Вплив рівня тривожності підлітка на успішність навчальної діяльності

     У підлітків  прагнення до самостійності може виявлятися у протестах проти надмірної регламентації батьками їхньої поведінки; при цьому воно, як правило, випереджає розвиток самоконтролю, саморегуляції власної поведінки та діяльності, що теж породжує певні суперечності. Внаслідок правильного виховного коригування названі суперечності долаються, що веде до розвитку самостійності, волі, до усвідомлення необхідності та здатності підпорядковувати їй свої дії, переборювати зовнішні та внутрішні перешкоди. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2.Успішність навчання 

     Створення сприятливих умов для розвитку особистості  в період шкільного дитинства  є однією з найважливіших цілей  модернізації вітчизняної освіти. Для, досягнення цієї мети необхідно уточнити  реальний стан справ в освіті, досліджувати вплив конкретних умов розвитку дитини на стан його психічного і психологічного здоров'я, а також з'ясувати, які чинники впливають на навчання дітей, ускладнюючи цей процес або роблячи його успішним. Це припускає розуміння і прийняття учнем цілей, завдань і способів виконання навчальної діяльності як особово значущих. Чи буде навчання успішним, залежить від безлічі чинників. Це і внутрішня позиція  школяра, і підтримка батьків, наміри і кваліфікація педагога, традиційна або розвиваюча програма, впроваджена в школі, -  безліч різних більш менш важливих причин. Р. Бернс відмічав, що "ми можемо пояснити особливостями Я-концепції максимум 25% варіацій успішності школярів"[6;30]

     Інформаційно-когнітивні підстави специфіки учбової діяльності, роль їх причинно-слідственних стосунків в забезпеченні її ефективності визначають необхідність розглянути можливість і доцільність виділення такої специфічної форми профессійного(по предмету) і психологічного (по процесу, механізма регуляції) стресу як інформаційний стрес учня. Під терміном "інформаційний стрес" ми розумітимемо психологічний стрес джерелом розвитку, якого служать зовнішні повідомлення, інформація про поточну або передбачувану дію несприятливих подій, їх загрозі або "внутрішня" інформація у формі минулих уявлень і спогадів про події, що травмують психіку, ситуації і їх наслідки, що супроводжуються негативними реакціями, властивими стресу .

       Методологічною основою дослідження  є вітчизняні і зарубіжні теорії  і концепції загальної і педагогічної психології, що розкривають основні закономірності розвитку особистості в умовах навчання і виховання.

     Велике  значення для успішного навчання підлітка в школі має психічне здоров’я, тобто стан психологічного, фізичного та соціального благополуччя.

     Інформаційний стрес в навчальній діяльності за своєю природою, є різновидом психологічного стресу. Причини його виникнення пов'язані з екстремальними діями, передусім, чинників навчального процесу, а також з впливом організаційних, соціальних, екологічних і технічних особливостей навчальної діяльності. У основі його лежать порушення інформаційно-когнітивних процесів регуляції діяльності. І в зв'язку з цим всі ті життєві події, які супроводжуються психічною напруженістю (незалежно від сфери життєдіяльності людини), можуть бути джерелом інформаційного стресу або чинити вплив на його розвиток в навчальній діяльності.

     Отже, розвиток інформаційного стресу у учня пов'язаний не лише з особливостями його робочого процесу, але і з самими різними подіями в його житті, з різними сферами його діяльності, спілкування, пізнання навколишнього світу. Тому ділення причин виникнення інформаційного стресу в навчальній діяльності необхідно проводити з урахуванням особливостей впливу різноманітних життєвих подій людини, які можуть бути джерелом стресу [13;108].

     У внутрішньому квадраті позначена сама суть нашого існування, яку називають "Я сила", "умственна сила", психічна енергія, або внутрішні ресурси. Це те, що дозволяє індивідові долати кризи життя, що визначає інтенсивність опору стресу. Зниження ресурсу сприяє підвищенню чутливості до різних, пов'язаних із стресом, розладам, таким як тривога, страх, відчай, депресія.

     Наступна  область - внутрішньоособовий стрес. Більшість наших вимог до зовнішнього світу і його дії на нас пов'язані з цим видом стресу. Ця область є як би відцентровою силою, яка впливає на усі сфери нашого життя. Якщо ми не знаходимося у світі самі з собою, то наше внутрішнє переживання проявляється в негативному відношенні, діях на зовнішній світ і порушує особистісні взаємозв'язки. У цю категорію стресу входять такі події, як нездійснені очікування, нереалізовані потреби, безглуздя і безцільність вчинків, хворобливі спогади, неадекватність оцінки подій і т. п.

     Область міжособового стресу взаємодіє з  деякими сферами життя. Оскільки кожній людині доводитися постійно вирішувати різноманітні соціальні питання у своїй діяльності, та взаємодія з іншими особами і його оцінка чинять істотний вплив на наше сприйняття, переживання, відношення до подій і явищ зовнішнього світу. Більшість життєвих проблем є проблемами стосунків між людьми.

     Багато  життєвих проблем мають корені у  минулому. Образи і моральні травми, що виникають в неблагоприятній сім'ї, недозволені конфлікти з батьками і з дітьми і багато інших проблем можуть переслідувати людину багато років. Сором і відчуття провини "прив’язують" людину до його минулого. Пригнічені негативні спогади і емоції є джерелом внутрішньої напруги, що не проходить [10;21].

     Внутрішні занепокоєння і тривоги дуже часто  посилюються передчуттям чогось поганого. Тривога про майбутні невдачі, нещастя (реальні або уявні ) можуть створювати більший стрес, чим фактична невдача.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.1.Практична частина 

     1. Результати дослідження  по  тесту Спилбергера - Ханіна за визначенням реактивної (РТ) і особової тривожності(ЛТ).  Реактивна або ситуативна  тривожність як стан характеризується суб'єктивно переживаними емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динамічності в часі.    Під особовою тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, що відбиває схильність суб'єкта до тривоги і припускає наявність у нього тенденції сприймати досить широке "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги.

       Результати представлені в таблиці №1. У цій таблиці об'єднані дані по хлопцям і дівчатам.

     Визначення  рівня тривожності таблиця № 1. 

     Таблиця  №1 показує, що  в основному у учнів переважає помірний рівень тривожності. З високим рівнем тривожності 7 чоловік з 19. Особи, які відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже виразним станом тривожності.  У 1 хлопця  низький рівень тривожності, у 11 учнів рівень РТ нижче   за рівень ЛТ . У 11 учнів ЛТ вище РТ, з них 6 дівчат і 5 хлопців. Якщо психологічний тест виражає у випробовуваного високий показник особової тривожності, то це дає основу припускати у нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони торкаються оцінки його компетенції і престижу.  

     Таблиця.№2. Визначення рівня тривожності (А.М.Прихожан) хлопців. 

     Дивлячись на данні у таб.№ 2 спостерігаємо ,що гіпотеза не підтверджується . У нас є два хлопця (Н.А. та С.В.) ,у яких по двом тестам високий рівень тривожності у них середній успіх навчальної діяльності(згідно з класним журналом). Два хлопця (К.А. та І.М.) з низьким рівнем тривожності , але успішність у навчанні у них теж низька. Два хлопця (Т.А. та К.Б) при середньому рівні тривожності високі показники в успіху навчальної діяльності. Два хлопця (З.А. та М.Г.) при низької тривожності середній рівень навчальної діяльності. 
 
 
 

     Таблиця.№3. Визначення рівня тривожності (А.М.Прихожан) дівчат.