Оскільки психічні
якості не виникають самі по
собі, а формуються в процесі
виховання, яке спирається на
розвиток, то охарактеризувати дитину
певного віку неможливо без
урахування умов її виховання
і навчання. Тому психологічна
характеристика віку виявляє
передусім ті психічні якості,
які можна і необхідно сформувати
у дитини.
Для дитини першого
року життя особливо важливе
спілкування з дорослими, яке
спонукає її звертати увагу
на предмети, оволодівати першими
звуками і словами, забезпечує
психологічний комфорт. Маля починає
орієнтуватися у навколишньому
середовищі, в нього розвиваються
основи наочно-дієвого мислення.
На цьому етапі важливо забезпечити
різноманітне спілкування з дитиною.
У ранньому віці
(1—3 роки) розвиваються мовлення, ходьба,
з'являються перші уявлення про
зв'язки в навколишньому світі.
Граючись із предметами, дитина
вивчає їх властивості, вчиться
їх використовувати. У цей період
першочерговим є розвиток предметно-маніпулятивної
діяльності, через яку дитина
пізнає світ, розвиває свідомість
і самосвідомість
21.Особливості
розвитку, організація життя та
виховання дітей другого року
життя.
Второй год жизни характеризуется тремя
основными приобретениями: дети начинают
ходить, говорить, действовать с предметами.
Своеобразно протекает формирование эмоциональной
сферы. Речь становится средством общения.
Большое значение имеет развитие способности
к подражанию. Благодаря этому увеличивается
активный словарь детей, они начинают
воспроизводить в игре действия, которые
видят. К концу года формируется сюжетно-отобразительная
игра. Развиваются элементы наглядно-действенного
мышления. Проявляется отзывчивость на
музыку и художественное слово. Малыши
усваивают некоторые правила поведения,
охотно выполняют поручения взрослого,
обращаются к нему по своей инициативе.
Дети становятся самостоятельнее в самообслуживании,
что высвобождает больше времени для игр.
Появляются простейшие взаимоотношения
со сверстниками, интерес к их деятельности.
Появляются элементы совместной деятельности.
Заметно снижается
темп Физического развития. Совершенствуется
нервная система, что отражается
на повышении работоспособности.
Разная длительность бодрствования
в начале и в конце года
обусловливает различия в режиме
дня. Дети в возрасте от I года
до I года 6 мес. имеют 2 дневных сна, а
после I года 6 мес. - I.
Режимные процессы занимают
довольно много времени, поэтому их следует
максимально использовать для развития
малышей (для формирования навыков самообслуживания,
расширения ориентировки в окружающем,
развития речи). Постепенно совершенствуется
ходьба, возникает бег, развивается лазанье,
метание. Важно создавать условия для
разнообразной двигательной активности
детей. Этому способствует правильное
оборудование групповых комнат. Нельзя
ограничивать двигательную активность
детей (усаживать их на стульчики или на
ковер и занимать рассказыванием, чтением,
показом игрушек).
Для детей этого
возраста характерны яркая эмоциональность,
непосредственность. Вместе с тем
настроение детей, их поведение
характеризуются неуравновешенностью,
особой импульсивностью. Бурная
радость легко сменяется плачем;
возможно проявление гнева, ревности.
Это чаще всего наблюдается
у детей, избалованных вниманием
взрослых. Чувство радости у малышей
вызывают движения, игрушки, появление
животных. Но особое удовольствие
доставляет общение со взрослым,
особенно "деловое". Сотрудничество
со взрослым служит источником
не только положительных эмоций,
но и развития психики малыша. В условиях
общественного воспитания очень рано
возникают контакты между детьми: от интереса
я сверстнику как к объекту, к его внешности,
поведению до появления подражания ему,
совместных действий, игр с ним. В процессе
общения друг с другом они получают дополнительные
впечатления от окружающего, развивается
познавательная деятельность, способность
действовать по подражанию, проявляются
и развиваются инициативные действия.
Общение с другим ребенком стимулирует
проявление индивидуальных способностей,
помогает формированию адекватных представлений
о себе, налаживанию совместных практических
действий. Взрослые должны помогать ребенку
вступать в контакт со сверстниками. Для
этого организуются ситуации "чистого
общения", "контактов взглядов",
"эмоциональные игры". Взрослые должны
предупреждать конфликты между детьми.
Уровень детских взаимоотношений зависит
от уровня общего развития детей и от уровня
того вида деятельности, на фоне которого
они возникают. Нужно стремиться к тому,
чтобы доброжелательные чувства, возникающие
непроизвольно между детьми, постепенно
распространялись и на совместную предметную
деятельность.
