Вплив типу темпераменту на розвиток інтернет залежності

На думку вчених, дослідників індивідуально – психологічних особливостей описані вище типи темпераменту в чистому вигляді рідко трапляються в житті. Фактично, у всіх людей можуть поєднуватись риси різних темпераментів, але переважає один із них, тому важко зарахувати ту чи іншу людину до певного типу темпераменту, не дослідивши домінуючий тип темпераменту. Насправді типів темпераменту (як і типів нервової системи) існує більше, ніж чотири, тому слід говорити про змішаний тип темпераменту. У кожної людини виявляються всі типи темпераменту, щоправда, у різній пропорції [8]. У своєму дослідженні, ми будемо використовувати тест А. Бєлова «Формула темпераменту», для виявлення відсоткового співвідношення типу темпераменту у досліджуваній вибірці.

Отже, темперамент є стійкою характеристикою особистості, що обумовлює індивідуальні поведінкові реакції, силу емоцій, швидкість когнітивних процесів та ін.

2. Комп’ютерна залежність як психологічний феномен

 Автор психологічного  словника А. Л. Венгер  визначає комп’ютерну залежність, як пристрасть до занять, пов'язаних з використанням комп'ютера, що приводить до різкого скорочення всіх інших видів діяльності, обмеження спілкування з іншими людьми. Комп’ютерна залежність найбільш поширена в дитячому та підлітковому віці, особливо у хлопчиків. Ознакою комп’ютерної залежності є не сам по собі час, проведений за комп'ютером, а зосередження навколо комп'ютера всіх інтересів дитини, відмова від інших видів діяльності. Це явище набуло широкого поширення в кінці XX ст. в промислово розвинених країнах і в останні роки все частіше зустрічається в Росії. У молодших школярів комп’ютерна залежність зазвичай проявляється у формі пристрасті до комп'ютерних ігор. У більш старшому віці вона починає включати і більш змістовні заняття: удосконалення власного комп'ютера, пошук комп'ютерних програм та інших матеріалів в мережі Інтернет, програмування і т. п [25].

Слід розрізняти поняття Комп’ютерної та Інтернет – залежності. Комп’ютерна залежність ― це надмірне прагнення людини у проводженні часу за комп’ютером, що включає: заняття пов’язані з використанням Інтернет технологій, комп’ютерні ігри, постійне оновлення програмного забезпечення, комплектуючих комп’ютера тощо. Інтернет - залежність ― складова комп’ютерної залежності, це нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету, причому Інтернет залежність, може бути пов’язана не тільки з використанням комп’ютера, а й з експлуатацією сучасних смартфонів і планшетів, що проявляється у вигляді відвідування різноманітних сайтів, спілкування на форумах, в соціальних мережах тощо.

Л. Н. Юр’єва у своїй монографії описує два базових визначення розладу пов’язаного з комп’ютером: перше визначення Інтернет - залежності дав Ivan Goldberg в 1996 році, під цим поняттям він розумів – розлад поведінки в результаті використання Інтернету і комп'ютера; Kandell's (1998) доповнив до цього, що поняття «Інтернет - залежність» включає в себе будь-який вид діяльності в мережі; друге визначення «Інтернет - залежність» трактується як нав'язливе або компульсивне бажання увійти в Інтернет, перебуваючи off -line, і неможливість вийти з Інтернету, знаходячись on-line. Синонімами комп’ютерної залежності є: «Інтернет - адикція», «віртуальна адикція», «кіберадикції», «нетаголізм» тощо [34].

У житті підлітків захоплення чатами та форумами стає домінуючим, зацікавленість та емоційне пожвавлення в бесіді спостерігається лише при порушенні комп’ютерної теми. Підлітки майже не помічають навколишнього, та не відгукуються на реакції співрозмовника. В ситуаціях вибору в переважній більшості випадків перевага віддається діяльності, що має відношення до комп'ютера. Широко розповсюджені випадки, коли підлітки залишаються голодними, відкладаючи гроші, що даються батьками на обід, на покупку чергового ком пакт - диску, або якоїсь деталі для модернізації комп’ютера. Безпосередньо перед нічним сном відзначаються труднощі засинання, надмірна екзальтація. Спроби батьків обмежити спілкування підлітків з комп’ютером викликає бурхливу реакцію протесту [34].

