст Греції: Сократа, Платона, Аристотеля, Демокрита

У Ст Гр зарод 1ші в іст пед пед теорії. Вони ще не виділ окр, а знах своє місце у філос вченнях др мислит.Демокрiт (460-370 рр. до н. е.). Предст матеріаліст напр у дргр філос. Напис біля 70 твор, але дотеп збер лише їх уривки. Демокрiт над вих надзв вел знач. Він вваж, що зовн впливи (вих) відігр пров роль у розв люд. До найгол впливів такого роду віднос: навч, позит приклад дор та вправи.

Сократ (469-399 рр. до н. е.). Народ у сім’ї скульптора поблизу Афін. Більшу част життя присвят філософській творчості та пед діяльн. Стояв на філос поз про неможл для люд розуму пізн світу та речей. На його думку, люд може пізнати тільки саму себе (“Пізнай самого себе“). Вваж себе спеціалістом, передус, у пит етики. З ет міркув вивод мету вих, яка поляг в особис морал самовдоск, звільн інтелекту від усіх негат зовн впливів. Гол пед п-пи Сократа: відм від примусу і насил, визн найб дійовим вих зас перекон.

Платон (427-347 рр. до н. е.). Учень Сократа. Займ педаг діяльн в Афінах, де при гiмнасiї Академія засн філос шк. Своє філос вчення і пед погл виклав у тв “Держава“ i “Закони“. Висун i обґрунт вчення про світ ідей. На його дум, ідеї – це більш доскон ф-ми буття, де переб люд душа до народж. Світ же речей є лише тінню світу ідей. Пізн – це пригад душею того, що вона знала у час свого існ поза тілом людини. Тому мета життя мудрої люд пов поляг, на думку Платона, у розв здатн до воскрес в її душі вродж ідей (здатн безпосер спогляд ідеї).

Платон 1м у світі обґрунт сист осв і вих підрост покол. Викор при цьому кращі, на його дум, мом афін i спарт вих: з 1го взяв ідею гармон розв та сист шкіл, а з 2– досв фіз вих. Мета вих за Платоном – форм “i тіла i душі найпрекрасн“.

Арістотель вваж, що у люд від прир є лише зародки здібн, які треба розвив шляхом вих. Виход з ідеї розв він вперше в іст пед роб спробу вікової періодизації, яку потрібно враховувати у процесі виховання: від народження до 7 років; від 7 років до наступу статевої зрілості – 14 років; від 15 до 21 року, тобто до змужніння. На відміну вiд Платона, Арістотель обґрунтовує велике значення діяльності у вихованні i навчанні. “Коли вчаться, то не грають“, оскільки “молодь потрібно вих не для забави“. Все життя люд пов нос діял хар. Але мислит має на увазі не фіз працю, а діяльн душі по удоскон пев доброчинн.

9. Середньовічні університети (ХІІ-ХY ст.). Започаткування демократичних осв ідеалів. Ідеали перших світових і вітчизняних університетів сьогодні

У XII ст. виникають нові освітні заклади – університети. У перекл з лат ця назва означає корпорація. Так наз об’єдн викладачів між собою та викладачів зі студентами. Ініціат засн унів виступ, як правило, вчені, які були незадов тим, що церковні школи ігнор нові знання, оск вони не відповід догматам віри.Серед перших були засн унів в Болоньї (1158 р., Італія), Оксфорді (1168 р., Англія), Кембриджі (1209 р., Англiя), Парижі (1253 р., Франція), Празі (1348 р., Чехія), Кракові (1364 р., Польща) та iн. На 1500-й р. у Європі нарах уже 65 унів.Перші ун мали своє самовряд i корист певною автон по віднош до церкви, феодалів i міських магістратів. Учні назив студентами, що з лат означає старанно вчитися. Вони об’єдн у провінції і нації. Викладачі об’єд в особливі організації факульт – здатн виклад той чи ін навч предмет. Викладачі вибир голову факультету – декана. Ректором наз голову ун, якого також вибирали. Шляхом виборів признач й інші посад особи.Осн видами занять в ун були лекції, коли професор читав по книзі текст i комент його, та диспути. Ост були хар для середньов унів. Вони орг на основі тез, які наперед повідом учням і потім обговорювались. Диспути проход гаряче i трив інколи по 10-12 годин з невел перервою на обід. Крім цього всього учні викон ще й письм вправи – писали трактати.Слід відзнач, що в середньов унів навчання було схоласт. Вчені-богослови прагнули примир науку i релігію. Диспути, що тут орг, часто являли собою набір словес суперечок i хитросплетінь схоласт вченості, були відірв від жит потреб.