В развитии
речи детей наблюдается диспропорция
в темпах развития понимания и активной
речи. В первом полугодии интенсивно развивается
понимание и медленно активная речь. Формируется
способность обобщения - это мысленное
выделение общего в предметах и явлениях
и основанное на атом мысленное их объединение.
Важно наличие в группе одинаковых игрушек,
отличающихся по цвету, форме, величине,
материалу. В разговоре с ребенком взрослые
должны подчеркивать характерные признаки
предметов. Важно восприятие предметов
ребенком при помощи разных анализаторов.
Приемы: учить узнавать называемый взрослым
предмет среди знакомил, среди незнакомых,
близких по одному признаку, сходных по
многим признакам. Развитие речи осуществляется
одновременно с расширением у детей ориентировки
в окружающем. В процессе общения нужно
обозначать словом все то, что заинтересовало
малыша, что доступно его пониманию. Развитие
собственной речи происходит медленно.
К I году б мес. в активном словаре насчитывается
всего 20-30 слов. Речь детей непохожа на
речь взрослых, ее называют автономной
(облегченные слова). С появлением собственной
речи значительно расширяются возможности
общения, что способствует обогащению
словаря. К 3-м годам в нем насчитывается
до 300 слов. Взрослый должен активизировать
речь детей: совершенствовать способность
малышей подражать звукам и словам, учить
детей отвечать на вопросы облегченными
словами и т.д.
Предметная
деятельность - ведущая в этом возрасте не
только потому, что она преобладает в атом
возрасте, но и потому, что она имеет исключительное
значение для качественного формирования
психики. Дети осваивают действия с предметами,
развивается глазомер, координация Движений.
Обогащается сенсорный опыт. Развивается
мышление и речь. Тренировка мелких движений
пальцев активизирует функционирование
речевой зоны мозга, что влияет на развитие
активной речи. Развиваются сосредоточенное
внимание, самостоятельность, умение добиваться
определенного результата.
В самостоятельной
деятельности детей большее место
занимают предметные действия
с игрушками, отображающими близкие
и понятны ребенку образы людей,
животных, предметы обихода. Воспроизведение
действий людей, знакомых жизненных
ситуаций составляет содержание сюжетно-отобразительной
игры. Действия с игрушками начинает
формироваться в совместной деятельности
со взрослыми в 1-м полугодии 2-го года жизни.
Элементарные действия с одной игрушкой
малыш повторяет многократно. Позже наблюдается
перенос действий с опия-го предмета на
другие. Игрушки меняются, а само действие
остается. неизменным. Появляются действия
с игрушками, являющиеся отражением отдельных
моментов жизни ребенка и окружающих его
взрослых. Ребенок может воспроизвести
подряд несколько действий, пока еще не
связанных между собой. В них отсутствует
жизненная логика. Игра носит процессуальный
характер. 2-е полугодие 2-го года жизни
характеризуется разлитием сюжетно-отобразительной
игры: появляются отдельные элементы сюжета,
однако дети еще не заботятся о правильной
последовательности действий. Необходимо
создание предметно-игровой среды. Важен
также комплексный метод руководства
играми детей: I) ознакомление с окружающим
при активной деятельности детей; 2) использование
обучающих игр, активизирующих реальный
опыт детей; 3) организация игровой среды
с использованием игрушек, разных по степени
обобщенности образа (реальных, условных,
игрушек-заместителей); 4) активизирующее
общение взрослого с детьми в процессе
игры.
Своеобразие
обучения в этом возрасте состоит в том,
что усвоение первых знаний и умений происходит
в практической деятельности детей при
непроизвольном внимании и запоминании,
под непосредственным руководством взрослых.
Обучение строиться на основе наглядно-действенного
метода обучения, предполагающего организацию
восприятия детей на основе как можно
большего числа анализаторов, включения
их активной деятельности и речи. Этот
метод базируется на ведущих принципах
дидактики: использование наглядности
в сочетании со словом, принцип активности
и посильной самостоятельности. Важны
и такие принципы, как планомерность, повтор-кость,
эмоциональность. Занятия проводятся
по следующим разделам программы: развитие
речи, ознакомление е окружающим и природой;
сенсорное развитие, обучение действиям
с дидактическими игрушками, стройматериалом,
предметами-орудиями, развитие движений,
музыка. Занятия проводятся по подгруппам.
22.Адаптація
дітей до умов дошкільного
навчального закладу; умови успішної
адаптації.
Адаптація дитини
до дитячого садка процес поступовий тому
приділити увагу необхідно заздалегідь.Вашому
малюкові виповнилося, напевно, три роки.
І восени він почне відвідувати дитячий
дошкільний заклад. У вас є три літні місяці,
щоб зайнятися самостійною підготовкою
дитини до дитячого садка.
Почнемо «історію» під назвою
«Влаштування дитини в дитячий сад» з
візиту до психолога. По допомогу в питанні
адаптації дитини ми звернулися до психолога
вищої категорії .