Г. В. Старшенбаум наголошує на тому, що у виникненні комп'ютерної залежності важливу роль відіграє віртуальна реальність, що забезпечує тотальне насичення зорового, слухового і кінестетичного аналізаторів і що таким чином становить потужну конкуренцію дійсної реальності [28], віртуальна реальність в уяві підлітка є безпечною паралеллю реальному життю.

В. А. Хриптович У своїй праці «Человек аддиктивный» зазначає, що залежність від комп'ютера усвідомлюють навколишні суб'єкта ― друзі, родичі, знайомі, але аж ніяк не він сам, що дуже схоже з будь-яким іншим видом залежності. Основними критеріями, що визначають дане порушення поведінки, можна вважати наступні:

1. Небажання відволіктися від роботи або гри з комп'ютером;
2. Роздратування при вимушеному відволіканні;
3. Нездатність спланувати закінчення сеансу роботи або гри з комп'ютером;
4. Витрачання великих грошей на оновлення як програмного забезпечення (у т.ч. ігор), так і пристроїв для комп'ютера;
5. Забування про домашні справи, службові обов'язки, навчання, зустрічі і домовленості в ході роботи або гри на комп'ютері;
6. Нехтування власним здоров'ям, гігієною і сном на користь проведення більшої кількості часу за комп'ютером;
7. Зловживання кавою та іншими подібними психостимуляторами;
8. Готовність задовольнятися нерегулярною, випадковою і одноманітною їжею, не відриваючись від комп'ютера;
9. Відчуття емоційного підйому під час роботи з комп'ютером;
10. Обговорення комп'ютерної тематики з усіма хоч трохи обізнаними в цій сфері людьми [31].

Феномен спів залежності окреслюється у роботах О. Б. Сіматової, спів залежність характеризується тим, що родичі або друзі адикта, що усвідомлюють його подібну психологічну недугу, легко самі стають залежними від комп'ютера. Будучи самостійними суб'єктами ситуації, вони вже не можуть надати яку-небудь психологічну допомогу або підтримку первинному адикту, а навпаки,  лише сприяють посилюванню процесу, оскільки самі повністю втрачають контроль над ситуацією, стаючи повноцінними адиктами [26].

На сучасному етапі дослідження такі вчені як: Є. В. Мельник, М. С. Іванов,  В. А. Лоскутова,  Ц. П. Короленко  та Young K. S. виділяють 5 типів ком’ютерної залежності:

1. Нав’язливий серфінг (подорож мережею у пошуках інформації);
2. Пристрасть до біржових онлайнових торгів і азартних ігор;
3. Віртуальні знайомства;
4. Кіберсекс(захоплення порносайтами);
5. Комп’ютерні ігри [34].

Отже, у зв’язку з вищезгаданими типами комп’ютерної залежності, доцільно розглянути кожен тип комп’ютерної залежності детальніше:

А. В. Войкунський розглядав Інтернет - адикцію, як:

1. Залежність від комп'ютера, тобто обсцесивна пристрасть до роботи з комп'ютером ( ігор, програмування або інших видів діяльності);
2. " Інформаційне перевантаження ", тобто компульсивна навігація по WWW, пошук у віддалених базах даних;
3. Компульсивне застосування Інтернету, тобто патологічна прихильність до опосередкованих Інтернетом азартних ігор, он-лайн аукціонів або електронних покупок;
4. Залежність від "кібер - відносин", тобто від соціальних застосувань Інтернету: від спілкування в чатах, групових іграх і телеконференціях, що може у результаті призвести до заміни наявних в реальному житті сім'ї і друзів віртуальними;
5. Залежність від "кіберсексу", тобто від порнографічних сайтів в Інтернеті, від обговорення сексуальної тематики в чатах або спеціальних телеконференціях "для дорослих" [24].

Як відзначають дослідники, Інтернет - адикціі не підкоряються закономірностям формування залежностей, виведеним на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками або патологічними гравцями. Якщо для формування традиційних видів залежностей потрібний певний час (виключення складають синтетичні наркотики), то для Інтернет - залежності цей термін різко скорочується [11].

    Що стосується симптомів, що характерні для Інтернет - залежності, то M. H. Orzak виділила наступні:

Психологічні симптоми:

1. Хороше самопочуття або ейфорія за комп'ютером;
2. Неможливість зупинитися;
3. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером;
4. Нехтування сім'єю і друзями;
5. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером;
6. Брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність;
7. Проблеми з роботою чи навчанням;

Фізичні симптоми:

1. Синдром карпального каналу (тунельне ураження нервових стовбурів руки, пов'язане з тривалим перенапруженням м'язів);
2. Сухість в очах;
3. Головні болі по типу мігрені;
4. Болі в спині;
5. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;
6. Нехтування особистою гігієною;
7. Розлади сну, зміна режиму сну [35].