10. лицарство  в середні віки

як військ та землевлас стан вин вперше у франків у зв з перех у VII столітті від нар війська до кінноти з васалів. Під впл церкви і поезії воно вироб мор та естет ідеал воїна, а в епоху Хрест походів під вплив дух-рицар орденів, що виникли, замкн у спадк аристокр. Передтечею рицарів якоюсь мірою був стан еквітів (вершників) у Др Римі. У франкс війську, у якому ще в VII ст домін піше військо, кінноту стан дружинники короля (антрустіони). Під впл церкви та поезії, що факт оспівув лицаря як ідеал воїна, сформ хар-ка, притам лише справж лицарю (шлях людині):Це мужній, сильний, вправний воїн, що дотрим лицар присяги, а саме: щодня слухати обідню, бути безстраш, ризик за катол віру, охорон церкви і духівн від грабіжників, охорон вдів і сиріт, уникати несправедл оточ і брудного заробітку, для порят безнев йти на поєдинок, відвід турніри тільки ради військ вправ, шанобл служ імперат в мирських справах, жити бездог перед Господом і людьми, бор проти зла, бути щедрим, правдивим, дотрим слова, любити Батьківщ.Для лицаря було прогол к-ка найважл речей, які роблять його лицарем: це віра, честь, дама серця.Вірн Господу для такого воїна завжди на перш місці, молитви – невід’єм част його життя. Зваж на це багато разів церкві вдав зібрати воїнство для Хрестових походів нібито з метою визв гробу Госп (хоча мова йшла лише про захопл нових земель). До того ж присяга рицаря, зваж на тод настрої церкви включ в собі ненав до «невірних».Честь поляг у дотрим присяги і мор кодексу. Ніхто не мав права спаплюж честь рицаря без наслідків. Воїн мав відстояти свою честь і міг визвати суперника на поєдинок. Однією із найпрекрас сторін "брудного" Середньов був феном «прекрас дами». Це був справж культ кохання. Любов стала служінням "прекрасній дамі", поклон їй. Дама серця була для рицаря незем створінням, втіленням божества. У кодексі рицарської любові центральне місце займали ратні подвиги на честь "прекрасної дами" і її прославляння. Любов рицаря була відчуттям ідеально-піднесеним і витонченим. Рицар бився на турнірах, прикріп рукавички своєї пані до шолома і приб до щита табличку, чесноту, що звелич її, і красу. І пізніше, в епоху Відродж, на честь прекрас пані склад вірші і викон серенади. Звичаї лицар (куртуазної) любові були неквапл. Після к-кох місяців залицяння рицар отрим право поціл руку своєї дами. Точно слідуючи прийн в сусп правилам, він поступово просув по ступенях близькості, завой серце своєї обраниці. При цьому успіх в улюбл жінки цілком залежав від ступеня його заслуг. У становій системі середньовіччя мала значення не особа людини, а та роль, яку він грав у суспільстві, його функція. Такою ж ф-цією була і жінка. І лише в любові вона була сама собою, тільки в любові рицар віднос до неї як до жінки, до особи. І гімни любові, написані трубадурами, були пристрасною мрією про ідеальні, людяні відносини між людьми. Обожнюючи жінку, вони предст її як втіл найкр люд власт – краси , доброти, грації, розуму, людинолюбства. У лицарській любові до жінки торжествував підхід з погляду найв ідеалів, які на той час вироб людство. Лиц-во - це ідеал, мрія про найпрекр ідею чоловіка. Тож серед характеристик лицаря (шляхетної людини) можна виділ осн: - Мужність - Вірність - Щедрість - Розсудливість - Куртуазність - Відчуття честі - Свобода

11. Гуманізм  Середньов (Відродж): Рабле, Монттень, де  Фельтре...)