- Чому краще віддавати
дитину в дитячий сад у віці
з двох – трьох років?
- Адаптація дитини до
дитячого садка проходить більш
так би мовити “лагідно”. У
цьому віці дитина психологічно
готова до відвідування дитячого
дошкільного закладу. По-перше, у
малюка мова стає засобом комунікації.
Він краще розуміє інших і
краще висловлює свої почуття
словами. У результаті він вчиться
будувати відносини не тільки
з близькими людьми, а й з
чужими дорослими. Дитина може
сказати про свої відчуття
і не відчуває сорому від
своїх випадкових промахів. З
ним легше всього налагодити
контакт чужій людині. Та й
діти здатні слухати і чути
дорослих.
По-друге, трирічна дитина отримує
задоволення від гри з однолітками. Він
співпрацює, взаємодіє, тому що вчиться
елементарним прийомам спілкування.
- Значна частина батьків
ще зовсім молоді люди і
часом навіть не підозрюють, що
нові умови дитячого саду для
дитини можуть бути важкі.
Як допомогти батькам підготувати
свою дитину?
- Адаптаптація дитини
процес індивідуальний, і кожен
батько відчуває, як психологічно
підготувати саме свою дитини
до дитячого закладу. Основні
моменти викладені в пам’ятці.
Батьки повинні уважно з нею
ознайомитися.
Пам’ятка для батьків майбутніх
дитсадку
1. Розкажіть дитині, що
таке дитячий сад, навіщо туди
ходять діти, чому ви хочете, щоб
малюк пішов в дитячий сад.
Зводіть його туди, щоб він
представляв, що це таке.
2. Коли ви йдете повз
дитячой сад, з радістю нагадуйте
дитині про те, як йому пощастило
– восени він зможе сюди
ходити. Розповідайте рідним і
знайомим в присутності малюка,
що пишаєтеся своєю дитиною, –
адже його прийняли в дитячий
сад.
3. Поговоріть з ним, як
з дорослим. Поясніть, що він буде
ходити в садок, де багато дітей,
з якими можна грати, і багато
нових і цікавих іграшок.
4. Розкажіть йому, що дорослі
“тітки”, з якими він там зустрінеться,
будуть грати, співати й танцювати
з ним, читати йому книжки, розповідати
казки і завжди у всьому
допоможуть.
5. Скажіть, що тепер вранці
вся родина буде відправлятися
на роботу: тато – у свій
офіс, мама – у свій, старший
брат або сестра – до школи,
а він – у дитячий садок,
а після роботи мама або
тато прийдуть за ним і заберуть
додому.
6. Ознайомтеся з майбутньою
вихователькою, нянечкою. Обов’язково
скажіть вихователю, а краще залиште
йому письмову пам’ятку, де перерахуйте:
нелюбимі страви, продукти і ліки,
що викликають алергію; щеплення,
від яких у дитини медичний
відвід; номери телефонів для
зв’язку з вами в екстрених
випадках.
7. Детально розкажіть
дитині про режим дитячого
садка: що, як і в якій послідовності,
він буде там робити. Чим докладніше
буде ваша розповідь – тим
спокійніше і впевненіше почуватиме
себе ваш малюк, коли піде в
дитячий сад. Коли дитина бачить,
що очікувана подія відбувається
так, як було йому заздалегідь
“обіцяно”, – він відчуває себе
впевненіше.
8. Поступово, протягом літа,
влаштовує режим дня дитини
подібний до режиму дня у
дитячому садку, особливо якщо
це стосується раннього вставання
– не пізніше восьмої години
ранку. Після обіду ваш малюк
повинен спати не менше однієї
години або хоча б полежати
з книгою або з іграшкою. Підготуватися
до сну слід не пізніше 21 години.
9. Корисно навчити користуватися
горщиком. Відучити його від їжі
із пляшечки з соскою. Постарайтеся
навчити малюка самостійно їсти
ложкою і пити з чашки.
10. Поговоріть з дитиною
про труднощі, які можуть виникнути
у нього в дитячому садку. Обговоріть,
до кого в цьому випадку
він зможе звернутися по допомогу,
і як він це зробить. Наприклад:
“Якщо ти захочеш пити, підійди
до вихователя і скажи:” Я
хочу пити “, і вихователь дасть
тобі води. Якщо захочеш в туалет,
скажи про це вихователям”.
11. Не створюйте у дитини
ілюзій, що все буде виконано
на його першу вимогу і так,
як він хоче. Поясніть, що в
групі буде багато дітей і
іноді йому доведеться почекати
своєї черги. Ви можете сказати
малюкові: “Вихователь не зможе
допомогти одягтися відразу всім
дітям, тому тобі доведеться трохи
почекати”.