З певністю
можна сказати: за Програмою "Я
у Світі" легко працюватиметься
тим, хто добре орієнтується у
Базовому компоненті дошкільної
освіти та в Коментарі до
нього, сповідує особистісно орієнтований
підхід до виховання й навчання
дошкільників, усвідомлює необхідність
впровадження у життя компетентнісної
парадигми. Адже сьогодні освітяни
в усьому світі зорієнтовані
на те, щоб виростити компетентну
особистість. Не лише поінформовану,
обізнану, вмілу, а й гнучку, здатну
адекватно діяти, приймати самостійні
рішення, пристосуватися до різних
умов життя, визнавати свої помилки,
відстоювати власну гідність, реалізовувати
природні можливості, самовдосконалюватися.
Висловлюємо
щиру вдячність усім учасникам
дворічної апробації Програми: управлінській
та методичній службам, вихователям
експериментальних дошкільних закладів
Донецької, Рівненської, Сумської, Черкаської,
Хмельницької областей, міст Києва
та Севастополя за активну
участь в обговоренні матеріалів,
за слушні зауваження та пропозиції.
Головним критерієм оцінки
розвитку дитини за педагогічною філософією
Є Шулешка є вміння писати. Для розвитку
дрібної моторики дітей педагоги підготували
медіатори (пластмасові пластини для гри
на струнних інструментах). Кількість
медіаторів на кожну дитину – 5-8. За допомогою
фломастерів малюки, починаючи з ІІ молодшої
групи, обводили контур, разом із вихователем
домовлялися впізнати предмет, що найбільш
схожий на малюнок. Поступово всі діти
почали вільно користуватися формою “листочок”.
Так, непомітно для себе діти відкривали
вміння малювати “листочок” без медіатору.
Саме на це педагоги одразу звертали увагу,
визнавали публічно здібність окремих
дітей, пропонували спробувати намалювати
без медіатору і іншим ровесникам. Адже,
малювання “листочка” від руки – це важлива
сходинка графічних вмінь, як досягнення
цього результату, протікає немов сама
по собі без особливих зусиль. Після опанування
форми медіатора “листочок”, дітям пропонується
“півлисточок”. Послідовність запровадження
у роботу з дітьми цієї форми така ж сама,
як і з “листочком”. Ця робота сприяє
формуванню вміння дітей знаходити подібні
форми у рукописних літерах, діти зможуть
свідомі з розумінням відтворювати розчерки
і елементи писемних букв.
Зацікавленість дітей у малюванні
за допомогою медіатора прямо пропорційна
віку дітей. Молодші діти зацікавленість
виявили не спочатку, їх приваблювало
просто обведення “листочків” яскравим
фломастером. Діти середнього дошкільного
віку більш задоволено домальовували
форми медіатору, виконували завдання
на тему казок, віршів. Дітей захоплювало
спільне малювання на аркуші шпалер. Старші
дошкільники включалися до малювання
із задоволенням, виконували роботи в
трійках, четвірках, шестірках, найбільш
вдалих формах об’єднання дітей за Шулешком.
Для координації руки за ствердження
Є.Є.Шулешка доречно і необхідно навчити
дитину спочатку запускати дзиґу. Щоб
запустити дзиґу треба добре володіти
своєю рукою, лікоть має бути вільним,
щоб забезпечити вільне положення кисті.
При цьому кисть набуває форми купола,
що необхідно при триманні ручки. Щоб запустити
дзиґу, треба зробити сильний рух по
колу за ходом годинникової стрілки. Коли
дитина відчуває складність у запуску
дзиґи, дітям рекомендується розкрутити
кошик. Плануємо запровадити роботу з
дітьми в’язання на спицях за допомогою
шнура або товстих ниток. Починаючи з молодшого
віку ми пропонували дітям розкручувати
кошики з ручками. В середній групі діти
вже почали оволодівати розкручуванням
дзиґи. Спочатку ми пропонували розкручувати
дзиґу на підлозі, стоячи коліньми на підлозі.
Потім діти навчалися запускати її стоячи
за столом, а після опанування цього вміння,
пропонували розкрутити сидячи за столом.
Педагог має слідкувати, щоб діти правильно
тримали дзиґу – великим і середніми пальцями,
вказівний при цьому не має заважати. Заняття
з дзиґою протікають впродовж перших 3-4
тижнів навчання дитини, залежно
від того, коли вона почала відвідувати
дошкільний навчальних заклад.
Роботу з розчерками розпочинала
проводити на дошці, так як невдалий результат
можна зразу ж виправити на кращий.