Під Відродж умовно розум  епоху культ  й ідеолог  розв  ряду країн у Зах  i Центр  Європі, яка охоплює іст період XIV-XVI ст. і характериз вис підйомом у науці, літературі, мистецтві. Європ Відродж почалося в Італії у XIV ст., а звідти перейшло до Франції i в ін країни. Споч ця епоха усвідом як звільн від впливу церкви, розрив з середньов релiг-схоласт світог та звернення поглядів до ант культ. Звідси i назва: “Відродження“, “Ренесанс“. Хар ознакою культ Відродж стають ідеї гуманізму, у зв’язку з якими форм новий погляд на світ i людину. Гуманізм витісняє середньовікову аскетичну доктрину, протиставивши теології світську науку, постав у центр уваги людину, яка в ідеалі повинна бути життєрад, силь духом i тілом, яка має право на земну радість i щастя. Ідеї гуманізму проник i в тогоч пед, яку ще наз гуманіст пед. Пед-гум піддали різкій критиці всю середньов схоласт сист вих і навч, протист їй таке вих, що розвив людину розумово і фіз, ф-м в неї вис мор якості.Одним із гол завд гуманісти вваж ознайом учнів з кращими творами латин і грец авторів, з біблією й ін джерел в ориг, у неспотв церквою ф-мах.Ряд гуманістів вимаг окрім вивч історії та ант літ-ри ще й пошир через школу реал знань, вваж обов’язк для вивч такі науки як матем, астрон, природозн, геогр, ознайом з різн видами люд діяльн.Проголош ідея гармонійного й багатостороннього розв особистості дитини, що було притаманно ще античній пед. Ця ідея відображ ідеал ренесансної людини. У повній відповідності з античністю педагоги-гуманісти дбали, щоб форм здорове тілом i духом підрост покоління. По-новому розуміючи мету і завд вих, гуманісти проголош заг повагу до дитячої особистості, запереч сувору дисципліну та тілесні покарання. Вони відзначали необхід врах особл дитячого віку, індивідуаліз навч і виховання.Новими були підходи і до методів навч та вих. Гуманісти вваж, що у процесі навч і виховання діти повинні набути здатність активно мислити, самост пізнав оточуючий світ. Для цього роботу у школі треба зробити приваб для дітей, щоб навчання розпоч з ознай з речами, а потім уже зі словами, що їх означають. Правилам повинні передув факти, узагальненням – спостереж. Слід шир використ з пізнав метою прогулянки, екскурсії, ігри тощо.Важл звуч вимога баг гум здійсн навч у шк рід мовою.Гум по-новому ставили пит про освіту жінок, вважаючи, що вони мають право навч у шк різних типів.Гуманізм охоплює перш за все тогочасну пед думку i не внос кардин змін в осв-вих практику. Він дістав своє вираж у погляд та діяльн баг мислит.

Еразм Роттердамський (1466-1536) – від нідерл письм-педагог, гуманіст, один з перших дав критику середньов вих й освіті. У своїх сатир памфлетах “Похвала глупотi“ та “Грубі вчителі“ він висміяв тогоч шк, де вчителі кати вбив у дітей будь-яке баж вчитися. Критикуючи зміст i методи навч, Роттердамський вваж, що це навч пов бути легким, приємним, враховувати інтереси дітей.

Франсуа Рабле (1494-1553) – франц письм, вчен-гуманіст. У св ром “Гаргантюа i Пантагрюель“, який є гострою сатирою на весь спосіб середньов життя, піддав нищівн критиці схоласт вих. Він 1й запропон i описав нове гуман вих, яке пов’язав передус з реал, практ корис заняттями, з продум реж дня дитини, багстор осв, що дає реал знання, розвитком самос мисл, творчі й активн.

Мiшель Монтень (1553-1592) – фр мислит-гуманіст, предст філ скептицизму. У творі “Досліди“ розроб ряд важливих положень гум пед. Він пропон розвив у дітей крит мисл, яке не зупин перед авторит;обґрунт необх всеб розв дитини, Монтень вперше висуває ідею пріоритету мор вих перед освітою (цюідею в подальшому підхопив i розвинув відомий педагог XVII ст. Дж. Локк); високо булла оцінена пед наступних століть й висунута ним ідея відмови від примусу в навч (ця iдея виявилась свого роду осн теорії прир вих у Руссо).Пед вимоги гуманістів торк в осн дітей із знат сімей. Виключ у цьому віднош складали представники раннього утопічного соціалізму: в Англії Томас Мор (1478-1535), в ІталіїТомазо Кампанелла (1568 – 1639). У них бор за удосконалення суспільства пов’яз з інтересами всього народу. Т.Мор у творі “Утопія“ i Т. Кампанелла у творі “Містосонця“ змал у фантаст ф-мі утопічні за своєю суттю комуніст сусп.  Зокрема, Т. Мором було висунуто ряд нових пед ідей:– ідея заг громадського вих для всіх дітей;– п-п обов’яз для всіх навч;– ідея навч рідною мовою;– рівність чол i жінок в одерж освіти;– ідея труд вих, поєдн навч з працею;– висунуто ряд думок про шир орг самоосвіти.

Вітторіно да Фельтре (1378-1446) – італ педагог-гуманіст, ств шк під назвою “Будинок радості“, яка стала зразком для створення нових гуманіст шкіл у різних країнах Європи. Ця школа знах у мальовн місцевості. Тут вих діти вищої аристократії, хоч попадали i найб обдаровані діти з неаристократичних кіл. Велика увага приділ фіз вих (ігри на свіжому повітрі, фехтування, верхова їзда) та розум розв дітей (вивч лат i грець­коїмов та літ, матем, астрон, природозн, логіка, метафізика, музика, живопис). У шк не було тілес покарань, виховання здійсн за доп нагляду i особис прикладу вихователів. Щодо освітньо-вих практики, то пед гуман на ній мало відображ. Школи залиш типово середньов. Виключ скл лише окремі школи гуманістів. Продовж розвив міські шк, в більш яких навч здійсн рідною мовою. Тут здобували початкову освіту діти реміс i торг. В цей же час виник шк для дівчат, як прав прив, але були й держ.

12. Демократичні і гуманістичні ідеали пед концепції Я.А.Коменського

Я. А. Коменський — син своєї епохи. Це був період перех від середньов до нового часу, який супровод сутичками нового проти старих порядків. В його світогляді відбилися суперечн цього перех періоду від феодал до капіталізму, бор прихил Реформації і Контрреформації. Отже, світогляд пед форм під впливом джерел, які часто супереч одне одному. Він був активним діячем реліг орган і в той же час устремл Коменського — і наукові, і практичні — були спрямовані в реал світ і на покращ життя в ньому. З поєдн всіх цих чинників Коменський прагнув виробити власну філософію. Заг філософське бачення світу у нього форм завд ант філософії, релігії, ідеям Відродж.Походж й існ природи та людини він розгл з реліг позицій. Але під впливом епохи Відродження Коменський вироб новий погляд на людину. На противагу середньов аскетизму, людина, на думку великого педагога, останнє і найдоскон творіння Бога. Її признач не тільки підгот себе до мб небес життя, а й жити спр життям земним.