Кімберлі Янг у своїх працях відмічає, що  близькі люди першими усвідомлюють, що Інтернет заволодів розумом людини і сподіваються,  що це ненадовго. Проте, коли нічого не змінюється, то починається використання аргументів проти надмірного часу, проведеного в Інтернеті. На жаль, найчастіше це приводить до зворотного ефекту, залежний стає озлобленим і намагається захиститися від усіх, хто намагається обмежити використання Інтернету. Наприклад, Інтернет - залежний використовує такі стандартні фрази, як: "У мене немає проблем", або "Я просто відпочиваю, не заважай мені" - це все є ознакою сформованої залежності. Ну і нарешті, подібно алкоголікам які приховують свою потребу в алкоголі, люди починають брехати про кількість часу, проведеного в Інтернеті.  Все це рано чи пізно підриває близькі стосунки в сім'ї або між друзями [13].

В. А. Хриптович вважає, що шанувальниками електронних ігор в основному є підлітки та люди молодого віку. Однією з особливостей сучасних комп'ютерних ігор є розвинений звуковий та відео супровід, що може створити відчуття реальності і на деякий час відсторонити користувача від сприйняття навколишнього світу. Більшість електронних ігор несуть у собі  не тільки вирішення логічних завдань, а й певне емоційне навантаження, що, по суті, і лежить в основі більшості випадків патологічної прив'язаності до ігор [31].

Л. В. Куліков  описав ознаки, що свідчать про перехід комп’ютерної гри з розваги в залежність:

1. Поява почуття радості, ейфорії при контакті з комп'ютером або ігровою приставкою, а також у передчутті контакту;
2. Відсутність контролю за часом взаємодії з комп'ютером або ігровою приставкою, втрата почуття часу;
3. Бажання збільшувати час взаємодії з комп'ютером або ігровою приставкою;
4. Поява почуття роздратування, гнівливості або пригнічення, пустоти, депресії при відсутності контакту з комп'ютером або ігровою приставкою;
5. Використання комп'ютера, ігрової приставки для зняття внутрішньої напруги, тривоги, депресії, тобто взагалі для покращення настрою;
6. Поява проблем у взаєминах з батьками, в школі або на роботі;
7. Зміни в інших видах поведінки (поява байдужості до того, що раніше хвилювало, недбалість у виконанні справ і т. п.)  [17].

Є. В. Копаєва зазначає, що порушення психічних станів у ігрових адиктів помітно неозброєним оком: знижений настрій, самопочуття, активність,  підвищений рівень тривожності. Для ігрового адикта реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпек, оскільки їх більшість – це люди, які погано адаптуються у соціумі. Внаслідок цього людина намагається жити в іншому світі – віртуальному, де все дозволено і вона встановлює правила гри. Це свідчить про дезадаптацію, неадекватне сприйняття адиками себе і навколишнього світу [15].

Отже, більшість дослідників вважають надмірне захоплення діяльністю за комп’ютером,  що позначається на всіх сферах життя людини у тому числі й фізичному стані – комп’ютерною залежністю, що обумовлює  необхідність корекційних на профілактичних занять, задля запобігання шкідливого впливу комп’ютера на розвиток особистості, та життєдіяльності у соціумі. Так як підлітковий вік є найбільш сенситивним для виникнення та розвитку залежностей, ми маємо на меті емпірично визначити вплив типу темпераменту на розвиток комп’ютерної залежності особистості, зокрема у підлітковому віці.

1.3. Особливості підліткового віку

Підлітковий вік - період онтогенезу (від 10-11 до 15 років), відповідний переходу від дитинства до юності. Підлітковий вік відноситься до числа критичних періодів онтогенезу, пов'язаних з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності та системи взаємовідносин. Він характеризується бурхливим ростом людини,  формуванням організму в ході статевого дозрівання, що вливає на психофізіологічні особливості підлітка. Основу формування нових психологічних і особистісних якостей становить спілкування в ході різних видів діяльності – навчальної, виробничої, творчих занять, спорту тощо [27].