Найпростіший візерунок “гірки”, “стрічки”,
“доріжки”, бо вони відпрацьовані ще
за часів малювання “листочку” за допомогою
медіатора. Подібність між напрямом ліній
розчерків і “листочка” діти мають помітити
самі, поспішати тут не можна. Коли відкриття
зроблено групою ровесників, педагог задає
запитання :“Чи всі петлі схожі на “листочки”?
Виявляється не всі, є схожі, а є і ні. Розчерки
дітям пропонуємо писати зліва направо
або зверху вниз. Під час роботи з розчерками
треба звертати увагу на впевненість,
сміливість руху дитини, а не правильність
і зовнішню красу. Для успішного оволодіння
навичками письма необхідна добра координація
між мовленнєвими (артикуляційними) рухами
і рухами руки, що пише. Найпростіша вправа,
що формує таку координацію – лічилки,
де кожен ритмічний акцент узгоджується
рухом руки. Коментар-“примовка” може
мати вигляд “лі-воруч”, “пра-воруч”,
“пів-ко-ло”. Конкретна форма примовки
не стільки важлива, важливо те, щоб вона
відповідала тому, що робить дитина, співпадала
у часі з рухами руки.
В своїй роботі ми надаємо перевагу
щодо організації мікро груп. Об’єднання
дітей самостійно у групи по 3-4 складають
основу успіху навчального процесу. У
групах, що виникають за умови самостійного
розподілу дітей, внутрішні стосунки залишаються
неформальними. Це все ми вважаємо і переконані
є підґрунтттям для того, щоб знання
можна було передати один одному, допомагати
приятелю підтримати його. Шулешко стверджував,
що за таких умов проходить різкий стрибок
у розвитку самосвідомості. Багато уваги
надаємо приятельським стосункам дітей,
бо знаємо, що саме така група, де діти
поєдналися на основі симпатії один до
одного змінюють характер дитини. Змінюючи
склад мікро груп діти знаходять підходи
один до одного, навіть стають більш терплячими,
бачать користь від спільної справи.
Ось перелік ігор, які діти організовують
у малих групах: “Рибна ловля”, “Стрільба
по мішенях”, “Конструктор”, “Танграм”,
“Мозаїка”, “Лабіринт”. Саме у такий
підхід виховується соціально- компетентна
дитини, що призводить до здорового способу
життя у майбутньому.
17. Особистість
вихователя дошкільного навчального закладу,
кваліфікаційна характеристика його діяльності.
В "Концепции дошкольного
воспитания" отмечается, что воспитатель
- главное действующее лицо педагогического процесса. Деятельность педагога
детского сада ответственная, потому что
он является первым воспитателем в жизни
ребенка после родителей, закладывает
основы воспитания, и от его результатов
работы часто зависит дальнейшее развитие
воспитанников.
Общество предъявляет высокие
требования к личности, профессиональной
деятельности педагогов, так как они решают
важную задачу - организуют процесс воспитания
и обучения каждого ребенка с учетом его
способностей, интересов, физических и
психических возможностей. Внешность
воспитателя, его культура поведения,
владение речью, жесты, мимики, различные
привычки, тактичность - в общении с детьми
являются примером для детей. Педагог
выполняет главный социальный заказ государства:
отвечает за жизнь, здоровье детей, осуществляет
вместе с семьей первоначальное воспитание
и обучение детей и готовит их к успешному
обучению в школе, помогает семье в деле
воспитания детей и ведет пропаганду педагогических
знаний среди населения.
В "Положении о детском дошкольном
учреждении в определены функции воспитателя
дошкольного учреждения; организует и
проводит воспитательно-образовательную
и оздоровительную работу с детьми, направленную
на обеспечение их полноценного физического
и психического развития, обеспечивает
формирование начал личности, развитие
индивидуальности, психологической защищенности
каждого ребенка; изучает индивидуальные
особенности, интересы, способности детей;
создает необходимые условия для их развития,
для физического закаливания, коррекции
недостатков, регулирует поведение детей
в процессе взаимодействия со взрослыми
и другими детьми; приобщает детей к культуре,
музыке, традициям народа, свою педагогическую
деятельность осуществляют в тесном контакте
с семьей, медицинскими работниками и
другими специалистами детского сада
и школы; участвуют в работе педсовета
и других методических мероприятиях.
Выделяют следующие функции:
диагностико-аналитическую, проективно-конструктивную,
организационно-мобилизующую, регулирующую
и координирующую, изыскательскую и исследовательско-инновационную,
стимулирующую.
САМОВОСПИТАНИЕ - осознанная
и целеустремленная работа чело-река над
формированием у себя желаемых черт, качеств
и форм поведения .
САМООБРАЗОВАНИЕ - целенаправленная
и целеустремленная работа человека, связанная
с поиском и усвоением им знаний в определенной
интересующей его области, в том числе
и путем слушания . специальных передач
по радио и телевидению.
ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ УМЕНИЕ - осознаннее
владение субъектом педагогической деятельности
совокупностью психических и практических
действий, направленных на достижение
целей обучения и воспитания и мотивированных
его профессиональным мировоззрением.
ФУНКЦИИ ПЕДАГОГА - набор профессиональных
обязанностей, выполнение которых обеспечивает
успешное достижение цели и задач воспитания
детей.
Воспитатель дошкольного учреждения
выполняет две основные функции
I) материнская - проявляется
в обеспечении хорошего эмоционального
состояния каждого ребенка и
группы, в охране их жизни и
здоровья, в заботливом, ласковом
отношении к малышам; 2) развивающая.
функция включает систему педагогических
умений, которыми должен обладать
воспитатель.
I умения дают воспитателю
возможность познать предмет
деятельности, позволяют увидеть
в своих воспитанниках проявление
познавательной, волевой, эмоциональной
сфер, мотивов его поведения, способностей,
темперамента; выявить взаимоотношения
между детьми, определить особенности
семейной микросреды. Это и умения
объективно оценивать эффективность
применяемых методов воспитания
и обучения, учитывать опыт других
с целью перенесения передового,
творческого его содержания в
свою педагогическую практику.
П. Конструктивные умения нужны
воспитателю для того, чтобы видеть "завтрашний
день" воспитанников, развитие каждого
ребенка и всей группы, планировать воспитательно-образовательную
работу; позволяют воспитателю грамотно
отбирать фактический материал по разным
видам деятельности в зависимости от задач
воспитания и обучения на каждом возрастном
этапе.
Ш. Коммуникативные умения обеспечивают
установление педагогически целесообразных
взаимоотношений с отдельными- детьми
и со всей группой, с родителями воспитанников,
коллегами по работе.
ГУ. Организаторские умения
обеспечивают организации разных форм
деятельности (фронтальной, групповой,
индивидуальной), собственной педагогической
деятельности и работы с родителями детей
своей группы; проявляются в умении организовать
интересную деятельность детей и взрослых,
"заразить" их своей энергией, инициативой.
У. Специальные умения проявляются
в умении воспитателя выразительно читать
произведения, хорошо рисовать, петь, танцевать,
лепить, конструировать, делать наглядные
пособия, игрушки, атрибуты, владеть основными
видами движений, пользоваться техническими
средствами обучения и др.
На уровне современных требований
ставится вопрос о многоуровневой подготовке
профессиональных кадров для системы
дошкольного воспитания. I ступень высшего
педагогического образования обеспечивает
широкопрофильную подготовку. II ступень
- бакалаврская подготовка, Ш ступень -
магистратура. Свой профессиональный
уровень и квалификацию воспитатели усовершенствуют
на курсах, семинарах, которые организуются
при институтах повышения квалификации.
С этой целью также периодически проводятся
научно-практические конференции, лекции
по актуальным проблемам воспитания и
обучения. Повышению квалификации содействуют
методобъединения, на которых обсуждаются
вопросы методики работы с детьми, предлагаются
для укоренения передовые и новаторские
методики.
Непосредственно в д/саду
повышение квалификации осущ-ся в разных
формах метод. работы, к которым относятся:
открытые занятия, педсоветы, семинары,
педагогические дискуссии, деловые игры
и т.д.
Профессиональному росту воспитателя,
приобщению его к передовым идеям в области
психолого-педагогических наук, общечеловеческим
и национальным ценностям помогает систематическое
самоусовершенствование, самообразование
и самовоспитание. Активизации педагогического
творчества способствует овладение психологической
диагностикой и аутодиагностикой, тренингом.
18.Педагогічне
спілкування як чинник розвитку
особистості дошкільника, його
функції,
стилі
Педагогическое общение — специфическая
форма общения, имеющая свои особенности
и в то же время подчиняющаяся общим психологическим
закономерностям, присущим общению как
форме взаимодействия человека с другими
людьми, включающей коммуникативный, интерактивный
и перцептивный компоненты.
Педагогическое общение — совокупность
средств и методов, обеспечивающих реализацию
целей и задач воспитания и обучения и
определяющих характер взаимодействия
педагога и учащихся.
Будет ли педагогическое общение
оптимальным, зависит от педагога, от уровня
его педагогического мастерства и коммуникативной
культуры. Для установления положительных
взаимоотношений со студентами преподаватель
должен проявлять доброжелательность
и уважение к каждому из участников учебного
процесса, быть сопричастным к победам
и поражениям, успехам и ошибкам обучаемых,
сопереживать им.
Стили
педагогического общения
Известный психолог В. А. Кан-Калик
выделял следующие стили педагогического
общения: